Справа № 2-а-226/09/2270/5/
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
5 лютого 2009 року м. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі: головуючого судді Лабань Г.В.
при секретарі Вересняк А.А.
за участю представника відповідача: Ковальчук В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №2-а-226/09/2270/5/ за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Шепетівці про стягнення невиплаченої частини підвищення до пенсії, як дитині війни за 2007-2008 роки, -
встановив:
Позивачка звернулась в суд з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у м. Шепетівці про стягнення невиплаченої частини підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та стягнути на її користь 1897, 50 грн. невиплаченої заборгованості за період за 2007-2008 роки.
В своїй позовній заяві позивачка зазначає, що на підставі Закону України «Про соціальний захист дітей війни» їй як дитині війни, починаючи з 01 січня 2006 року повинна щомісячно виплачуватись соціальна допомога в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року (справа про соціальні гарантії громадян) визнано неконституційними положення пункту 12 статті 71 та статті 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», а тому позивачка просить стягнути з Управління Пенсійного фонду України у м. Шепетівці підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 1897, 50 грн. невиплаченої заборгованості за період за 2007-2008 роки.
Позивачка в судове засідання не з'явилась, просила суд слухати справу у її відсутності. Позовні вимоги підтримує, що викладені в позовній заяві.
В судове засідання представник відповідача не з'явився, подав суду заяву з клопотанням про можливість слухати справу у його відсутності та письмове заперечення на позовну заяву та зазначив, що позов не визнає, так як позивачу було перераховано пенсію з урахуванням підвищення.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Позивачка має статус дитини війни відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції від 18.11.2004 року, який набрав чинності з 1 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Дія вказаної статті була зупинена на 2007 рік п.12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» від 19.12.2006 року. Конституційний Суд України рішенням № 6-рп/2007 від 9.07.2007 року (справа про соціальні гарантії громадян) визнав неконституційним положення Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Положення закону, визнані Конституційним Судом України неконституційними, втрачають чинність від дня прийняття Судом відповідного рішення ( ст. 73 Закону України «Про Конституційний Суд України» від 16.10.1996 p.).
Виходячи з наведеного, позивачка має право на отримання щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з 9.07.2007 року.
В той же час суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог позивачки в частині підвищення пенсії як дитині війни до 09.07.2007 року з огляду на те, що згадане вже рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) набрало чинності з 9.07.2007 року і не розповсюджується на правовідносини, які існували до його прийняття.
Також підлягають до часткового задоволення позовні вимоги ОСОБА_1 за період 2008 року.
Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів» від 28.12.2007 р. внесені зміни до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до яких дітям війни до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року п.41 розд.2 зазначеного Закону визнаний таким, що є неконституційним (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) зміни внесені Законом України від 28.12.2007 року «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» . Зупинення законом про Державний бюджет України дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає Конституції України, а тому це не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання підвищення розміру пенсії, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст. .6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Отже, з дня прийняття рішення Конституційним Судом України (з 22.05.2008 р.) позивачу повинне нараховуватись та виплачуватись підвищення розміру пенсії, визначене ст. .6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» .
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України і доплату позивачу до пенсії здійснює Управління Пенсійного фонду України у м. Шепетівці, яке є відповідачем за цим позовом і саме його слід зобов'язати провести відповідні виплати починаючи з 9 липня 2007 року по 31.12.2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законам України.
З огляду на викладене дії Управління Пенсійного фонду України у м. Шепетівці щодо невиплати ОСОБА_1 недоплаченої частини щомісячного підвищення до пенсії з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року визнати неправомірними.
Керуючись ст. ст. 1, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. ст. 7, 71, 86, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд
постановив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України у м. Шепетівці щодо невиплати ОСОБА_1 недоплаченої частини підвищення до пенсії, як дитині війни за 2007-2008 роки.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у м. Шепетівці провести нарахування та виплату з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року) ОСОБА_1 підвищення пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком на підставі положень статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Копії постанови надіслати сторонам.
постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у не повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Львівського апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк,
постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.