ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2015 р. Справа № 804/419/15

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сидоренко Д.В., при секретарі Гуцал А.В., розглянувши за участю:

представника позивача - ОСОБА_1

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2,

до відповідача Квартирно-експлуатаційного відділу м.Дніпропетровська,

про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.

Обставини справи: ОСОБА_2 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу м.Дніпропетровська про:

-визнання протиправною бездіяльність начальника начальника КЕВ м.Дніпропетровська, яка виразилася в не розгляді заяви ОСОБА_2 в порядку передбаченому Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду», та вжити заходів передбачених цим Законом;

-зобов'язання начальника КЕВ м.Дніпропетровська розглянути заяву ОСОБА_2 в порядку передбаченому Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду», та вжити заходів передбачених цим Законом, щодо приватизації квартиру, яку позивач займає на підставі ордеру №154 від 26.03.1984р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач безпідставно не прийняв рішення щодо передачі у приватну власність квартири, обмежившись наданням відповіді №3781 від 11.12.2014р. з посиланням на те, що житловий фонд в смт.Гвардійське не переданий до комунальної власності, військове містечко смт.Гвардійське включене до числа закритих, квартири в яких не підлягають задоволенню.

Відповідач явку свого представник в судове засідання не забезпечив, заперечень на адміністративний позов не надав, двічі заявляв клопотання про відкладення розгляд справи.

13.02.2015р. позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог щодо органу приватизації, а саме Квартирно-експлуатаційний відділ м.Дніпропетровська.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 проживає в АДРЕСА_1. Вселення в квартиру відбулося на підставі ордеру №154 від 26 березня 1984 року, виданого Дніпропетровською КЕЧ району ОСОБА_4 (чоловік ОСОБА_2)

08.12.2014р. ОСОБА_2 звернулася з заявою (вх. №3076) до начальника Квартирно-експлуатаційного відділу м.Дніпропетровська Зубкова Г.С., про передачу в приватну власність квартири АДРЕСА_1.

Листом від 11.12.2014р. за вих.№3781 начальник Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська Зубков Г.С. повідомив позивача про те, що житловий фонд військових містечок селиш, Гвардійське, Черкаське у комунальну власність територіальних громад не передано. Згідно з Законом України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України», військові містечка є військовим майном, яке знаходиться в оперативному управлінні військових частин і КЕВ м. Дніпропетровська. Управлінням військовим майном, згідно з законом, здійснює Міністерство оборони. Згідно листа квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України №303/22/1/850 від 05.09.2013р., військове містечко включено до числа закритих і не підпадає під приватизацію житлового фонду. Інших керівних документів щодо надання повноважень КЕВ м.Дніпропетровська розпоряджатися житловим фондом військових містечок не надходило. Згідно з ст.19 Конституції України посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах наданих їм повноважень. На підставі викладеного відсутні повноваження про передачу квартири в приватну власність.

Згідно із ст.41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Правовий режим власності визначається виключно законами (п.7 ч.1 ст.92 Конституції України).

Правові основи приватизації житла, що знаходиться в державній власності, визначені у Законі України «Про приватизацію державного житлового фонду» (далі - Закон України №2482), який визначає правові основи приватизації державного житлового фонду, його подальшого використання і утримання.

Відповідно до ст.1 Закону України №2482 приватизація державного житлового фонду це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.

Згідно із ч.2 ст.2 Закону України №2482 не підлягають приватизації: квартири-музеї; квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані на територіях закритих військових поселень, підприємств, установ та організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв; квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, що перебувають в аварійному стані (в яких неможливо забезпечити безпечне проживання людей); квартири (кімнати, будинки), віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані в зоні безумовного (обов'язкового) відселення, забрудненій внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

Частиною 5 статті 5 Закону України №2482 передбачено, що кожний громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку або з частковою доплатою один раз.

Відповідно до частин 1, 2, 3, 10 статті 8 Закону України №2482, приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.

Передача квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно мешкають у цій квартирі (будинку), житловому приміщенні у гуртожитку, в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов'язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку), житлового приміщення у гуртожитку.

Передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина.

Передача житлових приміщень у гуртожитках у власність мешканців гуртожитків здійснюється відповідно до закону.

Органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, крім випадків, передбачених законом.

Згідно з п.2.1-2.4 Положення про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 03.07.2013р. №448, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.09.2013р. за №1590/24122, квартирно-експлуатаційне забезпечення військових частин здійснюється квартирно-експлуатаційними органами ЗС України, до яких відносяться: Головне квартирно-експлуатаційне управління Збройних Сил України (далі - Головне КЕУ ЗС України); територіальні квартирно-експлуатаційні управління та Київське квартирно-експлуатаційне управління (далі - КЕУ); квартирно-експлуатаційні відділи (квартирно-експлуатаційні частини) (далі - КЕВ (КЕЧ)); квартирно-експлуатаційні служби військових частин. КЕУ є територіальним органом військового управління ЗС України і призначене для реалізації у військах (силах), дислокованих у межах відповідальності територіального квартирно-експлуатаційного управління, державної військово-технічної політики з питань квартирно-експлуатаційного забезпечення з метою підтримання військ (сил) у стані високої бойової та мобілізаційної готовності. КЕВ (КЕЧ) здійснює безпосереднє квартирно-експлуатаційне забезпечення військових частин, дислокованих у межах відповідальності.

Тобто, саме на квартирно-експлуатаційні відділи Міноборони покладено обов'язки щодо передачі у приватну власність громадян житлових приміщень, які знаходяться в військових містечках.

Згідно з Положенням про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства житлово-комунального господарства України від 16.12.2009 р. №396, громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім'ї на умовах найму квартиру (будинок), жиле приміщення в гуртожитку, кімнату в комунальній квартирі, звертається в орган приватизації, де одержує бланк заяви та необхідну консультацію (п. 17). Громадянином до органу приватизації подаються: оформлена заява на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі; довідка про склад сім'ї та займані приміщення; копія ордера про надання жилої площі (копія договору найму жилої площі у гуртожитку); документ, що підтверджує невикористання ним житлових чеків для приватизації державного житлового фонду; копія документа, що підтверджує право на пільгові умови приватизації; заява - згода тимчасово відсутніх членів сім'ї наймача на приватизацію квартири (будинку), жилих приміщень у гуртожитку, кімнат у комунальній квартирі. Прийняті документи реєструються органом приватизації в окремому журналі (п.18). Орган приватизації, у разі потреби, уточнює необхідні для розрахунків дані залежно від складу сім'ї і розміру загальної площі квартири, жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у комунальних квартирах, оформляє відповідні розрахунки та видає розпорядження органу приватизації щодо квартир (будинків), кімнат у комунальних квартирах чи готує проект рішення органу місцевого самоврядування щодо жилих приміщень у гуртожитках (п. 21).

Як свідчать матеріали справи, Квартирно-експлуатаційним відділом м.Дніпропетровська не було розглянуто належним чином звернення позивача щодо приватизації житла, яким він користується на підставі ордеру №154 від 09.09.2008р., оскільки не було прийнято рішення про передачу у власність або про відмову у передачі квартири у власність.

За наведених обставин, враховуючи викладене вище, суд вважає позовні вимоги про визнання протиправним бездіяльність КЕВ м.Дніпропетровська щодо розгляду заяви ОСОБА_2 про приватизацію квартири від 04.12.2014р. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про зобов'язання КЕВ м.Дніпропетровська розглянути заяву ОСОБА_2 в порядку передбаченому Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду», суд виходить з наступного.

Так, позовом, в розумінні вимог КАС України є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмет позову і підстави позову. Предметом позову, як вимоги про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу, є те, що конкретно вимагає позивач, обравши спосіб захисту цього права чи інтересу, що є змістом вимоги.

За своїм змістом вищезазначена позовна вимога, є саме вимогою про належний розгляд звернення позивача від 04.12.2014р. про приватизацію квартири, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне прийняти постанову про захист прав позивача саме таким способом, як зобов'язати Квартирно-експлуатаційного відділ м.Дніпропетровська повторно розглянути звернення позивача від 04.12.2014р.

Суд також звертає увагу, що відсутні підстави для задоволення позовної вимоги про зобов'язання відповідача вжити заходи передбачені Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду», щодо приватизації квартири, яку позивач займає на підставі ордеру №154 від 26.03.1984р., оскільки суд не може підміняти орган, рішення, дія або бездіяльність якого оскаржується, зобов'язуючи його приймати замість рішення, яке визнається протиправним інше рішення, яке б відповідало закону та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції відповідного державного органу.

Виходячи з положень статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує позивачу суму сплаченого судового збору в розмірі 36,54 грн. пропорційно задоволених позовних вимог.

Вступну та резолютивну частину постанови проголошено у судовому засіданні 17.02.2015 року.

У повному обсязі постанову складено 23.02.2015 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Квартирно-експлуатаційного відділу м.Дніпропетровська щодо розгляду заяви ОСОБА_2 про приватизацію квартири від 04.12.2014р.

Зобов'язати Квартирно-експлуатаційний відділ м.Дніпропетровська повторно розглянути заяву ОСОБА_2 про приватизацію квартири від 04.12.2014р.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 36,54 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня прголошення . У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, якаїї подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Д.В. Сидоренко