АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 536/2655/14-ц Номер провадження 22-ц/786/1120/15Головуючий у 1-й інстанції Бондаренко О. В. Доповідач ап. інст. Обідіна О. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2015 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді : Обідіної О.І.

Суддів : Бутенко С.Б., Прядкіної О.В.

При секретарі : Кальник А.М.

Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на ухвалу Кременчуцького районного суду Полтавської області від 4 березня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживача та стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 4 березня 2015 року в задоволенні клопотання представника відповідача ПАТ КБ «Приватбанк» про направлення справи на розгляд Жовтневому районному суд м. Дніпропетровська відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ПАТ КБ «Приватбанк» (надалі банк) подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права при вирішенні питання про передачу справи до іншого суду, просить скасувати ухвалу та постановити нову про передачу справи за підсудністю.

Перевіривши матеріали справи, доводи скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 307 ч.2 п.1 ЦПК України, за наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали без змін.

Згідно ч.1 п.1 ст. 312 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням норм закону.

Як вбачається з матеріалів справи, у грудні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до банку про захист прав споживача та стягнення заборгованості. Вказував, що між сторонами укладено договір банківського вкладу з автоматичною пролонгацією у разі відсутності заяви клієнта про виплату належних коштів. В зв'язку зі зміною фактичного місця проживання та неможливістю обслуговування в відділеннях АР Крим, був вимушений звернутися до банку з заявою про розірвання договору та виплату належних йому коштів, на що отримав відмову. Вважаючи себе споживачем банківських послуг, він звернувся до суду за місцем своєї реєстрації оскільки вважає, що на спірні правовідносини розповсюджуються положення ЗУ «Про захист прав споживачів».

Ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 15 грудня 2014 року відкрито провадження у справі, з призначенням судового засідання на 24 грудня 2014 року.

Вказана ухвала в частині підсудності була оскаржена відповідачем, який апеляційну скаргу мотивував необхідністю розгляду справи за місцезнаходженням юридичної особи - в Жовтневому районному суді м. Дніпропетровська.

Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 5 лютого 2015 року апеляційну скаргу було відхилено, ухвалу Кременчуцького районного суду залишено без змін.

В подальшому представник відповідача подав заяву про передачу справи до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровськаза правилами ст. 116 ЦПК України, яку повторно мотивував необхідністю розглядати позов за правилами ст. 109 ЦПК України, тобто за місцезнаходженням відповідача.

Відмовляючи в задоволенні вказаного клопотання, суд першої інстанції виходив з того, що питання про підсудність розгляду справи вже було вирішено і після перегляду ухвали місцевого суду, апеляційною інстанцією зроблено висновок про правомірність подання позивачем у відповідності до ст. 110 ЦПК України позову за своїм зареєстрованим місцем проживання.

Колегія суддів погоджується з таким висновком.

Відповідно до ч. 5 ст. 110 ЦПК України позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

Згідно ч.1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

При цьому позивач наділений виключним правом на обрання підстав та предмета позову, тобто обранням того чи іншого способу захисту свого цивільного права.

Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Сам характер фінансово-кредитних відносин, стороною в якій є фізична особа, а також використані в ЗУ «Про захист прав споживачів» терміни споживчий кредит, фінансова установа, фінансова послуга дають підстави вважати, що правовідносини, які виникають з кредитних договорів, договорів банківського вкладу, договорів страхування, підпадають під дію вказаного Закону.

Враховуючи, що саме позивач визначає підставу та предмет позову, обґрунтовує заявлені вимоги, а в даному випадку позивач посилається як на підставу позову положення Закону України «Про захист прав споживачів», то останній наділений правом вибору підсудності, чим і скористався ОСОБА_2, подавши позов за своїм зареєстрованим місцем проживання.

Доводи апеляційної скарги є ідентичними доводам вказаним в апеляційні скарзі яка була предметом розгляду суду апеляційної інстанції щодо оскарження ухвали судді про відкриття провадження у справі, та щодо якої апеляційна інстанція вже висловила свою позицію, відхиливши апеляційну скаргу та залишивши ухвалу судді про відкриття провадження без змін.

За вказаних обставин судова колегія приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги та залишення ухвали без змін, як постановленої з дотриманням норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.2 п.1, 312 ч.1 п.1, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» відхилити.

Ухвалу Кременчуцького районного суду Полтавської області від 4 березня 2015 рокузалишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

З оригіналом згідно.