Судове рішення #4153712
Справа № 2-а-6/2009 рік

Справа 2-а-6/2009 рік

 

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 

смт. Ріпки                                                                                                         12 лютого 2009 року

 

Ріпкинський районний суд Чернігівської області

 

у складі:    головуючого - судді Жовток Є.А.

при секретарі Нерус Н.І.,

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Ріпки справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії,

 

В С Т А Н О В И В :

 

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом зазначивши, що у відповідності до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», вона має право на отримання щомісячної соціальної державної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

        В той же час, управління Пенсійного фонду в Ріпкинському районі, всупереч вимогам ст.ст.19, 22, 92 Конституції України та рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року, № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року,  не  нарахувало та не виплатило ОСОБА_1. вказаної вище допомоги за період з 01.01.2006  по 31.12.2008 року на загальну суму 4471 грн. 20 коп.

Таким чином, позивач просить винести рішення, яким визнати бездіяльність відповідача протиправною та зобов”язати управління Пенсійного фонду в Ріпкинському районі здійснити нарахування і забезпечити виплату їй соціальної допомоги.

Позивач в судове засідання не з'явилась, надіславши заяву про розгляд справи в її відсутність. Заявлені вимоги ОСОБА_1. підтримує.

Представник відповідача  в судове засідання не з'явився, надіславши заяву про розгляд справи в його відсутність та надавши заперечення проти позову.

В обгрунтування своїх заперечень, представник відповідача вказує, що  незважаючи на те, що рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року визнано неконституційними положення п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», в частині зупинення виплати допомоги, однак витрати для виплати підвищення до пенсії дітям війни за 2007 рік законодавством не передбачені.

 Вимогу позивача про стягнення соціальної допомоги за 2006 рік, відповідач вважає необгрунтованою з тих підстав, що положення ст.110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», в частині запровадження поетапної виплати допомоги, в 2006 році були чинними.

Упродовж 2008 року позивачці виплачувалась надбавка до пенсії в розмірі 10% від прожиткового мінімуму, визначеному Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік”.

Як на окрему підставу для відмови в задоволенні позову, відповідач вказує на пропуск позивачем строку давності звернення до суду, визначеного ст.99 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається і відповідач не заперечує, що ОСОБА_1. віднесена до категорії осіб, котрі мають статус дітей війни.

Позивач є громадянкою України, а на момент закінчення Другої світової війни їй не виповнилося 18 років.

ОСОБА_1. перебуває на обліку в управлінні Пенсійного Фонду в Ріпкинському районі та отримує пенсію за віком.

У відповідності до ч.1 ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, в редакції від 09.07.2007 року, дітям війни пенсії підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтями 77 та 110 Закону України «Про державний бюджет на 2006 рік», дію ст.6 Закону  на 2006 рік зупинено.

Пунктом 12 ст.71, ст.111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дію ст.6 вказаного вище Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2007 рік, зупинено.

В той же час, Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 положення п. 12 ст. 71 та ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» визнані неконституційними.

Рішення Конституційного Суду має преюдиційне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними справ у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії законів, що визнані неконституційними.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Пунктом 41 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік», ст.6 Закону «Про соціальний захист дітей війни» викладено в новій редакції, у відповідності до якої, дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

З повідомлення УПФУ в Ріпкинському районі вбачається, що позивачу починаючи з 01.01.2008 року виплачувалась надбавка в розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а саме: з 01.01.2008 року - 47 грн.; з 01.04.2008 року - 48 грн. 10 коп.; з 01.07.2008 року - 48 грн. 20 коп.; з 01.10.2008 року - 49 грн. 80 коп.

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік” в частині обмеження розміру надбавки до пенсії дітям війни, визнано неконституційними.

Вказані розміри надбавки встановлені також Постановою КМУ № 530 від 28.05.2008 року «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».

Враховуючи пріоритетність законів над підзаконними актами, а також  керуючись постановою Пленуму Верховного Суду України «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» від 01.11.1996 року, при вирішенні спору суд вважає за необхідне застосувати Закон України «Про соціальний захист дітей війни», а саме ст.6 в редакції від 09.07.2007 року, яка є чинною і згідно якої дітям війни пенсії підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

Доводи відповідача про відсутність механізму реалізації вказаної норми закону не можуть бути підставою для відмови у нарахуванні та виплаті підвищення до пенсії у повному розмірі.

В той же час, вимоги позивача в частині нарахування соціальної допомоги за період з 01.01.2006 року по 31.12.2007 року, задоволенню не підлягають.

Так, у відповідності до ч.2 ст.99 КАС України, для звернення до адміністративного суду встановлюється річний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч.1 ст.100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна зі сторін.

Відповідач, як на окрему підставу для відмови в задоволенні позову, вказує на пропущення позивачем строку звернення до суду.

Приймаючи до уваги, що ОСОБА_1. просить зобов'язати відповідача нарахувати невиплачену щомісячну державну соціальну допомогу за 2006 - 2008 роки, але звернулась до суду з вимогою лише 20.01.2009 року та не довела поважності причин пропущення строку позовної давності і не ставить питання про його поновлення, в задоволенні вимог за період з 01.01.2006 року по 01.01.2008 року, позивачці необхідно відмовити.

Таким чином суд вважає, що задоволенню підлягають вимоги позивача про зобов'язання відповідача нарахувати недоплачене, як дитині війни, підвищення до пенсії, за період з травня 2008 року по 31.12.2008 року, за виключенням суми, яка була виплачена упродовж 2008 року, в розмірі 10% прожиткового мінімуму щомісячно, для осіб, які втратили працездатність.

Керуючись ст.ст. 11, 86, 159-163, 167 КАС України, суд -

 

П О С Т А Н О В И В:

 

           Позов задовольнити частково.

       Визнати бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області, яка виразилась у відмові нарахувати ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» - неправомірною.

     Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області нарахувати ОСОБА_1 підвищення до пенсії, встановлене ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, в розмірі 780 грн. 40 коп.

           В іншій частині позову - відмовити.

           Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку.

       Заява про апеляційне оскарження постанови може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду, через Ріпкинський районний суд, протягом десяти днів з дня виготовлення повного тексту постанови.

   Апеляція на постанову може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду, через Ріпкинський районний суд, протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

 

           Повний текст постанови складено 17.02.2009 року.

                  

           Суддя                                                                                                 Є.А. Жовток

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація