Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/708/15 Головуючий у суді І-ї інстанції Хрусталенко І. П.

Доповідач Кривохижа В. І.

УХВАЛА

Іменем України

25.03.2015 колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

Головуючої: Кривохижі В.І.

Суддів: Бубличенко В.П. Мурашка С.І.

при секретарі Савченко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до приватної агрофірми "Санті", треті особи - Верхньоінгульська сільська рада Бобринецького району, відділ Держземагенства у Бобринецькому районі Кіровоградської області про визнання договору оренди землі недійсним, за апеляційною скаргою приватної агрофірми "Санті" на рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 4 лютого 2015 року та додаткове рішення суду від 9 лютого 2015 року,-

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2014 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до приватної агрофірми "Санті", треті особи - Верхньоінгульська сільська рада Бобринецького району, відділ Держземагенства у Бобринецькому районі Кіровоградської області про визнання недійсним договору оренди землі.

Зазначав, що він є власником земельної ділянки площею 7,66 га, яка знаходиться у Верхньоінгульській сільській раді Бобринецького району Кіровоградської області. При випадкових обставинах йому стало відомо, що від його імені укладено договір оренди землі від 15 травня 2008 року з ПАФ «Санті», зареєстрований у Бобринецькому районному відділі Кіровоградської регіональної філії ДП "Центр ДЗК" 26 січня 2009 року за №040936500038, який він не підписував та про існування якого не знав. Однак жодних договорів оренди з будь якими фізичними та юридичними особами ним не підписувалося, його вільного волевиявлення на укладення жодних договорів не було. Тому і просив визнати зазначений договір недійсним.

Рішенням Бобринецького районного суду від 4 лютого 2015 року позов задоволений.

Додатковим рішенням від 9 лютого 2015 року стягнуто з відповідача на користь позивача витрати, пов»язані з проведенням судово-почеркознавчої експертизи в сумі 2 214 грн.

Суд дійшов висновку, що спірний договір оренди землі від 15 травня 2008 року позивач особисто не підписував, повноваження на це іншій особі не надавав, що свідчить про відсутність особистого волевиявлення позивача на укладення договору оренди та наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду та додаткового рішення через порушенням норм матеріального і процесуального права, неповне з»ясування всіх обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи. Зазначається, зокрема, що суд неправомірно не застосував строки позовної давності, доводи позивача щодо не підписання ним договору оренди спростовуються самим договором та показаннями свідків.

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, представник позивача посилалась, зокрема, на те, що позивачу лише у 2013 році стало відомо про існування договору оренди землі від 15 травня 2008 року, який він не підписував, що підтверджено і судово-почеркознавчою експертизою. До цього зазначена земельна ділянка належала його батькові ОСОБА_3 та перебувала в оренді у відповідача за договором оренди 2003 року. Орендну плату отримувала мати позивача, а він особисто ніколи не отримував.

Відповідач, треті особи належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, в судове засідання не з»явилися, що відповідно до ч.2 ст.305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача, яка заперечувала проти доводів скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч.ч.2,3 ст. 203 ЦК України).

Частиною 1 ст.14 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що договір оренди землі укладається у письмовій формі.

Відповідно до ч.2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами).

Згідно ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, в тому числі встановлених ч.3 ст.203 ЦК України про те, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Судом встановлено і матеріалами справи підтверджується, що 21 лютого 2007 року позивачу виданий Державний акт на право приватної власності на землю серія НОМЕР_1 на земельну ділянку площею 7,66 га, розташовану на території Верхньоінгульської сільської ради Бобринецького району, право власності на земельну ділянку позивач отримав внаслідок дарування ділянки його батьком ОСОБА_3 (а.с.9).

26 січня 2009 року зареєстрований договір оренди землі від 15 травня 2008 року за №040936500038 в Бобринецькому районному відділі Кіровоградської регіональної філії ДП Центр Державного земельного кадастру, сторонами в якому зазначені ОСОБА_2 та ПАФ «Санті» (а.с. 7).

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на те, що даний договір він не підписував та про його існування не знав до 2013 року.

Відповідно до ухвали суду від 10 жовтня 2014 року була проведена судово-почеркознавча експертиза, згідно висновку якої №1847 від 19 листопада 2014 року підпис від імені ОСОБА_2 у договорі оренди землі від 15 травня 2008 року, укладеного між ОСОБА_2 та ПАФ «Санті», виконаний не самим ОСОБА_2, а іншою особою (а.с. 95-96, 106-110).

Зазначений висновок відповідачем не спростований, інших доказів на його спростування не надано і матеріали справи не містять.

Доводи скарги щодо неврахування показань свідків, присутніх при підписанні договору, є безпідставними та необґрунтованими.

Згідно з ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст.58 ЦПК України).

Відповідно до ч.2 ст.59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу (ч.1 ст.60 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Оскільки у судовому засіданні доведено, що спірний договір позивач не підписував, а його доводи про те, що він довідався про його існування у 2013 році не спростовані відповідачем, твердження скарги щодо спливу строку позовної давності є безпідставними та необґрунтованими.

Цих висновків не спростовують посилання відповідача на показання свідків, як на докази, які не являються належними та допустимими, та є суперечливими.

Таким чином, будь-яких переконливих і безспірних доказів на спростування доводів позивача та підтвердження своїх заперечень відповідач не надав, а обставини, на які посилався, не можуть бути достатніми для висновку про відсутність правових підстав для визнання договору оренди недійсним.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд першої інстанції належним чином встановив обставини справи, дав правильну оцінку наданим доказам, в тому числі письмовим і показанням свідків, і відповідно до ст.ст.203, 215, 238 ЦК України дійшов обґрунтованого висновку про те, що спірний договір оренди від 15 травня 2008 року позивач особисто не підписував, повноваження на це іншій особі не надавав, що свідчить про відсутність його особистого волевиявлення на укладення договору оренди та наявність правових підстав для визнання договору недійсним. Відповідно до ст.ст.79, 88 ЦПК України судом також обґрунтовано стягнуто судові витрати в сумі 2 214 грн., пов»язані з проведенням судово-почеркознавчої експертизи.

Тому не грунтуються на законі та є безпідставними доводи скарги, які не є істотними та не містять посилань на докази, які б спростовували висновки суду першої інстанції, вони були предметом розгляду в судовому засіданні і їм дана належна оцінка.

Надані сторонами докази оцінені судом відповідно до вимог ст.ст.10, 60, 212 ЦПК України. Інші доводи скарги також не дають підстав для висновку про порушення або неправильне застосування судом норм матеріального або процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Рішення суду першої інстанції та додаткове рішення є законними і обґрунтованими, вимоги матеріального і процесуального права при розгляді справи додержано. В межах доводів апеляційної скарги підстав для їх скасування або зміни не встановлено.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу відхилити, а рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 4 лютого 2015 року та додаткове рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 9 лютого 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуюча:

Судді: