КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" березня 2015 р. Справа№ 910/24050/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Рудченка С.Г.

суддів: Мальченко А.О.

Чорногуза М.Г.

при секретарі судового засідання Степанці О.В.,

від позивача - Вдовенко М.В., від відповідача - Діхтяр Р.В., Куценко Т.В.,

розглянувши апеляційну скаргу

публічного акціонерного товариства «Арселорміттал Берислав»

на рішення господарського суду міста Києва від 19.01.2015

у справі №910/24050/14 (суддя Балац С.В.)

за позовом публічного акціонерного товариства «Арселорміттал Берислав», Херсонська обл., смт. Архангельське,

до товариства з обмеженою відповідальністю «Магнум», м. Київ,

про стягнення 87540,75 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2014 ПАТ «Арселорміттал Берислав» (далі - позивач) подало до господарського суду міста Києва позов до ТОВ «Магнум» (далі - відповідач) про стягнення 87540,75 грн. В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на наявність у відповідача боргу згідно укладеного між сторонами спору договору оренди №9 від 08.04.2014 в сумі 79241,52 грн. Крім цього, позивач просив суд стягнути з відповідача 7427,16 грн. пені та 872,07 грн. 3% річних за прострочення сплати грошових коштів за вказаним договором. Загальна ціна позову 87540,75 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 19.01.2015 у справі №910/24050/14 в задоволенні позову відмовлено повністю. При прийнятті оскаржуваного рішення місцевий господарський суд дійшов до висновку про те, що позивачем не доведено належними доказами факту передачі майна в оренду згідно вказаного договору.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ПАТ «Арселорміттал Берислав» подало до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 19.01.2015 у справі №910/24050/14 та задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на ті ж самі обставини, що і в позовній заяві.

У своєму відзиві, поданому суду 25.02.2015 та долученому до матеріалів справи, відповідач заперечує проти задоволення вимог апеляційної скарги, вважає спірне судове рішення законним та обґрунтованим, просить суд залишити його без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.02.2015 у справі №910/24050/14 апеляційну скаргу ПАТ «Арселорміттал Берислав» на рішення господарського суду міста Києва від 19.01.2015 у справі №910/24050/14 прийнято до провадження, розгляд справи призначений на 25.02.2015.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.02.2015 розгляд справи №910/24050/14 відкладено на 11.03.2015.

Згідно розпорядження Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 10.03.2015 склад колегії суддів у справі №910/24050/14 змінено на наступний: головуючий суддя Рудченко С.Г., судді Мальченко А.О., Чорногуз М.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.03.2015 у справі №910/24050/14 апеляційну скаргу ПАТ «Арселорміттал Берислав» на рішення господарського суду міста Києва від 19.01.2015 у справі №910/24050/14 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Рудченко С.Г., судді Мальченко А.О., Чорногуз М.Г.

В судовому засіданні 11.03.2015 оголошено перерву до 25.03.2015.

В судовому засіданні 25.03.2015 представник позивача підтримала вимоги апеляційної скарги та просила їх задовольнити. Представники відповідача в судовому засіданні 25.03.2015 заперечили проти задоволення вимог апеляційної скарги з підстав, викладених у своєму відзиві, просили спірне судове рішення залишити без змін.

Крім цього, 24.03.2015 від відповідача надійшли нові докази по справі, а саме копія посвідчення про відрядження на ім'я Матяша О.В. та копія додатку №1 до договору №40/2 від 05.07.2013.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегією суддів встановлено, що вказані вище копія посвідчення про відрядження на ім'я Матяша О.В. та копія додатку №1 до договору №40/2 від 05.07.2013 не були предметом дослідження і відповідач не посилався на дану обставину в суді першої інстанції. Крім того відповідачем взагалі не обґрунтовано причин неможливості подання вказаних документів, що не залежали від нього.

Відтак, колегія суддів не приймає в якості доказів у справі №910/24050/14 подані відповідачем копію посвідчення про відрядження на ім'я Матяша О.В. та копію додатку №1 до договору №40/2 від 05.07.2013.

Разом з цим, колегія суддів зазначає, що відповідачем не подано суду оригіналів вказаних документів для огляду та дослідження в судовому засіданні господарського суду, що унеможливлює встановлення судом факту їх відповідності та походження.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню з наступних підстав.

У відповідності до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Аналогічні положення викладені в ч. 1 ст. 283 ГК України.

Частиною 3 ст. 283 ГК України встановлено, що об'єктом оренди можуть бути, зокрема, інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.04.2014 між ПАТ «Арселорміттал Берислав» (орендодавець) та ТОВ «Магнум» (орендар) укладено договір оренди майна №9 (далі - договір, а.с. 8-10), згідно п. 1.1 якого позивач передає, а відповідач приймає в оперативну оренду майно - обладнання, яке зазначене в додатках до договору (далі - майно).

