ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" березня 2015 р.Справа № 916/4869/14

Одеській апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

судді - доповідача Мирошниченко М.А. та суддів: Воронюка О.Л. і Лашина В.В.,

(склад колегії суддів сформовано на підставі автоматичного розподілу справ між суддями)

при секретарі судового засідання - Станковій І.М.

за участю представників:

ВКП фірми "Вячеслава" - Батуріної Г.О.( на підставі доручення),

Южненської міської ради Одеської області - Ярмольчук Т.О. ( на підставі доручення),

ФОП ОСОБА_4 - ОСОБА_5 (на підставі доручення),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одеса апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на рішення господарського суду Одеської області від 12.02.2015 р. по справі № 916/4869/14 за позовом Виробничо-комерційної приватної фірми "Вячеслава" до Южненської міської ради Одеської області, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про визнання недійсним договору оренди землі,

ВСТАНОВИЛА:

03.12.2014 р. Виробничо-комерційною приватною фірмою "Вячеслава" (далі позивач) до господарського суду Одеської області подано позовну заяву до Южненської міської ради Одеської області (далі міськрада) та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (далі ФОП) про визнання недійсним договору оренди відведеної земельної ділянки строком на 5 років загальною площею 0,0086 га., яка розташована за адресою: Одеська область, АДРЕСА_1 від 09.03.2010 р. укладений між Южненської міської ради Одеської області та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (далі договір).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що земельна ділянка, передана в оренду ФОП за оскаржуваним договором, перебуває в межах виділеної позивачу землі, у встановленому законом порядку з її користування вилучена не була та згоди на її відчуження не надавала.

Позивач також звертає увагу суду, що оскаржуваний договір від 09.03.2010 р. укладений на підставі рішення Южненської міської ради від 17.12.2009 року за №1295-V "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 0,0086 га. в короткострокову оренду строком на 5 років фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 під розміщення існуючого кафе-бару за адресою: АДРЕСА_1 із земель територіальної громади м. Южного", яке в подальшому Постановою Южного міського суду Одеської області від 18.03.2014 р., залишеною без змін Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.08.2014 р., визнано протиправним та скасовано.

Відтак, на думку позивача, з огляду на діючий Державний акт на землю та скасування рішення ради про надання ФОП земельної ділянки в оренду, спірний договір укладений з порушенням приписів ст. ст. 123,124 ЗК України, що, в свою чергу, є підставою для визнання спірного договору недійсним на підставі ст. 203 ЦК України. (а.с. 2-7)

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.12.2014 р. за вказаним позовом порушено провадження у справі № 916/4869/14. (а.с. 1)

29.01.2015 р. ФОП до місцевого господарського суду надано відзив на позовну заяву, в якому ФОП просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В обґрунтування своєї позиції ФОП зазначила, що за умовами укладеного договору його укладено строком на 5 років, а тому він діє до 09.03.2015 р.. Визнання рішення № 1295-V від 17.12.2009 р. «Про затвердження проекту землеустрою» недійсним не позбавляє права відповідача на законних підставах займати вказану земельну так як вищезазначений договір оренди на сьогоднішній день чинний, ніким не скасований, не розірваний та не визнаний недійсним. Державний акт на право постійного користування землею НОМЕР_1 від 06.03.1997 р., зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 та не відноситься до земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, можна стверджувати, що ніяке право чи інтерес ВКПФ «Вячеслава» нею (ФОП) не порушено, а отже, у позивача відсутні підстав для звернення з позовною заявою до суду, передбачені ст. 1 ГПК України.

Також ФОП зазначила, що договір оренди земельної ділянки було укладено без будь-якої участі такого суб'єкта як ВКПФ «Вячеслава», правового зв'язку між позивачем, договором оренди та земельною ділянкою, що стала предметом такого договору - немає, отже, відповідно і право на звернення до господарського суду з підстав, вказаних у позовній заяві, згідно ст. 1 ГПК України у ВКПФ «Вячеслава» відсутнє. (а.с. 75-76)

02.02.2015 р. ФОП надала до місцевого господарського суду клопотанням про призначення експертизи, вказане клопотання було розглянуто в ході розгляду справи у задоволенні вказаного клопотання судом відмовлено. (а.с. 86-87)

02.02.2015 р. позивач до місцевого суду надав письмові пояснення, в яких посилається на рішення Южненської міськради та зазначає, що торгівельне місце відповідача перебуває в межах земельної ділянки ВКПФ «Вячеслава», чим створює позивачеві перешкоди у безпосередньому користуванні за призначенням. Позивач також, посилається на додаток № 4 який затверджує форму книги, де реєструються державні акти на право постійного користування землею на території певної місцевості, проте в книгі не міститься розділ про місцезнаходження земельної ділянки, а лише місцезнаходження користувача, тоді як додаток № 3 містить графу «місцезнаходження земельної ділянки». (а.с. 89-91)

02.02.2015 р. міськрада до місцевого господарського суду надала відзив на позовну заяву, в якому вимоги не визнає та просить суд у задоволенні позову відмовити повністю, крім того 02.02.2015 року надано доповнення до відзиву.

В обґрунтування викладеної у відзиві та доповненні до нього позиції міськрада послалась на приписи, норм Господарського процесуального кодексу України, Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України, Податкового кодексу України, Закон України «Про оренду землі» та зазначила, що рішення Южненської міськради № 1295 від 17.12.2009 р. на підставі якого укладено спірний договір, є чинним. Реальність настання правових наслідків укладення спірного договору підтверджується, актом приймання-передачі. Також міськрада зазначила, що на сьогоднішній час до місцевого бюджету поступають кошти у формі орендної плати за земельну ділянку на підставі договору оренди землі від 09.03.2010 р., укладеного між Южненською міською радою та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4. Відміна реєстрації зазначеного договору, призведе до припинення надходжень до місцевого бюджету міста Южного коштів за справляння плати за землю, як від ФОП (в формі орендної плати), так від Виробничо-комерційної приватної фірми «Вячеслава» (в формі земельного податку).

Крім того, міськрада зазначити, що Южненська міська рада Одеської області неодноразово зверталась до Виробничо-комерційної приватної фірми «Вячеслава» із пропозицією щодо укладення договору оренди земельної ділянки, але по сьогоднішній час було звернень зі сторони ВКПФ «Вячеслава» з клопотанням про надання земельної ділянки в оренду (копії листів Южненської міської ради від 04.03.2014 р. № 282/14-02-07; від 23.06.2014 р. № 774/11-02-07 додаються). (а.с. 157-167)

Рішенням господарського суду Одеської області від 12.02.2015 р. (повний текст якого складено та підписано суддею Гуляк Г.І. 17.02.2015 р.) позовні вимоги задоволено повністю. Визнано недійсним договір оренди землі, укладений між Южненською міською радою Одеської області та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 від 09.03.2010 р., загальною площею 0,0086 га, яка розташована за адресою: Одеська область, АДРЕСА_1, укладеного строком на 5 років, зареєстрованим в Комінтернівському районному відділі Одеської регіональної філії "Центр Державного земельного кадастру" Державного комітету України по земельним ресурсам 26.03.2010 р. за № 044051100006. Стягнуто з Южненської міської ради на користь Виробничо-комерційної приватної фірми „Вячеслава" витрати по сплаті судового збору в сумі 609 (шістсот дев'ять) гривень. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 на користь Виробничо-комерційної приватної фірми „Вячеслава" витрати по сплаті судового збору в сумі 609 (шістсот дев'ять) гривень.

Рішення місцевого господарського суду прийнято з посиланням норми чинного законодавства України та з посиланням на те, що рішення Южненської міської ради № 1295-V від 17.12.2009 р., на підставі якого укладено оскаржуваний договір оренди скасовано, є підставою для визнання недійсним зазначеного договору, оскільки він суперечить нормам земельного законодавства та порушує права позивача.

Суд не прийняв до уваги посилання відповідача - ФОП ОСОБА_4 на недоведеність порушення прав ВКПФ "Вячеслава" з підстав реєстрації Державного акту на право постійного користування за адресою по АДРЕСА_2, а не АДРЕСА_1, оскільки обставини розташування земельної ділянки, що належить на праві постійного користування ВКПФ "Вячеслава" неодноразово досліджувались судовими рішеннями у попередніх судових розглядах, які не потребують додаткового встановлення.

Крім того, місцевий господарський суд зазначив, що від початку з 1996 року договірні відносини між виконавчим комітетом Южненської міської влади та ВКПФ "Вячеслава" стосувались будівництва міського продовольчого ринку та надання земельної ділянки у постійне користування, на якій він буде розташований. Суд зазначив, що матеріали судової справи містять докази здійснення господарської діяльності ринку позивача, саме по АДРЕСА_1, копії розрахункових документів по сплаті податку на землю за вказаною адресою, а також виписки з Державного земельного кадастру України про нормативну грошову оцінку землі.

У 2012 році були встановлені межі земель ВКПФ "Вячеслава" в натурі по АДРЕСА_1, із кутами координат тієї ділянки, яка перебуває в користуванні ВКПФ "Вячеслава", а саме: від А до Б 77,00 кв.м., від Б до В з кутом 60,00 кв.м. та 50,87 кв.м., від Г до куту 53,00 кв.м., від кута до Д 26,13 кв.м., від Д до А 113 кв.м.

Наведені координати повністю відповідають координатам, зазначеним в Державному акті на право постійного користування та з наведеного, ВКПФ "Вячеслава" має права на земельну ділянку саме по АДРЕСА_1 в м. Южне. (а.с. 190-195)

Не погоджуючись з цим судовим рішенням ФОП звернулась до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у який просить рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування заявлених вимог, скаржник зазначив, що Державний акт на право постійного користування землею НОМЕР_1 від 06.03.1997 р.. зареєстрований за адресою: м. Южне, АДРЕСА_2 та не відноситься до земельної ділянки за адресою: м. Южне АДРЕСА_1, можна стверджувати, що ніяке право чи інтерес позивача ФОП не порушено, а отже, у Позивача відсутні підстави для звернення з позовною заявою до суду, передбачені ст. 1 ГПК України. Скаржник зазначає, що судам не було відомо про те, що виданий позивачу акт , відноситься до земельної ділянки, яка носить адресу: м. Южне, АДРЕСА_2, оскільки загальнодоступною ця інформація стала лише після надання відповідного лита Управлінням Держземагенства у Комінтернівському районні Одеської області листом від 20.11.2014 р. № 9-1503-013-4045/2-14 в рамках розгляду господарської справи № 916/1273/14 за позовом ВКПФ «Вячеслава» до ОСОБА_6 та ін..

Крім того, скаржник вважає, що місцевий суд приймаючи рішення щодо того, що позивач здійснює господарську діяльність саме по вул.. Хіміків, 27, керувався непрямими доказами всупереч тому, щоб витребувати у позивача єдиний належний доказ - свідоцтво на право постійного користування земельною ділянкою, яке б було зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1. Також скаржник вважає, що місцевим господарським судом проігноровано приписи п. 2 Постанови Пленуму ВГС України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення».

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суд від 03.03.2015 р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 31.03.2015 р. об 10:00 год., про що сторони, згідно приписів ст. 98 ГПК України, були належним чином повідомлені. Зазначеною ухвалою суду скаржника Фізичну особу-підприємця надати ОСОБА_4, було зобов'язано до початку розгляду справи по суті надати суду, належний доказ сплати судового збору за подачу апеляційної скарги у розмірі 609,00 грн. (шістсот дев'ять грн..)

03.03.2015 р. (Вх. № 995/15 Д1) скаржником до апеляційного господарського суду надано заяву про приєднання документів до матеріалів справи, а саме оригіналу квитанції №13 про сплату судового збору у розмірі 609 грн. 00 коп., дану заяву приєднано до матеріалів справи.

У письмових запереченнях на скаргу позивач просив залишити її без задоволення, а рішення місцевого суду без змін.

Фіксація судового процесу здійснювалась за допомогою технічних засобів.

В судовому засіданні представник Южненської міської ради надав суду письмовий відзив на скаргу в якому просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити позивачу в задоволенні позову.

До відзиву ним було додано копії рішень цієї ради №1025-1У від 22.12.2005р. та №852-У від 10.08.2008р. які представник ради просив залучити до матеріалів справи.

Колегія суддів залучила до матеріалів справи вищевказаний відзив, однак відмовила в залучення до матеріалів справи копій рішень цієї ради №1025-1У від 22.12.2005р. та №852-У від 10.08.2008р., оскільки заявник не довів неможливість надання цих доказів суду першої інстанції з поважних причин, а лише при наявності таких обставин згідно приписів ст.101ГПК України додаткові докази можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції.

Представник скаржника (ФОП) в усних поясненнях наданих суду просив, задовольнити вимоги викладені в апеляційній скарзі, з підстав викладених у ній, а рішення місцевого господарського суду скасувати.

Представник міськради підтримав вимоги викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача в усних поясненнях наданих суду просив, рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно ст. 85 ГПК України в судовому засіданні оголошувались лише вступна та резолютивна частини судової постанови.

Переглянувши згідно приписів ст.101 ГПК України справу повторно, заслухавши усні пояснення 3 учасників процесу, обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, запереченнях та відзиві на неї, дослідивши обставини справи та наявні у ній докази, а також перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія встановила наступне.

Як свідчать матеріали справи та встановлено місцевим судом 16.08.1996 р. між Виконавчим комітетом Южненської міської ради та Виробничо-комерційною приватною фірмою "Вячеслава" було укладено договір на будівництво та вводу в експлуатацію продовольчого ринку у м. Южному, умовами якого є будівництво, ввід в експлуатацію та подальше використання частини продовольчого ринку для реалізації продуктів харчування, площею 4620 кв.м. за рахунок коштів Виробничо-комерційної приватної фірми "Вячеслава" (далі договір від 16.08.1996 р.). (а.с. 30-31)

Відповідно до п. п. 1.2, 1.3. договору від 16.08.1996 року Виконавчий комітет Южненської міської ради зобов'язувався надати ВКПФ "Вячеслава" земельну ділянку під будівництво продовольчого ринку в постійне користування та державний акт на постійне користування земельною ділянкою.

Рішенням Южненської міської ради №169-ХХІІ від 20.12.1996 р. було вирішено видати державний акт на право постійного користування землею ВКПФ "Вячеслава" під продовольчий та промисловий ринок розміщений на площі в 6005 кв.м., у тому числі під промисловий ринок 1385 кв.м., під продовольчий ринок - 4620 кв.м. за рахунок земель міста, які знаходяться в межмікрорайонній зоні. (а.с. 29)

З матеріалів справи вбачається, що на виконання п. п. 1.2. и 1.3. договору від 16.08.1996 року та вищевказаного Рішення Южненської міської ради №169-ХХІІ від 20.12.1996 р. ВКПФ "Вячеслава" отримала державний акт на право постійного користування землею площею 0,60 га. від 06.03.1997 року для розміщення міського ринку.(а.с.71-73).

Матеріали справи свідчать, що Розпорядженням виконавчого комітету Южненської міської ради затверджено акт Державної технічної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом колгоспного ринку першого пускового комплексу 11 черги по АДРЕСА_1. (а.с.34

З матеріалів справи, в т.ч. наявних у справ судових рішень прийнятих різними судами по іншим справам, вбачається, що 14.12.2006 року Южненська міська рада прийняла рішення №161, яким припинила право ВКПФ «Вячеслава» користування земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_1, а потім прийняла рішення №502-У від 11.10.2007року, яким передала дану земельну ділянку в оренду Обслуговуючому кооперативу «Южненський міський ринок» та підставі якого (рішення№502-У від 11.10.2007року) між вказаною радою і кооперативом було укладено договір оренди землі.

Однак постановою Южного міського суду Одеської області від 06.06.2012 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.01.2013 року. Рішення Южненської міської ради Одеської області №161- V від 14.12.2006 року було визнано протиправним та скасовано.

Постановою Южного міського суду від 16.04.2010 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2013 року було скасовано рішення Южненської міської ради № 502-У від 11.10.2007року

Крім того, постановою Одеського апеляційного господарського суду від 15.10.2013 року, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 03.12.2013 року, визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений між Южненською міською радою та Обслуговуючим кооперативом «Южненський міський ринок». (а.с. 47-51, 52-55)

Враховуючи вищевикладені обставини, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що за позивачем наявне право постійного користування земельною, за адресою: Одеська область, АДРЕСА_1.

Однак з наявного в матеріалах справи рішення Южненської міської ради Одеської області № 1259- V від 17.12.2009 року (а.с. 20), вбачається, що ним затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 0,0086 га в короткострокову оренду строком на 5 років ФОП ОСОБА_4 під розміщення існуючого кафе-бару, за адресою: Одеська область, АДРЕСА_1.

На підставі зазначеного рішення Южненської міської ради Одеської області № 1259- V від 17.12.2009 року, укладено договір оренди відведеної земельної ділянки строком на 5 років загальною площею 0,0086 га., яка розташована за адресою: Одеська область, АДРЕСА_1 від 09.03.2010 р. між Южненської міської ради Одеської області та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4.

Саме визнання цього договору недійсним є предметом спору по цієї справі.

Перевіряючи правомірність укладеного договору оренди землі, місцевий господарський суд вірно прийняв до уваги, що у відповідності до ч. 5 ст. 116 ЗК України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування передбачені ст. 122 ЗК України.

Згідно роз'яснень, наданих в п. 2.24 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 6 „Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" для правильного вирішення спору про визнання недійсним договору оренди суттєве значення має з'ясування правового режиму спірної земельної ділянки та дотримання сторонами порядку передачі її в оренду згідно з вимогами статей 84, 118, 123, 124 ЗК України з урахуванням необхідності у певних випадках дотримання порядку її вилучення. З огляду на це судам потрібно встановлювати наявність у відповідної ради повноважень для вирішення питання щодо затвердження проекту відведення і передачі спірної земельної ділянки в оренду, а отже й дійсність укладеного договору, що оспорюється.

З огляду на це судам необхідно враховувати, що оскільки договір оренди укладається на виконання рішення органу місцевого самоврядування чи виконавчої влади, то без скасування таких рішень у встановленому законом порядку відсутні правові підстави для визнання відповідних договорів недійсними з підстав відсутності повноважень у відповідної місцевої ради чи органу виконавчої влади на затвердження проекту відведення та передачі спірної земельної ділянки в оренду.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Южненського міського районного суду Одеської області від 18.03.2014 р. по справі № 2-а/15/11, залишеною в силі ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.08.2014 р., рішення Южненської міської ради Одеської області №1259- V від 17.12.2009 року скасовано, з підстав того, що право постійного користування земельною ділянкою ВКПФ «Вячеслава» не припинено, земельна ділянка не вилучена, рішення Южненської міської ради № 161-V від 14.12.2006 року «Про припинення права користування земельною ділянкою ВКПФ «Вячеслава» та № 502-V від 11.10.2007 року «Про надання дозволу Обслуговуючому кооперативу «Южненський міський ринок» на оформлення технічної технічної документації із землеустрою щодо виведення земельної ділянки в оренду терміном на 3 роки площею 0,5785 га під розміщення ринку за адресою: Одеська область, АДРЕСА_1 із земель територіальної громади м. Южного Одеської області», та інші послідуючі рішення відносно неї, скасовано, тому рішення Южненської міської ради № 1295-V від 17.12.2009 року винесено незаконно.

Вищезазначені встановлені судами обставини і факти, згідно приписів ст. 35 ГПК України мають преюдиціальний характер (силу) тобто є обов'язковими і не підлягають доказування при розгляді цієї справи.

Підсумовуючі вище встановлені фактичні обставини та наявні у справі докази колегія суддів дійшла висновку, що земельна ділянка, яка була передана в оренду ФОП за договором оренди, входить до складу земельної ділянки (є її частиною) яка знаходилась і знаходиться в постійному користуванні позивача на підставі акту постійного користування землею, що є грубим порушенням норм земельного законодавства, зокрема ч. 5 ст. 116 цього ЗК України.

Згідно приписів ст.215 ЦК України, підставою для визнання правочину недійсним є недодержання стороною (сторонами) в момент вчинення правочину вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст.203 цього кодексу.

У статті 203 ЦК України визначено вимоги, додержання яких є необхідними для чинності правочину,а саме:

- зміст правочину не може суперечити цьому кодексу іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (ч.1);

- особа, яка вчиняє правочин ,повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч.2);

-волевиявлення учасників правочину має бути вільним і відповідати їх внутрішній волі (ч.3);

- правочин має вчинятись у формі,встановленій законом (ч.4);

- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч.5);

- правочин, що вчиняється батьками, не може суперечити інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (ч.6).

Таким чином з урахуванням того, що рішення Южненської міської ради № 1295-V від 17.12.2009 р., на підставі якого укладено оскаржуваний договір оренди скасовано, а позивач в установленому законом порядку, ще до укладання спірного договору, набув право постійного користування земельною ділянкою до складу якої входить земельна ділянка надана в оренду ФОП за вищевказаним договором, він (позивач) мав правові підстави для звернення до суду з позовом про визнання недійсним договору оренди, оскільки цей договір суперечить нормам земельного законодавства та порушує права позивача, як користувача земельної ділянки.

З урахування вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов до правомірного та вмотивованого висновку, щодо обґрунтованості позовних вимог позивача про визнання спірного договору недійсним.

Щодо доводів скаржника з приводу того, що Державний акт на право постійного користування землею НОМЕР_1 від 06.03.1997 р.. зареєстрований за адресою: м. Южне, АДРЕСА_2 та не відноситься до земельної ділянки за адресою: м. Южне АДРЕСА_1, а відтак можна стверджувати, що ніяке право чи інтерес ВКПФ «Вячеслава» скаржником не порушено, а отже, у Позивача відсутні підстави для звернення з позовною заявою до суду, передбачені ст. 1 ГПК України і , що судам не було відомо про те, що виданий ВКПФ «Вячеслава», відноситься до земельної ділянки, яка носить адресу: м. Южне, АДРЕСА_2, оскільки загальнодоступною ця інформація стала лише після надання відповідного лита Управлінням Дерземагенства у Комінтернівському районні Одеської області листом від 20.11.2014 р. № 9-1503-013-4045/2-14 в рамках розгляду господарської справи № 916/1273/14 за позовом ВКПФ «Вячеслава» до ОСОБА_6 та ін.., то колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Під час розгляду справи судом першої інстанції, а також в апеляційному порядку, встановлено, що земельна ділянка, яка належить на праві постійного користування ВКПФ "Вячеслава", розташована саме, за адресою: м. Южне АДРЕСА_1, а тому доводи скаржника з цього приводу, колегією суддів не можуть бути прийняті до уваги.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду, з приводу того, що від початку з 1996 року договірні відносини між виконавчим комітетом Южненської міської влади та ВКПФ "Вячеслава" стосувались будівництва міського продовольчого ринку та надання земельної ділянки у постійне користування, на якій він буде розташований.

Згідно рішення Южненської міської ради №151 від 21.09.1995 р. "Про найменування вулиць міста Южне", адреса розташування міського колгоспного ринку визначено, як АДРЕСА_1. По АДРЕСА_2 позначений магазин "Токмак".

На виконання взятих зобов'язань, сторонами Договору на будівництво та ввід в експлуатацію продовольчого ринку у м. Юному від 16.08.1996 р., була розроблена документації з відводу земельної ділянки майбутнього ринку, з відповідними землевпорядними документами, кресленнями, викопіюваннями з генерального плану міста з позначенням саме продовольчого ринку.

01.07.1997 р. був складений та підписаний Державний акт технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об'єкта до експлуатації на ім'я ВКПФ "Вячеслава" саме за АДРЕСА_1. 02.07.1997 р. Виконкомом Южненської міської ради народних депутатів був затверджений названий Акт про будівництво колгоспного ринку по АДРЕСА_1.

У 1997 році відносини прав власності регулювались законом України "Про власність", де було зазначено, що об'єктами права власності господарського товариства, що є юридичною особою, є грошові та майнові внески його членів, а також майно, набуте внаслідок господарської діяльності, та інше майно, придбане на підставах, не заборонених законом. Обов'язку реєструвати права власності на нерухоме майно не було.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим законом якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

На момент прийняття Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" в 2004 році редакція даної статті 3 була наступною: "Право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою. Відповідно до цього Закону реєстрація речових прав на нерухомість, їх обмежень здійснюється лише в разі вчинення правочинів щодо нерухомого майна, а також за заявою власника (володільця) нерухомого майна". Тобто, закон встановлював обов'язковість реєстрації прав на нерухоме майно, яке було набуте раніше, тільки в разі вчинення правочинів щодо цього нерухомого майна.

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

Таким чином, ВКПФ "Вячеслава" є власником всього нерухомого майна, яке було збудоване та прийнято в експлуатацію за адресою: Одеська область, АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 120 Земельного кодексу України до особи, яка набула право власності на будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Крім того, матеріали судової справи містять докази здійснення господарської діяльності ринку позивача саме по АДРЕСА_1, копії розрахункових документів по сплаті податку на землю за вказаною адресою, а також виписки з Державного земельного кадастру України про нормативну грошову оцінку землі.

У 2012 році були встановлені межі земель ВКПФ "Вячеслава" в натурі по АДРЕСА_1, із кутами координат тієї ділянки, яка перебуває в користуванні ВКПФ "Вячеслава", а саме: від А до Б 77,00 кв.м., від Б до В з кутом 60,00 кв.м. та 50,87 кв.м., від Г до куту 53,00 кв.м., від кута до Д 26,13 кв.м., від Д до А 113 кв.м.

Наведені координати повністю відповідають координатам, зазначеним в Державному акті на право постійного користування та з наведеного, ВКПФ "Вячеслава" має права на земельну ділянку саме по АДРЕСА_1 в м. Южне.

З огляду на викладене, як зазначалось вище, колегія суддів дійшла висновку, що місцевий суд вмотивовано задовольнив позовні вимоги позивача.

Згідно Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 22.03.2012 р. Про судове рішення" рішення господарського суду повинно ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються;чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до статті 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення суду є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

На думку судової колегії місцевий суд повністю встановив та дослідив фактичні обставини справи дав повну та всебічну оцінку наявним у ній доказам та правильно застосував норми матеріального права, тобто рішення місцевого суду відповідає вищезазначеним вимогам.

Наведені скаржником в апеляційній скарзі доводи, як зазначалось вище, не спростовують висновків місцевого суду та не доводять їх помилковість, а тому не можуть бути підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового про відмову в задоволенні позову

Враховуючи викладене та керуючись ст. 99, 101-105 ГПК України колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Одеської області від 12.02.2015 р. по справі № 916/4869/14 без змін.

Постанова, згідно ст. 105 ГПК України, набуває законної сили з дня її оголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено і підписано 31.03.2015 р.

Суддя - доповідач: М.А. Мирошниченко

Судді О.Л. Воронюк

В.В. Лашин