ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" березня 2015 р.Справа № 915/938/13

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Шевченко В.В.

Суддів: Ярош А.І., Лисенко В.А.

при секретарі судового засідання: Ляшенко М.І.

за участю представників сторін:

від позивача: Кузнецова Л.В. - за дорученням

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський бізнес центр "Олександрівський"

на рішення господарського суду Миколаївської області від 16.10.2014р.

у справі № 915/938/13

за позовом Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" в особі Миколаївського центрального відділення публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський бізнес центр "Олександрівський"

про стягнення 16.664.903 грн. 52 коп.

ВСТАНОВИЛА:

29.05.2013 р. Публічне акціонерне товариство "Український інноваційний банк" в особі Миколаївського центрального відділення публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк", яке є правонаступником Миколаївської філії публічного акціонерного товариства „Український інноваційний банк" (далі позивач, Банк) звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до Приватного акціонерного товариства „Алекс-Юг" (далі - ПрАТ) про стягнення 17.421.664 грн. 43 коп. та звернення стягнення на предмет іпотеки - нежитловий об'єкт, що розташований за адресою Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Нікольська, 25 та складається з основних будівель за літ. А-3 загальною площею 9401,6 кв. м., за літ. Е-2 загальною площею 389, 2 кв. м. із службовими приміщеннями, що належать на праві власності ПрАТ шляхом реалізації предмету іпотеки через прилюдні торги та встановлення початкової ціни реалізації не нижче 35.128.656 грн.

Позов мотивовано тим, що ПрАТ не виконав свої зобов'язання за договорами кредиту № 12-041037 від 28.10.2004 р., № 12-061008 від 28.10.2006 р., № 12-080201 від 22.02.2008 р. та додаткових угод до них щодо своєчасного та повного повернення отриманих сум кредиту, внаслідок чого станом на 17.04.2013 р. має борг перед Банком по поверненню кредиту в загальній сумі 14.765.792 грн. 06 коп., зокрема, за договором кредиту № 12-041037 від 28.10.2004 р. в сумі 135000 грн., за договором кредиту № 12-061008 від 28.10.2006 р. в сумі 8.351870 грн. 61 коп. та за договором кредиту № 12-080201 від 22.02.2008 р. в сумі 6278921 грн. 45 коп., та борг по оплаті відсотків за користування кредитними коштами в загальній сумі 2.268.181 грн. 36 коп., зокрема, за договором кредиту № 12-041037 від 28.10.2004 р. в сумі 71483 грн. 70 коп., за договором кредиту № 12-061008 від 28.10.2006 р. в сумі 1615497 грн. 58 коп. та за договором кредиту № 12-080201 від 22.02.2008 р. в сумі 581200 грн. 08 коп., а тому повинний сплатити позивачеві не лише зазначену суму боргу, а ще й пеню за несвоєчасне повернення кредиту у загальній сумі 188. 846 грн. 15 коп., зокрема, за договором кредиту № 12-041037 від 28.10.2004 р. в сумі 32332 грн. 10 коп., за договором кредиту № 12-061008 від 28.10.2006 р. в сумі 48692 грн. 61 коп. та за договором кредиту № 12-080201 від 22.02.2008 р. в сумі 107.821 грн. 44 коп. та пеню за несвоєчасну сплату відсотків у загальній сумі 198.844 грн. 86 коп., зокрема, за договором кредиту № 12-041037 від 28.10.2004 р. в сумі 6301 грн. 13 коп., за договором кредиту № 12-061008 від 28.10.2006 р. в сумі 164195 грн. 94 коп. та за договором кредиту № 12-080201 від 22.02.2008 р. в сумі 28347 грн. 79 коп., а також відшкодувати позивачеві понесені судові витрати по справі на сплату судового збору за подання позову в сумі 68820 грн.

Заявою від 15.07.2013 р. позивач збільшив розмір позовних вимог та просив стягнути з ПрАТ на свою користь заборгованість (борг, проценти, пеня) за кредитними договорами № 12-041037 від 28.10.2004 року, № 12-061008 від 28.10.2006 року, № 12-080201 від 22.02.2008 року в загальній сумі 17.677.035 грн. 80 коп.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 17.07.2013 р. провадження по справі зупинено у зв'язку з призначенням по справі судово-економічної експертизи, проведення якої доручено Миколаївському відділенню Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 23.09.2014 р. поновлено провадження у справі та її розгляд призначено на 30.09.2014 р.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 30.09.2014 р. замінено відповідача ПрАТ його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю "Миколаївський бізнес центр "Олександрівський " (далі відповідач, ТОВ).

Заявою від 16.10.2014 р. позивач зменшив розмір позовних вимог та просив стягнути з ТОВ на свою користь:

за кредитним договором № 12-041037 від 28.10.2004 р.

- тіло кредиту - 0, 00 грн.;

- проценти - 72 790 грн.;

- пеня за порушення строків погашення кредиту - 24 141 грн. 90 коп.;

- пеня за порушення строків погашення процентів - 5 973 грн. 92 коп.

за кредитним договором № 12-061008 від 28.10.2006 р.

- тіло кредиту - 7 238 000 грн.;

- проценти - 1 923 565 грн. 90 коп.;

- пеня за порушення строків погашення кредиту - 51.206 грн. 43 коп.;

- пеня за порушення строків погашення процентів - 137.681 грн. 84 коп.

за кредитним договором №12-080201 від 22.02.2008 р.

- тіло кредиту - 6 278 921 грн. 45 коп.;

- проценти - 793 262 грн. 13 коп.;

- пеня за порушення строків погашення кредиту - 102.207 грн. 36 коп.;

- пеня за порушення строків погашення процентів - 37.152 грн. 59 коп., а всього у загальній 16.664.903 грн. 52 коп., посилаючись на те, що за період з 11.07.2013 р. по 15.10.2014 р. ТОВ за договором кредиту № 12-061008 від 28.10.2006 р. сплатило грошові кошти у сумі 1.006.000 грн., кошти були спрямовані на погашення тіла кредиту, а тому залишок боргу по тілу кредиту за кредитним договором № 12-061008 від 28.10.2006 р. складає 7.238.000 грн., що підтверджується довідкою банку вих. № 53/06/617 від 16.10.2014 р. В решті позовні вимоги зменшено у зв'язку з допущенням арифметичної помилки при здійсненні розрахунку.

У відзиві на позов відповідач позовні вимоги Банку визнавав частково, посилаючись на те, що останнім безпідставно завищено суму боргу за кредитними договорами, оскільки тіло за договором кредиту № 12-041037 від 28.10.2004 р. повністю погашено, а тому розмір відсотків за користування кредитними коштами становить 62790 грн., а не 71483 грн. як просить позивач. Крім того, за договором кредиту № 12-061008 від 25.10.2006 р. борг становить 8.194000 грн., а не 8351870 грн., оскільки позивачем при здійсненні розрахунку не враховані платежі на загальну суму 157870 грн. (т.2 а.с. 100-102).

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 16.10.2014 р. (суддя Олейняш Е.М.) позов задоволено та з ТОВ на користь позивача стягнуто: 16.664.903 грн. 52 коп. - заборгованості за договорами кредиту № 12-041037 від 28.10.2004 р., № 12-061008 від 28.10.2006 р., № 12-080201 від 22.02.2008 р. та 68820 грн. - понесених судових витрат по справі на сплату судового збору за подання позову.

Рішення суду мотивовано тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договорами кредиту № 12-041037 від 28.10.2004 р., № 12-061008 від 28.10.2006 р., № 12-080201 від 22.02.2008 р. та додаткових угод до них щодо своєчасного та повного повернення отриманих сум кредиту, внаслідок чого станом на 17.04.2013 р. має борг перед Банком по поверненню кредиту в загальній сумі 14.765.792 грн. 06 коп., зокрема, за договором кредиту № 12-041037 від 28.10.2004 р. в сумі 135000 грн., за договором кредиту № 12-061008 від 28.10.2006 р. в сумі 8.351870 грн. 61 коп. та за договором кредиту № 12-080201 від 22.02.2008 р. в сумі 6278921 грн. 45 коп., та борг по оплаті відсотків за користування кредитними коштами в загальній сумі 2.268.181 грн. 36 коп., зокрема, за договором кредиту № 12-041037 від 28.10.2004 р. в сумі 71483 грн. 70 коп., за договором кредиту № 12-061008 від 28.10.2006 р. в сумі 1615497 грн. 58 коп. та за договором кредиту № 12-080201 від 22.02.2008 р. в сумі 581200 грн. 08 коп., а тому повинний сплатити позивачеві не лише зазначену суму боргу, а ще й пеню за несвоєчасне повернення кредиту у загальній сумі 188. 846 грн. 15 коп., зокрема, за договором кредиту № 12-041037 від 28.10.2004 р. в сумі 32332 грн. 10 коп., за договором кредиту № 12-061008 від 28.10.2006 р. в сумі 48692 грн. 61 коп. та за договором кредиту № 12-080201 від 22.02.2008 р. в сумі 107.821 грн. 44 коп. та пеню за несвоєчасну сплату відсотків у загальній сумі 198.844 грн. 86 коп., зокрема, за договором кредиту № 12-041037 від 28.10.2004 р. в сумі 6301 грн. 13 коп., за договором кредиту № 12-061008 від 28.10.2006 р. в сумі 164195 грн. 94 коп. та за договором кредиту № 12-080201 від 22.02.2008 р. в сумі 28347 грн. 79 коп., а також відшкодувати позивачеві понесені судові витрати по справі на сплату судового збору за подання позову в сумі 68820 грн.

В апеляційній скарзі ТОВ просить рішення місцевого суду скасувати посилаючись на те, що оскаржене рішення не відповідає вимогам ст. ст. 82, 84 ГПК України.

Про день, час і місце розгляду справи скаржник був своєчасно та належним чином повідомлений, але не скористався своїм правом на участь в розгляді справи апеляційним судом.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

В судовому засіданні представник позивача просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що оскаржене рішення підлягає зміні з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції 16.10.2014 р. позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій останній просив стягнути з відповідача на свою користь:

за кредитним договором № 12-041037 від 28.10.2004 р.

- проценти за користування кредитними коштами у сумі 72 790 грн.;

- пеня за порушення строків погашення кредиту у сумі 24 141 грн. 90 коп.;

- пеня за порушення строків погашення процентів у сумі 5 973 грн. 92 коп.

за кредитним договором № 12-061008 від 28.10.2006 р.

- борг у сумі 7238000 грн.;

- проценти за користування кредитними коштами у сумі 1 923 565 грн. 90 коп.;

- пеня за порушення строків погашення кредиту у сумі 51.206 грн. 43 коп.;

- пеня за порушення строків погашення процентів у сумі 137.681 грн. 84 коп.

за кредитним договором №12-080201 від 22.02.2008 р.

- борг у сумі 6 278 921 грн. 45 коп.;

- проценти за користування кредитними коштами у сумі 793 262 грн. 13 коп.;

- пеня за порушення строків погашення кредиту у сумі 102.207 грн. 36 коп.;

- пеня за порушення строків погашення процентів у сумі 37.152 грн. 59 коп.,

Згідно п. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Пунктом 3.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру.

Пунктом 4.6 вищевказаної Постанови визначено, що зменшення позивачем суми позову, в тому числі й з підстав необґрунтованості первісного розрахунку ціни позову, не є відмовою від позову. В такому випадку припинення провадження в частині зменшення відповідної суми не здійснюється, а про таке зменшення зазначається в описовій частині судового рішення, а предметом спору стає вимога про стягнення суми в зменшеному розмірі.

Згідно ч. 6 ст. 22 ГПК України господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов до правомірного та обґрунтованого висновку про те, що вищезазначена заява про зменшення розміру позовних вимог не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, а тому підставне розглянув вимоги Банку з урахуванням саме заяви останнього про зменшення позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено місцевим судом 28.10.2004 р. між сторонами у справі укладено договір кредиту № 12-041037, за умовами якого Банк надав відповідачу довгостроковий кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії з одномоментною заборгованістю на кредитному рахунку в сумі, що не перевищує 4.220.000 грн. на строк з 28.10.2004 р. по 24.10.2008 р. з процентною ставкою 21% річних у період 28.10.2004 р. по 27.01.2005 р. та процентною ставкою 25% річних у період з 28.01.2005 р. по 24.10.2008 р.

Згідно п. 6.1. вищезазначеного договору, останній набуває чинності з моменту його підписання та договору іпотеки та діє до повного виконання сторонами зобов'язань за цими договорами.

Додатковою угодою № 23 від 11.11.2011 р. до договору кредиту № 12-041037, сторони продовжили строк його дії до 24.12.2012 р.

Відповідно до п. 2.1 договору кредиту № 12-041037 кредит надається всією сумою одночасно або окремими частинами по узгодженню сторін цього договору.

Як вбачається з матеріалів справи на виконання умов договору Банком у межах кредитної лінії надано відповідачеві обумовлені договором кредитні кошти в загальній сумі 4.219.907 грн. 85 коп., що підтверджується наявним в матеріалах справи меморіальними ордерами (а.с.147-239 т. 2, а.с. 1-240 т. 3, а.с. 1-204 т. 4) та наявною випискою з особового рахунку відповідача за період з 29.10.2004 р. по 10.07.2013 р., зокрема, за період з 29.10.2004 р. по 30.11.2004 р. в загальній сумі 941987 грн. (з рахунку 2065700999003 на рахунок 26006000999001) та за період з 18.01.2005 р. по 03.06.2005 р. в загальній сумі 3.277.920 грн. 85 коп. ( з рахунку 20635000999003 на рахунок 26006000999001), що підтверджується висновком № 1412-1413 судового економічної експертизи та не заперечується жодною із сторін у справі.

Відповідно до п. 2.2 договору кредиту № 12-041037 визначений п. 1.1 цього договору обсяг одномоментної заборгованості на кредитному рахунку №206257000999003 Позичальник повинен зменшити за наступним графіком: січень 2006 року - вересень 2008 року по 125.000 грн. щомісячно, а з жовтня 2008 року - 115.000 грн. одноразово.

Додатковою угодою № 6 від 03.02.2006 р. сторони погодили, що позичальник зобов'язується використати кредит на зазначені в договорі цілі і забезпечити його повне повернення до 24.10.2009 р. шляхом перерахування коштів на кредитний рахунок № 20635000999003, відкритий йому в Миколаївській філії АТ "Укрінбанк", МФО 326580 (том І, арк. справи 22).

Додатковою угодою № 19 від 12.11.2009 р. сторони визначили, що у випадку настання події невиконання позичальником зобов'язань по кредитному договору від 28.10.04 р. та додаткових угодах вся заборгованість позичальника перед Банком на вимогу банку стає строковою до стягнення (том 1, а. с. 35).

Додатковими угодами до договору кредиту № 12-041037 сторони неодноразово вносили зміни щодо термінів повернення відповідачем банку кредитних коштів та остаточною додатковою угодою № 23 від 11.11.2011 р. сторони встановили, що граничним терміном повернення кредиту є 24.12.2012 р. згідно з вказаним графіком зниження ліміту (том 1, а. с. 39).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач на протязі періоду з 12.01.2007 р. по 11.06.2013 р. повернув отримані кредитні кошти у загальній сумі 4219907 грн. 85 коп., зокрема, в період з 12.01.2007 р. по 01.04.2010 р. у загальній сумі 3869907 грн. 85 коп. та за період з 18.05.2012 р. по 11.06.2013 р. у загальній сумі 350000 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою з особового рахунку відповідача, а також висновком № 1412-1413 судового економічної експертизи та не заперечується жодною із сторін у справі.

Таким чином, борг по поверненню кредитних коштів у відповідача перед банком за договором кредиту № 12-041037 - відсутній.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до п. 2.3 договору кредиту № 12-041037 нарахування відсотків Банком починається з дати перерахування грошових позикових коштів з кредитного рахунку № 20657000999003 і закінчується датою їх повернення (зарахування) на цей рахунок.

На підставі п. 2.4 договору кредиту № 12-041037 сплата відсотків, нарахованих за користування кредитними коштами, здійснюються Позичальником щомісяця з 01 по 10 число місяця, наступного за звітним, та в кінці строку дії цього договору на рахунок № 20682000999001 в Миколаївській філії АТ "Укрінбанк", МФО 326580.

Згідно п. 2.6 договору кредиту № 12-041037 повернення кредиту і сплату відсотків Позичальник проводить шляхом перерахування коштів зі свого поточного рахунку № 26006000999001 або з іншого рахунку Позичальника, відкритого в будь-якій іншій банківській установі.

Відповідно до п. 4.2.2 договору кредиту № 12-041037 при настанні умов, передбачених п. 4.2.3 кредитного договору, невиконанні, неналежному виконанні (порушенні) Позичальником умов кредитного договору Банк має право вимагати дострокового погашення кредиту в повній сумі заборгованості на кредитному рахунку та сплати нарахованих та/або прострочених відсотків.

Додатковими угодами до вищезазначеного договору кредиту сторонами неодноразово вносились зміни в частині розміру відсотків за користування кредитом.

Так, додатковою угодою № 1 від 03.12.2004 р. сторони встановили з 04.12.2004 р. плату за користування кредитом за ставкою 25% річних (том І, арк. справи 17).

Додатковою угодою № 3 від 03.03.2005 р. сторони встановили, що з 01.02.2005 р. по 30.04.2005 р (включно) позичальник здійснює плату за користування кредитом із розрахунку 22% річних, а з 01.05.2005 року - за ставкою 25% річних (том І, а. с. 19).

Додатковою угодою № 4 від 19.05.2005 р. сторони встановили з 01.05.2005 р. по 31.10.2005 р. процентну ставку за користування кредитом із розрахунку 19, 5% річних, а з 01.11.2005 р. - у розмірі 25% річних (том І, арк. справи 20).

Додатковою угодою № 5 від 01.11.2005 р. сторони встановили, що з 01.05.2005 р. по 28.02.2006 р. (включно) Позичальник здійснює плату за користування кредитом із розрахунку 19, 5% річних, а з 01.03.2006 р. процентна ставка встановлюється в розмірі 21% річних (том І, арк. справи 21).

Додатковою угодою № 7 від 20.02.2006 р. сторони передбачили, що з 01.03.2006 р. по 31.05.2006 р. включно Позичальник здійснює плату за користування кредитом із розрахунку 18,5% річних, а з 01.06.2006 року процентна ставка встановлюється в розмірі 21% річних (том І, арк. справи 23).

У Додатковій угоді № 8 від 03.03.2006 р. сторони встановили, що сплата процентів здійснюється в термін з 25 числа по останній робочий день кожного місяця, за який нараховуються проценти. У разі, якщо за період з 25 числа місяця, за який нараховуються проценти, по останній день місяця відбулися видачі кредитних коштів, банк в останній робочий день місяця здійснює перерахунок суми процентів. Донараховану суму процентів позичальник повинен сплатити у період до п'ятого календарного дня місяця, наступного за місяцем, за який сплачуються проценти (том І, арк. справи 24).

Додатковою угодою № 9 від 24.05.2006 року передбачено, що з 01.06.2006 р. по 31.12.2006 р. включно Позичальник здійснює плату за користування кредитом із розрахунку 18% річних, а з 01.01.2007 р. процентна ставка встановлюється у розмірі 21% річних (том І, арк. справи 25).

Додатковою угодою № 11 від 12.12.2006 р. сторони передбачили, що з 01.01.2007 р. по 31.03.2007 р. включно Позичальник здійснює плату за користування кредитом із розрахунку 18% річних, а з 01.04.2007 р. процентна ставка встановлюється в розмірі 21% річних (том І, арк. справи 27).

Додатковою угодою № 12 від 29.03.2007 р. сторони передбачили, що з 01.04.2007 р. по 30.09.2007 р. включно Позичальник здійснює плату за користування кредитом із розрахунку 18% річних, з 01.10.2007 р. процентна ставка встановлюється в розмірі 21% річних (том І, арк. справи 28).

Додатковою угодою № 13 від 01.10.2007 р. сторони визначили, що з 01.10.2007 р. по 31.03.2008 р. включно Позичальник здійснює плату за користування кредитом із розрахунку 17% річних, а з 01.04.2008 р. процентна ставка встановлюється в розмірі 21% річних (том І, а. с. 29).

