У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

 

головуючого- судді	Кармазіна Ю.М.,
суддів	Кліменко М.Р. і Пошви Б.М.,

 

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 30 січня 2007 року кримінальну справу за касаційними скаргами  засудженого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2 на вирок Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від       2 лютого 2004 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Запорізької області від 20 лютого 2006 року,

 

в с т а н о в и л а :

 

         зазначеним  вироком  засуджено

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

раніше не судимого,

- за ст. 94 КК України (в редакції 1960 року) на 11 років позбавлення волі.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3. на відшкодування моральної шкоди 10 000грн.

 

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він у ніч з 08.09.1999 року на 09.09.1999 року, в період часу з 22 год. до 00 год.40хв., будучи в стані алкогольного сп'яніння і знаходячись напроти будинку № АДРЕСА_1 в м. Запоріжжі, на ґрунті особистих неприязних стосунків у процесі сварки з ОСОБА_4 з метою вбивства наніс останньому декілька ударів кулаком і пустою пляшкою по голові і тулубу, здавив шию невстановленим досудовим слідством предметом, після чого розбив скляну пляшку та горлечком пляшки, що залишилось у нього в руках, наніс удар в шию ОСОБА_5, вбивши його.

 

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 20 лютого 2006 року вирок Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 2 лютого 2004 року щодо ОСОБА_1 змінено: пом'якшено призначене судом покарання до 8 років позбавлення волі. У решті вирок залишено без зміни.

У касаційних скаргах:

- засуджений ОСОБА_1. зазначає про незаконність його засудження, про неповноту та необ'єктивність досудового слідства та судового розгляду справи,  про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, фальсифікацію кримінальної справи. Стверджує про численні порушення кримінально-процесуального закону, допущенні при розслідуванні і розгляді справи в суді, які, на його думку, є  підставою для скасування судових рішень. Просить виправдати його.

- захисник ОСОБА_2. просить судові рішення щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу відносно нього закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу злочину. Посилається на неповноту та однобічність досудового слідства, на фальсифікацію матеріалів кримінальної справи, наявність істотних суперечностей в матеріалах справи, затвердження обвинувального висновку поза строками досудового слідства, порушення права ОСОБА_1 на захист, застосування недозволених методів ведення слідства, внаслідок чого ОСОБА_1. обмовив себе. Стверджує про посилання судом на докази, зібрані з порушенням кримінально-процесуального закону;  про  розгляд справи суддею, який підлягав відводу;  про порушення права на повну фіксацію судового процесу технічними засобами; про  неналежний розгляд справи в апеляційному порядку.

 

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що у задоволенні касаційних скарг необхідно відмовити з  наступних причин.

 

Висновок суду про  винуватість ОСОБА_1 у вчиненні умисного вбивства ОСОБА_4. відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений дослідженими у судовому засіданні доказами, яким суд дав належну оцінку, навівши ці докази у вироку,  і є обґрунтованим.

 

Посилання засудженого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2 про недоведеність обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який його засуджено, спростовані детально перевіреними судом доказами, зокрема, показаннями свідка ОСОБА_6., ОСОБА_7, ОСОБА_8., ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, даними протоколів огляду місця події, відтворення обстановки та обставин події, висновками судових експертиз.

 

Твердження на свій захист ОСОБА_1, які він  висловлював в суді першої і апеляційної інстанцій, були ретельно перевірені судами та обґрунтовано визнані такими, що не відповідають матеріалам справи.

Свої висновки щодо отриманих доказів та їх оцінки в сукупності з іншими наведеними у вироку доказами суди належним чином мотивували. З їх висновками погоджується і колегія суддів. У касаційних скаргах засуджений ОСОБА_1. та його захисник ОСОБА_2. не навели ніяких інших доводів і доказів, які б спростовували висновки суду першої та апеляційної інстанцій за обговорюваними питаннями.

         За встановлених судом фактичних обставин справи дії ОСОБА_1 за ст.94 КК України ( в редакції 1960 року) кваліфіковано правильно.

 

         Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які тягнуть зміну чи скасування судових рішень, по справі не встановлено.

Доводи про те, що суддею, який першим розглядав справу щодо ОСОБА_1., були допущені істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону, не є предметом розгляду суду касаційної інстанції, оскільки вирок, постановлений цим суддею, був  скасований, і новий судовий розгляд провадився іншим суддею.

