УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2015 р. Справа № 876/7144/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Іщук Л.П.,

суддів Дяковича В.П., Онишкевича Т.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 червня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області (далі - ГУ ДМС України в Закарпатській області), третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, начальника Виноградівського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області Онучака В.В. про визнання неправомірними дій щодо відмови їй в оформленні паспорту громадянина України для виїзду за кордон без сплати вартості послуги і вартості бланку та зобов'язання Виноградівського РВ ГУ ДМС України в Закарпатській області повторно розглянути питання щодо оформлення та видачі їй паспорта громадянина України для виїзду за кордон на підставі поданих нею документів.

Вважає відмову Виноградівського РВ ГУ ДМС України в Закарпатській області неправомірною і такою, що суперечить Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», Правилам оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1995 року № 231.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 27.06.2014 року позов задоволений.

Відповідач - ГУ ДМС України в Закарпатській області оскаржило постанову суду першої інстанції. Вважає, що оскаржувана постанова винесена без належного з'ясування фактичних обставин справи і з порушенням норм матеріального права і просить постанову суду скасувати і прийняти нову, якою відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі зазначає, що вимоги ГУ ДМС відповідають постанові Кабінету Міністрів України від 4.06.2007 року №795, якою затверджений Перелік платних послуг, які надаються підрозділами МВС та Державної міграційної служби, і розмір плати за їх надання та постанові Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 року №1098, якою визначений Порядок надання підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби платних послуг. Відповідно до вказаних нормативно-правових актів у разі надання послуги, що передбачає видачу бланка паспорта, розмір плати за її надання визначається з урахуванням витрат, пов'язаних з придбанням відповідної продукції, у тому числі вартості персоналізації. У випадку ж припинення оплати вартості бланка громадянами, міграційна служба не зможе закупити бланки та оплатити послуги з їх персоналізації та змушена буде припинити видачу закордонних паспортів до виділення відповідного фінансування з державного бюджету України.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступило, а тому колегія суддів відповідно до ч.1 ст. 197 КАС України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

Судом першої інстанції встановлено, що 06.05.2014 року позивач ОСОБА_1 подала до Виноградівського РВ ГУ ДМС України в Закарпатській області документи, які необхідні для оформлення і отримання паспорта громадянина України для тимчасових поїздок за кордон, передбачені п.10 Правил оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1995 року № 231, а саме: квитанцію про сплату державного мита у розмірі 170 гривень, заяву-анкету, паспорт громадянина України; копію виданої податковим органом довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, дві фотокартки розміром 3,5 х 4,5 см.

Листом Виноградівського РВ ГУ ДМС України в Закарпатській області № 1535 від 12.05.2014 року відмовлено у прийнятті пакету документів для оформлення закордонного паспорта із тих підстав, що позивачем не сплачено 87,15 гривень вартості послуги з оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон та 120 гривень за бланк паспорта.

ОСОБА_1 повторно звернулася до Виноградівського РВ ГУ ДМС України в Закарпатській області з вимогою оформити закордонний паспорт на підставі пакету документів згідно п.10 постанови КМУ від 31.03.1995 року №231 без будь-яких платних послуг зі сторони ГУ ДМС, однак посадовими особами ГУ ДМС позивачу було усно відмовлено в оформленні закордонного паспорту з підстав несплати вартості послуги і бланку.

Суд першої інстанції, задовольняючи адміністративний позов, виходив з того, що відповідач не вправі вимагати повторної оплати тих самих дій (послуг), оскільки сплата встановленого Декретом Кабінету Міністрів України «Про державне мито» державного мита покриває вартість витрат, пов'язаних із вчиненням відповідачем дій щодо видачі громадянам України закордонного паспорта на право виїзду за кордон (у тому числі й вартість бланка паспорту).

З такими висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції, виходячи з наступного.

Законом України від 21.01.1994 року «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» врегульовано порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок.

Статтею 7 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» передбачено, що правила оформлення і видачі паспортів, їх тимчасового затримання та вилучення визначаються Кабінетом Міністрів України.

На реалізацію вищезазначеного Закону Кабінет Міністрів України постановою від 31.03.1995 року № 231 прийняв Правила оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, пунктом 10 яких затверджено вичерпний перелік документів, необхідних для оформлення паспорта у разі тимчасового виїзду за кордон: заява-анкета встановленого зразка; паспорт громадянина України, свідоцтво про народження (для осіб віком до 16 років); копія виданої податковим органом довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, крім осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи; дві фотокартки розміром 3,5 х 4,5 сантиметра; квитанція про сплату державного мита або документ, що підтверджує право на звільнення від його сплати.

Згідно зі ст. 1 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року №7-93 «Про державне мито» платниками державного мита на території України є фізичні та юридичні особи за вчинення в їхніх інтересах дій та видачу документів, що мають юридичне значення, уповноваженими на те органами.

До об'єктів справляння державного мита належить, зокрема, державне мито за видачу громадянам України закордонного паспорта на право виїзду за кордон або продовження строку його дії у розмірі 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян - 170 гривень (статті 2, 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»).

У п. 27 розділу І Переліку платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби, і розмір плати за їх надання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4.06.2007 року №795 (далі - Перелік) визначений розмір плати за оформлення та видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон, що становить 87,15 гривень.

Таким чином, сплата встановленого Декретом державного мита покриває вартість витрат, пов'язаних із вчиненням дій щодо видачі громадянам України закордонного паспорта на право виїзду за кордон (у тому числі, й вартість бланка). Тому відповідач не вправі вимагати повторної оплати тих самих дій (послуг) на підставі іншого нормативно-правового акта.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неправомірності дій відповідача стосовно його вимог зі сплати вартості бланка паспорта у зв'язку з тим, що в Порядку, на який він посилався, як на обґрунтування їх правомірності, не встановлений розмір такої оплати, не передбачають його і Правила. При цьому відповідачем не надано доказів, які б підтвердили вартість бланка паспорта громадянина України для виїзду за кордон.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про безпідставність вимог відповідача надати документи та сплатити платежі за оформлення та видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон, не передбачені Законом України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» та Правилами оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення - спеціальними правовими актами, що врегульовують дані правовідносини.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 3 грудня 2013 року, яка відповідно до ст. 244-2 КАС України є обов'язковою для застосування судами.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, суперечать обставинам справи і Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України».

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 цієї статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

ухвалив :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 червня 2014 року у справі № 807/1998/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий Л.П. Іщук

Судді В.П. Дякович

Т.В. Онишкевич