У Х В А Л А

05.02.2015 м. Ужгород

Колегія суддів палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючого: Дроботі В.В.

суддів:Фазикош Г.В., Власова С.О.,

при секретарі: Чучка Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Іршавського районного суду від 19 грудня 2014року по справі за позовом ОСОБА_3 до Іршавського міського голови Бобик С.С. про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання привести прибудинкову територію в належний стан, -

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Іршавського районного судді від 19 грудня 2014 року у відкритті провадження за позовною заявою ОСОБА_3 до Іршавського міського голови відмовлено з підстав, що заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Не погодившись з ухвалою, позивач подав на неї апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, а справу повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відмовляючи у відкритті провадження по справі, суд першої інстанції виходив з того, що заявлені позивачем вимоги не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, зазначивши при цьому, що на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності відносяться до юрисдикції адміністративних судів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить визнати незаконною бездіяльність голови Іршавської міської ради щодо невжиття ним заходів по приведенню в належний стан прибудинкової території будинку АДРЕСА_1, зобов'язання привести прибудинкову територію в належний стан, шляхом знесення споруд. При цьому, як на правову підставу своїх вимог посилається на положення ЗУ «Про благоустрій населених пунктів».

Відповідно до ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Ч. 1 ст. 17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Зі змісту наведених норм вбачається, що при визначенні юрисдикції справи необхідно виходити з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, суб'єктного складу сторін, предмету спірних правовідносин.

При цьому, спір набуває ознак публічно-правового за умов не лише наявності серед суб'єктів спору публічного органу чи посадової особи, а й здійснення ним (ними) у цих відносинах владних управлінських функцій.

Предметом позову в даній справі є бездіяльність органу місцевого самоврядування щодо невчинення ним дій в сфері благоустрою населеного пункту.

П. 44 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту, забезпечення в ньому чистоти і порядку, торгівлі на ринках, додержання тиші в громадських місцях, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до п.п. 7 п. а) ст. 30 вказаного закону до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.

Крім того, Законом України «Про благоустрій населених пунктів» передбачено самоврядний контроль у сфері благоустрою населених пунктів, який здійснюється сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами.

Отже, даний спір може бути віднесений публічно-правових як такий що виник в результаті реалізації органом місцевого самоврядування владних управлінський функцій у сфері благоустрою населеного пункту.

Однак, слід зазначити, що даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства за умови, якщо спірний об'єкт відноситься до об'єктів благоустрою та не перебуває у приватній власності.

Суддя не з'ясував зазначені вище питання, а тому дійшов передчасного висновку про відмову у відкритті провадження на підставі п.1 ч.2 ст.122 ЦПК України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Керуючись ст.ст.122, 312 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Ухвалу судді Іршавського районного судді від 19 грудня 2014 року скасувати, надіславши матеріали позову до суду першої інстанції для розгляду зі стадії відкриття провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: