ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

12 березня 2015 року м. Київ В/800/1118/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Веденяпіна О.А. (судді-доповідача),

Голубєвої Г.К., Зайцева М.П., Костенка М.І., Кошіля В.В.,

розглянувши заяву Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області

про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 грудня 2014 року у справі № 2а-3096/10/0370

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кромберг енд Шуберт Україна»

до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції, головного управління Державного казначейства України у Волинській області

про скасування податкового повідомлення-рішення та зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

Луцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області звернулась із заявою про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 грудня 2014 року, якою касаційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції залишено без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2010 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 6 вересня 2011 - без змін.

У заяві про перегляд судового рішення заявник посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, а саме: п. 1.8 ст. 1, абз. «а» пп. 7.7.2 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Як приклад неоднакового застосування одних і тих самих правових норм, заявник вказує на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 26 січня 2009 року № К-9033/07.

Згідно із статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом; 3) порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення Вищим адміністративним судом України незаконного судового рішення з питань, передбачених статтею 171-1 цього Кодексу.

У судових рішеннях, на які посилається заявник, відсутнє різне застосування одних і тих самих норм матеріального права в подібних правовідносинах, що відповідно до статті 237 КАС України може бути підставою для перегляду судових рішень в адміністративній справі Верховним Судом України.

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 4 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року № 2 «Про судову практику застосування статей 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України»).

Однак, як вбачається зі змісту поданих судових рішень, правовідносини у справі, щодо якої подано заяву про перегляд, та справі, на яку посилається заявник в обґрунтування неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права судом касаційної інстанції, не є подібними.

Оскільки чинне законодавство підставою для подання заяви про перегляд судових рішень та допуску адміністративної справи для перегляду Верховним Судом України визначає різне застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права в подібних правовідносинах, колегія суддів дійшла висновку про відмову в допуску даної справи до провадження.

Керуючись статтями 236 - 240 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

Відмовити Луцькій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Волинській області у допуску до перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 грудня 2014 року у справі № 2а-3096/10/0370 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кромберг енд Шуберт Україна» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції, головного управління Державного казначейства України у Волинській області про скасування податкового повідомлення-рішення та зобов'язання вчинити дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та не може бути оскаржена.

Судді О.А. Веденяпін

Г.К. Голубєва

М.П. Зайцев

М.І. Костенко

В.В. Кошіль