Справа № 11 -65 2007 р. Головуючий у 1 -й інстанції -Опімах Л.М.
Категорія- ст.187 ч.2 КК Доповідач- Пархоменко О.М.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2007 року січня "18" дня колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого- Лугового М.Г.
суддів- Пархоменко О.М.,
Олійника В.Б. з участю прокурора- Кононенко К.М. засудженого- ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1, адвоката ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3 на вирок Ковпаківського районного суду міста Суми від "24" жовтня 2006 р. яким,-
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканець АДРЕСА_1; раніше судимий 19.04.2001 р. за ст. ст. 81 ч.З, 140 ч.З, 142 ч.З, 42 КК України до 4 років позбавлення волі; 22.03.2004 р. звільнений умовно-достроково на 1 рік 2 місяці 1 день;
засуджений за ст. 187 ч.2 КК України до позбавлення волі строком на 7 років із конфіскацією майна.
На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків , до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання у виді 3 місяців позбавлення волі за вироком суду від 19 квітня 2001 року і остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років З місяці, з конфіскацією майна.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_4 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 568 грн. 33 коп. та в рахунок відшкодування моральної шкоди 300 грн. і судові витрати, пов"язані з проведенням експертизи у розмірі 88 грн. 13 коп.
Як зазначено у вироці ОСОБА_1 визнаний винним і засуджений за скоєння такого злочину .
ЗО січня 2005 року близько 19 години ОСОБА_1., перебуваючи у стані алкогольного сп"яніння, біля будинку НОМЕР_1 по вул .Курській у м. Суми з метою заволодіння чужим майном, із застосуванням насильства , небезпечним для життя та здоров"я, скоїв розбійний напад на потерпілого
ОСОБА_4., спричинивши йому легкі тілесні ушкодження, що потягли короткочасний розлад здоров"я та заволодівши майном потерпілого на суму 752 грн.ЗЗ коп.
В апеляціях: -адвокат ОСОБА_2 просить вирок суду скасувати, справу відносно ОСОБА_1 закрити . Свої вимоги мотивує тим, що вина засудженого не доведена. Сам ОСОБА_1 винним себе не визнав, потерпілий ОСОБА_4 давав суперечливі покази. Ряд сумнівів, які суд не усунув, повинні тлумачитись на користь підсудного ;
засуджений ОСОБА_1 також вважає, що вирок суду є незаконним,
оскільки злочину він не скоював, просить його скасувати, справу закрити.
В обгрунтування апеляції посилається на слідуюче: між ним і потерпілим
виникла взаємна бійка, ініціатором якої був сам ОСОБА_4, про що
наводить свій аналіз доказів. Далі зазначає, що суд допитав потерпілого у
відсутність підсудного, він не довіряє прокурору, оскільки вона
безпідставно обвинувачує його у скоєнні злочину, про що він заявив суду,
проте суддя підтримала сторону державного обвинувача;
- захисник ОСОБА_3 також посилається на відсутність в діях
засудженого злочину, передбаченого ст. 187 ч.4 КК України, оскільки
докази по справі відсутні. Вважає, що покази потерпілого не послідовні,
їх не можливо покласти в основу вироку. Просить вирок скасувати,
справу закрити.
Заслухавши доповідь судді, засудженого, який підтримав доводи апеляцій та послався на те, що не мав змоги ознайомитися з матеріалами кримінальної справи після розгляду судом першої інстанції, висновок прокурора про залишення вироку без зміни, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції задоволенню не підлягають.
Висновок суду про доведеність ОСОБА_1 у скоєнні розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_4. із спричиненням потерпілому легких тілесних ушкоджень, що потягли короткочасний розлад здоров"я та заволодінням його майном на суму 752 грн.ЗЗ коп. відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується дослідженими судом доказами, аналіз яких дано у вироку, зокрема, його власними показаннями на досудовому слідстві про те, що вийшовши із гостей, він пішов слідом за потерпілим, вирішивши забрати куртку, щоб потім продати. Підійшовши до потерпілого, він наніс йому удар в обличчя, від чого той впав. Потім зняв з нього куртку і пішов додому. У кишенях виявив годинник, ключі, телефонну картку, грошей не було.
Невизнання своєї вини підсудним в ході судового слідства суд визнав як обраний ним спосіб захисту, спробою уникнути встановленої законом відповідальності за скоєне.
І як на докази щодо вчинення ним злочину, передбаченого ст.187ч.2 КК України суд послався на покази потерпілого ОСОБА_4, який суду пояснив, що ЗО січня 2005 року був на дні народження у ОСОБА_5, де також
були ОСОБА_1 і ОСОБА_6, розпивали спиртні напої. Він почав збиратись додому, за ним вийшли ОСОБА_1 і ОСОБА_6, які йшли від нього приблизно на відстані 5 метрів. Потім до нього підійшов ОСОБА_1, і взявши за ліве плече, ударив кулаком в око, потім ще наніс один удар в обличчя, від яких він упав на землю, при цьому підсудний вимагав , щоб він зняв свою куртку. Потім продовжив бити ногами по спині і все ж зняв куртку. У кишені куртки знаходились- записна книжка,ключі, годинник, телефонна картка, 3000 рублів Росії.
Свідок ОСОБА_7 суду підтвердив, що 31 січня 2005 року він на пропозицію ОСОБА_1 купив у нього куртку за 25 грн. ОСОБА_1про те, що куртка належить не йому нічого не говорив.
Свідки ОСОБА_5 , ОСОБА_8 суду пояснили, що 30 січня 2005 року у них в гостях були ОСОБА_1. ОСОБА_6, ОСОБА_4, які вживали спиртні напої і всі разом пішли від них.
Із протоколу виявлення та вилучення вбачається, що у ОСОБА_1 були виявлені та вилучені два ключі з біркою під НОМЕР_2 що належали ОСОБА_4 Із протоколу виявлення та вилучення вбачається, що у ОСОБА_7 була вилучена куртка, яка належала ОСОБА_4 Заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_4 підтверджується висновком судово-медичної експертизи.
Вартість викраденого майна підтверджується висновком товарознавчої екпертизи.
Суд першої інстанції навів переконливі мотиви чому він не може погодитись із показами свідка ОСОБА_6 ,даними у судовому засіданні, зазначивши і те, що в ході досудового слідства свідок давала викривальні покази щодо скоєного ОСОБА_1, їх вона підтвердила і в ході очних ставок із обвинуваченим та потерпілим.
Дії ОСОБА_1 за ч.2 ст. 187 КК України кваліфіковані правильно, а призначене йому покарання відповідає положенням ст. 65 КК України.
При його обранні суд урахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, обставини, які впливають на покарання і призначив ОСОБА_1 покарання, яке є необхідним для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.
Оскільки ОСОБА_1скоїв злочин в період умовно-дострокового звільнення від відбуття покарання, суд законно застосував вимоги ст.71 КК України, призначивши покарання за сукупністю вироків.
Матеріалами справи спростовуються доводи ОСОБА_1 про допущене судом порушення його права при допиті потерпілого ОСОБА_4.
Згідно протоколу судового засідання ОСОБА_1, при допиті потерпілого, неодноразово порушував порядок судового засідання, на попередження суду не реагував. У такому випадку суд правильно , як це і передбачено ст.272 КПК України, тимчасово, видалив його із залу судового засідання (а.с.417).
У підготовчій частині судового засідання головуючий , згідно ст.287 КПК України, оголосив склад суду, прізвище прокурора і роз"яснив підсудному та іншим учасникам судового розгляду належне їм право відводу. Із протоколу судового засідання (а.с.403) вбачається , що відвід проти будь-кого не заявлявся.
Твердження ОСОБА_1 про позбавлення його можливості
ознайомитися з матеріалами кримінальної справи також безпідставні.
Із матеріалів кримінальної справи вбачається , що суд першої інстанції , задовольняючи клопотання засудженого ОСОБА_1 про ознайомлення з матеріалами кримінальної справи, чотири рази, а саме 9, 16, 23 листопада, 12 грудня 2006 року (а.с.452 обор.,455,480, 485) надавав можливість засудженому, про що підтвердив і сам засуджений при апеляційному розгляді, ознайомитись з матеріалами кримінальної справи. Захисник ОСОБА_3 також була повідомлена.
Засуджений ОСОБА_1два рази без певних причин відмовився знайомитись з матеріалами кримінальної справи, про що були складені помічником судді акти.
Наведене свідчить про явне намагання засудженим ОСОБА_1м затягти час на ознайомлення з матеріалами кримінальної справи.
Не вбачаючи істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які були б підставою для зміни або скасування вироку, колегія суддів керуючись ст.ст.362, 365,366, 377 КПК України,-
УХВАЛИЛА:
Вирок Ковпаківського районного суду міста Суми від 24 жовтня 2006 року відносно ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляції засудженого ОСОБА_1, адвоката ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3 - без задоволення.