ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

16 березня 2015 року м. Київ В/800/1063/15

розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 18 червня 2014 року, постановленої за результатами касаційного розгляду справи № К/9991/71669/12 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Бердичеві Житомирської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в місті Бердичеві Житомирської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання призначити та виплатити пенсію з вересня 2011 року.

Однак, зазначена заява не відповідає вимогам, встановленим статтями 239, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України, якими закріплено вимоги до заяви про перегляд судових рішень та порядок подання заяви про перегляд судових рішень.

Зокрема, пунктом 3 частини 2 статті 239 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у заяві про перегляд судових рішень зазначаються конкретні різні за змістом судові рішення, в яких має місце неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах та вимоги особи, яка подає заяву.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України до заяви мають бути додані копії різних за змістом судових рішень, в яких має місце неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Як вбачається з матеріалів заяви, ОСОБА_1 в заяві не зазначено конкретних різних за змістом судових рішень, в яких має місце неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах та не додано перелік матеріалів (копії судових рішень), що підтверджує неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Відповідно до статті 239-2 Кодексу адміністративного судочинства України у разі встановлення, що заяву подано без додержання вимог статей 239 та 239-1 цього Кодексу, заявник письмово повідомляється про недоліки заяви та строк, протягом якого він зобов'язаний їх усунути.

Отже, виходячи з вищенаведеного та вимог статей 108, 239-2 Кодексу адміністративного судочинства України, дану заяву про перегляд судових рішень слід залишити без руху, надавши строк для усунення зазначених недоліків та роз'яснити наслідки невиконання вимог ухвали.

Керуючись статтями 237-239-2 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 18 червня 2014 року, постановленої за результатами касаційного розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Бердичеві Житомирської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.

Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків до 27 квітня 2015 року.

Роз'яснити заявнику, що у разі неусунення ним зазначених недоліків заяви у встановлений судом термін, відповідно до вимог частини 4 статті 239-2 Кодексу адміністративного судочинства України, заява буде повернута заявнику та вважатиметься неподаною.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого адміністративного

суду України К.С. Винокуров