АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________

Справа № 635/4136/14-к Головуючий у I інстанції:

Провадження № 11-кп/790/308/15 Сітбаталова Н.І. Категорія: ст.121 ч.1 КК України Доповідач: Алексєєв О.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2015р. Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого-судді Алексєєва О.О.,

суддів Очеретного С.С., Савенка М.Є.,

при секретарі Полторадньому О.А.

За участю:

прокурора Криворучко І.І.,

захисника Агафонової Т.А.,

потерпілого ОСОБА_3,

обвинуваченого ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційними скаргами потерпілого ОСОБА_3, прокурора Харківської міжрайонної прокуратури Харківської області Ломакіна А.С. на вирок Харківського районного суду Харківської області від 08.12.2014р.,-

ВСТАНОВИЛА:

Вироком Харківського районного суду Харківської області від 08 грудня 2015р.

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Феодосія АР Крим, росіянин, громадянин України, з середньою неповною освітою, одружений, маючий на утримані малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_4, працюючий ПЧ-3 Харківська залізнична дорога, проживаючий АДРЕСА_1, раніше несудимий,-

засуджений за ст.121 ч.1 КК України до 5 років позбавлені волі.

На підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки.

За вироком суду першої інстанції ОСОБА_4 визнаний винним у вчинені злочину за таких обставин.

24 березня 2014р., приблизно о 18-00год., ОСОБА_4 в стані алкогольного сп'яніння, в гостях у батьків своєї дружити у АДРЕСА_2, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин з ОСОБА_6, діючи з умислом, направленим на нанесення тілесних ушкоджень, наніс останньому кулаком правої руки декілька ударів в область голови. В результаті чого, ОСОБА_4 спричинив потерпілому ОСОБА_6 гостру важку черепно-мозкову травму у формі забиття головного мозку, госгру субдуральну гематому в правій лобно-тім'яно-скроневій області, множинні контузії правої лобової та скроневої долей, масивний субарахноїдальний крововилив, синці в навколишніх областях, синці на волосистій частині голови, синці лівої ушної раковини, тобто тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння.

В апеляційних скаргах:

- прокурор просить вирок суду першої інстанції скасувати у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції.

Прокурор зазначив, що згідно аудіозапису судового засідання суд належно не допитав ОСОБА_4 щодо обставин інкримінованого йому кримінального правопорушення; не з'ясував у кожного, як це передбачено ст.349 КПК України, учасникам розгляду кримінального провадження, чи правильно вони розуміють зміст вказаної статті та наслідки неповного дослідження доказів, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також не роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Прокурор вказав, що наведені недоліки свідчать про суттєве порушення судом вимог КПК України, зокрема і право обвинуваченого на захист, що відповідно до ст.412 КПК України є безумовною підставою для скасування вироку і призначення нового судового розгляду у суді першої інстанції.

- потерпілий ОСОБА_3 просить вирок суду першої інстанції скасувати, у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення, особі засудженого та несправедливості в наслідок м'якості. Ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_4 покарання у вигляді 7 років позбавлення волі.

ОСОБА_3 вказав, що суд першої інстанції при розгляди справи формально підійшов до обрання міри покарання засудженому та не в повному обсязі врахував вимоги ст.ст.65, 66, 67 КК України. Зазначив, що при призначенні судом покарання враховані фактично лише обставини, які пом'якшують покарання, а саме щире каяття та сприяння розкриттю злочину, хоча ці обставини не є безперечними та обґрунтованими.

Він же, посилаючись на ст.67 КК України зазначив, що вчинення злочину щодо особи похилого віку, враховується судом, як обставина, що обтяжує покарання. У той же час, судом, незважаючи на вік потерпілого ОСОБА_6, якому на момент скоєння злочину виповнилося 72 роки, визнання цієї обставини такою, що обтяжує покарання, не враховано. Також судом не надано оцінки і тяжким наслідкам, які настали внаслідок вчинення злочину, а саме смерті потерпілого ОСОБА_6

Адвокат Агафонова Т.А. в запереченнях на апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_6 просила у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_6 відмовити, вирок суду залишити без змін.

Заслухавши суддю доповідача; думку прокурора, який просив задовольнити апеляційну скаргу прокурора Харківської міжрайонної прокуратури Харківської області, так як, немає відклику вказаною скарги та підтримав апеляційну скаргу потерпілого; пояснення потерпілого ОСОБА_6, який просив задовольнити подані їм та прокурором апеляційні скарги; пояснення обвинуваченого ОСОБА_4, захисника Агафонової Т.А., яки просили вирок суду залишити без змін; дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційні скарги прокурора, потерпілого ОСОБА_3 слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Згідно ст.404 ч.1 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційних скарг.

Відповідно до ст.349 ч.3 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.

Згідно матеріалам кримінального провадження, вказана кримінальна справа була розглянуто в порядку, передбаченому ст.349 ч. 3 КПК України.

Колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про винність ОСОБА_4 у скоєні злочину передбаченого ст.121 ч.1 КК України відповідає фактичним обставинам справи, є обґрунтованим. В ході досудового та судового слідства ОСОБА_4 підтвердив факт скоєння зазначеного злочину за обставин наведених у судовому рішенні. Винуватість у скоєнні цього злочину ОСОБА_4 визнав повністю, у скоєному щиро розкаявся. Зазначеним обставинам суд дав належну оцінку, дії обвинуваченого за ст.121 ч.1 КК України кваліфікував вірно.

Колегія суддів також вважає, що суд, призначаючи ОСОБА_4 покарання, дотримався вимог ст.ст.65, 66, 67 КК України, з урахуванням ступені тяжкості скоєного злочину, конкретних обставин справи, а також даних про особу обвинуваченого, який раніше несудимий, за місцем мешкання характеризується посередньо, працює, одружений, має на своєму утримання малолітню доньку, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває. Обставинами, що пом'якшують покарання судом вірно визнано щире каяття та сприяння розкриттю злочину. Обставиною, яка обтяжує покарання судом визнано скоєння злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Призначене ОСОБА_4 покарання за вироком районного суду у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст.121 ч.1 КК України, знаходиться у межах, установлених у санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинений злочин.

Суд першої інстанції обґрунтовано звільнив ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, зазначив, що з урахуванням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_4, який винуватість у скоєнні цього злочину визнав повністю, у скоєному щиро розкаявся, раніше несудимий, за місцем мешкання характеризується посередньо, працює, одружений, має на своєму утримання малолітню доньку 2014 року народження та вірно дійшов до висновку, що його виправлення можливо без ізоляції від суспільства.

Колегія суддів вважає, що ствердження потерпілого ОСОБА_3 відносно того, що призначене судом покарання за своїм розміром явно несправедливе внаслідок м'якості, не відповідає особистості ОСОБА_4 та тяжкості скоєному злочину, а тому не може служити виправленню обвинуваченого і не відповідають дійсності, є недоцільними. Вважати покарання, призначене судом першої інстанції обвинуваченому, несправедливим, внаслідок м'якості, підстав не має.

Дали, відповідно до Свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 від 19.05.2014р., виданого Виконавчим комітетом Південноміської ради Харківського району Харківської області ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 у віці 72 років. Згідно обвинувальному акту органів досудового слідства смерть ОСОБА_6 не була пов'язана з діями ОСОБА_4

Доводи прокурора стосовно того, що суд першої інстанції не з'ясував у кожного, учасника розгляду кримінального провадження, як це передбачено ст.349 КПК України, чи правильно вони розуміють зміст вказаної статті та наслідки неповного дослідження доказів, колегія суддів вважає безпідставними та необґрунтованими. Так, згідно аудіо запису судового засідання від 05.12.2014р. та журналу судового засідання від 05.12.2014р. під час встановлення обсягу дослідження доказів, прокурор заявив клопотання про розгляд кримінального провадження, в порядку передбаченого ст.349 ч.3 КПК України. Суд першої інстанції обговоривши це клопотання з іншими учасниками кримінального провадження та роз'яснивши зміст ст.349 ч.3 КПК України прийшов до висновку про розгляд кримінального провадження в порядку передбаченому ст.349 ч.3 КПК України.

Колегія суддів, з урахуванням викладеного, прийшла до висновку, що ніяких порушень вимог кримінального та кримінального процесуального закону, які б тягли за собою зміну або скасування вироку, не вбачається, а тому апеляційні скарги потерпілого ОСОБА_3, прокурора Харківської міжрайонної прокуратури Харківської області Ломакіна А.С. слід залишити без задоволення, вирок районного суду відносно ОСОБА_4 необхідно залишити без змін.

Керуючись ст.ст.349, 404, 405, 407, 418 ч.2, 419, 423 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:.

Апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_3 залишити - без задоволення.

Апеляційну скаргу прокурора Харківської міжрайонної прокуратури Харківської області Ломакіна А.С., залишити - без задоволення.

Вирок Харківського районного суду Харківської області від 08.12.2014р. за обвинуваченням ОСОБА_4 1975 року народження у скоєні злочину передбаченого ст.121 ч.1 КК України, залишити - без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку сторонами кримінального провадження до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення, а обвинуваченим ОСОБА_4 у той же строк.

Головуючий

Судді: