ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2015 р. Справа № 804/1321/15

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сидоренка Д.В.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Тернівці Дніпропетровської області,

до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Тернівці,

про зобов'язання вчинити певні дії.

Обставини справи: до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Тернівці Дніпропетровської області (далі - УПФУ в м. Тернівці Дніпропетровської області) про зобов'язання вчинити певні дії Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Тернівці, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач не включив до актів щомісячної звірки витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» за жовтень-листопад 2014 року у розмірі 4 979,72 грн.

Позивач явку свого представника в судове засідання 09.02.2015 року не забезпечив, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності та підтримання позовних вимог у повному обсязі.

Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, надав заперечення на адміністративний позов.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Матеріали справи свідчать про те, що позивачем та відповідачем у період з жовтня по листопад 2014 року підписані акти щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

У зв'язку з виникненням неузгодженості між розрахунками Управління Пенсійного фонду України в України в м. Тернівці Дніпропетровської області та виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Тернівці до актів та списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, було складено таблиці розбіжностей, які не прийняті відповідачем до заліку.

Неузгодженості виникли внаслідок незгоди відповідача відшкодувати позивачу витрати на виплату пенсій ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 та ОСОБА_17

Загальна сума розбіжності становить 4979,72 грн. та складається з:

- 4979,72грн. витрати на виплату пенсій у зв'язку з втратою годувальника чоловіку (дружині), у випадку коли він (вона) на момент загибелі потерпілого не перебував (ла) на його утриманні працював (ла).

Розглянувши вимоги позивача про зобов'язання відповідача включити до актів щомісячної звірки витрати УПФУ в м. Тернівці Дніпропетровської області на виплату та доставку пенсії, у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за жовтень-листопад 2014 року на загальну суму 4979,72 грн., суд зазначає наступне.

Статтею 1 Закону України "Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" №16/98-ВР від 14.01.1998 року встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Відповідно до статті 4 Закону України "Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування", в Україні залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття.

Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ.

Статтею 12 Закону України "Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що спори, що виникають із правовідносин за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, вирішуються в судовому порядку, якщо законом не встановлено досудовий порядок їх розгляду.

За пенсійним страхуванням згідно зі статтею 25 Закону України "Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: пенсії за віком, по інвалідності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсії у зв'язку з втратою годувальника, крім передбачених пунктом 4 цієї статті; медичні профілактично-реабілітаційні заходи; допомога на поховання пенсіонерів.

Відповідно до пункту 4 цієї статті за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням; відновлення здоров'я та працездатності потерпілого; допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків; пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

У частині 4 статті 26 Закону України "Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" встановлено, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.

Враховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги, відповідно до статті 25 Основ, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

Відповідно до ст. 21. Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (в реадкції, на момент виникнення спірних правовідносин) у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку: своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні; організувати поховання померлого, відшкодувати вартість пов'язаних з цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов.

Згідно з ч.9 ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (в реадкції, на момент виникнення спірних правовідносин), встановлює порядок визначення розміру відшкодування шкоди у разі смерті потерпілого, який одержував страхові виплати і не працював, а не - відшкодування допомоги на поховання пенсіонера, який отримував пенсію по інвалідності внаслідок трудового каліцтва, отриманого на виробництві.

Відповідно до ч. 8 ст. 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (в реадкції, на момент виникнення спірних правовідносин) у разі смерті потерпілого від нещасного випадку або професійного захворювання витрати на його поховання несе Фонд соціального страхування від нещасних випадків згідно з порядком, визначеним Кабінетом Міністрів України.

Згідно з абз. 2 ч. 9 ст. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (в реадкції, на момент виникнення спірних правовідносин) у разі смерті потерпілого, який одержував страхові виплати і не працював, розмір відшкодування шкоди особам, зазначеним у статті 33 цього Закону, визначається виходячи із суми щомісячних страхових виплат і пенсії, які одержував потерпілий на день його смерті, з відповідним коригуванням щомісячних страхових виплат згідно із статтею 29 цього Закону. Причинний зв'язок смерті потерпілого з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я має підтверджуватися висновками відповідних медичних закладів.

Відповідно до листа відповідача від 08.09.2014 року № 1381/01-07 зазначено, що у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують причинний зв'язок смерті з одержаним каліцтвом або професійним захворюванням, а також документи, що обґрунтовують витрати на доставку у розмірі 2,37 грн., відповідач не бере до відшкодування витрати за цим позовом.

Враховуючи приписи вищенаведених норм чинного законодавства, з огляду на відсутність висновків МСЕК про причинно-наслідковий зв'язок смерті та нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Разом з тим, обраний у цій справі спосіб захисту (відновлення) порушеного права, суд вважає таким, що не відповідає змісту прав Управління Пенсійного фонду України щодо відшкодування понесених витрат.

Механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування він нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (крім осіб, зазначених у п. 2 ст. 8 цього Закону), у тому числі добровільно застраховані, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язані з виконанням ними трудових обов'язків визначено Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій в зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (надалі - Порядок), який затверджено постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003р. № 5-4/4, та зареєстровано у Міністерстві Юстиції України 16.05.2003р. за № 376/7697.

Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 04.03.2003 року № 5-4/4, не врегульовує спірних відносин, які виникли у даному випадку, оскільки встановлене ним правило підписання актів звірки розрахунків розраховано на відсутність спору.

У разі незгоди на підписання актів з боку Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України мають вирішуватися вимоги про стягнення відповідних сум в судовому порядку, а не вимоги про підписання актів звірки чи вчинення відповідних дій по прийняттю до заліку.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 КАС України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 КАС України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного,керуючись ст.ст. 128, 158 -163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Управління Пенсійного фонду України м. Тернівці Дніпропетровської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Тернівці про зобов'язання вчинити певні дії відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Д.В. Сидоренко