АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-6903 / 2006 Головуючий у 1 й інстанції - Присяжна Ж.І.
Категорія - 42 Доповідач - Григорченко Е.І.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 грудня 2006 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - Глущенко Н.Г.
суддів - Григорченка Е.І., Ремеза В.А.
при секретарі - Білоконь Н.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою Військової частини А1214 м. Дніпропетровська на рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 жовтня 2005 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А1214 м. Дніпропетровська про стягнення грошової компенсації, -
ВСТАНОВИЛА:
У березні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним вище позовом і просив стягнути з відповідача на його користь грошову компенсацію за невидані продовольчі пайки в сумі 13825,26грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що він проходив дійсну воїнську службу в військовій частині А1306 на посаді замісника командира частини по виховній роботі. У зв'язку з тим, що військова частина А1306 не має свого грошового розрахунку, то вона знаходиться на фінансовому забезпеченні в військовій частині А1214.
Наказом Міністра оборони України НОМЕР_2 від 22.10.2004р. він був звільнений в запас у зв'язку з скороченням штату, та виключений наказом командира військової частини А1306 НОМЕР_1 від 30.11.2004р із списків особового складу частини.
За час проходження служби в Збройних Силах України з 11.03.2000р. по 31.12.2004р., він не отримав продовольчі пайки за 1726 днів по 8,01 грн. за один день на загальну суму 13825,26грн. Тому позивач просив задовольнити його позовні вимоги, стягнувши з відповідача на його користь компенсацію за невидані продовольчі пайки в зазначеній сумі.
Відповідач позовні вимоги не визнав.
Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 жовтня 2005 року було задоволено позов ОСОБА_1, з військової частини А-1214 на його користь стягнуто 13825,26грн.
В апеляційній скарзі відповідач просив скасувати рішення суду і відмовити в позові, оскільки судом невірно застосовано норми матеріального права.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга
1
підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з постановленням нового рішення згідно п. 4 ст. 309 ЦПК України, з наступних підстав.
Судом установлено, що позивач проходив військову службу в військовій частині А1306, яка знаходиться на фінансовому забезпеченні в військовій частині А1214. Наказом Міністра оборони України НОМЕР_2 від 22.10.2004р. позивач був звільнений в запас у зв'язку з скороченням штату, та наказом командира військової частини А1306 НОМЕР_1 від 30.11.2004р виключений із списків особового складу частини/а.с. 5-16/.
Позивач не отримував продовольчі пайки з 11.03.2000 року до часу звільнення, а також не отримував за них грошову компенсацію /а.с. 4/.
Задовольняючи позовні вимоги, районний суд прийшов до висновку, що позивач має право на отримання грошової компенсації замість продовольчих пайків, які позивач не отримував після 11.03.2000р.
Проте, з таким висновком погодитися не можна з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України (1991р) " Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей", військовослужбовці отримують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця - грошову компенсацію замість них.
Однак, п.2 Закону України "Про деякі заходи по економії бюджетних коштів" від 17.02.2000 p., було призупинено дію абз.2 ст.9 вказаного вище закону в частині виплати грошової компенсації замість продовольчих пайків.
Оскільки продовольчі пайки є одним з видів матеріального забезпечення військовослужбовця, вимоги позивача про виплату грошової компенсації за період після 11 березня 2000 року при звільненні в запас, за нестримані продовольчі пайки, не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, тому рішення суду необхідно скасувати і в задоволенні вимог позивачу відмовити.
Відповідно до вимог ст. 88 ЦГТК України та п.4 Декрету КМУ „Про державне мито" судові витрати (судовий збір) віднести за рахунок держави.
Керуючись ст. ст. 303,307,309 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу командира військової частини А 1214 задовольнити.
Рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 жовтня 2005 року скасувати.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Військової частини А-1214 м. Дніпропетровська про стягнення грошової компенсації за продовольчі пайки - відмовити.
Судові витрати - судовий збір віднести за рахунок держави.
Стягнути з ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі ЗО грн., перерахування зазначених коштів зробити на їх отримувача - Апеляційний суд Дніпропетровської області код 02891291 УДКУ у Дніпропетровській області МФО 805012 р/р 37313002006717.
Рішення суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з цього часу.
Головуючий:
Судді: