Апеляційний суд Кіровоградської області

Справа № 22-181 2009                                                                Головуючий у 1 інстанції - Гонтаренко В.І.                                                                                                                                                                   

Категорія - 45                                                                              Доповідач -  Бубличенко В.П.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем  України

          11 лютого 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області  у складі:

          головуючої судді     -   Бубличенко В.П.

          суддів                        -   Сукач Т.О. 

                                                 Фомічова С.Є.

          при секретарі           -    Пітель Г.М.                                                                     

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Світловодської міської ради Кіровоградської області про визнання державного акта на право власності на земельну ділянку недійсним та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа - Світловодський міський відділ земельних ресурсів, про зобов'язання обновити межові знаки, демонтувати водостоки, відремонтувати вигрібну яму і туалет, додержуватися правил моральних засад суспільства та стягнення 797,57 грн. матеріальних збитків, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 18 листопада 2008 року і

в с т а н о в и л а :

У серпні 2007 року ОСОБА_1 пред'явила в суд позов до ОСОБА_2, Світловодської міської ради Кіровоградської області про визнання державного акта на право власності на земельну ділянку недійсним.

В обґрунтування своїх вимог позивачка посилалася на те, що вони з відповідачкою ОСОБА_2 є суміжними землекористувачами. Рішенням Світловодської міської ради № 273 від 18 лютого 2003 року відповідачці передано безоплатно у приватну власність земельну ділянку розміром 0,0610 га. Під час приватизації земельної ділянки відповідачка самовільно захопила належну їй (позивачці) частину земельної ділянки, внаслідок чого площа земельної ділянки відповідачки збільшилася на 47 кв.м і на цю самовільно захоплену земельну ділянку Світловодська міська рада видала ОСОБА_2 державний акт на право власності на земельну ділянку площею 610,47  кв.м.

У вересні 2007 року ОСОБА_2 пред'явила зустрічний позов до ОСОБА_1, третя особа - Світловодський міський відділ земельних ресурсів, про захист права власності, в якому просила суд зобов'язати ОСОБА_1 за свій рахунок відновити межові знаки між земельними ділянками АДРЕСА_1; стягнути з ОСОБА_1 на її користь вартість розбитої залізобетонної плити в розмірі 797,57 грн.; зобов'язати ОСОБА_1 демонтувати водостоки та відремонтувати вигрібну яму туалету; зобов'язати ОСОБА_1 припинити зловживання своїми правами та додержуватися моральних засад суспільства.

В листопаді 2008 року ОСОБА_1 доповнила свій позов вимогою про визнання недійсним акта про встановлення та погодження в натурі меж земельної ділянки від 16 листопада 2002 року.

Рішенням Світловодського міськрайонного суду від 18 листопада 2008 року ОСОБА_1 у позові відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено частково, а саме в частині стягнення на її користь з ОСОБА_1 797,57 грн. у відшкодування заподіяної їй матеріальної шкоди.

У апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення місцевого суду в частині, в якій задоволено зустрічний позов і відмовлено у задоволенні її позовних вимог, і ухвалити нове рішення про задоволення її первісного і додаткового позовів у повному обсязі і відмову відповідачці у задоволенні її вимог.

В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 посилається на те, що суд неповно встановив обставини справи, не дав належної оцінки доказам і неправильно застосував  норми матеріального права.

Заслухавши доповідача, пояснення представників позивачки, які підтримали доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду у встановлених ст.303 ЦПК України межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Судом встановлено, що 18 лютого 2003 року Світловодська міська рада прийняла рішення № 273 про передачу безоплатно у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,0610 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

На підставі цього рішення 29 вересня 2003 року ОСОБА_2 отримала державний акт на право власності на земельну ділянку площею 610,47 кв.м.

Законність рішення  міської ради, яке було підставою для видачі державного акта, не оспорена. Доказів того, що зазначеним державним актом порушуються її права, позивачка не надала.

Доводи позивачки про збільшення площі земельної ділянки ОСОБА_2 на 47 кв.м є помилковими. Порівняно з рішенням міської ради площа земельної ділянки, яка зазначена у виданому відповідачці державному акті, є більшою лише на 0,47 кв.м, що, як правильно зазначив суд в рішенні, є допустимою нормою.

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд дійшов правильного  висновку, що позивачкою не доведено порушення її прав ні видачею відповідачці державного акта, ні складанням акта про встановлення та погодження в натурі меж земельної ділянки від 16 листопада 2002 року, підписаного як представниками суміжних землекористувачів ОСОБА_3 (АДРЕСА_2) та ОСОБА_4 (АДРЕСА_3).

Виданий відповідачці державний акт відповідає Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів  на право  власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженого Наказом Державного Комітету України по земельних ресурсах 4 травня 1999 року № 43.

За таких обставин суд обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 В цій частині, а також в частині вирішення зустрічного позову, яка в апеляційному порядку не оскаржена, рішення місцевого суду має бути залишено без зміни.

Вимоги зустрічного позову про відшкодування матеріальної шкоди суд задовольнив безпідставно, оскільки ОСОБА_2 не надала жодного доказу того, що з вини позивачки їй заподіяна майнова шкода.

На підтвердження факту заподіяння такої шкоди ОСОБА_2 посилалася на те, що ОСОБА_1 розбила належну їй залізобетонну плиту.

Між тим, з наданої  ОСОБА_2 ксерокопії акта, складеного 19 вересня 2005 року сусідами сторін ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які мешкають відповідно по АДРЕСА_1, вбачається, що залізобетонну плиту розбив ОСОБА_7, а не позивачка.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що за відсутністю доказів заподіяння позивачкою шкоди ОСОБА_2 за наведених нею обставин ці вимоги  задоволенню не підлягають. В зв'язку з цим рішення в зазначеній частині має бути скасовано на підставі п.2 ч.1 ст.309 ЦПК України з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні вимог зустрічного позову про відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до положень ст.88 ЦПК України рішення підлягає скасуванню  також в частині стягнення з позивачки  судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду  справи. Зазначені витрати в розмірі, який не було сплачено ОСОБА_2 при пред'явленні нею зустрічного позову, підлягають стягненню (відповідно 42,50 грн. судового збору і 22,50 ІТЗ). 

          Керуючись ст.ст. 307, 308, 309,  313-314, 316 ЦПК України, колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області

в и р і ш и л а :

          Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

          Рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 18 листопада 2008 року скасувати в частині вирішення зустрічного позову  про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 797,57 грн. у відшкодування матеріальної шкоди, ухвалити в цій частині нове рішення, яким зазначені вимоги залишити без задоволення.

            Скасувати  зазначене рішення в частині стягнення з ОСОБА_1 в доход держави судового збору в розмірі 51 грн. та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

            В решті рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 18 листопада 2008 року залишити без змін.

            Стягнути з ОСОБА_2 42 грн. 50 коп. судового збору в доход держави та 22 грн. 50 коп. витрат на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи. 

          Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.

  Головуюча  

Судді