У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 19 грудня 2006 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від  23 листопада 2005 року, яким

ОСОБА_3, громадянина України,

не судимого,  виправдано за ч.2 ст. 368 КК України за недоведеністю його винності у скоєнні  цього злочину.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Волинської області від 24 січня 2006 року вирок залишено без зміни.

Органами досудового слідства ОСОБА_3 обвинувачувався в тому, що він, працюючи на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1 і будучи службовою особою, всупереч інтересам служби, використовуючи своє службове становище, вимагав та отримував від студентів хабарі за успішну здачу іспитів та заліків. З цією метою ОСОБА_3 умисно створив такі умови, за яких студенти були вимушені купувати у нього за місцем його проживання книги за його авторством, і лише після цього могли здати залік або іспит, в результаті чого він отримав шляхом вимагання хабара в завуальованій формі на загальну суму 3178, 20 грн.

Крім того, ОСОБА_3 обвинувачувався у тому, що, будучи керівником написання дипломної роботи студентом ОСОБА_4., використовуючи своє службове становище, умисно створив умови, які унеможливлюють рецензування дипломної роботи без дачі хабара, в результатів чого отримав від ОСОБА_4 200 доларів США в якості хабара, за що передав ОСОБА_4. вже написану дипломну роботу на тему, яка не була запланована та затверджена на засіданні кафедри фізики твердого тіла. Будучи присутнім на засіданні кафедри, ОСОБА_3 ініціював прийняття рішення про допуск до захисту вказаної дипломної роботи, чим сприяв у її захисті.

У касаційному поданні прокурор, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неповноту, однобічність і необ'єктивність судового слідства, необґрунтованість виправдання ОСОБА_3., порушення КПК України при розгляді апеляції, просить про скасування судових рішень щодо ОСОБА_3. і направлення справи на новий  судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, міркування прокурора про задоволення касаційного подання, захисника ОСОБА_2. про законність і обґрунтованість постановлених щодо ОСОБА_3. судових рішень, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у касаційному поданні доводи,  колегія суддів вважає, що подання задоволенню не підлягає.

         За змістом подання, у ньому оспорюються фактичні обставини справи, які були предметом оцінки суду першої та апеляційної інстанцій, і які перегляду, відповідно до вимог ч.1 ст.398 КПК України, у касаційному порядку не підлягають, а тому колегія суддів виходить із фактичних обставин, встановлених судом.

Перевіркою матеріалів справи встановлено, що судом досліджені всі обставини, які могли мати значення для прийняття рішення. Суд перевірив усі зібрані у справі докази з точки зору їх достатності та допустимості і дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для виправдання ОСОБА_3., оскільки висунуте досудовим слідством обвинувачення є неконкретним, фактів отримання ОСОБА_3. хабарів за виконання ним будь-яких дій, як службовою особою,  не встановлено, як не встановлено і предмету хабара, нібито отриманого в завуальованій формі.

         Органи досудового слідства, як на докази винності ОСОБА_3., посилалися на показання свідків ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_6., ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та інших, в той час, як їх показання були суперечливими і непослідовними. Судом була усунута наявна суперечливість цих доказів, які мають істотне значення для висновків суду і у вироку зазначено, чому суд взяв до уваги одні докази і відкинув інші.

         Враховуючи, що зібрані у справі докази не підтверджують обвинувачення щодо ОСОБА_3., можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зробив вірний висновок про відсутність підстав для повернення справи на додаткове розслідування і постановив виправдувальний вирок, вказавши на допущення досудовим слідством суттєвих недоліків, які вплинули на доведеність вини ОСОБА_3.

         Крім того, апеляційний суд, перевіряючи справу щодо ОСОБА_3. в апеляційному порядку, відповідно до вимог ст.377 КПК України, навів в ухвалі усі доводи, аналогічні за змістом доводам касаційного подання, та дав змістовну відповідь щодо правомірності дій ОСОБА_3.

         Усі ті обставини, які органами досудового слідства були покладені в основу обвинувачення ОСОБА_3., судовими органами належно досліджені. Кожна з цих обставин і всі вони в сукупності судом ретельно проаналізовані й одержали відповідні юридичні оцінки, які колегією суддів визнаються правильними і під сумнів не ставляться.

         Отже, передбачених ст. 398 КПК України підстав для скасування судових рішень щодо ОСОБА_3., суд касаційної інстанції не вбачає.

         Керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України,

у х в а л и л а:

касаційне подання помічника прокурора м. Луцька на вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 листопада 2005 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного  суду Волинської області від 24 січня 2006 року щодо ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Судді :

Глос Л.Ф.                            Пекний С.Д.                          Нікітін Ю.І.