 

         При провадженні по зазначеній кримінальній справі додаткового розслідування та при  новому розгляді її судом першої інстанції  порушень права ОСОБА_1 на захист не встановлено.

         Посилання засудженого ОСОБА_1. та захисника ОСОБА_2. на те, що додаткове розслідування  по справі провадилось слідчим, який не прийняв справу до свого провадження, спростовуються матеріалами справи. (т.3 а.с.2).

          Додаткове розслідування, включаючи затвердження обвинувального висновку по справі, здійснено в межах строків, передбачених ст.120 КПК України (в редакції від 28.08.2001 року).

 

Доводи про неналежність доказів, на які послався суд у вироку,   є безпідставними.

Так, твердження про те, що протокол огляду місця події неможливо прочитати, а тому його  не можна визнавати доказом по справі,  необґрунтовані.

Те, що ОСОБА_1 на досудовому слідстві не було ознайомлено з постановами про призначення судових експертиз та з їх висновками,  не можна визнати істотним порушенням кримінально-процесуального закону, яке тягне скасування постановлених судових рішень, оскільки  ці порушення були усунуті при проведенні додаткового розслідування, під час якого ОСОБА_1. ознайомлювався з матеріалами справи, в тому числі і з проведеними судовими експертизами. Клопотання про проведення додаткових експертиз ні ОСОБА_1., ні його захисником ОСОБА_2. не заявлялись, а клопотання про поставлення додаткових запитань при проведенні комісійної судово-медичної експертизи вирішено слідчим  у передбаченому законом порядку (т.3 а.с. 96).

Посилання у касаційних скаргах на те, що висновок судово-медичної експертизи не може бути належним доказом по справі, оскільки не підтверджено повноваження експерта  ОСОБА_12. на проведення цієї експертизи, спростовуються матеріалами справи (т.3 а.с.125-127).

         Технічні помилки, допущені при складанні процесуальних документів при провадженні досудового слідства, не впливають на доведеність вини ОСОБА_1. у вчиненні злочину, за який його засуджено.

 

Твердження про застосування до ОСОБА_1. недозволених методів ведення слідства були предметом перевірки суду першої та апеляційної інстанцій, але підтвердження не знайшли.  Винесена по справі постанова про відмову в порушенні кримінальної справи по факту застосування до ОСОБА_1 недозволених методів ведення слідства за відсутністю події злочину є аргументованою,  в установленому законом порядку  вона оскаржена не була. Тому не викликає сумніву в своїй обгрунтованості.

 

         Справа щодо ОСОБА_1 розглянута законним складом суду. Те, що в.о. заступника голови Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя розглядав клопотання ОСОБА_1. і його захисника ОСОБА_2 про відвід судді, вирок якого в подальшому було скасовано, не є розглядом справи по суті, а тому він мав право брати участь у новому розгляді  справи як головуючий. Враховуючи це,   головою вказаного суду було обґрунтовано відмовлено у клопотанні про відвід  цього судді.

 

         Посилання про порушення права на повну фіксацію судового процесу технічними засобами необґрунтовані, оскільки відповідно до довідки секретаря судового засідання фіксація технічними засобами судового засідання від 23.09.2003 року не відбулася з причини несправності технічного засобу “Цифровий магнітофон “ТРИТОН-2С”” (т.5 а.с.211), а зауваження на протокол цього судового засідання, подані ОСОБА_1. та захисником ОСОБА_2., посвідчені головуючим у повному обсязі (т.5 а.с. 294-297, 312-330, 373-379, 381-393).

         Перегляд справи в апеляційному порядку здійснювався відповідно до вимог кримінально-процесуального закону. Ухвала колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Запорізької області від 20.02.2006 року відповідає вимогам ст.377 КПК України.

         Доводи захисника ОСОБА_2 про те, що апеляційний суд Запорізької області розглядав її апеляцію без ознайомлення з записами технічними засобами, якими фіксувався судовий процес, немотивовані.

 

Покарання  засудженому ОСОБА_1. призначено відповідно до вимог ст.65 КК України, і воно є необхідним й достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів.

 

Підстав для призначення справи до розгляду в суді касаційної інстанції з повідомленням осіб, визначених ст. 384 КПК України, немає.

 

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

 

у х в а л и л а :

 

відмовити у задоволенні касаційних скарг засудженого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2

 

Судді:

 

Кармазін Ю.М.                        Кліменко М.Р.                            Пошва Б.М.