Дата документу 23.10.0214 Справа № 554/200/14-ц

№2/554/238/2014

РІШЕННЯ

Іменем України

23 жовтня 2014 року.

Октябрський районний суд м.Полтави в складі:

Головуючої судді Сороки K.M.

При секретарі Ігнатенко С.Ю.

За участю позивача ОСОБА_1

Розглянувши у відкритому судовому засіданні вм.Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації та стягнення моральної шкоди, -

Встановив:

Позивач ОСОБА_1. звернувся до октябрського районного суду м.Полтави з позовом до відповідача ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації та стягнення моральної шкоди, посилаючись на те, що прокуратурою Полтавської області проводиться досудове розслідуванім кримінального провадження № 42013180010000020 за фактом спричинення ОСОБА_1 тілесних ушкоджень при проведенні примусової госпіталізації до Полтавської обласної клінічної психіатричної лікарні ім. Мальцева, за ознаками злочину, передбаченого ст. 365 КК України.

Досудове розслідування вказаного кримінального провадження проводиться старшими слідчими прокуратури Полтавської області Ткаченком Костянтином Анатолійовичем та Горячуном Олександром Олександровичем.

11 грудня 2013 року ОСОБА_1 був викликаний до слідчих Ткаченка К.А. та Горячуна 0.0 для проведення одночасного допиту з особами, які проводили 7.03.2003 року його, позивача, незаконну примусову із застосуванням надмірної сили госпіталізацію до Полтавської обласної клінічної психіатричної лікарні ім. Мальцева.

Зокрема 11.12.2013 року проводився одночасний допит між позивачем та відповідачем ОСОБА_2, фіксація якого здійснювалась за допомогою проведення відеозйомки.

Під час проведення вказаної слідчої дії ОСОБА_2, який на той час був діючим працівником міліції, ображав його, позивача, , неодноразово назвав його "Параноїком", постійно сперечався з ним, позивачем, принижуючи таким чином гідність та не надаючи таким чином позивачу можливості поставити відповідачу , запитання та не надаючи відповіді на них здійснюючи таким чином на нього, позивача, моральний та психологічний тиск.

Так, відповідаючи на поставлені позивачем запитання відносно яким чином відбувалось фізичне затримання та чи наносились при цьому йому, позивачу, побої та мордування відповідач сказав: "Ти параноїк". При цьому це було висловлено у принизливій, брутальній формі із явним знущанням над ним, позивачем, маючи на увазі наявність у позивача вказаної тяжкої психічної хвороби, яка не дозволяє йому правильно сприймати факти, що мають доказове значення для правильного розгляду справи.

Таким чином відповідач в брутальній та принизливій формі поширив про нього, позивача, недостовірну інформацію, що він, позивач, являється психічно хворою людиною, а саме "Параноїком" серед учасників досудового розслідування кримінального провадження № 42013180010000020, судового та подальшого розгляду кримінального провадження.

При цьому, враховуючи контекст поширеної недостовірної інформації відносно , нього, позивача, його психічного стану, відповідач не висловлював свої власні думки та оціночні судження про позивача, , а навпаки у грубій та брутальній формі, поширив вказану недостовірну інформацію з метою формування у учасників кримінального процесу хибної і негативної думки про стан психічного здоров'я позивача, маючи на меті принизити перед даними особами його ділові якості, а також його, позивача, честь та гідність.

Відповідачу достовірно було відомо, що згідно висновків судових експертиз позивач не хворіє на жодне із психічних захворювань, а також той факт, що поширена ним у такий спосіб недостовірна інформація, що принижує честь та гідність його, позивача, , була доведена невизначному колу учасників кримінального процесу по кримінальною провадженню № 42013180010000020.

З огляду на все вищевикладене інформація, що була поширена відповідачем абсолютно не відповідає дійсності.

