Справа №22-10919/2006р.                      Головуючий в 1-й інстанціі Мшенко Л.А.

Категорія-34                                        Доповідач Звягінцева О.М.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 грудня 2005 року   Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого - Стельмах Н.С.

суддів - Звягінцевої О.М., Молчанова СІ.

при секретарі- Баранові В.В. розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, що стягнуто на неповнолітню дитину, і

ВСТАНОВИВ:

в апеляційній сказі відповідачка оспорює обгрунтованість рішення суду., яким позов задоволено частково зі зменшенням розміру аліментів, які стягнуто з позивача на її користь га неповнолітню доньку ОСОБА_3, з 263 грн. 50 коп. щомісячно до 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку на місяць, і ставить питання про його скасування, направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції за неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, їх недоведеності, які суд вважав встановленими, невідповідністю висновків суду обставинам справи.

В засіданні апеляційного суду відповідачка ОСОБА_2 та її представник за довіреністю ОСОБА_4 підтримали доводи скарги, просили про скасування судового рішення, направлення справи на новий розгляд, а позивач ОСОБА_1 та його представник-адвокат ОСОБА_5 заперечували проти доводів скарга, просили її відхилити, рішення суду залишити без зміни.

Судом при розгляді цієї справи встановлено наступні обставини.

10.07.2006р. ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом до відповідачки, зазначав, що згідно з рішенням Марійського районного суду від 14.06.2006р. з нього на її користь стягнуто аліменти на дочкуОСОБА_3, у розмірі 263 грн. щомісяця до її повноліття.

Після отримання ЧМТ у 2006р. за станом здоров'я він не може виконувати роботу, пов'язану з великими навантаженнями, з квітня 2006р. працює охоронцем на 1/2 ставки, його заробіток складає 190 грн. на місяць. Відповідачка є приватною підприємницею, підприємство утворено ними разом, її матеріальний стан значно краще, ніж у нього.

На лікування після перенесеної ним ЧМТ з вини відповідачки йому необхідні додаткові витрати, кошти, які він змушений брати у своїх батьків: батька-інваліда та матері перед пенсійного віку, яка перенесла 2 інсульти. Інших джерел прибутку у нього нема.

Просив зменшити розмір стягнутих з нього на користь відповідачки аліментів на неповнолітню дочку ОСОБА_3, з 263 грн. щомісячно до 30% прожиткового мінімуму до повноліття дитини.

В судовому засіданні, позивач уточнив позовні вимоги, просив зменшити розмір аліментів, стягнутих з нього на користь відповідачки на неповнолітню дочку ОСОБА_3 до 160 грн. на місяць.

Рішенням Мар"їнського районного суду Донецької області від 26 жовтня 2006 року позов задоволено частково, зменшено розмір аліментів, стягнутих зі ОСОБА_1 на користь відповідачки ОСОБА_2 на неповнолітню дочку ОСОБА_3, з 263 грн. 50 коп. щомісячно до 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку на місяць, в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено, відкликано з виконавчої служби Марийського району виконавчий лист про стягнення зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів у розмірі 263,50 грн. щомісячно на утримання дочки ОСОБА_3, виданий 14.06.2006р. Мар'їнським районним судом.

Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України, що міститься в п. 1 постанови „Про судове рішення" № 11 від 29 грудня 1976 року, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обгрунтованим вважається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду про. встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Всупереч доводів скарги, суд першої інстанції повно, всебічно, об'єктивно дослідив обставини справи, встановленим фактам і доказам надав належну правову оцінку, застосувавши матеріальний закон, правильно вирішив спір. Висновки суду відповідають обставинам справи.

Відповідно до вимог ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду чи домовленістю між батьками, може бути потім зменшений чи збільшений за рішенням суду по заяві платника чи одержувача аліментів у випадку зміни матеріального чи сімейного стану, покращення чи погіршення здоров'я будь-кого з них.

Судом першої інстанції встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 13.11.1993р., який був розірваний у судовому порядку.

Від шлюбу мають неповнолітню доньку ОСОБА_3, яка після розірвання шлюбу залишилась проживати з відповідачкою.

За рішенням Марийського районного суду Донецької області від 14.06.2006р. з позивача на користь позивачки на неповнолітню дочку ОСОБА_3 стягнуто аліменти у розмірі 263 грн. щомісяця, починаючи з 18.04.2006р, до повноліття дитини, але не менш 30% прожиткового мінімуму, встановленого KM України на дитину відповідного віку на місяць (а.с. 6-7).

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, зменшуючи розмір аліментів, визначений за вказаним рішенням суду, дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для цього, врахувавши погіршення стану здоров'я платника аліментів ОСОБА_1.

Позивачем надано суду медичні документи щодо погіршення стану його здоров'я: довідки Мар'їнської ЦРЛ НОМЕР_1 про його перебування на диспансерному обліку у невропатолога з приводу наслідків ЧМТ з астенічним синдромом, від 11.10.2006р. про прийняття лікування за призначенням лікаря-невролога та потребу у придбанні ліків ( а.с. 8,21).

Апеляційний суд вважає неспроможними доводи скарги про те, що відповідачка не згодна з висновком суду щодо погіршення стану здоров'я позивача, його потребу у придбанні ліків, оскільки цей висновок відповідає фактичним обставинам справи, доводи скарги не спростовують правових висновків суду.

Судом також обґрунтовано відповідно до вимог ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів враховано матеріальне становище позивача, згідно з Довідкою з місця роботи за наказом Універсальної бази НОМЕР_2 він прийнятий сторожем за сумісництвом на 1/2 ставки-190 грн. ( від місячної тарифної ставки 380 грн.) (а.с.9).

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що вказаний прибуток позивача дозволяє сплачувати йому аліменти на неповнолітню дочку у розмірі 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку на місяць»

Оскільки апеляційним судом не встановлено порушень судом першої інстанції при розгляді цієї справи вимог матеріального чи процесуального законів або неправильної оцінки досліджених по справі доказів, то підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування або зміни судового рішення немає.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 307, ст.ст. 308, 313, п. 1 ст. 314, ст. 315 ЦПК України апеляційний суд,-

ухвалив:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, рішення Мар'їнського районного суду Донецької області від від 26 жовтня 2006 року залишити без зміни.

Ухвала набирає чинності з моменту оголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.