Судове рішення #41492545


АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________

Провадження № 22ц/790/2129/15 Головуючий 1 інст. - Задорожна А.М.

Справа № 643/19761/13-ц Доповідач - Пономаренко Ю.А.

Р І Ш Е Н НЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого - судді : Пономаренко Ю.А.,

Суддів колегії : Черкасова В.В.

Кукліної Н.О.,

за участю секретаря Лашаковій Д.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Московського районного суду м. Харкова від 03 липня 2015 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" до ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача - ОСОБА_4, ОСОБА_5, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Малахова Г.І. про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2013 року ПАТ АБ "Укргазбанк" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача - ОСОБА_4, ОСОБА_5, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Малахова Г.І. про звернення стягнення на предмет іпотеки.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що 26.12.2007 року між ПАТ АБ "Укргазбанком" та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір № 20, за умовами якого банк надав ОСОБА_4 кредит у сумі 2644000 доларів США на строк з 26.12.2007 р. по 25.12.2012 р. зі сплатою процентів за користування кредитними коштами, виходячи із 12,5% річних.

З метою забезпечення повного і своєчасного виконання боргових зобов'язань перед банком 09.06.2008 р. між позивачем та ОСОБА_4, ОСОБА_5 було укладено договір іпотеки №16/08-Б. Відповідно до п.2.1.1 цього договору предметом іпотеки є багатоквартирний житловий будинок літ В-5, розташований по АДРЕСА_1 в м. Харкові, загальною площею 6422,9 кв.м, житловою площею 2285, 6 кв. м. Відомості про іпотеку внесені до реєстру іпотек, на відчуження нерухомого майна накладено заборону.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 13.05.2008 р. на користь банку з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 стягнуто 1664543,02 грн. та 2630252,33 доларів США. Рішення суду не виконано.

Постановою ВП № 31363558 від 22.02.2012 р. відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України відкрито виконавче провадження щодо ОСОБА_4 на суму 1664543,02 грн. та 2630252,33 доларів США.

Постановою ВП №29965421 від 11.11.2011 р. відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України відкрито виконавче провадження щодо ОСОБА_5 на суму 1664543,02 грн. та 2630252,33 доларів США. Рішення суду на даний час не виконане.

Проценти за користування кредитними коштами та пеня продовжують нараховуватись, тому заборгованість ОСОБА_4 по кредитному договору становить 3664801,99 доларів США та 23800945.13 грн. пені.

11.09.2009 р. Московським районним судом м. Харкова постановлено рішення, яким договір іпотеки, укладений 09.06.2008 р. між банком та ОСОБА_4, ОСОБА_5 визнаний недійсним, запис про іпотеку виключений з реєстру іпотек. 04.04.2012 р. судовою колегією по цивільним справам апеляційного суду Харківської області вказане судове рішення скасовано, в задоволенні позову ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до ПАТ "Укргазбанк" про визнання договору іпотеки недійсним відмовлено.

Під час існування судового рішення районного суду від 11.09.2009 року квартира АДРЕСА_1 (літ В-5) була відчужена на підставі договору купівлі-продажу від 19.11.2009 року . У зв'язку з переходом права власності до відповідача від попередніх іпотекодавців, банк, посилаючись на положення ст. 23 ЗУ "Про іпотеку", вважає, що іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, і тому відповідач став іпотекодавцем вищезгаданої квартири.

За таких обставин банк просить в рахунок погашення заборгованості по кредитному договору № 20 від 26.12.2007 року позичальника ОСОБА_4 звернути стягнення на квартиру № 87 в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 (літ В-5), яка належить на праві власності відповідачу на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Малаховою Г.І. 19.11.2009 року за реєстровим № 3581, з початковою ціною продажу предмету іпотеки з прилюдних торгів у розмірі 90% від вартості предмета іпотеки, визначеної суб'єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства України.

Заочним рішенням Московського районного суду м. Харкова від 03 липня 2015 року позовні вимоги задоволено. У рахунок погашення заборгованості ОСОБА_4 у загальному розмірі 3664801,99 доларів США та 23800945,13 грн. пені, яка складається з пені за прострочку погашення кредиту у сумі 16956872,78 грн., пені за прострочку погашення процентів у сумі 6844072,35 грн., непогашеного кредиту у сумі 2382796,72 доларів США та простроченої заборгованості по процентах сумі 1282005,27 доларів США по кредитному договору № 20 від 26.12.2007, звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 та яка належить на праві власності ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Малахова Г.І. 19.11.2009 за реєстровим № 3581, з початковою ціною продажу предмету іпотеки з прилюдних торгів у розмірі 90% від вартості предмета іпотеки, визначеної суб'єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства України. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ АБ "Укргазбанк" в особі Харківської обласної дирекції АБ "Укргазбанк" понесені по справі судові витрати, а саме судовий збір у сумі 114,70 грн.

23.07.2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення Московського районного суду м. Харкова від 03 липня 2015 року.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 16.09.2014 року заява ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення Московського районного суду м. Харкова від 03 липня 2015 року залишена без задоволення.

Не погодившись з вказаним заочним рішенням суду 1 інстанції ОСОБА_3 звернулося з апеляційною скаргою, посилаючись на те, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, таким, що постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права. В своїй апеляційній скарзі просить скасувати заочне рішення суду 1 інстанції та постановити нове, яким відмовити ПАТ АБ "Укргазбанк" у задоволенні позовних вимог.

Вислухавши думку учасника процесу, перевіривши матеріали справи, судова колегія знаходить, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з постановленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до ст.303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ "Укргазбанк", суд першої інстанції виходив з наявності підстав, передбачених ст. 33, 39 Закону України "Про іпотеку", для звернення стягнення на предмет іпотеки у зв'язку з невиконанням позичальником умов кредитного договору, що призвело до утворення заборгованості.

Звертаючи стягнення на предмет іпотеки, який на праві власності належить ОСОБА_3 - новому власнику нерухомого майна, суд виходив з наявності підстав, передбачених ст. 23 Закону України "Про іпотеку", згідно з якою у разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права та несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі й на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Судова колегія не може погодитися з таким висновком суду 1 інстанції та приходить до висновку про відмову в задоволенні позову ПАТ АБ "Укргазбанк" до ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача - ОСОБА_4, ОСОБА_5, приватний нотаріус ХМНО Малахова Г.І. про звернення стягнення на предмет іпотеки, виходячи з наступного.

Матеріали справи свідчать про те, що 26.12.2007 року між банком та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір, відповідно до якого ОСОБА_4 отримав від банку кредит в розмірі 2644000 доларів США, зі строком повернення до 25.12.2012 року та сплатою відсотків за користування кредитом у порядку та розмірах, встановлених в кредитному договорі.

Пунктом 3.2.8 указаного кредитного договору передбачено, що в разі невиконання позичальником зобов'язань, передбачених цим договором, відшкодування заборгованості здійснюється банком шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, згідно з договором іпотеки.

З метою забезпечення повного і своєчасного виконання боргових зобов'язань перед банком 09.06.2008 року між банком з одного боку та ОСОБА_4, ОСОБА_5 з іншого боку укладено договір іпотеки № 16/08-Б. Відповідно до п.2.1.1 цього договору предметом іпотеки виступив багатоквартирний житловий будинок літ В-5, розташований по АДРЕСА_1 в м. Харкові, загальною площею 6422,9 м2, житловою площею 2285, 6 кв. м., що має 123 квартири. Відомості про іпотеку нотаріусом внесені до реєстру іпотек, на відчуження нерухомого майна накладено заборону.

Пунктом 3.1.6 Договору іпотеки визначено, що іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку одноразового чи неодноразового прострочення іпотекодавцем сплати процентів за користування кредитними коштами, неповернення кредиту або порушення інших умов кредитного договору, за рахунок коштів, виручених від реалізації предмету іпотеки одержати задоволення своїх вимог на свій розсуд переважно перед іншими кредиторами.

ОСОБА_4 належним чином грошові зобов'язання перед банком не виконав, у зв'язку з чим рішення Московського районного суду м. Харкова від 13.05.2010 року стягнуто з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь банку 1664543,02 грн. та 2630252,33 доларів США у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 26.12.2007 року, рішення суду не виконано.

Заочним рішення Московського районного суду м. Харкова від 11.09.2009 року договір іпотеки, укладений 09.06.2008 року між банком та ОСОБА_4, ОСОБА_5 визнано недійсним, запис про іпотеку виключений з реєстру іпотек.

Під час існування зазначеного судового рішення суду 1 інстанції від 11.09.2009 року квартира АДРЕСА_1 літ. В-1 була відчужена на підставі договору купівлі-продажу від 19.11.2009 року.

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 04.04.2012 року вищезазначене судове рішення скасовано та ухвалено нове, яким відмовлено в позові ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнання договору іпотеки недійсним.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотекою визнається вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотеко держатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 4 вищевказаного Закону України обтяження нерухомого майна підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.2014 року № 410 затверджено Тимчасовий порядок державної реєстрації іпотек, відповідно до ст.ст. 6, 25, 26 якого внесення до Реєстру відомостей про обтяження майна іпотекою здійснюється реєстратором на підставі повідомлення іпотеко держателя або уповноваженої ним особи чи рішення суду.

Запис про обтяження майна іпотекою може бути виключений на підставі рішення суду з обов'язковим зазначенням порядкового номера запису. Реєстратор вносить до Реєстру відомості про виключення запису в день надходження повідомлення чи рішення суду.

Статтею 23 Закону України "Про іпотеку" визначено, що у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особою, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця та має всі його права й несе всі його обов'язати за іпотечним договором у тому обсязі та на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Встановивши, що рішенням Московського районного суду м. Харкова від 11.09.2009 року договір іпотеки від 09.06.2008 року визнано недійсним і на його підставі запис про обтяження майна іпотекою виключено з Реєстру, суд дійшов помилкового висновку про застосування до спірних правовідносин ст. 23 Закону України "Про іпотеку".

Під час переходу права власності на спірну квартиру до ОСОБА_3 спірна квартира предметом іпотеки не була.

Даний висновок зроблений також в постанові Верховного Суду України від 24.12.2014 року № 6-201цс14, що відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України, а також у рішенні Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28.01.2015 року № 6-723св15 на підставі постанови Верховного Суду України від 24.12.2014 року № 6-201цс14.

За таких обставин, у суду 1 інстанції не було передбачених законом підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки, який належить новому власнику.

З підстав наведеного, судова колегія, відповідно до п.п.3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України скасовує рішення суду та відмовляє у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" до ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача - ОСОБА_4, ОСОБА_5, приватний нотаріус ХМНО Малахова Г.І. про звернення стягнення на предмет іпотеки.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, п. 3 ч.1ст. 307, п.3,4 ч.1 ст.309, 313, 314, 316, 317, 319, 324 ЦПК України, судова колегія, -



В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Заочне рішення Московського районного суду м. Харкова від 03 липня 2015 року скасувати та ухвалити нове.

В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" до ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача - ОСОБА_4, ОСОБА_5, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Малахова Г.І. про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовити.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно з моменту проголошення.

Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.


Головуючий -


Судді -










Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація