543/279/15-ц

6/543/5/15

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.04.2015 сел. Оржиця

Оржицький районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Гришка О.Я., розглянувши подання державного виконавця відділу державної виконавчої служби Оржицького районного управління юстиції ОСОБА_1, яке погоджено з начальником відділу державної виконавчої служби Оржицького районного управління юстиції ОСОБА_2, про тимчасове обмеження ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов’язань, покладених на нього судовим рішенням, -

в с т а н о в и в:

01.04.2015 року до Оржицького районного суду Полтавської області надійшло подання державного виконавця відділу державної виконавчої служби Оржицького районного управління юстиції ОСОБА_1, яке погоджено з начальником відділу державної виконавчої служби Оржицького районного управління юстиції ОСОБА_2, про тимчасове обмеження ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов’язань, покладених на нього судовим рішенням.

У поданні державний виконавець зазначив, що у відділі державної виконавчої служби Оржицького районного управління юстиції з 11.04.2013 року відкрито виконавче провадження № 432/3 по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-1062 виданого 16 вересня 2009 року Миргородським міськрайонним судом Полтавської області про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 аліментів в розмірі 1/3 частина всіх видів доходу, але не менше 30% прожиткового мінімуму, встановленого державою для кожної дитини відповідного віку щомісяця, до досягнення дітьми повноліття.

11.04.2013 року старшим державним виконавцем відділу ДВС Оржицького районного управління юстиції була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження.

В період з 11.04.2013 року по 01.04.2015 року аліментні платежі боржником не сплачувались, про що свідчить заборгованість яка утворилася станом на 01.04.2015 року в розмірі 41716,03 грн. Зазначена заборгованість сукупно складає несплату аліментних платежів більше ніж за 4 роки. Заборгованість по аліментних платежах та несвоєчасна сплата щомісячних аліментних платежів є підтвердженням ухилення громадянина ОСОБА_3 від виконання ним зобов'язань - щомісячної сплати аліментних платежів згідно виконавчого листа № 2-1062, виданого 16 вересня 2009 року Миргородським міськрайонним судом Полтавської області.

Станом на 01.04.2015 р. громадянин ОСОБА_3 не надав до відділу ДВС документів, що підтверджують сплату боргу по аліментних платежах.

Просить вирішити питання щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: 37712, Україна, Полтавська область, Оржицький район, с. Куйбишево, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, без вилучення паспортного документа за ухилення від виконання зобов'язання, покладеного на нього судовим рішенням - виконавчим листом № 2-1062, виданого 16 вересня 2009 року Миргородським міськрайонним судом Полтавської області про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 аліментів в розмірі 1/3 частина всіх видів доходу, але не менше 30% прожиткового мінімуму, встановленого державою для кожної дитини відповідного віку щомісяця, до досягнення дітьми повноліття.

Від заявника, державного виконавця відділу ДВС Оржицького районного управління юстиції ОСОБА_1 до суду надійшла заява, в якій він подання підтримав та просить розглянути справу без його участі (а.с. 21).

Відділом ДВС Оржицького районного управління юстиції на вимогу суду надані для огляду матеріали виконавчого провадження № 432/3 (номер за ЄДРВП 37501106), де боржником є ОСОБА_3

Враховуючи поважність причин неявки заявника, суд розглядає дану справу, з урахуванням положень ст.197 ЦПК України та Рішення Конституційного Суду України №16-рп/2011 від 08.12.2011 року (справа про фіксування судового процесу технічними засобами).

Суд, вивчивши матеріали подання державного виконавця відділу ДВС Оржицького районного управління юстиції ОСОБА_1 та оглянувши виконавче провадження номер № 432/3 (номер за ЄДРВП 37501106) про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості на користь ОСОБА_4 аліментів в розмірі 1/3 частина всіх видів доходу, але не менше 30% прожиткового мінімуму, встановленого державою для кожної дитини відповідного віку щомісяця, до досягнення дітьми повноліття, по якому боржником є ОСОБА_3, проаналізувавши докази, які наведені заявником на необхідність тимчасового обмеження у праві виїзду боржника-фізичної особи за межі України приходить до висновку, що в даний час є передбачені законом підстави для задоволення подання, виходячи з таких підстав.

