Судове рішення #415418
Україна АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

Україна                                      АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22а-1046-06                                                       Головуючий в І інстанції Хомченко СІ,

Категорія 69                                                                        Доповідач Михайловська СЮ.

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого   Баранніка О.П..

суддів             Михайловської С.Ю., Кузнецова В.О,

при секретарі   Лищинськїй О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську справу по апеляційній скарзі     Головне управління праці і соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації

на постанову Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 19 червня 2006 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до Марганецького міського управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Головного управління праці і соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації про стягнення недорахованої допомоги-

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Марганецького міського управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації та просив стягнути одноразову допомогу. В обґрунтування позову вказує на те, що є учасником бойових дій, відповідно до ст. 12 Закону України „ Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 року, щорічно до п'ятого травня виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до Закону України „Про Державний бюджет України на 2003 рік" мінімальна пенсія за віком становила 120 грн., але йому виплачено 90 грн., у 2004 році при мінімальній пенсії 268 грн., виплачено 120 грн., а у 2005 році при мінімальній пенсії за віком 332 грн. виплачено 250 грн. Оскільки відповідач порушує його права ОСОБА_1. просив задовольнити його вимоги та стягнути на його користь недоплату у розмірі 3140 грн.

Постановою Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 19 червня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенні частково, з Головного управління праці і соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації на користь позивача стягнуто 1898 грн,75 коп..

   В апеляційній скарзі Головне управління праці і соціального захисту населення

Дніпропетровської обласної державної адміністрації просить скасувати постанову суду

                 першої інстанції, та відмовити позивачу у задоволенні позову, оскільки вважають, що судом

не правильно застосовані норми конституційного та бюджетного права.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах

доводів  апеляційної скарги  і заявлених позовних вимог,  колегія  суддів  вважає,  що

        апеляційна   скарга   Головного   управління   праці   і   соціального   захисту   населення

Дніпропетровської обласної державної адміністрації підлягає задоволенню, постанова суду

першої інстанції скасуванню з послідуючою постановою нового рішення.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно до п'ятого травня позивачу, як учаснику бойових дій надається одноразова допомога в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. Тому, оскільки у 2003 році розмір мінімальної пенсії за віком становив 47,3 грн., у 2004 році відповідно 92,45 грн., у 2005 році 332 грн., то позивачу повинно було виплатити у 2003 році -   236 грн.50коп., у 2004 році - 462,25 грн., у 2005 році 1160 грн., а всього 2358,75 грн.

Але з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна, оскільки судом невірно застосовані норми матеріального права.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 є учасником бойових дій, користується пільгами згідно ч. 5 ст. 12 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", згідно якого учасникам бойових дій щорічно до п'ятого травня виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.

Згідно ст. 28 Закону України „Про Державний бюджет України на 2003 рік" була встановлена виплата щорічної разової допомоги відповідно до Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" для учасників бойових дій у розмірі 90 грн.

Відповідно до ст. 44 Закону України „Про Державний бюджет України на 2004 рік" розмір виплати разової допомоги для громадян цієї категорії встановлений 120 грн.

Законом України „Про Державний бюджет України на 2005 рік", а саме ст. 30 встановлений розмір разової допомоги у сумі 250 грн.

З матеріалів справи вбачається, що саме у цих розмірах ОСОБА_1 отримав щорічні разові доплати.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 95 Конституції України, виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Таким чином, відповідачем правильно були проведені виплати позивачу сум щорічної разової допомоги як учаснику бойових дій, які встановлені у відповідності до Закону України„Про Державний бюджет України".

Посилання суду першої інстанції на рішення Конституційного Суду України № 20 рп

2004 щодо невідповідності Конституції України ст. 44 Закону України „Про Державний

бюджет України на 2004 рік" не є підставою для задоволення позову, оскільки визнані

неконституційними положення втрачають чинність з дня ухвалення рішення, а саме з

01.12.2004 року та не стосуються розмірів виплати разової допомоги, які були встановлені у

2003 та 2005 роках.    

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 не грунтуються на законі, тому позивачу у задоволенні позову необхідно відмовити.

Керуючись ст. 167,195,196,198,202,207 КАС України, колегія суддів, -

                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                              

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління праці і соціального захисту населення Дніпропетровської" обласної державної адміністрації задовольнити.

Постанову Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 19 червня  2006 року скасувати та постановити нову постанову, якою ОСОБА_1 у                                           

задоволенні позовних вимог до Марганецького міського управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Головного управління праці і соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації про стягнення недорахованої допомоги - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця.

Головуючий:                

Судді:           

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація