Справа № 740/989/15 Головуючий у 1 інстанції Куровський Ю. В.
Провадження № 33/795/79/2015
Категорія -
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 квітня 2015 року місто Чернігів
апеляційний суд Чернігівської області в складі:
судді апеляційного суду - Миронцова В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 12 березня 2015 року,
В С Т А Н О В И В:
Цією постановою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, працюючого головним бухгалтером Безуглівської сільської ради, проживаючого АДРЕСА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-2 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 85 грн. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави 36 грн. 54 коп. судового збору.
Як встановив суд, 26 лютого 2015 року Ніжинською ОДПІ при проведенні камеральної перевірки Безуглівської сільської ради Ніжинського району було встановлено, що головний бухгалтер Безуглівської сільської ради ОСОБА_1 несвоєчасно подав платіжне доручення на перерахування узгодженої суми податкового зобов'язання з екологічного податку по декларації платника екологічного податку у сумі 10 грн. 69 коп. по граничному строку сплати 19 лютого 2015 року, внесено 20 лютого 2015 р., що призвело до несвоєчасного надходження коштів до бюджету у сумі 03 грн. 06 коп., чим порушив п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України.
Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та звільнити його від адміністративної відповідальності за малозначністю, обмежившись усним зауваженням, адже, свою вину у вказаному правопорушенні визнав та щиро кається. Зазначає, що екологічний податок ним був сплачений дійсно 20 лютого 2015 р. в зв'язку з великим навантаженням і із запізненням лише в один день, а у зв'язку із вихідними днями банком був перерахований 23.02.2015 р. Вказує, що негативні наслідки від даного правопорушення не настали, явна шкода суспільним чи державним інтересам завдана не була, за місцем проживання та роботи він характеризується позитивно, має на утриманні двох малолітніх дітей, до адміністративної відповідальності притягується вперше, в повному обсязі погасив заборгованість податку, має незначну заробітну плату, а тому таке стягнення негативно відіб'ється на сімейному бюджеті.
В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 не прибув хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином і будь-яких заяв з його боку про неможливість явки в засідання на адресу суду не надійшло.
Згідно ч.7 ст. 294 КУпАП, неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу не перешкоджає розгляду справи, тому суд розглядає справу без його участі.
Переглянувши матеріали справи, дослідивши доводи, викладені у апеляційній скарзі, вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винувата дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, при обставинах, зазначених у постанові, відповідає фактичним даним справи, ґрунтується на досліджених судом першої інстанції доказах, які також були предметом перевірки апеляційного суду.
Зі змісту ст. 251 КУпАП вбачається, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, копії платіжних доручень та інші документи.
Диспозиція статті 163-2 КУпАП, за якою кваліфіковані дії ОСОБА_1, передбачає відповідальність за неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
Як вбачається з матеріалів справи, 26 лютого 2015 року на ОСОБА_1 був складений протокол № 10 про адміністративне правопорушення серії АА № 478539, відповідно до якого останній несвоєчасно подав платіжне доручення на перерахування узгодженої суми податкового зобов"язання з екологічного податку по декларації платника екологічного податку №9078391125 від 19.01.2015 р. в сумі 10 грн. 69 коп. по граничному строку сплати 19.02.2015 р., що призвело до несвоєчасного надходження коштів до бюджету в сумі 03 грн. 06 коп. (а.с. 3).
Вказане правопорушення підтверджується також платіжними дорученнями за №№ 61,62 від 20 лютого 2015 року про сплату Безуглівською сільською радою екологічного податку за викиди в атмосферне повітря, які були проведені банком 23 лютого 2015 року (а.с. 9).
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Викладені обставини вказують на те, що місцевий суд повно і всебічно дослідив матеріали адміністративної справи, дав вірну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а тому апеляційний суд не може погодитись з доводами апеляційної скарги апелянта про безпідставність його притягнення до адміністративної відповідальності.
Зважаючи на вищенаведене, приходжу до переконання, що місцевим судом було вірно встановлено фактичний перебіг подій, дані про особу порушника, і належним чином оцінено та проаналізовано наявні у справі докази та правильно кваліфіковано дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст.163-2 КУпАП, тобто неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
Відповідно до ст. 23 Кодексу України про адміністративне правопорушення, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
При призначенні ОСОБА_1 адміністративного стягнення, суд першої інстанції дотримався вимог ст.ст. 33, 34 КУпАП.
Доводи правопорушника, що він має на утриманні двох малолітніх дітей, до адміністративної відповідальності притягується вперше, в повному обсязі погасив заборгованість податку, має незначну заробітну плату, а тому таке стягнення негативно відіб'ється на сімейному бюджеті не заслуговують на увагу, оскільки жодних доказів на підтвердження свого скрутного матеріального становища апелянтом не надано і в суді не встановлено.
За таких обставин, порушень вимог закону, які б ставили під сумнів доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, та необґрунтованість накладеного на нього адміністративного стягнення, підстав для задоволення апеляційної скарги апелянта та закриття провадження у справі за малозначністю правопорушення не вбачається. Постанова суду відповідає вимогам закону, а тому скасуванню чи зміні не підлягає.
Керуючись ст.ст. 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення а постанову Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 12 березня 2015 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-2 КУпАП ОСОБА_1 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В. М. Миронцов