Справа № 750/13056/14

Провадження № 1-кп/750/38/15

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2015 року Деснянский районний суд м. Чернігова в складі:

головуючого: судді Кузюри М.М.

при секретарях Заліській Ю.В., Чернобай Н.О.

з участю: прокурора Поди Є.О.

потерпілого ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014270010001678 від 19 квітня 2014 року щодо:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Смолин Чернігівського району та області, громадянина України, мешканця АДРЕСА_1, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого в силу ст. 89 КК України, -

за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

19 квітня 2014 року приблизно об 11 год. ОСОБА_3, знаходячись у будинку АДРЕСА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з метою розбійного заволодіння чужим майном, наніс ОСОБА_1 декілька ударів руками в область голови, чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забито-рваної рани підочної області зліва, забитої рани верхньої губи, синців та забиття м'яких тканин голови, обличчя, вушних раковин, саден обличчя, які згідно висновку судово-медичної експертизи КЗ "Чернігівського обласного бюро судово-медичної експертизи" № 441 відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, та відкрито викрав три сокири-колуни загальною вартістю 360 грн., два дерев'яні держаки до сокир загальною вартістю 100 грн., акумулятор марки "Оріон" № 2260 вартістю 490 грн., ручну електроциркулярну пилку № 20112134 вартістю 650 грн., а всього майна на загальну суму 1 600 грн., що належало ОСОБА_1, чим завдав йому матеріальної шкоди.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 винуватість у вчиненні кримінального правопорушення не визнав та суду пояснив, що з потерпілим ОСОБА_1 знайомий близько 3-х років, іноді зустрічалися та разом вживали спиртне.

17 квітня 2014 року ввечері він прийшов до ОСОБА_1, який проживає в дачному будинку садівничого товариства "Заріччя" поцікавитись, чи немає в нього якоїсь роботи, щоб підзаробити грошей. ОСОБА_1 запропонував разом скопати грядку у сусідки і він погодився.

Вранці 18 квітня 2014 року вони почали копати грядку, сусідки вдома не було. Через дві-три ділянки від них незнайомий чоловік також копав грядку і він познайомився з ним, попросивши цигарок. Незнайомець представився ОСОБА_4 та розповів, що родом із Закарпаття і їхав до родичів у Білорусію, але через проблеми з паспортом його зняли з поїзда. Грядку копав на прохання якогось таксиста, який обіцяв йому за роботу заплатити. ОСОБА_4 дав гроші, на які купили дві пляшки горілки та втрьох - він, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 частину спиртного випили. Докопавши свою грядку, вони допомогли ОСОБА_4 та допили спиртне. Приїхав таксист, який розрахувався з ОСОБА_4 та попросив ОСОБА_1, щоб дозволив ОСОБА_4 у нього переночувати. Домовились зустрітися наступного дня і він пішов додому.

19 квітня 2014 року вранці на дорозі він зустрів ОСОБА_1 та ОСОБА_4, які йшли за горілкою. Він також дав їм 15 грн та залишився чекати на містку неподалік дачного будинку ОСОБА_1, де і задрімав. Його розбудив незнайомий молодий чоловік, поцікавився самопочуттям та дав цигарку. В цей час біля будинку він побачив ОСОБА_1 та ОСОБА_4, які були добре напідпитку. Біля них стояли два хлопці та дві дівчини, які пішли до річки неподалік від будинку, а ОСОБА_1 пішов за ними. ОСОБА_4 розповів йому, що всю горілку вони випили з ОСОБА_1 біля магазину. Крім того, ОСОБА_4 розповів, що ОСОБА_1 з його чемодана викрав 1 500 білоруських рублів. В цей час він почув плескіт води і побачив, як з річки у мокрому одязі вийшов ОСОБА_1 та запросив їх до будинку. Виявилось, що в річку його вкинули хлопці, що стояли біля них. На його вимогу повернути гроші, ОСОБА_1 не заперечував, обіцяв повернути. В цей час до будинку зайшли ті ж самі хлопці та дівчата, і один з них, почувши про гроші, обізвав ОСОБА_1 "крисою" та з кармана штанів витягнув білоруські рублі, які ОСОБА_4 впізнав як свої та забрав. Дівчата повели його на кухню, налили 100 гр. горілки та кухоль пива, які вони принесли з собою. Коли він повернувся з кухні, у ОСОБА_1 на обличчі побачив синець під оком, розбиту губу та кров на обличчі. Виходячи з будинку хлопці забрали з собою дві сокири.

Біля шафи в кімнаті лежали 3 сокири, 2 топорища, акумулятор і ручна циркулярна пилка, які він забрав з собою та сказав ОСОБА_1, що віддасть після повернення грошового боргу, та пішов по вулиці. ОСОБА_1 та ОСОБА_4 йшли за ним, при цьому ОСОБА_1 просив повернути майно та говорив, що комусь зателефонує, щоб віддати йому гроші. Знову почувся сплеск води і ОСОБА_1 та ОСОБА_4 удвох опинилися у річці, мабуть не втримали рівноваги. Раптово появився якийсь чоловік та без будь-яких пояснень накинувся на нього, став бити палицею по голові, від чого він втратив свідомість та його до лікарні забрала "швидка допомога".

Не заперечує, що забрав речі у ОСОБА_1, але лише в рахунок забезпечення гарантії повернення боргу. При цьому категорично заперечує будь-яку попередню змову з ОСОБА_5 на заволодіння майном та побиття ОСОБА_1

Незважаючи на заперечення обвинуваченим провини в інкримінованому йому правопорушенні, його винуватість підтверджується наступним.

Потерпілий ОСОБА_1 суду пояснив, що проживає в дачному будинку СТ "Заріччя", обвинуваченого ОСОБА_3 знає наглядно. Хронологію усіх деталей події чітко не пам'ятає, так як має травму голови внаслідок ДТП і іноді бувають запаморочення.

18 квітня 2014 року ОСОБА_3 прийшов до нього на дачу та питав про можливість заробити грошей. Він запропонував йому скопати грядку у сусідки і наступного дня вони копали її удвох. Потім ОСОБА_3 кудись пішов та з'явився з незнайомим чоловіком. У ході спілкування ОСОБА_3 просив, щоб цей незнайомець залишився у нього ночувати, але він відмовив.

Наступного дня, 19 квітня 2014 року вранці він купив хліба і йшов на дачу через с. Півці. По дорозі навпроти дачі на містку лежав п'яний ОСОБА_3, інший незнайомий чоловік, що був з ним учора, стояв на дорозі. Біля річки Стрижень, що навпроти його дачі, відпочивали молоді люди, які були в стані алкогольного сп'яніння. Він підійшов до них і його вкинули в річку за те, що він зробив їм зауваження. Після цього він знову повернувся додому і за ним до будинку зайшли ОСОБА_3 з незнайомцем та стали вимагати якісь гроші, після чого почали бити предмети у кімнаті та наносити йому тілесні ушкодження. ОСОБА_3 наносив тілесні ушкодження руками і ногами по тілу та обличчю, потім поліз на горище та забрав там 2 топорища, 3 сокири, акумулятор та циркулярну пилку та стали втікати. Він побіг за ними і його знову вкинули в річку, при цьому також наносили тілесні ушкодження. В цей час він побачив брата ОСОБА_6 та сусіда ОСОБА_8, яким розповів про те, що сталося, і брат з сусідом наздогнали ОСОБА_3 та незнайомця і затримали. Викрадені речі належать як йому, так і його брату, це їх спільне майно.

Свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що має дачну ділянку на території СТ "Заріччя", яка розташована неподалік дачі, де мешкає ОСОБА_1 Потерпілий, ОСОБА_3 і ще один незнайомий йому чоловік напередодні події два-три дні пиячили та копали грядки. 19 квітня 2014 року він повертався з магазину, побачив бійку: брат ОСОБА_1 - ОСОБА_6 бив ОСОБА_3, потім намагався бити незнайомця, але зупинили сусіди. ОСОБА_1 був неподалік від них з побоями на обличчі. ОСОБА_6 потім пояснював причину бійки тим, що ОСОБА_3 з незнайомцем винесли з їх дачного будинку речі і, начебто, вони ж і заподіяли брату тілесні ушкодження.

Потерпілого ОСОБА_1 може охарактеризувати як особу, що досить часто вживає спиртне, після чого має схильність чіплятися до сторонніх та провокувати скандал. Зокрема, саме він 19 квітня 2014 року, будучи п'яним, чіплявся до молоді, яка відпочивала на березі р. Стрижень, за що вони і вкинули його в річку.

Свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що 19 квітня 2014 року йшов на дачу, де проживає його брат ОСОБА_1, та побачив, що від їх дачі в напрямку с. Півці прямувало два чоловіки, які несли речі з їх дачі. Його брат намагався їх зупинити. Підбігши до них, він побачив тілесні ушкодження на обличчі у брата, тому між ним та ОСОБА_3 зав'язалась бійка, після чого викликали міліцію. Дача належить їх батьку, але користуються нею і він з братом, там зберігаються їх особисті речі.

Крім того, винуватість ОСОБА_3 підтверджується:

- протоколом огляду місця події від 19 квітня 2014 року, згідно якого біля паркану АДРЕСА_3 було виявлено дві дерев'яні рукоятки від сокир з плямами бурого кольору, три сокири, акумулятор "Оріон" та ручну циркулярну пилку "Експерт", що узгоджується з показами потерпілого та обвинуваченого стосовно викраденого майна;

- висновком судово-медичної експертизи № 441 від 02 червня 2014 року, яким підтверджено наявність у потерпілого ОСОБА_1 наступних тілесних ушкоджень: черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забито-рваної рани підочної області зліва, забитої рани верхньої губи, синців та забиття м'яких тканин голови, обличчя, вушних раковин, саден обличчя, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, а також саден шиї та лівої підщелепної ділянки, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження і за давністю утворення можуть відповідати даті 19 квітня 2014 року.

