УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 березня 2015 р.Справа № 820/20624/14
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: П'янової Я.В.
Суддів: Зеленського В.В. , Чалого І.С.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Західної об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2015р. по справі № 820/20624/14
за позовом Комунального підрядного спеціалізованого підприємства по ремонту і будівництву автошляхів м. Харкова "ШЛЯХРЕМБУД"
до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області
про скасування рішення,
ВСТАНОВИЛА:
Позивач, Комунальне підрядне спеціалізоване підприємство по ремонту і будівництву автошляхів м. Харкова "ШЛЯХРЕМБУД" (далі - КП "ШЛЯХРЕМБУД", позивач), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі - Західна ОДПІ, відповідач), в якій просив суд скасувати рішення № 0037811703 від 17.12.2014 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) єдиного внеску у повному обсязі.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2015 р. адміністративний позов Комунального підрядного спеціалізованого підприємства по ремонту і будівництву автошляхів м. Харкова "ШЛЯХРЕМБУД" задоволено в повному обсязі.
Скасовано рішення Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області №0037811703 від 17.12.2014 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у повному обсязі.
Не погодившись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог позивача, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 67 Конституції України, ст.ст. 4, 9, 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Суд апеляційної інстанції розглядає справу відповідно до ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач знаходиться на обліку в Західній ОДПІ та є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
На сплату єдиного соціального внеску Західній ОДПІ, 13 лютого 2014 р. позивачем нараховано, належним чином сформовано та подано до ГУ ДКСУ у Харківській області через УДКСУ у Жовтневому районі м. Харкова платіжне доручення № 7 від 13 лютого 2014 р. у розмірі 150 000, 48 грн., про що свідчить штамп на платіжному дорученні. Датою сплати вказано дату 14.02.2014 р.
17.12.2014 року Західною ОДПІ, на підставі ч.10 п.2 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", за несвоєчасне перерахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування вирішено застосувати до позивача штраф у розмірі 14995,70 грн. (10%) та нарахувати пеню в розмірі 1049,70 грн. за період з 21.02.14р. до 27.02.2014 року, про що винесено відповідне рішення №0037811703 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску (а.с. 7). Вказане рішення отримане позивачем 22.12.2014 року, що підтверджується штампом підприємства.
Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в даному випадку відповідна сторона, як суб'єкт владних повноважень, не довела суду правомірність прийнятого нею рішення, що дає суду підстави для задоволення адміністративного позову.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.
Положенням п. 22.4 ст. 22 вказаного Закону передбачено, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника; для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку.
Днем подання до установ банків платіжного доручення за всіма видами податкових платежів вважається день його реєстрації у цих установах (п.п. 16.5.2 п. 16.2 ст. 16 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні").
Пунктом 2.14 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті передбачено, що банк платника на всіх примірниках прийнятих розрахункових документів і на реєстрах обов'язково заповнює реквізити "Дата надходження" і "Дата виконання", а банк стягувача "Дата надходження в банк стягувача" (якщо ці реквізити передбачені формою документа), засвідчуючи їх підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку. На документах, прийнятих банком після закінчення операційного часу, крім того, ставиться штамп "Вечірня".
Якщо дата складання розрахункового документа (реєстру) збігається з датою його виконання (списання банком коштів за цим документом), то реквізит "Дата надходження" може не заповнюватися.
Відміткою про дату реєстрації банком платіжного доручення платника про сплату платежів до бюджету є заповнення в ньому реквізиту "Дата надходження", який банк заповнює незалежно від дати складання платником цього платіжного доручення. Ініціювання переказу вважається завершеним з часу прийняття банком платника розрахункового документа на виконання.
Відповідальність банків при здійсненні переказу визначається положеннями статті 32 вказаного Закону, якою, зокрема, передбачено, що банк, котрий обслуговує платника, та банк, котрий обслуговує отримувача, несуть перед платником та отримувачем відповідальність, пов'язану з проведенням переказу, відповідно до цього Закону та умов укладених між ними договорів.
З системного аналізу викладених норм вбачається, що виконання платником свого обов'язку по перерахуванню в бюджет суми єдиного внеску пов'язане з моментом подання в банк платіжних доручень на перерахування відповідних сум єдиного внеску, а у разі несвоєчасного надходження до державного бюджету грошових коштів не з вини платника, останній звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів.
Як вбачається з матеріалів справи, на сплату єдиного соціального внеску Західній ОДПІ, 13 лютого 2014 р. позивачем нараховано, належним чином сформовано та подано до ГУ ДКСУ у Харківській області через УДКСУ у Жовтневому районі м. Харкова платіжне доручення № 7 від 13 лютого 2014 р. у розмірі 150 000, 48 грн., про що свідчить штамп на платіжному дорученні. Датою сплати вказано дату 14.02.2014 р.
На момент подачі платіжного доручення на рахунку позивача були в наявності кошти для сплати єдиного внеску, що підтверджується карткою рахунку 311 позивача.
Проте, відповідно до штампу Управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Харкова, платіжне доручення проведено лише 27.02.2014 року.
З огляду на викладене, в даному випадку вини платника в порушенні строків перерахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування немає, оскільки кошти не зараховані до державного бюджету (податкового органу) з вини виключно банківської установи - Управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Харкова, в якій обслуговувався платник.
Відповідно до п.1 ч.12 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" органи доходів і зборів застосовують до банків такі фінансові санкції за несвоєчасне перерахування або несвоєчасне зарахування на рахунки органів доходів і зборів сум єдиного внеску, фінансових санкцій, зазначених у частині одинадцятій цієї статті, нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка зазначених сум, розрахована за кожний день прострочення їх перерахування (зарахування), та накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не зарахованих (неперерахованих) сум органи доходів і зборів застосовують до банків фінансові санкції.
З огляду на вищезазначену норму законодавства, передбачена відповідальність банківської установи за несвоєчасне перерахування або несвоєчасне зарахування на рахунки органів доходів і зборів сум єдиного внеску.
При цьому, необхідно зауважити на те, що фінансові санкції до суб'єктів господарювання за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, визначені п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", не передбачають застосування органом державної фіскальної служби таких санкцій за несвоєчасне перерахування (неперерахування) єдиного внеску з вини банку.
Таке твердження узгоджується з позицією Державної фіскальної служби України, наведеною в загальнодоступному інформаційно - довідковому ресурсі "Зір", з приводу застосування фінансових санкцій до суб'єктів господарювання за несвоєчасну сплату/перерахування сум єдиного внеску з вини банку.
Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Проте, всупереч наведеним положенням, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність його рішення, що оскаржується, а тому воно підлягає скасуванню.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують з підстав, наведених вище.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції підтверджує, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Західної об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2015р. по справі № 820/20624/14 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя П'янова Я.В.
Судді Зеленський В.В. Чалий І.С.