У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 

             Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

 

головуючого судді	Кармазіна Ю.М.,
суддів	Косарєва В.І., Пекного С.Д.,
за участю прокурора	Ковтун Н.Я.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві  16 січня 2007 року кримінальну справу за  касаційною скаргою засудженої  ОСОБА_1. на вирок Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 липня 2005 року, яким

               

                                   ОСОБА_1,

     ІНФОРМАЦІЯ_1,

     громадянку  України,

                                      раніше судиму: 29.01.2000р. за ч.1 ст.229-6 

                                      КК України на 1 рік позбавлення волі з іспитовим

                                      строком на 1 рік; 4.12.2000р. за ч.2 ст.229-6 КК

                                      України на 3 роки позбавлення волі; 6.09.2004р.

                                      за ч.3 ст.185, ч.3 ст.15 ч.3 ст.185, ст.75 КК України

                                      на 3 роки 6 місяців позбавлення волі з іспитовим

                                      строком на 2 роки,,  засуджено

 

-    за ч.3 ст.185 КК України на 3 роки позбавлення волі. На підставі  ч.1  ст.71  КК України остаточно за сукупністю вироків призначено покарання у виді  позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців 10 днів.

 

                                   ОСОБА_2,

     ІНФОРМАЦІЯ_2,

     громадянина України,

                                      раніше судимого: 27.02.1996р. за ст.86-1, ч.2 ст.140,

                                      ст.206, ч.1 ст.145,ст.229 КК України на 4 роки 6 місяців

                                      позбавлення волі; 31.10.2000р. за ч.2 ст.140 КК України

                                      на 2 роки позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки;

                                      5.05.2004р. за ч.2 ст.263 КК України на 2 роки обмеження

                                      волі, із застосуванням ст.75 КК України з іспитовим

                                      строком на 1 рік, засуджено

 

-    за ч.3 ст.185 КК України із застосуванням ст.69 КК України на 3 роки обмеження волі. На підставі  ч.1  ст.71  КК України остаточно за сукупністю вироків призначено покарання у виді  обмеження волі строком на 3 роки 2 місяці.

 

      В апеляційному порядку справа не переглядалася.

 

      Згідно з вироком суду, ОСОБА_1. і ОСОБА_2. визнано винними і засуджено за те, що вони  10.03.2005р., знаходячись на АДРЕСА_1 в м. Кривий Ріг, повторно, за попередньою змовою між собою, з проникненням у сховище, таємно викрали майно ОАО КГМК “Криворіжсталь” на загальну суму 306 грн.85 коп.

 

    У  касаційній  скарзі  засуджена ОСОБА_1. просить  вирок скасувати і звільнити її з місця позбавлення волі.  Посилається на неправильне засудження її за ч.3 ст.185 КК України у зв'язку з тим, що крадіжка яку вона вчинила є дрібною.

   Заслухавши доповідача, думку прокурора про наявність підстав до задоволення касаційної скарги, перевіривши матеріали справи  та обговоривши доводи касаційної скарги,  колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

 

   Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1. і ОСОБА_2. 10.03.2005р. вчинили крадіжку майна ОАО КГМК “Криворіжсталь” на загальну суму 306 грн.85 коп.

 

     30.06.2005р. набув чинності Закон України від 2.06.2005р. “Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення”, яким ст. 51 КпАП України викладено у новій редакції і встановлено, що викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати вважається дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує трьох неоподатковуваних мінімумів  доходів громадян.

    Відповідно до Закону України від 22.05.2003р. “Про податок з доходів фізичних осіб”, який набрав чинності з 1.01.2004р. для кваліфікації злочинів або адміністративних правопорушень сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної п. 61.1.1, п. 6.1, ст.6  цього Закону для відповідного року. Згідно з цим законом,  з 1.01.1005 р. по 31.12.2005р. дрібним вважається викрадення чужого майна на суму, яка не перевищує 393 грн.

 

    Таким чином законом здійснена часткова декриміналізація окремих злочинів і зокрема злочину, передбаченого  ст.185 КК України.

    Відповідно до ст.58 Конституції України та ч.1 ст.5 КК України, закон, який скасовує або пом'якшує відповідальність, має зворотну дію в часі, тобто поширюється на осіб, що вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності. 

    Виходячи із положень названих Законів, вчинення  ОСОБА_1. і ОСОБА_2. 10.03.2005р.  крадіжки на суму 306 грн. 85 коп.  не може визнаватися злочином. 

    Суд, розглядаючи справу в правовому полі названих законів постановив незаконне рішення, тому вирок підлягає скасуванню, а справа закриттю за відсутністю в їх діях складу злочину.

    Оскільки задоволення скарги ОСОБА_1. дає підстави для прийняття рішення щодо ОСОБА_2., який вчинив злочин разом з ОСОБА_1 і касаційної скарги не подав, вирок в порядку  ст.395 КПК України підлягає скасуванню і щодо нього.

     Враховуючи наведене, керуючись ст. 394-396 КПК України, колегія суддів

 

                                                     у х в а л и л а :

 

      Касаційну  скаргу засудженої  ОСОБА_1. задовольнити.

 

      Вирок Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 липня 2005 року щодо ОСОБА_1  і  в порядку ст. 395 КПК України щодо  ОСОБА_2 скасувати  в повному обсязі, а справу провадженням закрити на підставі п.2 ст.6 КПК України  і ч.1 ст.5 КК України за відсутністю в їх діях складу злочину.

 

     Звільнити ОСОБА_1 і ОСОБА_2 з місць відбування покарання.

   

                                             

                                                          Судді:

 

 

 Кармазін Ю.М.                   Косарєв В.І.                         Пекний С.Д.