Справа № 22-ц-115 2007р. Головуючий у 1-й інстанції Риков В.В.
Категорія 30 Суддя-доповідач Данильченко Л.О.
РІШЕННЯ іменем України
18 січня 2007 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Сумської області у складі:
головуючого - Данильченко Л.О.
суддів - Ведмедь Н.І., Ільченко О.Ю.
з участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.
та осіб, які беруть участь у справі - представників апелянта ОСОБА_1
,ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою підприємства Сумської облспоживспілки «Житлово-експлуатаційна дільниця» на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 20 листопада 2006 року у справі за позовом підприємства Сумської облспоживспілки «Житлово-експлуатаційна дільниця» до ОСОБА_3 про виселення з кімнати та стягнення заборгованості по квартирній платі та комунальним послугам.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду Данильченко Л.О., пояснення представників апелянта ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які підтримали доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, колегія суддів, -
ВСТАНОВИЛА:
В липні 2006 року підприємство Сумської облспоживспілки «Житлово-експлуатаційна дільниця» звернулось до суду з вищезазначеним позовом обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 25 грудня 2003 року між підприємством та відповідачкою було укладено договір на відшкодування вартості утримання житла.
Згідно п. 1.1 договору відповідачці було надано у користування кімнату НОМЕР_1 терміном на один рік, тобто до 25 грудня 2004 року. Згідно п. 5.З. Договору, договір може бути продовжений сторонами за згодою на визначений або невизначений термін, але сторони не підписували угоди про продовження дії договору.
Постановою господарського суду Сумської області від 19 квітня 2005 року підприємство Сумської облспоживспілки «Житлово-експлуатаційна дільниця» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатора.
Позивач зазначив, що відповідно до ст.ст. 781, 810, 815, 826 ЦК України, договір найму припиняється в разі ліквідації юридичної особи, яка була
наймодавцем, в зв'язку з чим у разі розірвання договору найму житла наймач та інші особи, які проживали в помешканні, підлягають виселенню з житла на підставі рішення суду, без надання їм іншого житла.
Крім того, позивач просив стягнути з відповідачки борг по квартплаті та комунальним послугам з урахуванням інфляції та 3% річних у розмірі 520 грн. 54 коп., та судові витрати у сумі 255 грн.
Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 20 листопада 2006 року позовні вимоги задоволені частково.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь підприємства Сумської облспоживспілки «Житлово-експлуатаційна дільниця» заборгованість по квартирній платі та комунальним послугам в сумі 380 грн. 73 коп., інфляційні нарахування 105 грн. 66 коп. та 3% річних в сумі 27 грн. 77 коп.
В задоволенні позову про виселення відмовлено.
При ухваленні рішення суд першої інстанції виходив з того, що спірне питання щодо виселення з гуртожитку регулюється ст. 132 ЖК України, якою не передбачено підстави для виселення відповідачки з гуртожитку без надання їй іншого житлового приміщення.
Також суд врахував, що позивач не надав суду відповідних доказів, що гуртожиток входить до складу майна позивача і є його власністю, а також не спростував доводів відповідачки щодо зміни підприємства, яке обслуговує гуртожиток і надає комунальні послуги.
В апеляційній скарзі підприємство Сумської облспоживспілки «Житлово-експлуатаційна дільниця» просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю. Апелянт вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неповно з'ясовані та не доведені обставини справи.
Апелянт зазначає, що суд неправильно послався на ст. 132 ЖК України, оскільки договір укладений між сторонами, за змістом є договором найму житла, і до даних правовідносин повинні застосуватись норми ЦК України.
Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню в частині відмови у виселенні сім'ї відповідачки з займаного приміщення з слідуючих підстав:
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_3 25 липня 2003 року був виданий ордер НОМЕР_2 на право найму із сім'єю з трьох чоловік житлової площі в гуртожитку АДРЕСА_1- кімнати НОМЕР_1 розміром 16, 2 кв.м, (а.с.5).
Ордер був виданий на підставі договору з «ЖЕД» НОМЕР_3, про що зазначено в ордері.
В той же час у відповідності з вимогами ч. 2 ст. 128 ЖК України, при видачі ордеру повинно бути спільне рішення адміністрації підприємства і профкому, але ці вимоги закону не були дотримані.
25 рудня 2003 року між сторонами укладена угода - договору найму житла на 1 рік, а ордер виданий відповідачці, не є спеціальним ордером, передбаченим Житловим кодексом України.
В зазначеному договорі НОМЕР_4 «Про відшкодування вартості утримання житла» визначені права та обов'язки сторін, а також зазначено, що ЖЕД надає мешканцю у користування терміном на один рік кімнату, і термін дії договору - до 25 липня 2004 року (а.с. 6).
В договорі також зазначено, що він може бути продовжений сторонами за взаємною згодою на визначений або невизначений термін, але сторони його не продовжили, а відповідачка не виселилась з займаної кімнати.
Відмовляючи в позові про виселення сім'ї відповідачки, суд першої інстанції послався на те, що позивач не є власником даного гуртожитку, не перевіривши ці обставини.
В той же час на вимогу апеляційного суду представник позивача надав Статут ЖЕД Сумської облспоживспілки, затверджений рішенням виконкому Сумської міської ради № 56 від 02 березня 1992 року, де в пункті 2.1 зазначено, що на балансі ЖЕД знаходяться житлові будинки, в тому числі гуртожиток АДРЕСА_1 Крім того, рішенням Господарського суду Сумської області від 30 серпня 2005 року у справі за позовом підприємства СЖЕД Сумської облспоживспілки до Комунального підприємства «Сумське МБТІ» про визнання права власності на нерухоме майно, за позивачем визнано право власності на гуртожиток АДРЕСА_1 . По даним Сумського БТІ від 03 листопада 2005 року даний гуртожиток зареєстрований за позивачем по справі.
Постановою господарського суду Сумської області від 19 квітня 2005 року підприємство Сумської облспоживспілки «Житлово-експлуатаційна дільниця» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатора. На даний час ліквідаційна процедура не закінчена (а.с.41).
За таких підстав, оскільки гуртожиток не є комунальною чи державною власністю, до спірних відносин необхідно застосовувати положення ЦК України, що стосуються укладення та розірвання договору найму житла.
Як вбачається з п. 4.1. Договору (а.с. 6), та передбачено ч. 2 ст. 825 ЦК України, договір найму житла може бути розірваний на вимогу наймодавця у разі невнесення наймачем плати за житло. Та обставина, що відповідачка
протягом значного часу не сплачувала за житло, встановлена судом першої інстанції і не оспорюється сторонами. Рішення суду в цій частині сторонами не оскаржувалось. Колегія суддів погоджується з висновком суду в цій частині.
Крім того, як вже зазначалось, строк дії договору не був продовжений сторонами, а тому після закінчення цього строку відповідачка на вимогу позивача повинна була звільнити кімнату, згідно п. 2.6. Договору.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що на підставі п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України, рішення суду в частині виселення сім'ї відповідачки підлягає скасуванню, а позов в цій частині підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.ст. 303, 307, 309, 313-314, 316 ЦПК України, колегія суддів:
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу підприємства Сумської облспоживспілки «Житлово-експлуатаційна дільниця» задовольнити.
Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 20 листопада 2006 року в даній справі скасувати в частині відмови у виселенні ОСОБА_3.
Позовні вимоги підприємства Сумської облспоживспілки «Житлово-експлуатаційна дільниця» до ОСОБА_3 про виселення з кімнати - задовольнити.
Виселити ОСОБА_3 з неповнолітніми дітьми: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2, з кімнати НОМЕР_1 у гуртожитку АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.
В іншій частині рішення суду залишити без зміни.
Рішення набрало законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.