Справа 22ц-94 2009 р. Головуючий по 1 інстанції
Категорія: № 46 Бащенко С.М.
Доповідач в апеляційній Інстанції Василенко Л.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
4 лютого 2009 р. колегія суддів Судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Бородійчука В.Г.
суддів Василенко Л.І. Демченка В.А.
при секретарі Петренко С.П.
з участю прокурора
адвокатів
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 листопада 2008 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини,
встановила:
13.10.2008 р. ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини.
В обґрунтування заявлених вимог вказав, що ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 06.10.2008 р. його визнано батьком дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження. Так як вирішити питання щодо місця проживання дитини батьки не можуть, він просив суд на підставі ст. ст. 160, 161 СК України визначити місце проживання дитини за його місцем проживання, як батька.
Ухвалою судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 листопада 2008 р. позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду та йому повернуто.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду першої інстанції, як постановлену з порушенням норм процесуального права скасувати, справу направити на розгляд по суті.
При цьому зазначив, що ним, у поданій до суду позовній заяві, викладені обставини, якими він обґрунтовує заявлені ним позовні вимоги. У виконання вимог ст. 131 ЦПК України докази у справі будуть ним подані під час попереднього судового слідства.
2
Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення ОСОБА_1,
перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за
необхідне її задовольнити.
Залишаючи позовну заяву ОСОБА_1 без розгляду, районний суд виходив з того, що ухвалою судді від 27.10.2008 р. ОСОБА_1 було надано термін до 10.11.2008 р. для усунення недоліків, а саме вказано на відсутність актів обстеження житлово-побутових умов позивача, відсутність зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування, відсутність доказів на які посилається позивач. У зв'язку з тим, що зазначені недоліки усунуті не були ухвалою від 17.11.2008 р. позовна заява ОСОБА_1 залишена без розгляду та повернута позивачу.
Судова колегія вважає, що оскаржувана ухвала, як постановлена з порушенням норм процесуального права підлягає скасуванню, виходячи з наступного.
Матеріали справи свідчать про те, що 13.10.2008 р. ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження. При цьому вказав, що ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 06.10.2008 р. його визнано батьком дитини. Так як вирішити питання щодо місця проживання дитини батьки не можуть, позивач просив суд на підставі ст. ст. 160, 161 СК України визначити місце проживання дитини за його місцем проживання, як батька.
Таким чином, позовна заява подана ОСОБА_1, у відповідності до вимог ст. 119 ЦПК України містить зміст позовних вимог, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та зазначення доказів, якими він обґрунтовує свої вимоги.
Відповідно до ст. 130 ЦПК України, суд під час попереднього судового засідання, серед іншого: уточнює позовні вимоги або заперечення проти позову; вирішує питання про склад осіб які братимуть участь у справі; визначає факти, які необхідно встановити для вирішення спору і які з них визнаються кожною стороною, а які підлягають доказуванню; з'ясовує, якими доказами кожна сторона буде обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо невизнаних обставин, та встановлює строки їх подання; вирішує питання про витребування доказів.
Статтею 131 ЦПК України, яка регламентує подання доказів, визначено, що сторони зобов'язані подати свої докази чи повідомити про них суд до або під час попереднього судового засідання у справі. Докази подаються у строк, встановлений судом з урахуванням часу, необхідного для подання доказів.
Крім того, у п. 3 постанови від 21 грудня 1990 р. № 9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді цивільних справ по першій інстанції" Пленум Верховного Суду України роз'яснив, що заява не може бути визнана неподаною та повернута за мотивами ненадання доказів.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.
Враховуючи, що суддя своєю ухвалою від 27.10.2008 р. позовну заяву ОСОБА_1 залишив без руху саме з підстав ненадання доказів, а ухвалою від 17.11.2008 p., з підстав невиконання вимог ухвали від 27.10.2008 р. позовну заяву визнав не поданою та повернув її ОСОБА_1, судова колегія, беручи до уваги наведені вимоги закону, приходить до висновку, що оскаржувана ухвала, як постановлена з порушенням вимог цивільно-процесуального законодавства підлягає скасуванню з направленням позовної заяви ОСОБА_1 до районного суду для вирішення питання про відкриття у ній провадження.
Керуючись ст. ст. 304 , 307 , 312 , 313 , 314 , 315 , 319 ЦПК України, колегія суддів,
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
3
Ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 листопада 2008 року скасувати.
Позовну заяву ОСОБА_1 направити до Соснівського районного суду м. Черкаси для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Ухвала набирає чинності одразу після проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.