АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________
Провадження № 22ц/790/2197/15 Головуючий 1 інст. Стеганцов С.М.
Справа № 637/257/14 Доповідач - Пономаренко Ю.А.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 березня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого : Пономаренко Ю.А.,
суддів колегії: Черкасова В.В.
Кукліної Н.О.,
за участю секретаря : Лашаковій Д.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Шевченківського районного суду Харківської області від 02 грудня 2014 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визначення розміру обов'язкової частки у спадщині, -
В С Т А Н О В И Л А :
У березні 2014 року ОСОБА_4 звернулася до суду з вищевказаним позовом та просить визнати за нею право на обов'язкову частку у спадщині, яка відкрилася після смерті її чоловіка - ОСОБА_5 в розмірі ? частини житлового будинку, а також ? частини земельної ділянки для ведення сільськогосподарського виробництва, яка належала померлому на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку.
В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що її чоловік - ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року. Після його смерті відкрилася спадщина, яка складається з житлового будинку, та земельної ділянки. Спадкодавець залишив заповіт, яким усе належне йому майно заповів ОСОБА_3. ОСОБА_4 стверджує, що має повноцінне право на спадкування ? частини житлового будинку та ? частини земельної ділянки, як обов'язкову частку у спадщині. При зверненні до нотаріуса щодо видачі свідоцтва про право на спадщину їй було відмовлено, оскільки від спадкоємця по заповіту - ОСОБА_3 надійшла заява, в якій він стверджує, що у спадкодавця є дві доньки, проте документального підтвердження цьому не надав. Позивач вважає, що відмова нотаріуса у вчиненні нотаріальних дій з підстав незнаходження порозуміння між спадкоємцями є безпідставною та незаконною та звернулася до суду для захисту своїх законних прав та інтересів, зазначаючи, що вона є непрацездатною особою похилого віку, пенсіонеркою за віком, а тому відповідно до ч.1 ст.1241 ЦК України має право на обов'язкову частку у спадщині після свого померлого чоловіка, незважаючи на наявність заповіту останнього.
Рішенням Шевченківського районного суду Харківської області від 02 грудня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено. Визнано за ОСОБА_4 право на ? частину квартири АДРЕСА_1. Визнано за ОСОБА_4 право на ? частину земельної ділянки, розташованої на землях Волоськобалаклійської сільської ради Шевченківського району Харківської області, розміром 8,0546 га на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 03 липня 2004 року.
Додатковим рішенням Шевченківського районного суду Харківської області від 12 лютого 2015 року було стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 судовий збір 243,6грн.
Ухвалою Шевченківського районного суду Харківської області від 12 лютого 2015 року було виправлено описку в резолютивній частині рішення від 2.12.2014 року, додано у другому та третьому абзаці слова: на обов'язкову частку у спадщині, яка відкрилась після смерті чоловіка ОСОБА_5.
Не погодившись з вказаним рішенням суду 1 інстанції ОСОБА_3 звернувся з апеляційною скаргою, посилаючись на те, що оскаржуване рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права. В своїй апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду 1 інстанції.
Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, відповідно до ст.303 ЦПК України перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду зміні з наступних підстав.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов ОСОБА_4, обґрунтовано виходив з того, що вона, згідно ст.1241 ЦК України, як дружина померлого ОСОБА_5 має право на обов'язкову частку у спадщині незалежно від змісту заповіту, оскільки була непрацездатною особою пенсійного віку 68 років, та має право на успадкування половини частки, яка б належала їй у разі спадкування за законом (обов'язкова частка) та прийняла її, оскільки на момент відкриття спадщини постійно проживала разом із спадкодавцем.
Судова колегія погоджується з такими висновками суду, оскільки вони правильні, обґрунтовані та такі, що відповідають фактичним обставинам по справі та вимогам діючого законодавства та відповідачем по справі не заперечуються.
Між тим, колегія суддів не може погодитися з висновком суду 1 інстанції щодо визначення розміру половини частки, що повинні бути визнана позивачу виходячи з наступного.
Згідно ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Матеріали справи містять дані про те, що ОСОБА_5 і позивачка перебували в зареєстрованому шлюбі з 14.06.2009 року.
Згідно свідоцтва про смерть, виданого Волоськобалаклійською сільською радою Шевченківського району ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року у віці 72 років.
Після його смерті відкрилася спадщина, яка складається з житлового будинку, розташованого за адресою: Харківська область, селище Шевченкове, АДРЕСА_1 та земельної ділянки, розташованої на землях Волоськобалаклійської сільської ради Шевченківського району Харківської області, розміром 8,0546 га, яка належала йому на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 від 03 липня 2004 року.
При цьому спадкодавець лишив заповіт, посвідчений Шевченківською державною нотаріальною конторою Харківської області 14 квітня 1994 року, яким усе належне йому майно заповів ОСОБА_3.
Факт прийняття спадщини після померлого його спадкоємцями - сторонами по справі останніми визнається та підтверджується витягом зі Спадкового реєстру про реєстрацію спадкової справи після смерті ОСОБА_5, заведеної приватним нотаріусом ОСОБА_6
24.09.2011 року було відкрито спадкову справу № 108-1011 та визнано спадкоємцями після смерті ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1: ОСОБА_3 (спадкоємець за заповітом) та ОСОБА_4 (дружину спадкодавця, яка спадщину прийняла - обов'язковий спадкоємець), що підтверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру № 38448387 від 24.09.2014 року в матеріалах справи.
При зверненні позивача до нотаріуса щодо видачі свідоцтва про право на спадщину для прийняття спадщини була отримана постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 29.08.2012 року.
При спадкоємстві за законом у першу чергу право на спадкування в рівних частках мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст.ст. 1261, 1267 ЦК України).
Відповідно до ст.ст. 59, 60 ЦПК України доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши до суду належні та допустимі докази на їх підтвердження, крім випадків встановлених ст.61 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору. Обставини, які мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд 1 інстанції дійшов помилкового висновку, що відповідач ОСОБА_3 не надав до суду належних та допустимих доказів, в розумінні ст.ст. 58, 59 ЦПК України, що у померлого ОСОБА_5 були діти.
Так, відповідачем ОСОБА_3, як до суду 1 інстанції, так і до суду апеляційної інстанції було надано копія та оглянуто оригінал свідоцтва про народження ОСОБА_7, яка є дочкою померлого ОСОБА_5, про що представник позивача в судовому засіданні не заперечував.
При таких обставинах у суду 1 інстанції не було правових підстав для визнання за позивачем права на обов'язкову частку у спадщині у розмірі саме на ? частину спірного будинку та земельної ділянки, враховуючи право на частку у спадщині спадкоємця першої черги - ОСОБА_7
З підстав наведеного, враховуючи кількість спадкоємців 1 черги, колегія суддів на підставі п.п.3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України змінює рішення суду 1 інстанції та визнає за ОСОБА_4 право на обов'язкову частку у спадщині, яка відкрилась після смерті чоловіка ОСОБА_5 зменшив частку у розмірі до ? частини квартири АДРЕСА_1 та до ? частини земельної ділянки, розташованої на землях Волоськобалаклійської сільської ради Шевченківського району Харківської області, розміром 8,0546 га на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 03 липня 2004 року.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 304, п.2 ч.1ст. 307, п.3,4 ч.1 309, 313, 314, 316, 317,319, 324 ЦПК України, судова колегія,
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Шевченківського районного суду Харківської області від 02 грудня 2014 року змінити.
Визнати за ОСОБА_4 право на обов'язкову частку у спадщині, яка відкрилась після смерті чоловіка ОСОБА_5 на ? частину квартири АДРЕСА_1
Визнати за ОСОБА_4 право на обов'язкову частку у спадщині, яка відкрилась після смерті чоловіка ОСОБА_5 на ? частину земельної ділянки, розташованої на землях Волоськобалаклійської сільської ради Шевченківського району Харківської області, розміром 8,0546 га на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 03 липня 2004 року.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно з моменту проголошення.
Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий -
Судді -