Справа №22ц-7540 2006 рік
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Дніпропетровської області
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Дніпропетровськ
05 грудня 2006 року
Судова колегія
судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області
в складі:
судді-головуючоъ суддів
при секретарі
та за участю:
представника позивача
представника відповідача
Прозоровох М.Л. ЧУБУКОВА О.П. Гокова П.В. Горобець К.В.
Щербини Ю.І. Ридчук Н.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування
від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань
України в м.Павлограді Дніпропетровської області
на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської
області
від 05 жовтня 2006 року
по цивільній справі
за позовом ОСОБА_1
страхування
захворювань
3-тя особа
моральної
до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального
від нещасних випадків на виробництві та професійних
України в м. Павлограді Дніпропетровської області,
ВАТ «Павлоградвугілля»
про стягнення страхової виплати на відшкодування
шкоди, -
Справа №22ц-7540 Категорія: 19
Суддя-головуючий у суді першої інстанції Дадим Ю.М. Суддя - доповідач у суді апеляційної інстанції ЧУБУКОВ О.П.
2
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської
області від 05 жовтня 2006 року позов ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в. м. Павлограді Дніпропетровської області, 3-тя особа ВАТ «Павлоградвугілля» про стягнення на її користь за рахунок відповідача відшкодування завданої їй наслідками травми отриманої в результаті нещасного випадку на виробництві моральної шкоди - задоволено частково: на суму 15.000 грн.
В апеляційній скарзі відповідач ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції як безпідставного: Законом України „Про бюджет 2006 року" призупинена дія Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності" в частині відшкодування моральної шкоди. Окрім того відповідач вважає, що наявність самого факту спричинення позивачу наслідками набутого ним професійного захворювання не є доведеною за відсутністю висновків відповідної судово-медичної експертизи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися до суду, перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Встановлено, що ОСОБА_1, після тривалого лікування, за висновком МСЕК (медико-соціальної експертної комісії) від 27.11.2005 року встановлено 60% стійкої втрати професійної
працездатності, встановлено 3-тю групу інвалідності, як наслідок травми отриманої, в результаті нещасного випадку на виробництві.
Вказаний медичний висновок не є єдиним доказом спричинення позивачці наслідками її професійного захворювання ще й моральної шкоди.
Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що ОСОБА_1. зазнає від наслідків трудового каліцтва також і моральних страждань, тому що постійно відчуває його негативні психічні та фізичні наслідки: стан її здоров'я залишається незадовільним, вона втратила впевненість у своєму майбутньому, відчуває депресивний стан, змушена відмовитися від звичного їй активного способу життя.
Вказані ознаки спричиненої позивачці моральної шкоди судом
першої інстанції обґрунтовано визнані як наявні, а також як
такі, що безсуперечно зумовлюють для неї необхідність по новому
організовувати своє повсякденне життя, по новому
з
пристосовуватись до нього, зазнаючи при цьому відповідних моральних страждань.
При вказаних обставинах розмір відшкодування спричиненої позивачці моральної шкоди, вважає судова колегія, судом першої інстанції встановлено з урахуванням характеру та тяжкості наслідків її травми, ступеня втрати нею професійної працездатності та загального стану її здоров'я, характеру та обсягу фізичних та моральних страждань: втрата професійної працездатності складає 60%, група інвалідності третя,- що дає їй можливість займатися продуктивною працею та вести відносно активний спосіб життя.
А тому, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості вирішення питання відносно розміру відшкодування спричиненої позивачці моральної шкоди, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції цілком обґрунтоване.
Посилання апелянта на те, що дія ч.З ст.34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності" призупинена на період 2006 року Законом України „Про державний бюджет України на 2006 рік" і тому у Фонду обов'язку щодо відшкодування моральної шкоди по заяві позивача немає, судова колегія визнає безпідставним, тому що у відповідності до положень ст.22 Конституції України право у позивача на відшкодування спричиненої йому професійним захворюванням моральної шкоди зберігається і на вказаний період часу, тому що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів, звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод людини і громадянина не допускається.
З урахуванням викладеного та керуючись
ст.ст.303,307,309,314,317 і 319 ЦПК України, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Павлограді Дніпропетровської області відхилити.
Рішення Павлоградського міськрайонного суду
Дніпропетровської області від 05 жовтня 2006 року про стягнення з Відділення виконавчої дирекції. Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 відшкодування в рахунок страхової виплати за спричинення їй моральної шкоди в розмірі 15.000 (п'ятнадцять тисяч) гривень залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з
цього ж моменту може бути оскаржена до Верховного Суду України
протягом двох місяців.
Суддя-головуючий:
Судді колегії: