ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2015 року Справа № Б-39/56-09

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Панової І.Ю.

суддів:Білошкап О.В.,

Запорощенка М.Д.- доповідач

розглянув касаційну скаргу Арбітражного керуючого Данченко А.С.

на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 27.01.15р.

у справі№ Б-39/56-09 господарського суду Харківської області

за заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5

провизнання банкрутом

за участю представників сторін:

від боржника:не з'явився

від кредиторів:Матвєєв Є.О., за довіреністю ( ПАТ "ОТП Банк")

від скаржника:не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.12.2014р. у справі №Б-39/56-09 (суддя Міньковський С.В.) припинено провадження у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_5 на підставі п. 7 ч. 1 ст. 40 Закону про банкрутство (2343-12) та пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 27.01.15р. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» задоволено. Ухвалу господарського суду Харківської області від 16.12.2014р. по справі №Б-39/56-09 скасовано.

Справу №Б-39/56-09 передано на розгляд до господарського суду Харківської області.

Не погоджуючись з постановою Харківського апеляційного господарського суду від 27.01.15р., Арбітражний керуючий Данченко А.С звернувся з касаційною скаргою про скасування означеного судового акту, з вимогою ухвалу господарського суду Харківської області від 16.12.2014р. у справі №Б-39/56-09 залишити без змін.

В обґрунтування заявлених вимог скаржник посилається на те, що ПАТ "ОТП Банк" не є кредитором у справі №Б-39/56-09 про банкрутство ФОП ОСОБА_5, оскільки заяви з грошовими вимогами та підтверджуючі документи не подавав, кредитором у встановленому законом порядку не визнаний. За висновками скаржника, ПАТ "ОТП Банк" не набуло права апеляційного оскарження у справі №Б-39/56-09.

Крім того, арбітражний керуючий, посилаючись на приписи ст.ст. 6,7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", вважає , що на момент порушення справи про банкрутство ФОП ОСОБА_5 трьох місячний строк, встановлений ч. 3 ст.6 Закону про банкрутство, щодо грошових вимог ФОП ОСОБА_8 та ФОП ОСОБА_9, не закінчився. За висновками скаржника, провадження у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_5 порушено за відсутністю ознак неплатоспроможності, що є підставою для припинення провадження у справі.

ПАТ "ОТП Банк" у відзиві та представник кредитора в судовому засіданні проти вимог та доводів скаржника заперечує, вважає їх безпідставними та необґрунтованими.

В призначене судове засідання представники боржника, кредиторів та скаржника не з'явилися. Поважних причин нез'явлення суду не повідомлено. Про час та дату судового засідання учасники судового процесу були сповіщені належним чином.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 10 березня 2009 р. ФОП ОСОБА_5 звернувся до суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство в порядку ст.ст. 7, 47-49 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», в редакції до набрання чинності законом від 22.12.2011р.№4212.

В обґрунтування заявлених вимог, заявник вказав на наявність заборгованості перед ФОП ОСОБА_8 на суму 253829,00 грн; ФОП ОСОБА_9 на суму 1000000 грн.

Окрім того, боржник вказав на наявність заборгованості, яка не пов'язана із здійсненням ним підприємницької діяльності, а саме перед ПАТ "ОТП Банк" в сумі 5772533,54 грн., ПАТ КБ "ПриватБанк" в сумі 360108,67 грн., ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в сумі 1400192,87 грн., зобов'язання яких забезпечені заставою та іпотекою майна боржника.

На підтвердження зазначеного, боржником до заяви про порушення справи про банкрутство надані копії кредитних договорів, договорів іпотеки, застави, купівлі-продажу нерухомого майна, копії приходних касових ордерів тощо.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.03.2009р. у справі №Б-39/56-09 порушено провадження у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_5

Постановою господарського суду Харківської області від 02.04.2009 р. ФОП ОСОБА_5 визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором по справі призначено арбітражного керуючого Родзинського А.А., якого зобов'язано відповідно до ст. ст. 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) виконати дії передбачені вказаними статтями, завершити ліквідаційну процедуру та надати суду відповідні документи.

Під час здійснення ліквідаційної процедури, у справі неодноразово змінювалися ліквідатори банкрута.

Ухвалою господарського суду від 08.08.13р. звільнено арбітражного керуючого Івлєву Н.А. від виконання обов'язків ліквідатора Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5, призначено ліквідатором Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 арбітражного керуючого Данченко А.С.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.12.2014р. у справі №Б-39/56-09 (суддя Міньковський С.В.) припинено провадження у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_5 на підставі п. 7 ч. 1 ст. 40 Закону про банкрутство (2343-12) та пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України.

Припиняючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що ФОП ОСОБА_5 на час звернення до суду з заявою про порушення справи про банкрутство не надано належних доказів безспірності грошових вимог до боржника, оскільки матеріали справи не містять копій судових рішень про стягнення відповідних грошових сум, наказів судів про їх стягнення, виконавчих листів, виданих судом, постанов Державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження стосовно стягнення заборгованості з ФОП ОСОБА_5

Також, на підставі матеріалів справи, судом встановлено, що зобов'язання ОСОБА_5 перед ПАТ "ОТП Банк", ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ПАТ КБ "ПриватБанк" виникли як зобов'язання громадянина за кредитними договорами та не пов'язані з підприємницькою діяльністю.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 27.01.15р. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» задоволено. Ухвалу господарського суду Харківської області від 16.12.2014р. по справі №Б-39/56-09 скасовано.

Справу №Б-39/56-09 передано на розгляд до господарського суду Харківської області.

Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд, з посиланням на Постанову Верховного Суду України від 25.11.2014р. у справі №3-180гс14, виходив з того, що ініціювання боржником порушення справи про банкрутство свідчить про відсутність між боржником та його кредиторами спору про наявність і неоплатність боргу, оскільки сам боржник визнає ці обставини.

Стосовно правомірності звернення ПАТ "ОТП Банк" з апеляційною скаргою, апеляційний суд вказав на те, що доказів погашення ОСОБА_5 визначених в заяві сум перед ЗАТ «ОПТ Банк» в досудовому порядку в матеріалах справи не має, тому, за висновком суду, ПАТ «ОТП Банк» правомірно набув статусу кредитора у даній справі.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, боржник - ФОП ОСОБА_5 звернувся із заявою про порушення провадження у справі про її банкрутство у порядку статей 47-49 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» на тій підставі, що задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання вимог перед іншими кредиторами.

Згідно зі ст.41 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" .

Провадження у справах про банкрутство регулюється ГПК у випадках, коли його норми безпосередньо визначають правила даного провадження (статті 2, 41, 12 та 15) або мають універсальний характер для будь-якої стадії судового процесу , або процесуальної дії (статті, вміщені в розділах I, V, VI, VII, XII, XIII), з урахуванням встановлених Законом особливостей.

Звертаючись до суду із заявою щодо порушення справи про своє банкрутство, ФОП ОСОБА_12 послалася на те, що загальний розмір заборгованості перед кредиторами, пов'язаної із підприємницькою діяльністю та не забезпеченої заставою, становить 1253829,00грн., майна вільного від застави не має, а задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами.

Відповідно до статті 53 Цивільного кодексу України фізична особа, яка неспроможна задовольнити вимоги кредиторів, пов'язані із здійсненням нею підприємницької діяльності, може бути визнана банкрутом у порядку, встановленому законом.

Згідно з частиною 7 статті 128 Господарського кодексу України громадянин-підприємець може бути визнаний судом банкрутом відповідно до вимог цього Кодексу та інших законів.

Провадження у справі про банкрутство суб'єкта підприємницької діяльності - громадянина здійснюється за правилами, визначеними нормами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в цілому, з урахуванням особливостей, передбачених ст. ст. 47, 48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до частин першої та другої статті 47 Закону про банкрутство правила, передбачені цією статтею, застосовуються до відносин, пов'язаних з визнанням громадянина - суб'єкта підприємницької діяльності банкрутом. Заява про порушення справи про банкрутство громадянина-підприємця може бути подана в господарський суд громадянином-підприємцем, який є боржником, або його кредиторами.

Згідно з частиною п'ятою статті 7 Закону про банкрутство боржник зобов'язаний звернутись до суду із заявою про визнання банкрутом у разі виникнення таких обставин:

- задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами;

- орган боржника, уповноважений відповідно до установчих документів або законодавства прийняти рішення про ліквідацію боржника, прийняв рішення про звернення в господарський суд із заявою боржника про порушення справи про банкрутство.

При цьому справа про банкрутство порушується господарським судом за заявою боржника за наявності хоча б однієї з підстав, передбачених частиною п'ятою статті 7 Закону про банкрутство.

За змістом абзацу восьмого статті 1 Закону про банкрутство безспірними є вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Тобто, згідно з наведеною нормою закону ініціювання боржником порушення справи про банкрутство свідчить про відсутність між боржником та його кредиторами спору про наявність і неоплатність боргу, оскільки сам боржник визнає ці обставини.

Таким чином, висновки суду першої інстанції про відсутність доказів безспірності грошових вимог кредиторів, зокрема ФОП ОСОБА_8 на суму 253829,00 грн; ФОП ОСОБА_9 на суму 1000000 грн., до боржника, в розумінні Закону про банкрутство, не можуть бути визнанні судом касаційної інстанції обґрунтованими, оскільки, із заявою про порушення справи про банкрутство, в порядку статті 47 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", звернуся саме боржник, що свідчить про визнання ним обставин наявності боргу, а тому, спеціальним Законом, в даному випадку, не вимагається подання при зверненні з заявою про порушення справи про банкрутство, за вимогами статті 47 Закону, доказів безспірності вимог кредиторів.

Більш того, відповідно до постанови господарського суду Харківської області від 02.04.2009 у справі №Б-39/56-09, неплатоспроможність боржника, ФОП ОСОБА_5, визначалась саме з урахуванням наявності грошових вимог до боржника ФОП ОСОБА_8 на суму 253829,00 грн та ФОП ОСОБА_9 на суму 1000000 грн., які пов'язані з підприємницькою діяльністю боржника та не забезпечені його майном.

Обставини щодо безспірності грошових вимог зазначених кредиторів, також, досліджувалися судом першої інстанції під час встановлення неплатоспроможності боржника та їм надана правова оцінка.

За висновками суду, боржник не може використати для задоволення вимог кредиторів, що пов'язані із здійсненням ним підприємницької діяльності, грошові кошти від продажу нерухомого майна боржника та автомобіля, належного боржнику, оскільки це майно є предметом іпотеки чи застави, та забезпечує виконання боржником зобов'язань, що не пов'язані з підприємницькою діяльністю, за кредитними договорами укладеними боржником з ЗАТ "ОТП Банк", ЗАТ КБ "ПриватБанк" та ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", боржник не має у власності іншого нерухомого та рухомого майна, грошових коштів на банківських рахунках, та інші активи.

Тобто, всі обставини, які стали підставою прийняття ухвали господарського суду Харківської області від 16.12.2014р. у справі №Б-39/56-09 про припинення провадження у справі, були предметом дослідження та їм надана правова оцінка під час прийняття Постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, яка у встановленому порядку не оскаржувалася та є чинною на момент розгляду справи.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про безпідставність припинення провадження у справі №Б-39/56-09 про банкрутство ФОП ОСОБА_5 з підстав наведених в ухвалі від 16.12.2014.

Стосовно доводів скаржника про те, що ПАТ "ОТП Банк" не є кредитором у справі №Б-39/56-09 про банкрутство ФОП ОСОБА_5 та не набуло права апеляційного оскарження у справі №Б-39/56-09, слід вказати наступне.

Відповідно до ч.1 ст.91 Господарського процесуального кодексу України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 цього Кодексу.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, майно боржника, що перебуває в заставі (іпотеці) ПАТ "ОТП Банк", за актами ліквідатора у справі, включено до ліквідаційної маси.

Таким чином, результати розгляду справи, зокрема, що стосується обставин ліквідаційної процедури, безпосередньо впливають на права та обов'язки ПАТ "ОТП Банк".

За таких обставин, доводи скаржника в цій частині є необґрунтованими та безпідставними.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи заявника касаційної скарги про порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального та матеріального права при прийнятті оскарженої постанови не знайшли свого підтвердження. Більш того, доводи заявника касаційної скарги фактично стосуються переоцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, визначені статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117 - 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Арбітражного керуючого Данченко А.С залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 27.01.15р. у справі №Б-39/56-09 залишити без змін.

Головуючий суддя:І.Ю. Панова

Судді: О.В. Білошкап

М.Д. Запорощенко