АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/765/15Головуючий по 1 інстанції

Категорія : 27 Євтушенко П. М.

Доповідач в апеляційній інстанції

Качан О. В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2015 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоКачана О. В.

суддівОхріменко Н. І. , Фетісової Т. Л.

при секретаріПосипайко А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 29 січня 2015 року по справі за позовом ТОВ "Вердикт Фінанс" до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и л а :

ТОВ "Вердикт Фінанс" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи тим, що 19.02.2007 року між АКБ "ТАС-Комерцбанк", правонаступником якого є ПАТ "Сведбанк", та ОСОБА_6 було укладено кредитний договір, відповідно до якого банк зобов'язується надати відповідачу кредит в розмірі 40 000 доларів США на строк з 19.02.2007 року по 18.02.2012 року зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 16 % річних.

В порушення умов кредитного договору ОСОБА_6 свої зобов'язання за кредитним договором не виконав, в результаті чого станом на 11.11.2013 року має заборгованість за кредитом в розмірі 26 430, 66 доларів США, що за курсом НБУ на 11.11.2013 року є еквівалентом - 211 260, 29 грн.

2.02.2012 року ПАТ "Сведбанк" відступило ТОВ "Вердикт Фінанс" відповідно договору факторингу свої права вимоги заборгованості за кредитними договорами до боржників.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 19.02.2007 року ВАТ "Сведбанк" та ОСОБА_6 уклали договір застави від 19.02.2013 року, предметом якого були сідловий тягач та н/причіп-рефрижератор. В результаті звернення стягнення на предмет застави була погашена сума заборгованості в розмірі 18 766, 42 доларів США, що за курсоём НБУ на 11.11.2013 року є еквівалентом 150 000 грн.

17.09.2013 року позивач направив на адресу відповідача повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання з вимогою добровільно сплатити заборгованість за кредитним договором, однак відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав.

Просили суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором від 19.02.2007 року в сумі 26 430, 66 доларів США, що за курсом НБУ станом на 11.11. 2013 року є еквівалентом 211 260, 29 грн та сплачені судові витрати в розмірі 2 112, 60 грн.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 29 січня 2014 року позов задоволено.

Ухвалено стягнути зі ОСОБА_6 на користь ТОВ "Вердикт Фінанс" заборгованість за кредитним договором № 2301/0207/87-784 від 19.02.2007 року у сумі 26 430,66 дол. США, що за курсом НБУ станом на 11. 11. 2013 року є еквівалентом 211 260,29 грн. та судовий збір в розмірі 2112,60 грн., а всього 213 372, 89 грн. ( двісті тринадцять гривень триста сімдесят дві гривні 89 коп.).

Не погоджуючись з зазначеним рішенням представник відповідача подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати і ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що оскаржуване рішення ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, висновки суду суперечать дійсним обставинам справи, судом не застосовано до спірних правовідносин строку позовної давності.

Заслухавши доповідача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, підстави і доводи апеляційної скарги, колегія вважає, що висновки суду суперечать наявним у справі доказам та встановленим фактичним обставинам справи, всупереч вимогам процесуального закону суд не дав оцінку запереченням відповідача про застосування до правовідносин строків позовної давності, що призвело до неправильного вирішення спору. За допущених судом порушень матеріального та процесуального права апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню по наступним мотивам.

Судом першої інстанції встановлено наступні обставини: 19. 02. 2007 року між АКБ "ТАС-Комерцбанк", правонаступником якого є ПАТ "Сведбанк", та ОСОБА_6 було укладено кредитний договір №2301/0207/87-784, відповідно до якого банк надав відповідачу кредит в розмірі 40 000 дол. США, на строк з 19.02.2007 року по 18.02.2012 року, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 16 % річних.

Відповідно до п.3. Кредитного договору ОСОБА_6 зобов'язався в порядку та на умовах, що визначені Кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені Кредитним договором та Додатком № 1 до нього-Графіком погашення кредиту.

Позивач свої зобов'язання за кредитними договорами виконав в повному обсязі, а відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконав, зокрема порушив умови повернення кредиту та погашення процентів за користування кредитом.

В забезпечення виконання зобов'язань за вказаним Кредитним договором ВАТ "Сведбанк" та ОСОБА_6 уклали договір застави № 2301/0207/87-784-Z від 19.02.2013 року, відповідно до якого предметом застави є сідловий тягач та напівпричіп-рефрижератор. В результаті звернення стягнення на предмет застави була погашена сума заборгованості в розмірі 18 766,42 доларів США, що за курсом НБУ на 11. 11. 2013 року є еквівалентом 150 000 грн.

Станом на 11.11.2013 року, з урахуванням погашення частини боргу шляхом продажу заставного майна, відповідач має заборгованість за кредитом у розмірі 26430,66 доларів США, що за курсом НБУ на 11.11.2013 року є еквівалентом 211260,29 грн.

Колегія вважає, що висновки суду про розмір заборгованості в сумі 26430,66 доларів США суперечать наявним у справі доказам та встановленим фактичним обставинам справи, зроблені з порушенням норм матеріального права.

Судом також порушено вимоги процесуального закону - суд не досліджував і не дав оцінку запереченням відповідача про застосування до правовідносин строків позовної давності, що також призвело до неправильного вирішення справи в частині визначення розміру боргу, який підлягає стягненню.

Судом не враховано, що зобов'язання відповідача повертати кредит виникло із договору, який припинив свою дію 18.02.2012 року. Судом першої інстанції не взято до уваги зміст кредитного договору, графік погашення кредиту, пояснення представника відповідача та подані ним розрахунки боргу з яких вбачається, що кредитний договір діяв до 18.02.2012 року. Отже нарахування відсотків та пені по умовам кредитування після припинення дії договору є безпідставним, вимога про стягнення боргу нарахованого по умовам договору за період з 18.02.2012 року до 11.11.2013 року, як просить позивач, не підлягає задоволенню за відсутністю правових підстав.

Всупереч вимогам процесуального закону суд першої інстанції не досліджував і не вказав у рішенні мотивів, з яких він не застосував до позовних вимог строків позовної давності, про що зробив заяву та наполягав відповідач.

Вирішуючи питання про застосування строків позовної давності слід виходити із наступного: позов подано до суду 5.12.2013 року, через один рік і 10 місяців після закінчення строку дії договору.

По вимогам про стягнення пені ч. 2 ст. 258 ЦК України встановлено строк позовної давності в один рік. Отже пеня могла бути стягнена за період з 5.12.2012 року по 5.12.2013 року. Однак ще 18.02.2012 року припинив дію кредитний договір і за період в один рік до подачі позову підстав для нарахування пені не існувало.

Таким чином в частині позову про стягнення пені слід відмовити за безпідставністю позовних вимог. Нарахування пені у доларах США, а не в гривнях, не впливає на висновок про відмову в цій частині позовних вимог.

На а.с. 136 знаходиться копія листа відповідача ОСОБА_6 до ТОВ "Вердикт Фінанси" датований 15.02.2012 року. Із змісту листа вбачається, що ОСОБА_6 повністю погоджується із існуючим боргом по кредиту та пропонує продати частину заставного майна і отримані гроші зарахувати в рахунок погашення боргу по кредиту. В засіданні апеляційного суду ОСОБА_6 підтвердив факт написання такого листа.

Тим самим відповідач ОСОБА_6 15.02.2012 року вчинив дію, яка свідчить про визнання боргу і в силу ч. 1 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності по вимогам про повернення боргів по кредиту перервався і застосувати позовну давність до вимог про повернення тіла кредиту та відсотків за користування кредитом підстав немає.

Стягненню підлягає сума боргу по тілу кредиту та сума боргу по процентам станом на 18.02.2012 року, день закінчення дії договору.

Згідно даних розрахунку на а.с. 79-81 борг по кредиту складає 23841,56 доларів США, по процентам 8926,16 доларів США, всього 32767,72 доларів США.

Відповідно до пояснень представника позивача та розрахунку на а.с. 79-81, частина боргу в сумі 18766,42 доларів США погашена шляхом продажу заставного майна, отже до стягнення залишається: 32767,72 - 18766,42 = 14001,30 доларів США. Курс при подачі позову складав 7,993 грн за 1 долар, відповідно еквівалент стягнення у гривні 111912,59 грн.

Судові витрати розподіляються пропорційно задоволеним вимогам позову та апеляційної скарги: позов задоволено на 111912,59 грн, судовий збір мав бути сплачений позивачем у сумі 1119,12 грн. За подачу апеляційної скарги відповідач заплатив судовий збір 1056,30 грн, мав заплатити 50% від задоволеної суми - 559,56 грн. Отже з відповідача на користь позивача слід стягнути 1119,12 грн, з позивача на користь відповідача 559,56 грн. Зарахувавши взаємні платежі, з відповідача слід стягнути в користь позивача різницю: 1119,12 - 559,56 = 622,38 грн.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія

в и р і ш и л а :

апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 -ОСОБА_7 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 29 січня 2015 року по справі за позовом ТОВ "Вердикт Фінанс" до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково, рішення суду змінити.

Зменшити суму стягнення з відповідача ОСОБА_6 по кредиту з 26430,66 доларів США до 14001,30 доларів США, що в еквіваленті складає 111912,59 грн, зменшити суму стягнення по судовому збору з 2112,60 грн до 622,38 грн.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення колегії та рішення суду набувають законної сили з моменту проголошення рішення колегії та можуть бути оскаржені в касаційному порядку до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів з дня проголошення рішення колегії.

Головуючий :

Судді :