Справа № 2-276/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2015 року Залізничний районний суд м. Львова в складі:

головуючого - судді Боровкова Д.О.

при секретарі Щур Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Львові цивільну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Львівський локомотиворемонтний завод» до ОСОБА_1 (треті особи: Львівська міська рада, Залізнична районна адміністрація, Львівське обласне комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», ОСОБА_2) про приведення до попереднього стану самовільно переобладнаного жилого приміщення по АДРЕСА_1 та усунення перешкод у користуванні житловими приміщеннями,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про приведення до попереднього стану самовільно переобладнаного жилого приміщення по АДРЕСА_1. Свої вимоги мотивує тим, що при передачі частини гуртожитку по АДРЕСА_1 з балансу Львівського професійно-технічного училища на баланс позивача виявлено самовільне переобладнання (перепланування) жилого приміщення без дозволів, яке допустив відповідач, порушивши первинну технічну документацію видану Львівським БТІ -20.04.1991 року. На час складання позову, спірне жиле приміщення після самовільного перепланування квартири №109 та службового приміщення №110 перетворились в одну 3-х кімнатну квартиру загальною площею 65,6 кв. м в т.ч. кухня 8,8 кв. м з одним входом замість двох. На площі службового приміщення №110 збудовано нову ванну площею 3,4 кв. м. Новозбудована ванна займає площу туалету, умивальника та частини коридору, яка веде в приміщення електрощитової за рахунок перенесення внутрішньої перегородки в сторону приміщення електрощитової будинку. Зазначає, що безпроектне перепланування є незаконним, проведено всупереч будівельних норм та правил.

Суд ухвалив розглядати справу без участі представника позивача, який будучи належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, до суду не з'явився, проте подав заяву, в якій позов підтримав, просить справу розглядати без його участі /Т-3 а.с.40/.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив, пояснивши 04 жовтня 2012 року рішенням Залізничного районного суду м. Львова було визнано недійсним ордер, виданий 22 лютого 2002 року Львівським ДП «Будівельне управління № 150» ТОВ «Компанія Форвард» ОСОБА_1 та членам його сім'ї в частині надання блок-секції № 110 по АДРЕСА_1 недійсним, а також виселено ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 і зазначеної блок-секції 110. Зазначене рішення набрало законної сили 05 червня 2013 року. ОСОБА_1 виселився в добровільному порядку з квартири № 109, 110, і на даний час в ній проживає третя особа ОСОБА_2, і тому, в задоволенні заявленого позову просить відмовити, оскільки відповідач фізично не може демонтувати квартиру, в якій він не проживає, а проживає зовсім інша особа.

Суд ухвалив справу розглядати без участі третіх осіб, які без поважних причин у судове засідання не з'явилися, будучи належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, проте матеріалів достатньо для винесення рішення.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оглянувши матеріали справи № 2-182/11, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 ЖК України переобладнання і перепланування жилого будинку і жилого приміщення провадяться з метою підвищення їх благоустрою і перетворення комунальних квартир в окремі квартири на сім'ю. Переобладнання і перепланування жилого приміщення допускаються за згодою наймача, членів сім'ї, які проживають разом з ним, та наймодавця і з дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів.

Згідно з ч. 3 с. 100 ЖК України наймач, який допустив самовільне переобладнання чи перепланування жилого або підсобного приміщення, зобов'язаний за свій рахунок привести приміщення у попередній стан.

Судом встановлено, що згідно спільного наказу «Про передачу державного майна» Міністерства освіти і науки України і Міністерства транспорту та зв'язку України № 1040 від 27.11.2007 року гуртожиток загальною площею 2074 м. кв. передано на баланс ВАТ «ЛЛРЗ».

Згідно довідки від 29.02.2008 року , 165 учнівських місць в кількості 33-х блоків (в тому числі блоки № 109, 110) з 23.10.1991 року лічилися на балансі ПТУ № 1 по 31.12.2007 року

Як кбачається з зовідки ПрАТ «Львівський локомотиворемонтний завод» від 19.09.2012 року будинок по АДРЕСА_1 знаходиться на балансі даного підприємства.

З копії ордеру № 42 вбачається, що БУ-150 «ВАТ «ТРЕСТ «ПЗТБ» було видано ордер ОСОБА_1 в сімейному гуртожитку по АДРЕСА_2 блок -секції № 109, 110 /Т-1 а.с. 115/.

Згідно протоколу №45 від 22.03.2002 року блок секції №109, 110 в будинку АДРЕСА_1 вирішено передати сім'ї ОСОБА_1 У протоколі зазначено, що блок-секція № 109 є житловою, а № 110 господарського призначення (щитова і дві кладочки). Переобладнання не повинно перешкоджати доступу до щитової /Т-1 а.с.91-99/.

Суд, беручи до уваги зміст вищевказаного протоколу, яким відповідачу було дозволено здійснити переобладнання блок - секції № 109, 110, критично ставиться до твердження позивача, що у відповідача не було ніяких дозволів на здійснення переобладнання.

Разом з тим, відповідачем не надано суду доказів того, що він здійснив переобладнання вищевказаних приміщень, отримавши дозвіл виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів

Як вбачається із копії поверхневого плану /Т-1 а.с.6/ та експлікації внутрішніх площ до плану житлового будинку /Т-1 а.с.7/ після самовільного перепланування квартири №109 та службового приміщення №110 вони перетворились в одну 3-х кімнатну квартиру загальною площею 65,6 кв.м. На площі службового приміщення №110 збудовано нову ванну площею 3,4 кв.м.

04 жовтня 2012 року рішенням Залізничного районного суду м. Львова (цивільна справа № 2-182/11) було визнано недійсним ордер, виданий 22 лютого 2002 року Львівським ДП «Будівельне управління № 150» ТОВ «Компанія Форвард» ОСОБА_1 та членам його сім'ї в частині надання блок-секції № 110 по АДРЕСА_1 недійсним, а також виселено ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 і зазначеної блок-секції 110. Зазначене рішення набрало законної сили 05 червня 2013 року.

Як убачається з пояснення відповідача, ОСОБА_1 виселився у добровільному порядку з квартири № 109, 110, і на даний час в ній проживає третя особа ОСОБА_2

Як убачається з паспорту громадянина України та картки реєстрації особи ОСОБА_2 з 08 липня 2014 року зареєстрований та проживає у квартирі № 109,110 по АДРЕСА_1 /Т-2 а.с.252,253/.

Представник позивача не надав суду доказів, які б спростовували вищевказані обставини.

За таких обставин, суд вважає, що відсутні підстави для зобов'язання ОСОБА_1 привести до попереднього стану самовільно переобладнане жиле приміщення по АДРЕСА_1, оскільки останній там не проживає, а нове переобладнання квартири вплине на житлові права ОСОБА_2, як мешканця цієї квартири, який не був залучений до справи у якості відповідача, оскільки представник позивача так і не подав суду відповідну заяву про його залучення в якості відповідача.

Враховуючи наведене, суд, дослідивши докази по справі у їх сукупності, прийшов до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 10,11,60-62,88,209,212-215 ЦПК України, суд -

вирішив:

У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Львівський локомотиворемонтний завод» до ОСОБА_1 (треті особи: Львівська міська рада, Залізнична районна адміністрація, Львівське обласне комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», ОСОБА_2) про приведення до попереднього стану самовільно переобладнаного жилого приміщення по АДРЕСА_1 та усунення перешкод у користуванні житловими приміщеннями - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Залізничний районний суд м. Львова шляхом подачі в десяти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя:

Оригінал рішення.