Додатковою угодою № 15 від 04.06.2008 р. сторони встановили, що з 04.06.2008 р. по 24.10.2009 р. позичальник здійснює плату за користування кредитом із розрахунку 20 % річних (том І, а. с. 31).

У позові Банк просив стягнути з відповідача проценти за користування кредитом за період з 01.04.2012 р. по 10.07.2013 р.

Як вбачається з матеріалів справи і правильно встановлено судом першої інстанції відповідач до 01.04.2012 р. оплачував відсотки за користування кредитними коштами у відповідних розмірах відсоткових ставок з урахуванням додаткових угод до договору кредиту, що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою з особового рахунку відповідача та не заперечується жодною із сторін у справі.

Однак, починаючи з 01.04.2012 р. відсотки за користування кредитними коштами в сумі 72790 грн. не оплачені позичальником Банку.

Доказів, які б свідчили про те, що відповідач сплатив відсотки за користування кредитними коштами у сумі 72790 грн. за період з 01.04.2012 р. по 10.07.2013 р. в матеріалах справи не міститься та їх, всупереч ст. 33 ГПК України, останнім суду не надано, у зв'язку з чим місцевий суд дійшов до правильного висновку щодо правомірного нарахування Банком позичальнику відсотків за користування кредитними коштами на підставі договору кредиту № 12-041007 від 28.10.2004 р. у загальній сумі 72790 грн. за період з 10.05.2012 р. по 30.08.2013 р. з урахуванням відповідних розмірів відсоткових ставок по процентам за користування кредитом за вказаний період відповідно до положень вищезазначених додаткових угод.

Здійснений позивачем розрахунок процентів за користування кредитом з урахуванням остаточної заяви про зменшення розміру позовних вимог, перевірений як місцевим судом, так і апеляційним судом та є правильним та вірним, а крім того не заперечується відповідачем ані в цілому, ані за його складовими, внаслідок чого рішення місцевого суду в цій частині є законним та обґрунтованим.

У п. 5.2 договору кредиту № 12-041037 сторони погодили, що за порушення строків погашення кредиту чи сплати відсотків за його користування Позичальник сплачує Банку за кожен день прострочення пеню, розраховану в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, виходячи з суми наявної заборгованості за кредитом і відсотками, нарахованими за користування кредитом, на момент виникнення права вимоги, внаслідок чого місцевий суд підставне стягнув з відповідача на користь Банку по кредитному договору №12-041037 від 28.10.2004 р. пеню за порушення строків погашення кредиту в сумі 24141 грн. 90 коп. за період з 17.11.2012 р. по 10.06.2013 р. на суми прострочених платежів щодо повернення кредиту та пеню за порушення строків погашення процентів в сумі 5973 грн. 92 коп. за період з 17.11.2012 р. по 10.07.2013 р. на суми прострочених платежів сплати відсотків за кредитом.

Здійснені Банком розрахунки розміру пені за несвоєчасне повернення кредиту та пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування наданими грошовими коштами в кредит з урахуванням остаточної заяви про зменшення розміру позовних вимог, перевірені як місцевим судом, так і апеляційним судом та є правильними і вірними, а також не спростовані відповідачем ані в цілому, ані за їх складовими.

Таким чином, місцевий суд дійшов до правомірного висновку про те, що з відповідача на користь Банку за договором кредиту № № 12-041037 від 28.10.2004 р. піддягають стягненню:

- відсотки за користування кредитними коштами у сумі 72 790 грн.;

- пеня за порушення строків повернення кредиту у сумі 24 141 грн. 90 коп.;

- пеня за порушення строків погашення відсотків за користування кредитними коштами у сумі 5 973 грн. 92 коп.

Як вбачається з матеріалів справи 28.10.2006 р. між сторонами у справі укладено договір кредиту № 12-061008, за умовами якого Банк надає позичальнику кредит на умовах невідновлювальної кредитної лінії на термін по 24.10.2011 р. з лімітом кредитної лінії 5.226.000 грн. для поповнення обігових коштів для реконструкції приміщень бізнес-центру "Олександрівський" - будівництво мансардного поверху та для здійснення іншої господарської діяльності.

Згідно п. 8.1. вищезазначеного договору, останній набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором.

Відповідно до п. 5.1.3 договору кредиту № 12-061008 Банк зобов'язується відкрити Позичальнику рахунки в гривнях:

№ 20634000999004 для обліку заборгованості по кредиту;

№ 20682000999001 для сплати процентів;

№ 35783000999003 для сплати комісії за оформлення кредитного договору;

№ 35782000999004 для сплати комісії за невикористання кредиту.

На виконання умов договору Банком у межах кредитної лінії надано відповідачеві в період з 26.10.2006 р. по 27.12.2007 р., кошти в загальній сумі 8.588.748 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи меморіальними ордерами (а.с.147-239 т. 2, а.с. 1-240 т. 3, а.с. 1-204 т. 4) та наявною випискою з особового рахунку відповідача за період з 29.10.2004 р. по 10.07.2013 р. з 20635000999003 на рахунок 26006000999001), що підтверджується також й висновком № 1412-1413 судового економічної експертизи та не заперечується жодною із сторін у справі.

Згідно з Графіком повернення суми кредиту, який є додатком 1 до вищезазначеного договору кредиту, за період з листопада 2007 р. по жовтень 2009 р. Позичальнику необхідно повернути 1.200.000 грн. по 50.000 грн. щомісячно, а з листопада 2007 р. по вересень 2011 р. - 3.910.000 грн. по 170.000 грн. щомісячними платежами, а за жовтень 2011 р. - 116.000 грн. одноразово (том 1, а. с.44).

Додатковими угодами до договору кредиту № 12-061008 сторони неодноразово вносили зміни щодо термінів повернення відповідачем банку кредитних коштів та остаточною додатковою угодою № 12 від 01.12.2010 р. сторони погодили, що граничним терміном повернення кредиту є 30.10.2016 р. Погашення кредиту здійснюється згідно з графіком з 01 по 20 число (включно) кожного місяця, який наведений в Додатку № 6 до кредитного договору (том 1, а. с. 45).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач на протязі періоду з 27.01.2009 р. по 10.07.2013 р. повернув отримані кредитні кошти у загальній сумі 344748 грн., зокрема, в період з 27.01.2009 р. по 10.06.2010 р. у загальній сумі 230048 грн., за період з 29.03.2013 р. по 05.07.2013 р. у сумі 64700 грн. та за період з 08.07.2013 р. по 10.07.2013 р. у загальній сумі 50000 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою з особового рахунку відповідача, а також висновком № 1412-1413 судового економічної експертизи та не заперечується жодною із сторін у справі.

Однак, починаючи з липня 2013 відповідач припинив повертати кредитні грошові кошти відповідно до графіку, внаслідок чого решта частина боргу з повернення кредитних коштів за договором кредиту № 12-061008 у сумі 8.244.000 грн. залишилася не повернутою.

Відповідно до п. 5.2.5 договору кредиту № 12-061008 у разі невиконання чи неналежного виконання Позичальником зобов'язань за цим договором, а також в інших випадках, передбачених цим договором, також у разі прийняття рішення про зменшення позичальником статутного капіталу Банк має право дострокового погашення заборгованості за Договором, відшкодування збитків, та звернути стягнення на предмет застави чи інше майно, яке належить Позичальнику.

Згідно п. 5.3.2 договору кредиту № 12-061008 Позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти, комісії та інші платежі у порядку, визначеному п. 3.2, 3.4, 3.5, 3.6, 4.1 цього Договору та забезпечити приведення у відповідність розміру заборгованості за кредитом ліміту кредитної лінії згідно з умовами п. 3.1 та 3.5.1 цього Договору.

На підставі п. 6.2 договору кредиту № 12-061008 якщо виникла і триває подія невиконання зобов'язань, сума кредиту, нараховані проценти, а також інші суми, нараховані згідно з цим договором, підлягають достроковому поверненню (сплаті), про що Банк письмово повідомляє позичальника.

Відповідно до п. 6.2.1 Кредитного договору № 12-061008 у випадку настання події невиконання Позичальником зобов'язань щодо своєчасного погашення (повного чи часткового) кредитної заборгованості по кредитній лінії, відкритій банком позичальнику згідно кредитного договору № 12-041037 від 28.10.2004 р., вся заборгованість позичальника перед банком на вимогу банку стає строковою до стягнення.

Як правильно встановлено судом першої інстанції у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору в частині проведення оплат Банк неодноразово звертався до позичальника з вимогами про повернення (сплаті) отриманих грошових коштів та проведення повного розрахунку за договором.

Оскільки, відповідач у встановлені строки відповідно до графіку, що є додатком № 6 до договору кредиту не повернув кредитні кошти, то відповідно до умов укладеного договору, момент виникнення обов'язку відповідача з дострокового повернення кредитних кошті в у сумі 8244000 грн. вважається таким що настав.

Як вбачається з матеріалів справи та повністю визнається позивачем за період з 11.07.2013 р. по 15.10.2014 р. ТОВ по кредитному договору № 12-061008 від 28.10.2006 р. було сплачено 1.006.000 грн. та ці кошти були спрямовані на погашення тіла кредиту, тому залишок боргу по тілу кредиту за договором кредиту № 12-061008 від 28.10.2006 року складає 7.238.000 грн., що підтверджується довідкою банку вих. № 53/06/617 від 16.10.14 року (том 7, а. с. 119-120).

Доказів, які б свідчили про те, що відповідач повернув отриману суму кредиту у розмірі 7 238 000 грн. в матеріалах справи не міститься та їх, всупереч ст. 33 ГПК України, останнім суду не надано.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов до правомірного та обґрунтованого висновку про те, що відповідач має борг з повернення отриманої суми кредиту в розмірі 7 238 000 грн., а тому підставне стягнув з відповідача на користь банку 7 238 000 грн. - боргу за договором кредиту № 12-061008.

Відповідно до п. 3.4.1 договору кредиту № 12-061008 позичальник сплачує Банку проценти в розмірі із розрахунку:

- 18% річних у гривнях з 25.10.2006 року по 25.01.2007 року включно;

- 21% річних у гривнях з 26.01.2007 року по 24.10.2011 року.

Вказані проценти нараховуються на фактичну суму заборгованості за кредитом із розрахунку фактичної кількості днів періоду нарахування процентів на основі фактичної календарної кількості днів в році і підлягають сплаті на дату платежів по процентах за кредитом в гривнях на рахунки, вказані в п. 5.1.3 цього договору.

Додатковими угодами сторони неодноразово вносили зміни в частині розрахунку відсоткової ставки за користування кредитними коштами.

Так, додатковою угодою № 1 від 23.01.2007 р. сторонами визначено, що позичальник сплачує Банку проценти в розмірі із розрахунку 18% річних у гривнях з 25.10.2006 р. по 31.03.2007 р. включно та 21% річних у гривнях з 01.04.2007 р. по 24.10.2011 р. (том 1, а. с. 46).

Додатковою угодою № 2 від 29.03.2007 р. передбачено сплату відсотків в розмірі 18% річних з 25.10.2006 року по 30.09.2007 року, 21% річних - з 01.10.2007 р. по 24.10.2011 р. (том 1, а. с. 47).

Додатковою угодою № 3 від 17.08.2007 р. сторонами визначено, що Позичальник сплачує Банку відсотки в розмірі 18% річних з 25.10.2006 року по 31.01.2008 року, 21% річних - з 01.02.2008 року по 24.10.2011 року. (том 1, а. с. 48).

Додатковою угодою № 4 від 01.10.2007 р. передбачено сплату 17% річних з 01.10.2007 року по 31.03.2008 року та 21% річних з 01.04.2008 року по 24.10.2011 року (том 1, а. с. 49).

Додатковою угодою № 5 від 16.11.2007 р. передбачено сплату 17% річних з 01.10.2007 року по 31.03.2008 року та 21% річних з 01.04.2008 року по 24.10.2014 року (том І, а. с. 50).

Додатковою угодою № 7 від 04.06.2008 р. передбачено, що Позичальник сплачує Банку проценти в розмірі із розрахунку: - 18% річних з 25.10.2006 року по 30.09.2007 року включно; - 17% річних з 01.10.2007 р. по 31.03.2008 р. включно; - 21% річних з 01.04.2008 р. по 03.06.2008 р. включно; - 20% річних з 04.06.2008 р. по 24.10.2014 р. (том 1, а. с. 52).

Додатковою угодою № 11 від 12.10.2010 р. передбачено, що датою платежів по процентах за кредитом є період з 01 по 10 число включно кожного наступного місяця, за місяцем нарахування процентів та одночасно з остаточним поверненням кредиту. У разі, якщо 10 число місяця є святковим та неробочим днем, то Позичальник зобов'язаний сплатити суму нарахованих відсотків, в перший робочий день, який слідує за 10 числом місяця. Позичальник сплачує Банку проценти за користування кредитною лінією в розмірі 20% річних (том 1, а. с. 57).

Додатковою угодою № 12 від 01.12.2010 р. передбачено, що нараховані проценти сплачуються Позичальником у валюті кредиту з 01 по 10 число кожного наступного місяця, за місяцем нарахування процентів та остаточним поверненням кредиту шляхом перерахування з поточного рахунку на рахунок № 29091000999002 в МФ АТ "Укрінбанк", код ЄДРПОУ банку (філії) 23411102, код банку (філії) в системі електронних платежів (МФО) 326580. У разі, якщо 10 число місяця є святковим та неробочим днем, то Позичальник зобов'язаний сплатити суму нарахованих відсотків, в перший робочий день, який слідує за 10 числом місяця. (том 1, а. с. 58).

Додатковою угодою № 14 від 11.11.2011 р. передбачено, що Позичальник сплачує Банку проценти за користування кредитною лінією в розмірі 19% річних (том 1, а. с. 60).

Звертаючись з позовом до суду (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) Банк просив стягнути з відповідача проценти за користування кредитом за договором кредиту № 12-061008 від 28.10.2006 р. за період з 01.04.2012 р. по 10.07.2013 р. у сумі 1.923.565 грн. 91 коп.

Як вбачається з матеріалів справи і правильно встановлено судом першої інстанції відповідач до 01.04.2012 р. оплачував відсотки за користування кредитними коштами у відповідних розмірах відсоткових ставок з урахуванням додаткових угод до договору кредиту, що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою з особового рахунку відповідача та не заперечується жодною із сторін у справі.

Однак, починаючи з 01.04.2012 р. відсотки за користування кредитними коштами в сумі 1.923.565 грн. 91 коп. не оплачені позичальником Банку.

Доказів, які б свідчили про те, що відповідач сплатив відсотки за користування кредитними коштами у сумі 1923565 грн. 91 коп. за період з 01.04.2012 р. по 10.07.2013 р. в матеріалах справи не міститься та їх, всупереч ст. 33 ГПК України, останнім суду не надано, у зв'язку з чим місцевий суд дійшов до правильного висновку щодо правомірного нарахування Банком позичальнику відсотків за користування кредитними коштами на підставі договору кредиту № 12-061008 від 28.10.2006 р. у загальній сумі 1.923.565 грн. 91 коп. за період з 01.04.2012 р. по 10.07.2013 р. з урахуванням відповідних розмірів відсоткових ставок по процентам за користування кредитом за вказаний період відповідно до положень вищезазначених додаткових угод.

Здійснений позивачем розрахунок процентів за користування кредитом з урахуванням остаточної заяви про зменшення розміру позовних вимог, перевірений як місцевим судом, так і апеляційним судом та є правильним та вірним, а крім того не заперечується відповідачем ані в цілому, ані за його складовими, внаслідок чого рішення місцевого суду в цій частині є законним та обґрунтованим.

Відповідно до п. 7.3 договору кредиту № 12-061008 у разі порушення строків сплати процентів за кредитом, Позичальник сплачує Банку пеню. Пеня нараховується на суму несплачених (несвоєчасно сплачених) процентів, із розрахунку фактичної кількості прострочених днів, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, внаслідок чого місцевий суд підставне стягну в з відповідача на користь позивача 137.681 грн. 84 коп. - пені за несвоєчасне сплату відсотків за користування кредитними коштами на суми прострочених платежів сплати відсотків за кредитом за період 17.11.20112 р. по 10.07.2013 р.

Згідно п. 7.4 договору кредиту № 12-061008 у разі порушення граничного терміну повернення кредиту з урахуванням встановленого цим договором ліміту кредитної лінії, Позичальник сплачує Банку пеню. Пеня нараховується на суму простроченої заборгованості за кредитом із розрахунку фактичної кількості днів існування простроченої заборгованості, починаючи з дати її виникнення до дати повернення Кредиту (чи приведення у відповідність розміру заборгованості за кредитом ліміту кредитної лінії згідно з умовами п. 3.1, 3.5.1) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, внаслідок чого місцевий суд підставне стягнув з відповідача на користь позивача 51.206 грн. 43 коп. - пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів, на суми прострочених платежів повернення кредиту за період з 17.11.2012 р. по 10.06.2013 р.

Здійснені Банком розрахунки розміру пені за несвоєчасне повернення кредиту та пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування наданими грошовими коштами в кредит з урахуванням остаточної заяви про зменшення розміру позовних вимог, перевірені як місцевим судом, так і апеляційним судом та є правильними і вірними, а також не спростовані відповідачем ані в цілому, ані за їх складовими.

Таким чином, місцевий суд дійшов до правомірного висновку про те, що з відповідача на користь банку за договором кредиту № 12-061008 від 25.10.2006 р. піддягають стягненню:

- борг з повернення кредитних коштів у сумі 7 238 000 грн.,

- відсотки за користування кредитними коштами у сумі 1.923.565 грн. 90 коп.;

- пеня за порушення строків повернення кредиту у сумі 51.206 грн. 43 коп.;

- пеня за порушення строків погашення відсотків за користування кредитними коштами у сумі 137.681 грн. 84 коп.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено місцевим судом 22.02.2008 р. між сторонами у справі укладено договір кредиту № 12-080201, за умовами якого Банк надає відповідачеві кредит на умовах невідновлювальної кредитної лінії на термін з 22.02.2008 р. по 19.02.2016 р. з лімітом кредитної лінії в сумі 6.600.000 грн. на поповнення обігових коштів для реконструкції приміщень бізнес-центру „Олександрівський" - будівництво мансардного поверху над трьохповерховою частиною будівлі та для здійснення іншої господарської діяльності.

Згідно п. 8.1. вищезазначеного договору, останній набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором.

Відповідно до п. 5.1.3 кредитного договору № 12-080201 Банк зобов'язується відкрити Позичальнику рахунки в гривнях:

№ 2063000999005 для обліку заборгованості по Кредиту,

№ 20682000999001 для сплати процентів,

№ 35783000999003 для сплати комісії за оформлення кредитного договору,

№ 35782000999004 для сплати комісії за невикористання кредиту.

На виконання умов вищезазначеного договору Банк перерахував відповідачеві грошові кошти у загальній сумі 6.542.630 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи меморіальними ордерами (а.с.147-239 т. 2, а.с. 1-240 т. 3, а.с. 1-204 т. 4) та наявною випискою з особового рахунку відповідача за період з 25.02.2008 р. по 13.10.2008 р. з рахунку 20633000999005 на рахунок 26006000999001), що підтверджується також й висновком № 1412-1413 судового економічної експертизи та не заперечується жодною із сторін у справі.

Додатковою угодою № 7 від 16.04.2009 р. Банком встановлено ліміт кредитної лінії в розмірі 6.542.630 на термін по 19.02.2016 р. з відповідним графіком погашення (том 1, а. с. 73).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач повернув кредитні кошти частково у загальній сумі 263.708 грн. 55 коп., зокрема, в період з 24.04.2009 р. по 10.06.2010 р. в загальній сумі 167630 грн. та в період з 11.04.2012 р. по 10.01.2013 р. у загальній сумі 96078 грн. 55 коп., що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою з особового рахунку відповідача, а також висновком № 1412-1413 судового економічної експертизи та не заперечується жодною із сторін у справі.

Однак, починаючи з січня 2013 відповідач припинив повертати кредитні грошові кошти відповідно до графіку, внаслідок чого решта частина боргу з повернення кредитних коштів за договором кредиту № 12-080201 від 22.02.2008 р. в сумі 6.278.921 грн. 45 коп. залишилася не повернутою.

Відповідно до п. 5.2.5 договору кредиту № 12-080201 у разі невиконання чи неналежного виконання Позичальником зобов'язань за цим договором, а також в інших випадках, передбачених цим договором, також у разі прийняття рішення про зменшення позичальником статутного капіталу Банк має право дострокового погашення заборгованості за Договором, відшкодування збитків, та звернути стягнення на предмет застави чи інше майно, яке належить Позичальнику.

Згідно п. 5.3.2 договору кредиту № 12-080201 Позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти, комісії та інші платежі у порядку, визначеному п. 3.2, 3.4, 3.5, 3.6, 4.1 цього Договору та забезпечити приведення у відповідність розміру заборгованості за кредитом ліміту кредитної лінії згідно з умовами п. 3.1 та 3.5.1 цього Договору.

На підставі п. 6.2 договору кредиту № 12-080201 якщо виникла і триває подія невиконання зобов'язань, сума кредиту, нараховані проценти, а також інші суми, нараховані згідно з цим договором, підлягають достроковому поверненню (сплаті), про що Банк письмово повідомляє позичальника.

Як правильно встановлено судом першої інстанції у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору в частині проведення оплат Банк неодноразово звертався до позичальника з вимогами про повернення (сплаті) отриманих грошових коштів та проведення повного розрахунку за договором.

Додатковою угодою № 9 від 12.11.2009 р. сторонами передбачено, що у випадку настання події невиконання позичальником зобов'язань по кредитному договору від 28.10.04 року та додаткових угодах вся заборгованість позичальника перед Банком на вимогу банку стає строковою до стягнення (том 1, а. с. 75).

Оскільки, відповідач у встановлені строки відповідно до графіку, що є додатком до договору кредиту не повернув кредитні кошти, то відповідно до умов укладеного договору, момент виникнення обов'язку відповідача з дострокового повернення кредитних кошті в у сумі 6.278.921 грн. 45 коп. вважається таким що настав.

Доказів, які б свідчили про те, що відповідач повернув отриману суму кредиту у розмірі 6.278.921 грн. 45 коп. в матеріалах справи не міститься та їх, всупереч ст. 33 ГПК України, останнім суду не надано.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов до правомірного та обґрунтованого висновку про те, що відповідач має борг з повернення отриманої суми кредиту в розмірі 6.278.921 грн. 45 коп., а тому підставне стягнув з відповідача на користь банку 6.278.921 грн. 45 коп. - боргу за договором кредиту № 12-080201 від 22.02.2008 р.

Відповідно до п. 3.4.1 договору кредиту № 12-080201 позичальник сплачує Банку проценти в розмірі із розрахунку 17% річних у гривнях.

Вказані проценти нараховуються на фактичну суму заборгованості за кредитом із розрахунку фактичної кількості днів періоду нарахування процентів на основі фактичної календарної кількості днів в році і підлягають сплаті на дату платежів по процентах за кредитом в гривнях на рахунки, вказані в п. 5.1.3 цього договору.

Додатковою угодою № 1 від 10.10.2008 р. сторонами встановлено сплату відсотків з 01.11.2008 року в розмірі 20% річних (том 1, а. с. 67).

Додатковою угодою № 7 від 16.04.2009 р. Банком встановлено ліміт кредитної лінії в розмірі 6 542 630, 00грн. на термін по 19.02.2016 р. (том 1, а. с. 73).

Додатковою угодою № 10 від 12.10.2010 р. сторонами встановлено, що Позичальник сплачує Банку проценти за користування кредитною лінією в розмірі 20% річних. При розрахунку процентів за користування кредитом використовується метод факт/факт, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та році. При розрахунку процентів враховується день надання та не враховується день повернення кредиту. Нараховані проценти сплачуються на рахунок №29092000999001 в МФ АТ "Укрінбанк". Прострочені проценти у сумі 350.202 грн. 58 коп. Позичальник зобов'язується погасити протягом 3 місяців, починаючи з вересня 2010 р. наступним чином: вересень 2010 р. - 116735 грн., жовтень 2010 р. - 116 735 грн., листопад 2010 р. - 116 732, 58 грн. (том 1, а. с. 77).

Додатковою угодою № 11 від 01.12.2010 року сторони передбачили, що нараховані проценти сплачуються Позичальником у валюті кредиту з 01 по 10 число (включно) кожного наступного місяця, за місяцем нарахування процентів та одночасно з остаточним поверненням кредиту шляхом перерахування з поточного рахунку на рахунок №29090000999003 в МФ АТ "Укрінбанк", код ЄДРПОУ банку (філії) 23411102, код банку (філії) в системі електронних платежів (МФО) 326580 (том І, а. с. 78).

Додатковою угодою № 13 від 11.11.2011 р. сторонами передбачено сплату позичальником відсотків за користування кредитною лінією в розмірі 19% річних (том І, а. с. 80).

Звертаючись з позовом до суду (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) Банк просив стягнути з відповідача проценти за користування кредитом за договором кредиту № 12-080201 від 22.02.2008 р. за період з 10.05.2012 р. по 05.07.2013 р. у сумі 1.923.565 грн. 91 коп.

Як вбачається з матеріалів справи і правильно встановлено судом першої інстанції відповідач до 01.04.2012 р. оплачував відсотки за користування кредитними коштами у відповідних розмірах відсоткових ставок з урахуванням додаткових угод до договору кредиту, що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою з особового рахунку відповідача та не заперечується жодною із сторін у справі.

Однак, починаючи з 01.04.2012 р. відсотки за користування кредитними коштами в сумі 813.262 грн. 13 коп. не оплачені позичальником Банку.

Доказів, які б свідчили про те, що відповідач сплатив відсотки за користування кредитними коштами у сумі 813.262 грн. 13 коп. за період з 01.04.2012 р. по 10.07.2013 р. в матеріалах справи не міститься та їх, всупереч ст. 33 ГПК України, останнім суду не надано, у зв'язку з чим місцевий суд дійшов до правильного висновку щодо правомірного нарахування Банком позичальнику відсотків за користування кредитними коштами на підставі договору кредиту № 12-080201 від 22.02.2008 р. у загальній сумі 813262 грн. 13 коп. за період з 01.04.2012 р. по 10.07.2013 р. з урахуванням відповідних розмірів відсоткових ставок по процентам за користування кредитом за вказаний період відповідно до положень вищезазначених додаткових угод.

Здійснений позивачем розрахунок процентів за користування кредитом з урахуванням остаточної заяви про зменшення розміру позовних вимог, перевірений як місцевим судом, так і апеляційним судом та є правильним та вірним, а крім того не заперечується відповідачем ані в цілому, ані за його складовими, внаслідок чого рішення місцевого суду в цій частині є законним та обґрунтованим.

Відповідно до п. 7.3 договору кредиту № 12-080201 у разі порушення строків сплати процентів за кредитом, Позичальник сплачує Банку пеню. Пеня нараховується на суму несплачених (несвоєчасно сплачених) процентів, із розрахунку фактичної кількості прострочених днів, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, внаслідок чого місцевий суд підставне стягну в з відповідача на користь позивача 37.152 грн. 59 коп. - пені за несвоєчасне сплату відсотків за користування кредитними коштами на суми прострочених платежів сплати відсотків за кредитом за період 17.11.20112 р. по 10.07.2013 р.

Відповідно до п. 7.4 Кредитного договору № 12-080201 у разі порушення граничного терміну повернення кредиту з урахуванням встановленого цим договором ліміту кредитної лінії, Позичальник сплачує Банку пеню. Пеня нараховується на суму простроченої заборгованості за кредитом із розрахунку фактичної кількості днів існування простроченої заборгованості, починаючи з дати її виникнення до дати повернення Кредиту (чи приведення у відповідність розміру заборгованості за кредитом ліміту кредитної лінії згідно з умовами п. 3.1 та п. 3.5.1) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, внаслідок чого місцевий суд підставне стягнув з відповідача на користь позивача 102207 грн. 36 коп. - пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів, на суми прострочених платежів повернення кредиту за період з 17.11.2012 р. по 10.06.2013 р..

Здійснені Банком розрахунки розміру пені за несвоєчасне повернення кредиту та пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування наданими грошовими коштами в кредит з урахуванням остаточної заяви про зменшення розміру позовних вимог, перевірені як місцевим судом, так і апеляційним судом та є правильними і вірними, а також не спростовані відповідачем ані в цілому, ані за їх складовими.

Таким чином, місцевий суд дійшов до правомірного висновку про те, що з відповідача на користь Банку за договором кредиту № 12-080201 від 22.02.2008 р. піддягають стягненню:

- борг з повернення кредитних коштів в сумі 6.278.921 грн. 45 коп.,

- відсотки за користування кредитними коштами в сумі 813262 грн. 13 коп.;

- пеня за порушення строків повернення кредиту в сумі 102207 грн. 36 коп.;

- пеня за порушення строків погашення відсотків за користування кредитними коштами в сумі 37152 грн. 59 коп.

Вищенаведені висновки місцевого суду повністю підтверджуються і висновком судово-економічної експертизи № 1412-1413 (т. 7, а.с. 47-82).

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов до правомірного та обґрунтованого висновку про те, що, заборгованість по кредитним договорам (по тілу кредиту, процентам по кредиту, пені за порушення строків погашення кредиту, пені за порушення строків погашення процентів), яка встановлена за результатами судової експертизи, повністю відповідає розміру заявленої до стягнення заборгованості, з урахуванням заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог від 16.10.2014 р., а тому підставне задовольнив уточнені позовні вимоги у повному обсязі.

Правомірно, відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України, понесені позивачем судові витрати по справі на сплату судового збору за подання позову покладені судом першої інстанції у повному обсязі на відповідача.

Доводи скаржника про те, що рішення місцевого суду підлягає скасуванню, оскільки не відповідає вимогам ст. ст. 82, 84 ГПК України не заслуговують на увагу, так як не зазначення в резолютивній частині цього рішення висновку суду про повне задоволення позову, згідно ст. 104 ГПК України, не є та й не може бути підставою для скасування оскарженого рішення.

Разом з тим, у резолютивній частині оскарженого рішення місцевий суд зазначив, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 16.664.903 грн. 52 коп. - заборгованості за кредитними договорами № 12-041037 від 28.10.2004 р., № 12-061008 від 28.10.2006 р., № 12-080201 від 22.02.2008 р.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 84 ГПК України резолютивна частина судового рішення має містити висновок про задоволення позову, або про відмову в позові повністю чи частково по кожній із заявлених вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 84 ГПК України при задоволені позову в резолютивній частині рішення вказуються:

- найменування сторони, на користь якої вирішено спір, і сторони з якої здійснено стягнення грошових сум,

- розмір сум, що підлягають стягненню (основної заборгованості за матеріальні цінності, виконані роботи та надані послуги, неустойки, штрафу, пені та збитків, а також штрафів передбачених п. 4 і 5 ч. 2 ст. 83 цього кодексу), тому задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі місцевий суд повинний був розмежувати суми боргу, процентів за користування кредитними коштами, пені за порушення строків погашення кредиту та пені за порушення строків погашення процентів, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача за кожним із кредитних договорів окремо, а не стягувати всі ці грошові кошти однією сумою без її розмежування одним реченням за всіма трьома договорами одночасно, внаслідок чого резолютивна частина оскарженого рішення підлягає зміні та викладенню у відповідності з вимогами ч. 2 ст. 84 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 99, 101- 105 ГПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський бізнес центр "Олександрівський" - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Миколаївської області від 16.10.2014 року у справі № 915/938/13 - змінити та викласти його резолютивну частину в наступній редакції:

1. Уточнені заявою від 16.10.2014 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" в особі Миколаївського центрального відділення публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" - задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський бізнес центр "Олександрівський" на користь Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" в особі Миколаївського центрального відділення публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк":

а). за кредитним договором № 12-041037 від 28.10.2004 р.:

- проценти за користування кредитними коштами в сумі 72 790 грн.;

- пеню за порушення строків погашення кредиту в сумі 24 141 грн. 90 коп.;

- пеню за порушення строків погашення процентів в сумі 5 973 грн. 92 коп.

б). за кредитним договором № 12-061008 від 28.10.2006 р.:

- борг в сумі 7238000 грн.;

- проценти за користування кредитними коштами в сумі 1 923 565 грн. 90 коп.;

- пеню за порушення строків погашення кредиту в сумі 51.206 грн. 43 коп.;

- пеню за порушення строків погашення процентів в сумі 137.681 грн. 84 коп.

в). за кредитним договором № 12-080201 від 22.02.2008 р.

- борг в сумі 6 278 921 грн. 45 коп.;

- проценти за користування кредитними коштами в сумі 793 262 грн. 13 коп.;

- пеню за порушення строків погашення кредиту в сумі 102.207 грн. 36 коп.;

- пеню за порушення строків погашення процентів в сумі 37.152 грн. 59 коп.,

г). 68 820 грн. - понесених витрат на сплату судового збору за подання позову.

Зобов'язати господарський суд Миколаївської області видати відповідний наказ із зазначенням повних та необхідних реквізитів сторін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 01.04.2015 року.

Головуючий суддя: Шевченко В.В.

Судді: Лисенко В.А.

Ярош А.І.