Згідно ст. 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Судом встановлено, що у відділі ДВС Оржицького районного управління юстиції знаходиться на виконанні виконавче провадження номер за ЄДРВП 37501106 про стягнення з боржника ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого у встановленому законом порядку на проживання в ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_4 аліментів в розмірі 1/3 частина всіх видів доходу, але не менше 30% прожиткового мінімуму, встановленого державою для кожної дитини відповідного віку щомісяця, до досягнення дітьми повноліття.

Так, в матеріалах виконавчого провадження, номер за ЄДРВП 37501106, містяться такі виконавчі документи (фотокопії яких додані заявником до внесеного до суду подання): виконавчий лист №2-1062 від 16.09.2009 року, виданий Миргородським міськрайонним судом Полтавської області; постанова про закінчення виконавчого провадження від 13.03.2013 року відділу ДВС Миргородсьткого МРУЮ; постанова про відкриття виконавчого провадження від 11.04.2013 року; виклик до відділу ДВС Оржицького РУЮ; рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про вручення; постанова державного виконавця про примусовий привід ОСОБА_3 від 18.03.2015 року; лист Оржицького РВ УМВС України в Полтавській області від 27.03.2015 року про неможливість виконання примусового приводу; довідка Куйбишевської сільської ради, відповідно до якої ОСОБА_3 зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_3, але постійно не проживає; відповідь Оржицького РС УДМС України в Полтавській області.

З оглянутого виконавчого провадження вбачається, що державним виконавцем було вжито такі заходи примусового виконання рішень, що підтверджують повноту вчинення виконавчих дій, а саме: зроблені запити в реєструючі органи з метою перевірки майнового стану. За ОСОБА_3 відсутні записи щодо реєстрації права власності, користування та оренди земельної ділянки, на рахунках кошти відсутні.

На майно боржника державним виконавцем накладено арешт та оголошено заборону на його відчуження (постанова від 26.12.2013 року).

Закон України "Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України" регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.

Цим Законом визначаються відповідні органи, на які покладається виконання цього Закону, зокрема на Державну прикордонну службу України, ОВС, СБУ, військові комісаріати, консульську службу України.

Стаття 6 цього Закону, на яку посилається у поданні і державний виконавець відділу ДВС Оржицького районного управління юстиції, визначає безпосередні підстави для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон.

Так, за змістом п.5 ст.6 Закону України "Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України" громадянинові може бути тимчасово обмежено право виїзду за межі України, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи) - до виконання зобов'язань.

Відповідно до положень ч.2 ст.10 ЦПК України наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб'єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. При цьому суд враховує, що задоволення такого подання можливе лише за умови "доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання". Поряд з цим, тягар доказування покладається на суб'єкта вказаного подання, оскільки згідно ч.2 ст.377-1 ЦПК України подання розглядається негайно без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб.

Аналізуючи матеріали та докази, що додані до подання державного виконавця у їх тісному взаємозв'язку, суд приходить до висновку, що боржник у зобов'язанні ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, виходячи з оглянутих судом матеріалів виконавчого провадження та доказів, які надані суб'єктом подання - державним виконавцем відділу ДВС Оржицького районного управління юстиції, які суд враховує з позиції ч.2 ст.10 ЦПК України, в порушення ч.6 ст.12 Закону України "Про виконавче провадження" ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, заборгованості по виконавчому листу № 2-1062, виданого 16.09.2009 року Миргородським міськрайонним судом Полтавської області не сплачує, за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання в ІНФОРМАЦІЯ_4 не проживає, відповідно, на виклик до державного виконавця не з'являється, не повідомляє своє фактичне місце проживання, причин неявки державному виконавцю також не повідомляв.

Станом на день внесення до суду даного подання державного виконавця ВДВС Оржицького районного управління юстиції, заборгованість за вищевказаним виконавчим листом ОСОБА_3 не погашена. Згідно довідки-розрахунка, наданої відділом ДВС Оржицького РУЮ, заборгованість станом на 01.04.2015 року становить 41716,03 грн., при цьому жодного разу боржником не робилося спроб погасити чи скоротити заборгованість по сплаті аліментів, відсутні і поточні щомісячні платежі (а.с. 11).