Початок перебігу строку оренди вказується в договорі, але не раніше дати підписання акту прийому-передачі майна (п. 2.1 договору).

Майно вважається поверненим позивачу з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі (п. 2.3 договору).

Додатком №1 до договору (а.с. 10, зворот) сторони визначили перелік майна, що передається в оренду, а саме: навантажувач САТ-950G та модульна споруда 2х2 м. Вказаний додаток підписано представниками сторін, містить відтиски печаток сторін.

В додатку №1 визначено розміри орендної плати (без урахування ПДВ) за один календарний місяць за майно, яке передається, а саме: вартість оренди навантажувача САТ-950G становить 35616,00 грн., вартість оренди модульної споруди 2х2 м становить 335,00 грн.

Додатком 2 до договору (а.с. 11) сторони визначили перелік майна, що передається в оренду, а саме: модульна споруда 6х2,4 м та зварювальний агрегат САК. Однак, додаток №2 не підписаний представниками сторін, не містить відтисків печаток сторін.

Матеріали справи містять акти прийому-передачі майна в оренду, а саме:

- акт приймання-передачі навантажувача САТ-950G від 08.04.2014;

- акт приймання-передачі модульної споруди 2х2 м від 15.04.2014;

- акт приймання-передачі модульної споруди 6х2,5 м та зварювального апарату САК від 29.04.2014.

Від відповідача вказані акти підписані технічним директором ТОВ «Магнум» Матяшем О.В.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції послався на п. 4, IV Розділу посадової інструкції технічного директора ТОВ «Магнум» (а.с. 67-68), згідно якого останньому забороняється без погодження з керівником підприємства та отримання відповідного доручення від керівника підприємства приймати будь-яке майно у третіх осіб та погоджувати відповідні акти приймання-передачі власним підписом.

Як зазначено в оскаржуваному рішенні суду, доручення від керівника ТОВ «Магнум» на погодження актів приймання-передачі власним підписом технічному директору Матяшу О.В. не надавалось.

За висновком суду першої інстанції, технічний директор відповідача Матяш О.В. не мав відповідних повноважень на підписання актів приймання-передачі майна.

Однак, колегія суддів не може погодитись з такими висновками місцевого господарського суду з огляду на наступне.

Згідно з абзацом другим ч. 3 ст. 92 ЦК України у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

В п. 3.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» зазначено таке.

Вирішуючи спори, пов'язані з представництвом юридичної особи у вчиненні правочинів, господарські суди повинні враховувати таке.

Письмовий правочин може бути вчинений від імені юридичної особи її представником на підставі довіреності, закону або адміністративного акта.

Припис абзацу першого ч. 3 ст. 92 ЦК України зобов'язує орган або особу, яка виступає від імені юридичної особи, не перевищувати своїх повноважень. Водночас саме лише порушення даного обов'язку не є підставою для визнання недійсними правочинів, вчинених цими органами (особами) від імені юридичної особи з третіми особами, оскільки у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження (абзац другий ч. 3 ст. 92 ЦК України).

Колегією суддів встановлено, що матеріали справи не містять жодних доказів про те, що позивач був обізнаний про наявність обмежень повноважень технічного директора Матяша О.В., який є працівником відповідача, на отримання майна та підписання актів приймання-передачі майна в оренду.

Натомість, матеріали справи містять листи (запити) відповідача на ім'я позивача від 08.04.214 №01/08 та №02/08 (а.с. 53-54) про надання навантажувача САТ-950G та модульної споруди 2х2 м.

Листом вх. №31 від 04.04.2014 (а.с. 55) ТОВ «Магнум» повідомляло позивача про те, що згідно раніше наданої інформації та наказу по підприємству ТОВ «Магнум» керівником робіт на об'єкті «Архангельський кар'єр» призначено саме Матяша Олександра Вікторовича.

Враховуючи положення ст. 92 ЦК України, відсутність доказів про обізнаність позивача щодо наявності обмежень повноважень технічного директора Матяша О.В., а також той факт, що сам відповідач в листі визначив відповідальним на об'єкті «Архангельський кар'єр» зі сторони відповідача саме Матяша О.В., колегія суддів дійшла до висновку про те, що акт приймання-передачі навантажувача САТ-950G від 08.04.2014, акт приймання-передачі модульної споруди 2х2 м від 15.04.2014 та акт приймання-передачі модульної споруди 6х2,5 м та зварювального апарату САК від 29.04.2014 підписано повноважною особою відповідача, а відтак прийнято відповідачем в оренду.

У відповідності до п. 3.1 договору орендна плата визначається за домовленістю сторін і відображається в додатку №1 до договору. Нарахування орендної плати здійснюється щомісяця, до 25 числа звітного місяця. Внесення орендної плати здійснюється шляхом перерахування відповідачем грошових коштів на поточний рахунок позивача, згідно виставлених останнім рахунків.

Відповідно до п. 3.1. договору позивачем була нарахована орендна плата в розмірі 79241,52 грн. на підставі рахунків-фактур від 30.04.2014 №БЗ-0000052 на суму 32967,72 грн. (з ПДВ) та від 31.05.2014 №БЗ-0000072 на суму 46273,80 грн. (з ПДВ) (а.с. 15-16).

Разом з цим, до суми, вказаної у рахунку від 30.04.2014 №БЗ-0000052 на суму 32967,72 грн., позивачем включено вартість оренди майна, визначеного додатком 2 до договору, а саме модульна споруда 6х2 м та зварювальний агрегат САК на загальну суму 2610,50 грн. (з ПДВ - 3132,60 грн.).

Однак, як вже зазначалось, додаток №2 не підписаний представниками сторін, не містить відтисків печаток сторін. Відтак, на переконання колегії суддів, позивачем необґрунтовано включено до рахунку від 30.04.2014 №БЗ-0000052 на суму 32967,72 грн., як до ціни позову, вартість оренди модульної споруди 6х2 м та зварювального агрегату САК на загальну суму 2610,50 грн., оскільки сторонами спору не погоджено належним чином вартості такої оренди, зокрема, шляхом підписання додатку №2, додаткової угоди тощо.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем за оренду майна згідно укладеного договору становить: 32967,72 грн. + 46273,80 грн. - 3132,60 грн. = 76108,92 грн.

Відповідачем не надано суду доказів в порядку ст.ст. 33, 34 ГПК України на підтвердження здійснення розрахунку з позивачем за оренду майна (навантажувача САТ-950G від 08.04.2014 та модульної споруди 2х2 м) в сумі 76108,92 грн., а тому колегія суддів вважає законними та обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу в сумі 76108,92 грн.

В решті позовних вимог в сумі 3132,60 грн. за оренду модульної споруди 6х2 м та зварювального агрегату САК колегія суддів вважає за необхідне відмовити з підстав, викладених вище.

Крім цього, позивач просив суд стягнути з відповідача 7427,16 грн. пені та 872,07 грн. 3% річних за прострочення сплати грошових коштів за вказаним договором.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України). Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідач несе відповідальність за прострочення виконання грошових зобов'язань останнього перед позивачем за цим договором, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла під час такого прострочення від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення, включаючи день оплати (п. 9.2 договору).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи встановлений судом факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання перед позивачем щодо сплати орендних платежів в порядку та строки, визначені п. 3.1 договору, а також положення наведених норм законодавства України, колегія суддів вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача пені та 3% річних за прострочення виконання останнім грошових зобов'язань.

При цьому, судом апеляційної інстанції здійснено власний розрахунок пені та 3% річних за допомогою «Інформаційно-правової системи «ЛІГА:ЗАКОН ЕЛІТ 9.2.1», згідно якого до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 6021,19 грн. пені та 703,69 грн. 3% річних.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів, керуючись ст.ст. 103, 104 ГПК України, скасовує рішення господарського суду міста Києва від 19.01.2015 у справі №910/24050/14 та приймає нове рішення суду про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Арселорміттал Берислав» на рішення господарського суду міста Києва від 19.01.2015 у справі №910/24050/14 задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 19.01.2015 у справі №910/24050/14 скасувати.

3. Прийняти нове рішення суду:

«Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Магнум» (03680, місто Київ, вулиця Качалова, будинок 5, літера Д, ідентифікаційний код 32047909) на користь публічного акціонерного товариства «Арселорміттал Берислав» (74022, Херсонська область, Високопільський район, смт. Архангельське, вулиця Суворова, будинок 45, ідентифікаційний код 00291747) 76108,92 грн. боргу, 6021,19 грн. пені, 703,69 грн. 3% річних та 1656,68 грн. судового збору за подання позову.

В решті позовних вимог відмовити».

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Магнум» (03680, місто Київ, вулиця Качалова, будинок 5, літера Д, ідентифікаційний код 32047909) на користь публічного акціонерного товариства «Арселорміттал Берислав» (74022, Херсонська область, Високопільський район, смт. Архангельське, вулиця Суворова, будинок 45, ідентифікаційний код 00291747) 828,14 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Господарському суду міста Києва видати накази.

6. Справу №910/24050/14 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя С.Г. Рудченко

Судді А.О. Мальченко

М.Г. Чорногуз