Більш того, поширена відповідачем негативна недостовірна інформація порушує особисті немайнові права позивача , зокрема, ганьбить його честь, гідність, а також завдає шкоди діловій репутації та морально-етичним якостям позивача.

Враховуючи, що негативна інформація щодо позивача , висловлена відповідачем, має характер наклепу (тобто поширення завідомо неправдивої інформації, що ганьбить іншу особу), то така інформація не є оціночним судженням, а отже, підлягає спростуванню.

У зв'язку з неправомірним поширенням відповідачем широкому колу осіб недостовірної негативної інформації відносно позивача , він на даний час знаходиться у стані постійного нервового напруження та стресу. В результаті чого, у нього різко знизилась працездатність, що, в свою чергу, негативно впливає на його життя, а також стало причиною порушення функції сну. Крім цього, під час проведення вказаної слідчої дії такими висловлюваннями відповідач збив його з думки , що стало причиною того що позивач не зміг ставити йому подальші запитання. Таким чином відповідачем тако-к були порушено права позивача , як учасника кримінального провадження, передбачені чинним Кримінальним процесуальним кодексом.

Тому, позивач вважає, що своєю протиправною поведінкою відповідачем завдані йому, позивачу , моральні страждання, які він оцінює в 22 000 грн. 00 коп., що враховує у себе всі страждання, що довелось йому перенести.

Позивач ОСОБА_1 просив визнати недостовірною інформацію відносно ОСОБА_1, поширену ОСОБА_2 у протоколі одночасного допиту ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 11.12.2013 року по кримінальному провадженню № 42013180010000020, досудове розслідування якого проводить Прокуратура Полтавської області, а саме: про начебто наявність у мене тяжкої психічної хвороби - параної.

Зобов'язати ОСОБА_2 не пізніше наступного дня від набрання рішенням у даній справі законної сили, спростувати інформацію, вказану в попередньому пункті, шляхом направлення до прокуратури прокуратури Полтавської області офіційного листа для приєднання до матеріалів кримінального провадження № 42013180010000020, із зазначенням у ньому такого тексту: "Я, ОСОБА_2, спростовую свідомо та умисно поширену мною 11 грудня 2013 року під час проведення в приміщенні прокуратури Полтавської області одночасного допиту між мною т ОСОБА_1 недостовірну інформацію про наявність у ОСОБА_1 тяжкої психічної хвороби "Параної". У дійсності у ОСОБА_1 відсутні будь-які психічні хвороби, що було підтверджено шляхом проведення відповідних судових експертиз, та ним вірно сприймаються всі факти, що мають доказове значення у справі".

Стягнути з ОСОБА_2 на мою, ОСОБА_1, користь 22 000 грн. 00 коп. моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 на мою, ОСОБА_1, користь судові витрати у розмірі 114 грн. 70 коп.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав та просив його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в суд неодноразово не з»являвся, будучи повідомленим.

Суд вважає можливим розглянути позов та винести заочне рішення , проти винесення заочного рішення не заперечував позивач.

Заслухавши пояснення позивача, переглянувши відеозапис одночасного допиту, вивчивши надані суду докази, суд прийшов до висновку про часткове задоволення вимог позивача.

Судом встановлено, що прокуратурою Полтавської області проводиться досудове розслідуванім кримінального провадження № 42013180010000020 за фактом спричинення ОСОБА_1 тілесних ушкоджень при проведенні примусової госпіталізації до Полтавської обласної клінічної психіатричної лікарні ім. Мальцева, за ознаками злочину, передбаченого ст. 365 КК України.

Досудове розслідування вказаного кримінального провадження проводиться старшими слідчими прокуратури Полтавської області Ткаченком Костянтином Анатолійовичем та Горячуном Олександром Олександровичем.

11 грудня 2013 року ОСОБА_1 був викликаний до слідчих Ткаченка К.А. та Горячуна 0.0 для проведення одночасного допиту з особами, які проводили 7.03.2003 року , незаконну примусову із застосуванням надмірної сили госпіталізацію позивача до Полтавської обласної клінічної психіатричної лікарні ім. Мальцева.

Зокрема 11.12.2013 року проводився одночасний допит між позивачем та відповідачем ОСОБА_2, фіксація якого здійснювалась за допомогою проведення відеозйомки.

Під час проведення вказаної слідчої дії ОСОБА_2, який на той час був діючим працівником міліції, ображав позивача, , неодноразово назвав його "Параноїком", постійно сперечався з позивачем, принижуючи таким чином гідність та не надаючи позивачу можливості поставити відповідачу , запитання та не надаючи відповіді на них здійснюючи таким чином на позивача, моральний та психологічний тиск.

Так, відповідаючи на поставлені позивачем запитання відносно яким чином відбувалось фізичне затримання та чи наносились при цьому позивачу, побої та мордування відповідач сказав: "Ти параноїк". При цьому це було висловлено у принизливій, брутальній формі із явним знущанням над позивачем, маючи на увазі наявність у позивача вказаної тяжкої психічної хвороби, яка не дозволяє йому правильно сприймати факти, що мають доказове значення для правильного розгляду справи.

Таким чином відповідач в брутальній та принизливій формі поширив про позивача недостовірну інформацію, що позивач, являється психічно хворою людиною, а саме "Параноїком" серед учасників досудового розслідування кримінального провадження № 42013180010000020, судового та подальшого розгляду кримінального провадження.

При цьому, враховуючи контекст поширеної недостовірної інформації відносно позивача, його психічного стану, відповідач не висловлював свої власні думки та оціночні судження про позивача, , а навпаки у грубій та брутальній формі, поширив вказану недостовірну інформацію з метою формування у учасників кримінального процесу хибної і негативної думки про стан психічного здоров'я позивача, маючи на меті принизити перед даними особами його ділові якості, а також честь та гідність позивача.

Відповідачу достовірно було відомо, що згідно висновків судових експертиз позивач не хворіє на жодне із психічних захворювань, а також той факт, що поширена ним у такий спосіб недостовірна інформація, що принижує честь та гідність позивача, , була доведена невизначеному колу учасників кримінального процесу по кримінальною провадженню № 42013180010000020.

З огляду на все вищевикладене інформація, що була поширена відповідачем абсолютно не відповідає дійсності.

Більш того, поширена відповідачем негативна недостовірна інформація порушує особисті немайнові права позивача , зокрема, ганьбить його честь, гідність, а також завдає шкоди діловій репутації та морально-етичним якостям позивача.

Враховуючи, що негативна інформація щодо позивача , висловлена відповідачем, має характер наклепу (тобто поширення завідомо неправдивої інформації, що ганьбить іншу особу), то така інформація не є оціночним судженням, а отже, підлягає спростуванню.

Ст.34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова на вільне вираження своїх поглядів і переконань .

Разом з тим відповідно до ст.68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права свободи, честь і гідність інших людей. Право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань, відповідає обов'язок не поширювати про осіб недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

У зв'язку з цим ст.32 Конституції України передбачено судовий захист прав спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї. Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Відповідно до Конституції України та ч.І ст.270 ЦК України фізична особа має право на життя, право на охорону здоров'я, право на безпечне для життя і здоров'я довкілля, право на свободу та особисту недоторканність, право на недоторканність особистого і сімейного життя, право на повагу до гідності та честі, право на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, право на недоторканність житла, право на вільний вибір місця проживання та на свободу пересування, право на свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про інформацію», інформацією є - документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі.

Відповідно до ст.5 Закону України "Про інформацію" основними принципами інформаційних відносин є:

гарантованість права на інформацію;

відкритість, доступність інформації та свобода її обміну;

об'єктивність, вірогідність інформації;

повнота і точність інформації;

законність одержання, використання, поширення та зберігання інформації.

Пунктом б ч.2 ст.47 Закону України «Про інформацію» передбачено, що за поширення відомостей, що не відповідають дійсності, ганьблять честь і гідність особи, винна особа, яка поширювала таку інформацію несе цивільно-правову відповідальність.

При цьому, п.2 ч.2 ст.47 Закону України "Про інформацію" визначено, що до відповідальності також притягається особа, яка надала інформацію, що не відповідає дійсності (недостовірну інформацію).

Відповідно до п.15 постанови Пленуму Верховного суду України від 27.02.2009 року №1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, з також ділової репутації фізичної та юридичної особи", під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені)

Частиною третьою статті 277 ЦК України передбачено, що негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Згідно з положеннями ст.277 ЦК України і ст.10 ЦПК України обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на Відповідача. Саме тому Позивач звільнений від обов'язку доказування, що негативна недостовірна інформація, поширена Відповідачем, дійсно є недостовірною.

Цивільний кодекс України, зокрема, ст.275 передбачають способи захисту особистих немайнових прав.

Так, фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб. Захист особистого немайнового права здійснюється способами, встановленими главою З ЦК України.

За ч.І ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Захист особистого немайнового права може здійснюватися також іншим способом відповідно до змісту цього права, способу його порушення та наслідків, що їх спричинило це порушення (ч.2 ст.275 ЦК України).

В той же час, ст.277 ЦК України передбачає спеціальний спосіб захисту особистих немайнових прав: спростування недостовірної інформації.

Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи яка її поширила.

Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Таким чином, у тому випадку, якщо відповідачем у такий саме спосіб зазначена недостовірна та образлива інформація про стан психічного здоров'я позивача не буде спростованою, вказана обставина призведе до формування у учасників кримінального процесу хибної і негативної думки про стан психічного здоров'я позивача, його ділові якості та сформує у них невірні критичні ставлення до доводів позивача , як потерпілого від кримінального правопорушення, які будуть викладатись ним у подальшому.

При таких обставинах суд вважає за можливе задовольнити позов ОСОБА_1 частково .

Викладені обставини підтверджуються матеріалами справи.

Керуючись ст.5,10,60,224 ЦПК України, ст.16, 270, 275, 277 ЦК України, ст.1, 5, 47 Закону України "Про інформацію", Постановою Пленуму Верховного суду України від 27.02.2009 року № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи , а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», суд, -

Вирішив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати недостовірною інформацію відносно ОСОБА_1, поширену ОСОБА_2 у протоколі одночасного допиту ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 11.12.2013 року по кримінальному провадженню № 42013180010000020, досудове розслідування якого проводить Прокуратура Полтавської області, а саме: про начебто наявність у ОСОБА_1 тяжкої психічної хвороби - параної.

Зобов'язати ОСОБА_2 не пізніше наступного дня від набрання рішенням у даній справі законної сили, спростувати інформацію, вказану в попередньому пункті, шляхом направлення до прокуратури Полтавської області офіційного листа для приєднання до матеріалів кримінального провадження № 42013180010000020, із зазначенням у ньому такого тексту: "Я, ОСОБА_2, спростовую свідомо та умисно поширену мною 11 грудня 2013 року під час проведення в приміщенні прокуратури Полтавської області одночасного допиту між мною т ОСОБА_1 недостовірну інформацію про наявність у ОСОБА_1 тяжкої психічної хвороби "Параної". У дійсності у ОСОБА_1 відсутні будь-які психічні хвороби, що було підтверджено шляхом проведення відповідних судових експертиз, та ним вірно сприймаються всі факти, що мають доказове значення у справі".

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1, 10 000 грн. 00 коп. моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь , ОСОБА_1, судові витрати у розмірі 114 грн. 70 коп. та на користь держави 114 грн.70 коп.

На заочне рішення може бути подано заяву про його перегляд протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду до Октябрського районного суду м.Полтави.

СуддяК. М. Сорока