Справа №22-10870/2006 Головуючий у 1 інстанції Березкіна О.В.
Категорія 21 Доповідач Звягінцева О.М.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
4 грудня 2006 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Стельмах Н.С.
суддів Звягінцевої О.М., Молчанова СІ.
при секретарі Баранові В.В. розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до відділення ФСС в м. Жданівці про стягнення одноразової допомоги і
ВСТАНОВИВ:
в апеляційній скарзі позивачка ОСОБА_1 оспорює обгрунтованість рішення суду, яким позовні вимоги задоволено частково, і ставить питання про його скасування, ухвалення нового рішення про задоволення її позову за порушенням судом норм матеріального та процесуального права.
в апеляційній скарзі представник позивачки ОСОБА_1 за довіреністю ОСОБА_3 оспорює обгрунтованість рішення суду, яким позовні вимоги задоволено частково, і ставить питання про його скасування, ухвалення нового рішення про задоволення позову його довірительниці за порушенням судом норм матеріального та процесуального права.
в апеляційній скарзі відділення ФСС в м. Жданівці оспорює
обгрунтованість рішення суду, яким позовні вимоги задоволено частково, і
ставить питання про його скасування, ухвалення нового про відмову в
задоволенні позовів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - за неправильним
застосунням судом норм матеріального права, невідповідністю висновків
суду обставинам справи.
в апеляційній скарзі третя особа ОСОБА_4 оспорює обгрунтованість рішення суду, яким позовні вимоги задоволено частково, і ставить питання про його скасування, ухвалення нового рішення про задоволення позову
Відповідно до вимог ст. З СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Єнакіїського міського суду від 10.08.2006р. до участі у справі було залучено 3-ю особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_4 - законного представника неповнолітньої ОСОБА_5 (а.с. 131), у той час як ОСОБА_4 суду слід було залучити до участі у справі у якості відповідачки за двома позовами, оскільки вона є матір'ю неповнолітнього члена сім'ї загиблого ОСОБА_6- його дочки ОСОБА_5
Апеляційний суд звертає увагу на те, що, визнаючи ОСОБА_2 членом сім'ї загиблого ОСОБА_6, суд першої інстанції не перевірив, чи була вона членом його сім'ї відповідно до вимог ст. З СК України, та не надав належної правової оцінки тій обставині, що ОСОБА_6 за життя був зареєстрований в квартирі, що належить на праві приватної власності його матері ОСОБА_1 (а.с. 12-14), згідно з особистою карткою ОСОБА_6 при прийнятті на роботу прохідником шахти „Жданівська" ним у якості членів його сім'ї були зазначені: мати ОСОБА_1 та неповнолітня дочка ОСОБА_5(а.с. 16).
З пояснень 3-ї особи ОСОБА_4 в суді апеляційної інстанції вбачається, що з ОСОБА_6 вона розірвала шлюб у судовому порядку у серпні 2001р., а в кінці 2001р. зареєструвала розірвання шлюбу в органах РАГС.
Вважає, що з цього моменту ОСОБА_6 та ОСОБА_2 могли зареєструвати свої відносини, але сімейних відносин, взаємних прав та обов'язків між ними не було. їх відношення носили епізодичний характер.
З пояснень допитаного судом свідка ОСОБА_7 вбачається, що за останні півроку між ОСОБА_6 за його життя та ОСОБА_2 стали виникати конфлікти, 4 місяці тому він був свідком ситуації, коли вона не пустила ОСОБА_6 додому, заявила, що він їй не потрібен, останні 2 місяці до смерті ОСОБА_6 жив у своєї матері, з ОСОБА_2 посварився, став жити у матері постійно, забрав від ОСОБА_2 всі свої інструменти, інші речі-телевізор, одяг. ОСОБА_6 казав йому, що сильно любить дочку ОСОБА_5 та бажає уйти до своєї першої дружини (а.с. 156-156 зв. ст.).
З пояснень допитаного судом свідка ОСОБА_8 вбачається, що було таке, що ОСОБА_6 проживав у своєї матері тривалий відрізок часу, спільне життя з ОСОБА_2 не було постійним, до смерті він проживав у матері, коли уходив від ОСОБА_2, забрав всі свої речі -одяг, телевізор і навіть інструмент, з ОСОБА_2 довго жити не збирався (а.с. 157-158, 158 зв.ст.).
За таких обставин та з урахуванням наведеного, апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
Судом фактично вирішено питання щодо осіб-матері неповнолітньої дитини-члена сім'ї загиблого ОСОБА_6 та самої дитини.
ОСОБА_1 та відмову в задоволенні позову ОСОБА_2 - за порушенням судом норм матеріального права.
В засіданні апеляційного суду 3 особа ОСОБА_4 підтримала доводи своєї апеляційної скарги, просила про її задоволення, скасування рішення суду, ухвалення нового рішення про задоволення позову ОСОБА_1 та відмову в задоволенні позову ОСОБА_2, просила відмовити в задоволенні скарги ФСС в м. Жданівці, представник відділення ФСС в м. Жданівці за довіреністю Морозова Т.А. підтримала доводи своєї апеляційної скарги, просила про її задоволення, скасування рішення суду, ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовів ОСОБА_1 та ОСОБА_2, просила відмовити в задоволенні скарги 3 особи ОСОБА_4.
Судом першої інстанції при розгляді цієї справи встановлено наступні обставини.
21.06.2005 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом до відповідача і зазначала, що знаходилась на утриманні та була членом сім'ї її сина ОСОБА_6, який загинув внаслідок нещасного випадку на виробництві 31.01.2005р. Він за життя був зареєстрованим та проживав з нею однією сім'єю в їх двокімнатній квартирі за адресою: АДРЕСА_1, здійснював за нею догляд.
Тому просила ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на її користь п'ятирічний заробіток загиблого як на сім'ю та однорічний заробіток як на утриманку загиблого (а.с. 2-4).
3.01.2006р. третя особа, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_2 в своїй позовній заяві до відповідача зазначала, що з 2000р. до часу загибелі ОСОБА_6 вона проживала з ним однією сім'єю, без реєстрації шлюбу, вони жили в її квартирі, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, разом придбали майно, що свідчить про наявність між ними сімейних відносин.
Тому просила ухвалити рішення, яким стягнути на її користь як на сім'ю загиблого п'ятирічний заробіток (а.с. 64-65).
Справа неодноразово розглядалась різними судовими інстанціями.
Рішенням Єнакіївського міського суду Донецької області від 2 жовтня 2006 року встановлено факт сумісного проживання однією сім'єю без шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_6, визнано сім'єю загиблого ОСОБА_6 ОСОБА_2 та ОСОБА_1. Стягнуто з відділення ФСС в м. Жданівці на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_1 як сім'ї загиблого у рівних частках одноразову допомогу у розмірі 74638 грн. 20 коп. та на користь ОСОБА_1 одноразову допомогу у розмірі 14819 грн. 64 коп., як на особу, ще перебувала на утриманні померлого.
Апеляційний суд вважає, що скарги підлягають частковому задоволенню, рішення суду- скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до вимог п. 4 ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі.
Керуючись п. 5 ч. 1 ст. 307, п. 4 ст. 311, ст. 313, п. 2 ст. 314, ст. 315 ЦПК
України, апеляційний суд,-
ухвалив:
апеляційні скарги позивачки ОСОБА_1, її представника за довіреністю ОСОБА_3, відділення ФСС в м. Жданівці Донецької області, 3-ї особи ОСОБА_4 задовольнити частково, рішення Єнакіївського міського суду Донецької області від 2 жовтня 2006 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.