У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України у складі:

 

головуючого	Присяжнюк Т.І.,
суддів	Корткевича М.Є., Нікітіна Ю.І.
за участю прокурора	Кривов'яза Я.І.,
засуджених	ОСОБА_1. та ОСОБА_2

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 28 листопада 2006 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора та касаційними скаргами засуджених          ОСОБА_2 та ОСОБА_1. на вирок судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Івано-Франківської області від 5 травня  2006 року, яким засуджено:

 

ОСОБА_1, 

 

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, не судимого в силу ст. 89 КК України,

 

–    за пунктами 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України на 11 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна,   

–          за ч. 4 ст. 187 КК України на 9 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, а на підставі ст. 70 КК України остаточно призначено 11 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

За ст. 15, пунктами 1, 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України ОСОБА_1. виправдано.

 

ОСОБА_2,      

 

ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не судимого в силу ст. 89 КК України,

 

–        за пунктами 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України на 12 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна,   

–    за ч. 4 ст. 187 КК України на 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, а на підставі ст. 70 КК України остаточно призначено 12 років позбавлення волі.

За ст. 15, пунктами 1, 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України ОСОБА_2 виправдано.

 

ОСОБА_1. та ОСОБА_2 визнано винними та засуджено за вчинення  розбійного нападу на ОСОБА_3. й ОСОБА_4. та за умисне вбивство останнього з корисливих мотивів за попередньою змовою  між собою за таких обставин.

 

На початку серпня 2005 року ОСОБА_2. зі слів своєї знайомої ОСОБА_5. стало відомо про те, що подружжя ОСОБА_3 у своєму будинку, розташованому по АДРЕСА_1 у м. Косові Івано-Франківської області, зберігало значну суму грошей, яка за попередніми оцінками могла становити приблизно 15 000 грн.

 

Знаючи про вказані обставини, ОСОБА_2. запропонував ОСОБА_1 заволодіти цими грошима, для чого вони завчасно домовилися про час вчинення злочину, підготували рукавички, електричний ліхтарик, металевий прут, мотузку для білизни, моток липкої стрічки та виготовили маски.

 

З цією метою 18 серпня 2005 року приблизно о 2 годині ОСОБА_1. та ОСОБА_2., вдягнувши на голови маски, взявши з собою раніше заготовлені речі та розподіливши між собою ролі, проникли у вказаний будинок, де напали на подружжя ОСОБА_3.

 

При цьому ОСОБА_1. та ОСОБА_2., застосовуючи до ОСОБА_4. та ОСОБА_3. фізичне насильство та долаючи їх опір стали здавлювати руками рот і шию потерпілих, зв'язувати їм руки та замотувати рот липкою стрічкою.

 

ОСОБА_1., усвідомлюючи, що він не зможе самостійно нейтралізувати ОСОБА_4., запропонував ОСОБА_2. допомогти йому в цьому і вони своїми спільними діями зв'язали ОСОБА_4. руки та намотали на його обличчя і голову липку стрічку.

 

Після цього в такий же спосіб зв'язали і ОСОБА_3., а потім відкрили сейф та заволоділи грошима в сумі 17 576 грн., 1 361 доларів США та 290 євро, а всього грошима відповідно до курсу НБУ в сумі 26 237 грн. 6 коп. та залишили місце події.         

 

Смерть ОСОБА_4. настала внаслідок механічної асфіксії через закриття верхніх органів дихання сторонніми предметами. 

 

У касаційному поданні прокурор просить вирок щодо ОСОБА_1. та ОСОБА_2 скасувати, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд, мотивуючи тим, що їх безпідставно виправдано за ст. 15, пунктами 1, 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України та призначено м'яке покарання.

Крім того, судом при постановлені вироку порушено норми кримінально-процесуального законодавства, зокрема ст. 324 КК України, оскільки не розмежовано та не визначено роль та ступінь участі кожного із співучасників злочину та не стягнуто із засуджених судових витрат. 

 

У касаційних скаргах:

–    засуджений ОСОБА_2. просить  вирок скасувати, а справу  направити на новий судовий розгляд, мотивуючи тим, що судове та досудове слідство проведено неповно та необ'єктивно, оскільки не дано належної оцінки показанням, як самої  потерпілої, так і показанням його та ОСОБА_1., з яких вбачається, що ймовірно смерть потерпілого настала з необережності;

–          засуджений ОСОБА_1. просить вирок щодо нього скасувати, мотивуючи тим, що ні в нього, ні в ОСОБА_2 не було умислу на позбавлення життя подружжя ОСОБА_3. Вважає, що смерть ОСОБА_4. настала внаслідок необережності, тому його дії повинні кваліфікуватись за відповідним законом.

       

Заслухавши доповідача, засуджених ОСОБА_1. та ОСОБА_2, які підтримали свої касаційні скарги, прокурора, який підтримав касаційне подання, а касаційні скарги просив задовольнити частково, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи подання та скарг, колегія суддів вважає, що подання підлягає задоволенню, а скарги підлягають частковому задоволенню.

 

Відповідно до вимог ст. 398 КПК України підставами для скасування вироку апеляційного суду, постановленого ним як судом першої інстанції, у тому числі є неповнота і однобічність судового слідства, істотне порушення кримінально-процесуального закону, невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи, а також невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого.

 

Усі ці порушення мали місце при постановлені вироку апеляційним  судом.

 

Як убачається із матеріалів справи органи досудового слідства вважали доведеним, і це викладено в обвинувальному висновку, що ОСОБА_1. та  ОСОБА_2. вчинили розбійний напад на подружжя ОСОБА_3 з проникненням у їх житло, спрямований на заволодіння їх майном в особливо великому розмірі, вчинений за попередньою змовою групою осіб із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, а також умисне вбивство ОСОБА_4. з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб та закінчений замах на умисне вбивство ОСОБА_3.

 

Перевіряючи матеріали справи, суд частково погодився з висновком органів досудового слідства та визнав ОСОБА_1. та ОСОБА_2 винними у розбійному нападі на подружжя ОСОБА_3 та в умисному вбивстві ОСОБА_4. і не погодився з тим, що ОСОБА_1. та ОСОБА_2. мали умисел на позбавлення життя ОСОБА_7, але свій умисел до кінця не довели з незалежних від їх волі причин.

 

Проте з таким висновком суду колегія суддів погодитись не може.

 

Із показань потерпілої ОСОБА_7  вбачається, що вночі 18 серпня 2005 року на неї та її чоловіка було вчинено розбійний напад ОСОБА_1. та ОСОБА_2. Під час нападу один із нападників душив її руками за шию, а потім перемотав через голову липку стрічку, після чого зв'язав руки за спиною та кинув обличчям на ліжко біля чоловіка, який таким же чином був зв'язаний. Коли злочинці залишили їх будинок їй вдалось самостійно звільнитись.

 

Із показань ОСОБА_7 в ході досудового слідства (т. 2 а.с. 24) також вбачається, що залишитись живою їй вдалося лише тому, що вона не чинила опору, перестала дихати та вдалася мертвою, хоча до неї нападниками застосовувались ті ж самі дії, що й до її чоловіка, який був позбавлений життя.

 

Виправдовуючи ОСОБА_1. та ОСОБА_2 за вчинення замаху на вбивство ОСОБА_7 суд прийшов до помилкового висновку, що в їх діях відсутній умисел на позбавлення життя ОСОБА_7

 

Роблячи такий, на думку колегії суддів, невірний висновок судом не враховано, що насильство небезпечне для життя у момент заподіяння застосовувалось до     ОСОБА_7, у тому числі як до особи похилого віку.

  

Не було враховано і спосіб та характер спричинення  - перекриття дихальних шляхів руками, липкою стрічкою, здавлювання шиї руками та інші дії ОСОБА_1. і ОСОБА_2, які діяли цілеспрямовано та узгоджено, що свідчило про те, що вони бажали позбавити життя потерпілу.