Аналізуючи в сукупності добуті та перевірені в судовому засіданні докази, суд за вказаних обставин вважає невірною кваліфікацію дій ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном (розбій), поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров'я ОСОБА_1, вчинений за попередньою змовою групою осіб, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 22 КК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

В судовому засіданні відповідно до вимог ч. ч. 1 та 2 ст. 349 КПК України було визначено обсяг доказів, що підлягали дослідженню. Стороною обвинувачення як доказ винуватості ОСОБА_3 суду надані для дослідження лише протокол огляду місця події, розписка ОСОБА_6 про отримання викраденого майна, постанова про визнання вилученого речовими доказами, висновок експерта та матеріали, що характеризують обвинуваченого.

При цьому, ОСОБА_3 оголошено підозру в тому, що він за попередньою змовою з особою, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, вчинили розбійний напад на потерпілого ОСОБА_1 та завдали йому легкі тілесні ушкодження, що потягли короткочасний розлад здоров'я.

Реєстр матеріалів досудового розслідування не містить жодного процесуального документу, прийнятого в ході досудового розслідування, який свідчив би про те, що на вказаній стадії органом досудового розслідування приймалось процесуальне рішення про виділення матеріалів в окреме провадження стосовно іншої особи. Не надані такі документи і суду, а реєстр не свідчить навіть про те, чи була ця особа встановлена взагалі, хоча у постанові про визнання вилученого майна речовими доказами вказана особа іменована ОСОБА_4. Протокол допиту такої особи в реєстрі також відсутній.

Окрім свідчень потерпілого та обвинуваченого, які категорично різняться між собою, інших свідків-очевидців щодо факту нанесення тілесних ушкоджень потерпілому однією чи двома особами, суду не заявлено.

Не знайшов у судовому засіданні підтвердження і факт того, що ОСОБА_3 попередньо домовився з іншою особою вчинити вказаний злочин, оскільки встановлені судом обставини беззаперечно цього не доводять.

Ст. 62 Конституції України гарантує кожному, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Враховуючи, що доводи ОСОБА_3 стосовно спільного вживання спиртного та наявності конфлікту між ним та потерпілим з приводу наявності грошового боргу, ніяким чином стороною обвинувачення у суді не спростовані, вони мають тлумачитися на його користь

За таких обставин суд не вбачає підстав для кваліфікації дій ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 187 КК України за кваліфікуючою ознакою - вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою.

Разом з тим, суд вважає доведеним факт заволодіння обвинуваченим ОСОБА_3 майном потерпілого ОСОБА_1, чого не заперечує і сам обвинувачений. З огляду на висновки судово-медичного експерта та свідчення потерпілого, суд також приходить до висновку про заподіяння йому тілесних ушкоджень саме обвинуваченим ОСОБА_3

Таким чином, суд вважає за необхідне виключити з обвинувачення ОСОБА_3 кваліфікуючу ознаку - вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою та перекваліфікувати його дії на ч. 1 ст. 87 КК України як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я ОСОБА_1

Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності скоєного злочину, особу винного, а також обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання.

Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3, судом не встановлено. Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 є вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп'яніння.

З врахуванням зазначеного, суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк.

Разом з тим, враховуючи, що обвинувачений на даний час вважається не судимим, матеріальна шкода, завдана кримінальним правопорушенням, відшкодована у повному обсязі шляхом повернення викраденого, обвинувачений має постійне місця проживання, зважаючи на механізм та обставини скоєного злочину, а саме, на ґрунті спільного вживання обвинуваченим та потерпілим алкоголю, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень можливе без його ізоляції від суспільства, у зв'язку з чим, суд вважає за необхідне призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк в межах санкції статті та зі звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України .

Процесуальні витрати у провадженні відсутні. Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні підлягає вирішенню у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 100, 368, 370, 371, 374 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим за ч. 1 ст. 187 КК України та призначити покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2(два) роки.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні зобов'язання:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання чи роботи;

- періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 - тримання під вартою - скасувати, звільнивши його з-під варти в залі суду.

Зарахувати ОСОБА_3 у строк відбування покарання час його перебування під вартою з 17 жовтня 2014 року по 30 березня 2015 року.

Речові докази після набрання вироком законної сили - дві рукоятки від сокири, три сокири, чорний акумулятор "Оріон" № 2260101209, ручну циркулярну пилку "Експерт" № 20112134 - залишити у розпорядженні ОСОБА_6.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити засудженому та прокурору.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а в разі подання апеляційної скарги - після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо вирок суду не скасований.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Чернігівської області через Деснянський районний суд м. Чернігова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя М.М. Кузюра