Справа № 487/9102/14-ц

Провадження № 6/487/125/15

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.03.2015 року Заводський районний суд м.Миколаєва в складі:

головуючого–судді ОСОБА_1,

секретар Бавикіна Т.В.,

за участю

заявниці ОСОБА_2,

представників відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_2 про поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документу до виконання, -

встановив:

До суду звернулась ОСОБА_2 із заявою, в якій посилаючись на поваженість причин пропуску предявлення виконавчого документу до виконання по цивільній справі № 2-3147/11 за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства "Миколаївський ремонтно-механічний завод" про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, просила поновити їй строк для предявлення до виконання виконавчого листа по вказаній справі.

ОСОБА_2 в судовому засіданні заяву підтримала, зазначила, що після винесення рішення суду, вона була позбавлена можливості пред’явити його до примусового виконання, оскільки доглядала за онкохворою матірью та тяжко хворим чоловіком. Зауважила, що виконання за рішенням вона не отримувала, в заяві зазначала про виконання рішення щодо виплати їй заробітної плати по іншій справі. Зазначила, що рішення суду в дь-якому разі повинно бути виконане, а тому слід задовольнити її заяву.

Представники відповідача в судовому засіданні проти задоволення заяви заперечили, посилаючись на ту обставину, що протягом 2012-2013 років позивачка мала можливість звернути до виконання Рішення суду, оскільки реалізовувала свої права в судовому порядку, а саме: подавала позови про стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати, моральної шкоди, зверталась із заявами про пред’явлення виконавчих листів в інших справах до виконання та зауважили, що будь-яких усних домовленостей з ОСОБА_2 про добровільне виконання рішення суду від 14.12.2011 року (справа 2-3147/11) не було.

Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши письмові докази, що маються в матеріалах справи, суд приходить до наступного висновку.

14 грудня 2011 року Заводським районним судом м. Миколаєва було винесено рішення в якому задоволено частково вимоги ОСОБА_2 та стягнуто з Державного підприємства "Миколаївського ремонтно-механічного заводу" на користь ОСОБА_2 суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 12780, 77 ( дванадцять тисяч сімсот вісімдесят грн. 77 коп.). (а.с.35)

31 липня 2012 року ОСОБА_2 отримала виконавчий лист про стягнення з Державного підприємства " Миколаївський ремонтно - механічний завод" на користь неї суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 12780, 77 ( дванадцять тисяч сімсот вісімдесят грн. 77 коп.) № 2-3147/2011 , в якому зазначено, що рішення набрало законної сили - 26 грудня 2011 року. (а.с.50).

Згідно п. 1.1 Статуту Державного Підприємства "Миколаївський Бронетанковий Завод" є правонаступником всіх прав та обов"язків Державного Підприємства "Миколаївський ремонтно - механічний завод". (а.с.66)

Згідно з частиною 1 статті 22 Закону України «Про виконавче провадження»  виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання  протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до частини 1 статті 371 ЦПК України стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Частиною 1 ст.60 ЦПК встановлено, що кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень заявниці, на протязі майже двох років з моменту отримання виконавчого листа №2-3147/2011 заявницею не було вчинено жодних дій щодо їх примусового виконання. Доказів на підтвердження існування обставин викладених в заяві ОСОБА_2 суду не надала.

Тобто заявниця не довела, що нею пропущено строк пред’явлення виконавчого листа до виконання з поважних причин, а за таких обставин подана заява задоволенню не підлягає.

Доводи заявниці, що вона пропустила строк в зв'язку зі збігом тяжких сімейних обставин (на підтвердження існування яких після отримання виконавчого листа доказів не надано) до уваги не приймаються, оскільки ці обставини не перешкоджали ОСОБА_2 реалізовувати свої права по стягненню коштів з боржника по інших справах в інших виконавчихпровадженнях в цей період.

Керуючись ст.ст. 60, 371 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Заяву ОСОБА_2 про поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документу до виконання залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Миколаївської області через Заводський районний суд м.Миколаєва протягом п’яти днів з дня проголошення ухвали.

Суддя: