УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2007 року січня 16 дня колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого - Лугового М.Г. суддів - Прокопенка О.Б., Матуса В.В.
з участю прокурора - Ярощука Ю.А.
адвоката - ОСОБА_1
потерпілих - ОСОБА_2 та ОСОБА_3
представника потерпілих - ОСОБА_4
засуджених - ОСОБА_5, ОСОБА_6 розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Суми кримінальну справу за апеляцією потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на вирок Буринського районного суду Сумської області від 24 липня 2006 року, яким :
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не засуджувався,
засуджений за ст. 118 КК України до позбавлення волі строком на два роки.
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше згідно ст. 89 КК України не засуджувався,
засуджений за ст. 118 КК України до позбавлення волі строком на один рік вісім місяців.
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не засуджувався,
засуджений за ст.118 КК України із застосуванням ст.69 КК України до покарання у виді 120 годин громадських робіт. З урахуванням вимог ст.72 КК України визначено, що ОСОБА_7 покарання відбув.
Цивільний позов ОСОБА_3 задоволено частково.
Постановлено стягнути на користь ОСОБА_3: з ОСОБА_6 441 грн. 67 коп. - в рахунок відшкодування майнової шкоди та 3000 грн. - в рахунок відшкодування моральної шкоди; з ОСОБА_5 441 грн. 67 коп. в рахунок відшкодування майнової шкоди та 3000 грн. - в рахунок відшкодування моральної шкоди; з ОСОБА_7 441 грн. 67 коп. - в рахунок відшкодування майнової шкоди та 3000 грн. - в рахунок відшкодування моральної шкоди. Визначено, що при відсутності у неповнолітнього ОСОБА_7 майна, достатнього для відшкодування завданої шкоди, ця шкода стягується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі з його батька - ОСОБА_8.
В задоволенні іншої частини позову ОСОБА_3 відмовлено.
Справа № 11 - 80 / 2007 р. Головуючий у першій інстанції Куцан В.М.
Категорія ст. 118 КК України Доповідач - Прокопенко О.Б.
Цивільний позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Постановлено стягнути на користь ОСОБА_2: з ОСОБА_5 890 грн. 35 коп. - в рахунок відшкодування майнової шкоди та 4500 грн. - в рахунок відшкодування моральної шкоди; з ОСОБА_7 890 грн. 35 коп. - в рахунок відшкодування майнової шкоди та 4500 грн. - в рахунок відшкодування моральної шкоди. Визначено, що при відсутності у неповнолітнього ОСОБА_7 майна, достатнього для відшкодування завданої шкоди, ця шкода стягується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі з його батька - ОСОБА_8.
В задоволенні іншої частини позову ОСОБА_2 відмовлено.
Доля речових доказів вирішена у відповідності з вимогами ст. 81 КПК України.
Згідно з вироком суду ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 визнано винними та засуджено за вчинення злочинів при слідуючих обставинах :
28 серпня 2005 року, близько 20-ї години, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_5, його співмешканка ОСОБА_9 та ОСОБА_10, відпочивали в кафе-барі, який розташований в с. Михайлівна Буринського району Сумської області. Пізніше, до бару зайшов ОСОБА_11, який знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, використовуючи нікчемний привід, розпочав сварку з вказаними особами, і не зважаючи на зауваження продавця, яка вигнала його з приміщення, повернувшись, вчинив бійку з ОСОБА_5, котра була припинена присутніми, при цьому ОСОБА_11 висловлював погрози застосування сили.
Після вказаного інциденту, близько 23-ї години ОСОБА_5, ОСОБА_7 ОСОБА_6 відпочивали біля сінника, розташованого неподалік від господарства ОСОБА_12 АДРЕСА_1, в якому проживав і ОСОБА_5.
Тим часом, ОСОБА_11, реалізовуючи свої погрози розібратися із вказаними особами, близько 23 годині 30 хвилин 28.08.2005 року, спільно із своїм батьком ОСОБА_13, а також знайомими - ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_16, з метою побиття, зненацька, вчинили напад на ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, наносячи удари останнім руками та ногами в різні частини тіла.
Вказані дії нападаючих, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 були сприйняті, як реальна загроза їх життю. При цьому, отримавши декілька ударів в голову та тулуб, ОСОБА_5, з метою уникнення продовження побоїв, забіг до господарства АДРЕСА_1, де постійно проживав зі своєю сім'єю, і для перешкоджання проникненню нападників на територію подвір'я, намагався зачинити за собою хвіртку, але переслідуючи його ОСОБА_11 та ОСОБА_13, застосовуючи фізичну силу, відчинили хвіртку, від чого ОСОБА_5 упав, і вони продовжили його побиття вже у дворі господарства.
В той же час, втікаючи від нападаючих, до подвір'я забіг і ОСОБА_7 та, допомагаючи ОСОБА_5 захищатися, вдарив ОСОБА_11 рукою в обличчя, від якого останній впав. При цьому ОСОБА_13, брутально лаючись, намагався вдарити палицею, яка була при ньому, ОСОБА_7, засліплюючи кишеньковим ліхтарем. Захищаючись, ОСОБА_7 вихватив з рук ОСОБА_13 палицю, і в подальшому, разом з ОСОБА_5, який використовуючи іншу палицю знайдену випадково ним на подвір'ї, діючи з явним перевищенням меж необхідної оборони, так як після відібрання палиці у ОСОБА_13, в них не було потреби завдавати йому ударів в життєво важливі органи, умисно, з метою заподіяння смерті останньому, почали наносити ОСОБА_13 удари в область голови та тулуба, спричинивши йому тілесні ушкодження, від яких він помер на місці.
В той же час, ОСОБА_14, маючи явну перевагу за фізичними даним, залишаючись біля сінника, на місці де розпочалася бійка, здійснював побиття ОСОБА_6, поваливши його на землю і нанісши при цьому декілька ударів руками по обличчю та в область голови. Вирвавшись від нього, ОСОБА_6 забіг в двір, де знаходилися ОСОБА_7 та ОСОБА_5, при цьому ОСОБА_14 почав його переслідувати і також забіг на подвір'я господарства, де в продовження своїх насильницьких дій став наносити удари руками та ногами. Перевищуючи межі необхідної оборони, ОСОБА_7 ОСОБА_5 та ОСОБА_6 обравши спосіб захисту, який не відповідав небезпечності посягання, умисно, з метою заподіяння смерті ОСОБА_14 почали наносити йому удари палицями, від яких останній, відступаючи, впав за межами двору, спричинивши при цьому йому тілесні ушкодження, отримавши які ОСОБА_14 помер на місці.
В поданій апеляції потерпілі ОСОБА_2 та ОСОБА_3, не погоджуючись з постановленим стосовно ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вироком, вважають його необгрунтованим та незаконним, зазначаючи про неправильну юридичну кваліфікацію дій засуджених, оскільки останні вчинили більш тяжкий злочин, про що вони, як потерпілі, неодноразово вказували при досудовому і при судовому розгляді справи, але їх доводи безпідставно не взяті до уваги.
При цьому потерпілі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вказують, що їх доводи фактично були враховані судом при розгляді справи 17 лютого 2006 p., коли кримінальна справа за їх клопотанням направлялась на додаткове розслідування, але органи досудового слідства не виконали вимог, зазначених у постанові суду від 17 лютого 2006 p., і знову направили до суду справу стосовно обвинувачення ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за ст. 118 КК України. Потерпілі вважають, що в судовому засіданні безспірно встановлено факт бійки на ґрунті неприязних стосунків, коли між сторонами приймала однакова кількість осіб. ОСОБА_5, ОСОБА_7 і ОСОБА_6 ухиляючись від кримінальної відповідальності давали непослідовні суперечливі пояснення, і вони об'єктивно спростовують дослідженими доказами. А саме показами свідків: медичного фельдшера ОСОБА_17, судово-медичного експерта ОСОБА_18; висновками експертиз; протоколом огляду місця події, стосовно обставин вчинення злочинів і кваліфікації дій ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 якщо не за ч.2 ст.115 КК України, то за ч.2 ст. 121 КК України.
Потерпілі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 також вважають, що досудове та судове слідство у справі проводилось однобічно та упереджено і не було вжито заходів до повного, об'єктивного та всебічного розгляду справи. Так не звернута увага на фактичне місце події, вчинення обопільної бійки між учасниками конфлікту, відсутність у засуджених серйозних тілесних ушкоджень, не з'ясування інших обставин та мотиви вчинення злочину, обставин, що впливають на ступінь тяжкості вчинення злочину та ті, що характеризують особи винних, пом'якшують та обтяжують покарання. А тому і прохають вирок суду відносно ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 скасувати, а кримінальну справу направити на додаткове розслідування для пред'явлення зазначеним особам обвинувачення за ч.2 ст.121 КК України.
Вислухавши доповідь судді, потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і їх представника ОСОБА_4, які підтримали подану потерпілими апеляцію в повному обсязі, адвоката ОСОБА_1 і засуджених ОСОБА_5, ОСОБА_6, які не погоджуючись з апеляцією потерпілих, вказували про законність постановленого вироку, думку прокурора Ярощука Ю.А. про залишення вироку суду без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів судової палати з кримінальних справ вважає, що апеляція потерпілих задоволенню не підлягає виходячи зі слідуючого.
Викладені у вироку суду висновки, щодо доведеності вини ОСОБА_5, ОСОБА_7 в умисному вбивстві ОСОБА_13 при перевищенні меж необхідної оборони та доведеність вини ОСОБА_5, ОСОБА_7 і ОСОБА_6 в умисному вбивстві ОСОБА_14 також при перевищенні меж необхідної оборони за обставин, викладених у вироку, підтверджуються сукупністю зібраних у справі доказів, які перевірено в судовому засіданні в установленому кримінально-процесуальним законодавством порядку.
Доводи апеляції потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про неправильну кваліфікацію дій ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за ст.118 КК України і необхідність перекваліфікації їх дій на ч.2 ст.121 КК України, перевірялись в судовому засіданні суду першої інстанції, і вони не знайшли свого підтвердження. Більше того суд навів докази, якими ці доводи спростовуються.
Так ОСОБА_5 в судовому засіданні суду першої інстанції, визнаючи вину, підтверджував, що 28.08.2005 року о 20 год., він разом з ОСОБА_6, ОСОБА_7, та іншими особами відпочивали в кафе-барі с. Михайлівка, розпиваючи при цьому вино, коли до бару зайшов ОСОБА_11, і став до них чіплятися та ображати нецензурними словами ОСОБА_10. У зв'язку з чим між ними виникла суперечка, що переросла у конфлікт, а після його завершення, залишаючи кафе, ОСОБА_11 висловив погрози розібратися з ними і постріляти їх.
Коли бар закрили, вони взявши з собою пляшку вина пішли до господарства де він мешкав. Поблизу сінника допили вино, після чого дівчата пішли спати, а вони залишились розмовляти. Через хвилин 20, коли вони зібралися розійтися, до них підійшло більше трьох чоловік, які кинулися до них битися. Тікаючи він забіг до подвір'я, де проживав, і намагався зачинити хвіртку, але його почали бити руками та ногами, як з'ясувалося ОСОБА_13 та ОСОБА_11. Коли він лежав на землі, то помітив дерев'яну палицю, якою, захищаючись, почав наносити удари нападниками у різні частини тіла. При цьому у двір забіг ОСОБА_7 і почав йому допомагати. Під час бійки він вдарив ОСОБА_11, який впав, а потім вони в двох з ОСОБА_7 почали бити ОСОБА_13. Потім у двір забіг ОСОБА_6 а за ним ОСОБА_14. Вони в трьох почали бити його, при цьому у нього та ОСОБА_7 були палиці. Від отриманих тілесних ушкоджень потерпілі в послідуючому померли.
Засуджені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 фактично підтверджували в судовому засіданні покази ОСОБА_5, при цьому кожен з них вказували про застосування відносно них нападниками насильства, в тому числі і при застосуванні палиць, а тому вони вимушені були захищатися.
В той же час судом належним чином проаналізовані інші докази по справі.
Потерпіла ОСОБА_3 на досудовому слідстві і в судовому засіданні поясняла, що 28.08.2005 року, близько 23-ї години, до них зайшов ОСОБА_11, після розмови з яким її син кудись пішов, а через декілька годин вночі, до них прийшов сусід і повідомив, що біля господарства ОСОБА_10 побили її сина, а в послідуючому їй стало відомо про смерть сина.
Потерпіла ОСОБА_2 поясняла, що 28.08.2005 року, ввечері, її син ОСОБА_11, який перебував у стані алкогольного сп'яніння, повідомив, що його побили цигани. Крім цього, він сказав, що зараз піде забере батька, щоб поговорити з циганами. Близько 22 год. 30 хв. її чоловік та син пішли з'ясовувати причину конфлікту, з ними пішло ще декілька чоловік. Біля господарства, де мешкав ОСОБА_5 відбулась бійка, під час якої їй також спричинили тілесні ушкодження, а її чоловіка та ОСОБА_14 вбили.
Свідок ОСОБА_19 поясняв, що пізно ввечері 28.08.2005 року на прохання ОСОБА_11, якого побили цигани, разом з ОСОБА_15, ОСОБА_14 та батьком ОСОБА_20, пішли з ними поговорити. Вони з ОСОБА_15 йшли трохи позаду, а ОСОБА_14 з двома ОСОБА_11 йшли попереду. ОСОБА_13 запропонував їм взяти палки, але вони відмовилися. Циган вони побачили біля сінника, при цьому ОСОБА_14 , ОСОБА_21 та ОСОБА_13 кинулися до них битися. Було дуже темно і він не бачив, хто з ким бився. Потім його хтось вдарив і він вдарив у відповідь. Також він бачив, що дві постаті побігли до двору, де проживав ОСОБА_5, за ними побігли ОСОБА_11 та ОСОБА_13. В той період ОСОБА_14 бився з одним із засуджених. Коли він підійшов до двору, почув удари палицями, але хто кого бив не бачив, так як туди не заходив.
Свідок ОСОБА_15 підтверджував покази ОСОБА_19, зазначаючи, що бійка розпочалася біля сінника і першими в ній прийняли участь ОСОБА_11 з батьком та ОСОБА_14.
Свідок ОСОБА_11 зазначав, що 28.08.2005 року, у вечірній час, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, приїхав до бару, в якому перебували ОСОБА_5, ОСОБА_7 і ОСОБА_6 а також ОСОБА_10, ОСОБА_9, з якими в нього виник конфлікт. В послідуючому він розповів батьку, що його побили цигани, і покликавши своїх знайомих - ОСОБА_16, ОСОБА_14 та ОСОБА_15, пішли до господарства де проживав ОСОБА_5, щоб поговорити з циганами. Як почалася бійка і хто з ким бився не пам'ятав.
Свідок ОСОБА_22, ІНФОРМАЦІЯ_5, поясняла, що 28.08.2005 року ОСОБА_5, ОСОБА_7 і ОСОБА_6 а також ОСОБА_9.В та ОСОБА_10 відпочивали в барі у вечірній час. Коли в бар зайшов ОСОБА_11, то між ним та зазначеними особами виникла суперечка, яка перейшла в бійку з ОСОБА_5 У зв'язку з цим вона вимушена була раніше закрити магазин. При цьому ОСОБА_11 погрожував, що приведе людей і циган постріляє.
Свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_23 підтверджували покази ОСОБА_22 щодо перебування в барі с. Михайлівка і виниклого конфлікту.
Свідок ОСОБА_24 вказувала, що 28.08.2005 року десь о 23 год. її дочка ОСОБА_9 та невістка ОСОБА_10 полягали в будинку спати. Пізніше в ночі, вона почула, що в дворі кричить її зять ОСОБА_5, що на них напали. Вибігши, вона побачила, що у дворі відбувалася бійка, в якій приймали участь ОСОБА_5, ОСОБА_7 і ОСОБА_6 а також ОСОБА_13 та ОСОБА_11, в той момент ОСОБА_14 не бачила.
Свідок ОСОБА_25 підтверджував, що в його дворі вночі була бійка. Вийшовши на вулицю побачив, ОСОБА_11 і ОСОБА_13, які лежали в дворі, а ОСОБА_14 лежав за межами подвір'я.
Покази зазначених свідків суд поклав в основу вироку, визнавши їх послідовними, логічними, що об'єктивно стверджувалися іншими перевіреними в судовому засіданні доказами, а покази потерпілої ОСОБА_2, в частині бійки з ОСОБА_14, навівши відповідні мотиви, суд визнав не достовірними, такими, що виникли в її уяві в умовах поганої видимості при суб'єктивній оцінці обстановки в стані сильного психологічного напруження і хвилювання, так як в бійці приймали участь її чоловік та син. З викладеними доводами суду першої інстанції погоджується і колегія суддів судової палати з кримінальних справ.
У відповідності з протоколом огляду місця події ( т.1 а.с. 14-29) та протоколу додаткового огляду місця події (т.1 а.с.59-63) на подвір'ї господарства, де мешкав ОСОБА_5, АДРЕСА_1 було виявлений труп ОСОБА_13, а біля двору труп ОСОБА_14, з численними тілесними ушкодженнями. З місця події були вилучені дерев'яні палиці.
З довідки Буринського РВ УМВС слідує, що в ОСОБА_13 була зареєстрована мисливська рушниця.
З висновку судово-медичної експертизи (т.З а.с.6-8) вбачається, що безпосередньою причиною смерті ОСОБА_13 явилися відкрита черепно-мозкова травма з переломом кісток склепіння черепа, ускладнена крововиливом під м'яку мозкову оболонку з проривом крові в бокові шлуночки мозку, набряк та здавлювання речовини головного мозку. Смерть наступила мінімум від двох ударів в область голови, за 30-60 хв. з моменту отримання тілесних ушкоджень. Виявлені тілесні ушкодження утворилися від множинної дії тупих предметів, як з обмеженою так із необмеженою травмуючою поверхнею. Пошкодження на голові могли бути заподіяними дерев'яними палками, які були вилучені біля господарства де відбувалася бійка
З висновку судово-медичної експертизи (т.З а.с.17-19) видно, що безпосередньою причиною смерті ОСОБА_14 явились набряк та здавлювання речовини головного мозку в результаті закритої черепно-мозкової травми, ускладненої субархноїдальним крововиливом лівої півкулі з проривом в бокові шлуночки мозку. Смерть ОСОБА_14 наступила від удару по голові з місцем попадання в лівій скроневій області за 30-60 хв. з моменту отримання тілесних ушкоджень. Пошкодження на голові могли бути заподіяними дерев'яними палками, які були вилучені біля господарства де відбувалася бійка.
З висновку судово-медичних експертиз (т.1 а.с. 119-120, 172-173) вбачається, що в ОСОБА_11 та ОСОБА_16 виявлені легкі тілесні ушкодження та легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, які могли утворитися в результаті бійки з ОСОБА_5, ОСОБА_7 і ОСОБА_6
Судом досліджувалися і матеріали судово - медичних експертиз ОСОБА_5 (т.2 а с.77-78), ОСОБА_7 (т.2 а.с. 175-176) та ОСОБА_6 (т.2 а.с. 269-270), якими підтверджується, що в них були виявлені легкі тілесні ушкодження, які могли утворитися в результаті бійки з особами, що напали на них, в тому числі з потерпілими, від дії тупих предметів з обмеженими травмуючими поверхнями.
Винність ОСОБА_5, ОСОБА_7 в умисному вбивстві ОСОБА_13 при перевищенні меж необхідної оборони та доведеність вини ОСОБА_5, ОСОБА_7 і ОСОБА_6 в умисному вбивстві ОСОБА_14 також при перевищенні меж необхідної оборони підтверджена і іншими, дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: показами свідків ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, експерта ОСОБА_18; висновками судово-імунодогічних, судово-цитологічних та судово-криміналістичних експертиз ( т.З а.с.43-46; 68-73; 83-88; 98-102; 112-120;147-150; 152-157; 182-187; 189-194; 203-206; 208-213;223-228; 230-235; т.4 а.с. 7-12; 22-25; 62-64; 74-78; 205-207;).
Відповідно до протоколів відтворення обстановки та обставин події злочину ОСОБА_5, ОСОБА_7 і ОСОБА_6 ( т.2 а.с.24-42,126-143,215-233) в присутності понятих, експерта та інших учасників слідчої дії розповіли і продемонстрували, як саме відбувалася бійка, як наносили тілесні ушкодженні потерпілим і чим. Механізм нанесення тілесних ушкоджень, продемонстрований ними частково співпадає з характером та локалізацією тілесних ушкоджень потерпілих ОСОБА_14 та ОСОБА_13, що видно з висновків судово-медичних експертиз (т. 4 а.с.87, 96,123,132,159,168).
Провівши аналіз проведених експертиз, допитавши свідків, медичного фельдшера ОСОБА_17, судово-медичного експерта ОСОБА_18 і дослідивши інші наведені у вироку докази, суд прийшов до висновку, що між ОСОБА_11, ОСОБА_13, а також ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_16 з однієї сторони та ОСОБА_5, ОСОБА_7 і ОСОБА_6 з іншої, відбулося фізичне протистояння, під час якого ОСОБА_5 і ОСОБА_7 вчинили умисне вбивство ОСОБА_13 при перевищенні меж необхідної оборони та ОСОБА_5, ОСОБА_7 і ОСОБА_6 - умисне вбивство ОСОБА_14 також при перевищенні меж необхідної оборони за викладених у вироку обставин, а тому доводи апеляції потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про необхідність скасування вироку з направленням кримінальної справи на додаткове розслідування для пред'явлення ОСОБА_5, ОСОБА_7 і ОСОБА_6 обвинувачення за ч.2 ст.121 КК України не заслуговують на увагу.
Викладені доводи потерпілих належним чином перевірялись судом першої інстанції і достовірно було встановлено, що саме ОСОБА_11 спровокував конфлікт з ОСОБА_5, ОСОБА_7 і ОСОБА_6, а в послідуючому, зібравши своїх знайомих, в тому числі і потерпілих ОСОБА_14 та ОСОБА_13, переважаючи їх чисельно та фізично, у нічний час, зненацька напали на них. ОСОБА_5, ОСОБА_7 і ОСОБА_6 сприйняли їх дії як реальну загрозу своєму життю, вдаючись при цьому до заходів захисту, які вважали законними в ситуації, що склалася. При цьому вони заподіяли потерпілим ОСОБА_13 та ОСОБА_14 явно більшу шкоду, ніж було необхідно для негайного відвернення посягання.
Безпідставними являються твердження потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і стосовно не виконання органами досудового слідства вимог, викладених в постанові суду від 17 лютого 2006 р. при направленні кримінальної справи прокурору для організації і проведення додаткового досудового слідства. Як вбачається з матеріалів кримінальної справи всі вказівки суду виконані в повному обсязі, а що стосується аргументів суду, зазначених в постанові від 17 лютого 2006 р., про сумнівність правильності кваліфікації дій ОСОБА_5, ОСОБА_7 і ОСОБА_6 за ст.118 КК України, то зазначені обставини, ухвалою колегії суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду від 27 квітня 2006 р. із постанови суду від 17 лютого 2006 р. виключені як передчасні.
Таким чином суд всебічно, повно та об'єктивно дослідивши матеріали кримінальної справи, злочинні дії ОСОБА_5, ОСОБА_7 і ОСОБА_6 правильно кваліфікував за ст. 118 КК України.
Порушень кримінально-процесуального закону, які б тягли зміну чи скасування вироку, колегія суддів не вбачає, і як заявили в судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з матеріалами кримінальної справи вони ознайомлені в достатньому обсязі.
Покарання за ст.118 КК України ОСОБА_5, ОСОБА_7 і ОСОБА_6 судом призначено з дотриманням вимог ст. 65 КК України. При цьому враховано тяжкість вчинених злочинів, дані про особи винних, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання. Крім цього судом враховані і вимоги ч.2 ст. 102 КК України при призначенні покарання ОСОБА_7, котрий вчинив злочин у неповнолітньому віці, а за викладених обставин при вчиненні злочину невеликої тяжкості покарання у виді позбавлення волі неповнолітнім не призначається. Колегія суддів судової палати з кримінальних справ вважає, що визначене ОСОБА_5, ОСОБА_7 і ОСОБА_6 покарання є необхідне й достатнє для їх виправлення та попередження нових злочинів, а тому доводи апеляцій потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і в частині призначення засудженим надмірно м'якого покарання являються необгрунтованими.
Не знаходячи підстав до задоволення апеляції, керуючись ст. ст. 362, 366, 377 КПК України, колегія суддів судової палати з кримінальних справ, -
УХВАЛИЛА:
Вирок Буринського районного суду Сумської області від 24 липня 2006 року відносно ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_7 залишити без зміни, а апеляцію потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - без задоволення.