ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2015 року Справа № Б-50/169-10

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддівМіщенка П.К., Погребняка В.Я., Поліщука В.Ю.

розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк"

на ухвалуХарківського апеляційного господарського суду від 21.01.2015 року

у справі господарського суду за заявою № Б-50/169-10 Харківської області Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

про визнання банкрутом

Представники сторін у судове засідання не з'явились, про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.05.2014 року у справі №Б-50/169-10 (суддя Савченко А.А.) припинено провадження по справі про банкрутство ФОП ОСОБА_4 на підставі пункту 7 ч. 1 ст. 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та пункту 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Не погодившись із наведеною ухвалою суду першої інстанції Публічне акціонерне товариство "Брокбізнесбанк" в особі Харківського регіонального відділення звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, просило скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 12.05.2014 року та передати справу на розгляд до господарського суду Харківської області.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 26.05.2014 року у справі №Б-50/169-10 (Колегія суддів - Хачатрян В.С., Білоусова Я.О., Гетьман Р.А.) повернуто Публічному акціонерному товариству "Брокбізнесбанк" в особі Харківського регіонального відділення апеляційну скаргу та додані до неї документи, на підставі п. 3, 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України, оскільки апеляційну скаргу подано з пропуском строку на апеляційне оскарження та за відсутності доказів про сплату заявником судового збору.

На вищевказану ухвалу суду апеляційної інстанції ПАТ «Брокбізнесбанк» було подано касаційну скаргу, яку постановою Вищого господарського суду України від 18.12.2014 року залишено без задоволення, а ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 26.05.2014 року залишено без змін. У даній постанові судом касаційної інстанції зазначено, що ПАТ «Брокбізнесбанк» пропущено строк подання апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, винесену в судовому засіданні 12.05.2014 року, в якому представник ПАТ «Брокбізнесбанк» був присутній.

16.01.2015 року ПАТ «Брокбізнесбанк» вдруге подано апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду Харківської області від 12.05.2014 року із клопотанням про відновлення пропущеного процесуального строку подання апеляційної скарги, яке мотивовано тим, що першу апеляційну скаргу від 20.05.2014 року було подано з дотриманням строків, встановлених ст.93 ГПК України, враховуючи, що повний текст оскаржуваної ухвали підписано та оформлено судом першої інстанції 15.05.2014 року (аналогічний довід було наведено ПАТ «Брокбізнесбанк» у касаційній скарзі, залишеній без задоволення постановою Вищого господарського суду України від 18.12.2014 року), а також тією обставиною, що з червня по грудень 2014 року матеріали даної справи №Б-50/169-10 знаходилися у Вищому господарському суді України, у зв'язку з чим заявник не мав можливості раніше повторно подати апеляційну скаргу.

Не погодившись із наведеною ухвалою, ПАТ «Брокбізнесбанк» звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, з проханням скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 12.05.2014 року та направити справу на апеляційний розгляд, посилаючись на невірне застосування судом другої інстанції норм процесуального права.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до частини 1 статті 53 ГПК України, за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк. Отже, відновлення пропущеного строку є правом суду виходячи з встановлення поважності причин пропуску строку. При цьому поважними визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.

Відповідно до п.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи ст.53 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

Проте, як вбачається із наданого ПАТ «Брокбізнесбанк» клопотання, заявник не лише не обґрунтовує поважність причин пропуску відповідного процесуального строку, але й заперечує висновок суду касаційної інстанції щодо факту пропущення даного строку, наводячи аргумент (стосовно відліку строку апеляційного оскарження ухвали суду від 12.05.2014 року з дня оформлення та підписання її повного тексту, тобто від 15.05.2014 року), спростований Вищим господарським судом України в постанові від 18.12.2014 року, в якій зазначено, що ПАТ «Брокбізнесбанк» був обізнаний з ухвалою суду першої інстанції від 12.05.2014 року, оскільки його представник був присутній в судовому засіданні при винесенні оскаржуваної ухвали, а господарський суд надіслав копію наведеної ухвали на адресу ПАТ «Брокбізнесбанк» 15.05.2014 року, у строки, передбачені ст.87 ГПК України.

Разом з тим, за змістом ч. 1 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Статтею 106 Господарського процесуального кодексу України визначено, що окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду, зокрема, у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується із висновками апеляційного господарського суду, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Загальний порядок відновлення пропущених процесуальних строків врегульований ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Клопотання про поновлення процесуального строку повинно містити роз'яснення причин пропуску такого строку і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними.

Слід також відзначити, що лише факт подання клопотання про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов'язком суду відновити цей строк, оскільки клопотання про поновлення строку для подання апеляційної скарги з огляду на приписи ч. 1 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску цього строку.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що апеляційна скарга подана Товариством з обмеженою відповідальністю ПАТ "Брокбізнесбанк" повернута правомірно, а клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження відхилено з урахуванням недоведеності поважності підстав для поновлення такого строку.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11113 ГПК України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 21.01.2015 року у справі №Б-50/169-10 залишити без змін.

Головуючий П.К. Міщенко

Судді

В.Я. Погребняк

В.Ю. Поліщук