 

Не в достатній мірі судом враховано й висновок судово-медичної експертизи, з якого вбачається, що потерпілій ОСОБА_3. було спричинено тілесні ушкодження внаслідок завдання їй, у тому числі й багаточислених ударів, що також свідчить про цілеспрямованість дій ОСОБА_1. та ОСОБА_2 

 

Тому висновки суду про відсутність у діях ОСОБА_1. та ОСОБА_2 прямого умислу на позбавлення життя, у тому числі й ОСОБА_3 не відповідають фактичним обставинам справи.

 

Крім зазначеного, судом, на порушення вимог ст. 324 КПК України та п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України від 7 лютого 2003 року “Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи”, у вироку не визначено та не розмежовано роль і ступінь участі кожного з співучасників у вчиненні злочинів. 

 

За таких обставин   вирок підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд.

 

Під час нового судового розгляду суду необхідно врахувати вищенаведене, всебічно, повно та об'єктивно дослідити усі докази, зібрані у матеріалах справи, і якщо ОСОБА_1. та ОСОБА_2 буде визнано винними, то міру покарання, визначену судом слід, вважати м'якою. 

 

Також при новому судовому розгляді справи суду необхідно вирішити питання щодо стягнення із засуджених судових витрат. 

 

Керуючись статтями 394-396 КПК України, колегія суддів

 

УХВАЛИЛА:

 

            Касаційне подання прокурора задовольнити.

 

Касаційні скарги засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_1. задовольнити частково. 

 

Вирок судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Івано-Франківської  області від 5 травня 2006 року щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_1 скасувати, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд.

 

СУДДІ :

 

 

 

Присяжнюк Т.І.                         Короткевич М.Є.                          Нікітін Ю.І.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

лише те, що замах на вбивство можливий тільки з прямим умислом, а насильство, застосоване до ОСОБА_7., повністю охоплюється ч. 4 ст. 187 КК України, спростовується доказами, зібраними у матеріалах справи, у тому числі й показаннями самої потерпілої ОСОБА_3. Яка пояснила, що ОСОБА_2., накинувшись не неї став відразу закривати рот та душити горло, при цьому позбавивши її можливості дихати протягом довгого часу. Вона відчула, що непритомніє та може померти, однак це не зупиняло ОСОБА_2, який зв'язав їй руки за спиною та заклеїв рот липкою стрічкою. Після цього її поклали біля чоловіка на ліжко,  притиснувши обличчям і тримали до тих пір, поки вона не прикинувшись мертвою: затримала дихання та перестала пручатися. На її думку в разі коли б вона продовжувала чинити опір і не вдавала з себе мертву ОСОБА_1. та ОСОБА_2. убили б її так само як і чоловіка. затримала дихання та перестала пручатися.

 

Апеляційним судом також не в достатній мірі враховано й висновки судово-медичної експертизи, з якого вбачається, що потерпілій ОСОБА_3. було спричинено тілесні ушкодження внаслідок завдання їй не менше 7 ударів, і що могло також свідчити саме про цілеспрямованість умислу ОСОБА_1. та ОСОБА_2           

 

Однак вказаним доказам, які містяться в матеріалах кримінальної справи, апеляційний суд не дав належної оцінки.

 

Оскільки апеляційний суд при розгляді справи допустив вказані порушення, у тому числі, й ст. 324 КПК України, не встановивши роль і ступінь участі кожного з засуджених, а також не вирішивши питання, пов'язане з судовими витратами, правильність такого судового рішення  викликає сумнів.

 

Під час нового судового розгляду суду необхідно врахувати вищенаведене, всебічно, повно та об'єктивно дослідити усі зібрані у справі докази, звернути на й на доводи, зазначені у поданні та скаргах, і прийняти законне і обгрунтоване рішення, яке б відповідало усім вимогам закону.