Сукупність наведених та проаналізованих судом доказів, враховуючи суму заборгованості в межах виконавчого провадження свідчить про те, що на момент звернення державного виконавця до суду з поданням, факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, вже відбувся, він об'єктивно наявний та вбачається з сукупності досліджених матеріалів виконавчого провадження.

При цьому суд враховує, що під поняттям "ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням" розуміються будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини.

У відповідності до ст.ст. 2, 11 Закону України "Про виконавче провадження" та ст.377-1 ЦПК України державний виконавець має право на внесення до суду відповідного подання.

Згідно ч.1 ст.377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника-фізичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби. При цьому, суд розглядає дане подання без виклику чи повідомленням боржника (ч. 2 цієї статті).

Згідно ст.80 Закону України "Про виконавче провадження" підставою для тимчасового обмеження особі у праві виїзду за кордон є, зокрема, ухилення від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи) - до виконання зобов'язань.

При розгляді та задоволенні даного подання суд вважає за необхідне відмітити і врахувати, що процес здійснення правосуддя починається з моменту звернення до суду й закінчується виконанням судового рішення, тому судове провадження повинне мати цілісну й логічно завершену структуру: від звернення певної особи до суду і до виконання судового рішення.

Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", при розгляді справ українські суди повинні застосовувати Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Також, у п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №14 "Про судове рішення у цивільній справі" зазначено, що "в мотивувальній частині кожного рішення у разі необхідності мають бути посилання на Конвенцію та рішення Європейського суду, які згідно з Законом України №3477 "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права і підлягають застосуванню в такій справі".

Рішення Європейського суду є офіційною формою роз'яснення основних (невідчужуваних) прав кожної людини, закріплених і гарантованих Конвенцією, яка є частиною національного законодавства, та у зв'язку з цим - джерелом законодавчого правового регулювання і правозастосування в Україні.

Стаття 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод закріплює право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Горнсбі проти Греції" наголосив на гарантоване ст.6 Конвенції "право на суд", яке повинно розцінюватися не лише в аспекті права особи звернутися до суду за захистом своїх прав, а і як обов'язковість до виконання судового рішення. Тому, виконання судового рішення має розглядатися як невід'ємна частина судового процесу з метою забезпечення положень статті 6 ("права на суд").

В цьому контексті аналіз рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення Європейського суду з прав людини у справах "Алпатов та інші проти України", "Робота та інші проти України", "Варава та інші проти України", "ПМП "Фея" та інші проти України", якими було встановлено порушення п.1 ст.6, ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст.1 Першого протоколу до конвенції з огляду на порушення права на виконання рішення суду протягом розумного строку) також засвідчує його однозначну позицію про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення та констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою ст.124 Конституції України.

Отже, враховуючи встановлені обставини справи в їх сукупності, виходячи з аналізу законодавства, що стосується виконання судового рішення, суд вважає, що в межах розгляду даного подання, є передбачені законом підстави для тимчасового обмеження до виконання судового рішення права виїзду за межі України у відношенні боржника ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого у встановленому законом порядку на проживання в ІНФОРМАЦІЯ_5.

Пунктом 8 ст. 19 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» встановлено, що на Державну прикордонну службу відповідно до визначених законом завдань покладається, зокрема, запобігання та недопущення в'їзду в Україну або виїзду з України осіб, яким згідно із законодавством не дозволяється в'їзд в Україну або яких тимчасово обмежено у праві виїзду з України, у тому числі згідно з дорученнями правоохоронних органів.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.124 Конституції України, п.5 ст.6 Закону України "Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України", Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", п. 8 ст. 19 Закону України «Про Державну прикордонну службу України», ст.ст.10, 11, 14, 60,197, 209-210, 293, 377-1 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Подання державного виконавця відділу державної виконавчої служби Оржицького районного управління юстиції - задовольнити.

Тимчасово обмежити громадянина України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, жителя Куйбишеве, Оржицького району Полтавської області, у праві виїзду за межі України до моменту фактичного виконання зобов’язань, покладених судовим рішенням – виконавчим листом №2-1062 від 16.09.2009 року, виданим Миргородським міськрайонним судом Полтавської області.

Після набрання ухвалою законної сили, копію ухвали направити до Адміністрації Державної прикордонної служби України - 01034, м. Київ, вул. Володимирська, 26 - для виконання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до апеляційного суду Полтавської області протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: