Справа №2322/2007р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2007 року Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Науменка М. А.,
при секретарі Момот Л.С. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Фастові цивільну справу за позовом ОСОБА_1
Прохоровича до ОСОБА_2 про встановлення факту прийняття спадщини та про визнання
права власності на 1/2 частину будинку, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з даним позовом до відповідачки посилаючись на те, що після смерті рідного брата ОСОБА_3 він один прийняв цю спадщину через фактичний вступ в управління і володіння спадковим майном.
В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтвердив.
Відповідачка по справі позов визнала, і не заперечує проти прийняття спадщини позивачем, що підтверджується її письмовою заявою, просить розглядати справу за її відсутності.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання. Відповідно до ч.1, 4 ст. 130 та ст. 174 ЦПК України в разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.
Вислухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги обгрунтованими і підлягаючими задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що в 1986 році позивач та спадкодавець ОСОБА_3 отримали у спадок після смерті матері жилий будинок № 5 по вул. Щорса в с. Романівка Попільнянського району Житомирської області - по 1/2 частині кожний.
25 травня 1992 року ОСОБА_3 помер. Після його смерті відкрилась спадщина на 1/2 частину вказаного жилого будинку з надвірними будівлями. Спадкоємицею першої черги є відповідачка, як дочка померлого. Дружина спадкодавця, а мати відповідачки померла в 1998 році. Позивач являється спадкоємцем другої черги спадкування, як рідний брат спадкодавця. У передбачений законом строк позивач один прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 через фактичний вступ в управління і володіння спадковим майном. Нотаріальною конторою у видачі свідоцтва про право на спадщину позивачу відмовлено і рекомендовано звернутись до суду для встановлення факту прийняття спадщини.
Той факт, що у передбачений законом строк позивач виконав умови ст. 459 ЦК України і фактично вступив в управління та володіння спадковим майном підтверджується довідкою Романівської сільської ради № 378 від 21.11.2007 року. Крім цього, даний факт підтверджується тією обставиною, що в 1997 році позивач отримав державний акт на право приватної власності на всю земельну ділянку, на якій розташований будинок. Також, факт прийняття позивачем спадщини підтверджує і відповідачка.
Згідно закону позивач має право на спадкування другої черги після смерті свого рідного брата ОСОБА_3 і за умови відмови від спадщини спадкоємцями попередньої черги відповідно до вимог ст. 549 ЦК України (в ред. 1963 р) прийняв спадщину, а відповідачка не вчиняла жодної з дій, яка свідчила би про прийняття нею цієї спадщини і згідно зі ст. 553 ЦК(в ред. 1963р) вважається такою, що від спадщини відмовилась. З огляду на викладене суд вважає, що за позивачем необхідно визнати право власності на спадщину за законом після померлого ОСОБА_3
Керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 60, 130, 174, 212, 256 ЦПК, ст. ст. 527, 530, 548, 549, 553 ЦК України (в редакції 1963 року), -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_1 прийняв спадщину шляхом фактичного вступу в управління і володіння спадковим майном після смерті рідного брата ОСОБА_3, який помер 25.05.1992 року.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину жилого будинку № 5 по вул. Щорса в с. Романівка Попільнянського району Житомирської області, зареєстровану на ім'я спадкодавця, в порядку спадкування за законом після смерті рідного брата ОСОБА_3.
Звільнити позивача від сплати державного мита як потерпілого від наслідків аварії на ЧАЕС.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного Суду Київської області шляхом подачі: протягом десяти днів з дня його проголошення- заяви про його апеляційне оскарження та протягом наступних двадцяти днів- апеляційної скарги.