Справа №1-1353/2008

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 грудня 2008 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі: головуючого - судді Горб І.М.,

при секретарі - Шевчук О.В.,

з участю прокурора - Власова І.B., Попова А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Келеберда, Канівського району Черкаської області, громадянина України, українця, з середньою освітою, неодруженого, не працюючого, студента 3 курсу факультету «економіка АПК» КНЕУ ім. Гетьмана, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,

встановив:

28 вересня 2008 року приблизно в 0 год. 30 хв. ОСОБА_1, перебуваючи в приміщенні кімнати АДРЕСА_2, помітив на столі мобільний телефон «Нокіа-3250» та в цей момент у нього виник умисел на таємне викрадення чужого майна. Скориставшись тим, що в кімнаті нікого із сторонніх не має та за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_1 таємно, шляхом вільного доступу, викрав чуже майно, а саме: мобільний телефон "Нокіа-3250», ІМЕІ НОМЕР_1, вартістю 1700 грн., з сім-карткою оператора мобільного зв'язку "Діджус", вартістю 50 грн., на рахунку якої коштів не було, який належить ОСОБА_2, завдавши останньому матеріального збитку на загальну суму 1750 грн. Після чого, викрадений мобільний телефон залишив собі.

02 жовтня 2008 року ОСОБА_1 з метою збуту викраденого мобільного телефону знаходився на ринку «Радіолюбитель», що по вул. Ушинського, 2/4 в м. Києві, та при спробі продати даний мобільний телефон був затриманий працівниками міліції.

Будучи допитаним в судовому засіданні, підсудний ОСОБА_1 повністю визнав себе винним в пред'явленому обвинуваченні, щиросердно розкаявся і пояснив, що 27 вересня 2008 року він знаходився в своїй кімнаті в гуртожитку разом зі знайомими: потерпілим ОСОБА_3, двома його товаришами та дівчиною. Потім всі разом вирішили вийти на вулицю. Коли вийшли на вулицю, його знайомі вирішили залишитись на вулиці, а він пішов назад до своєї кімнати. Прийшовши, він побачив в кімнаті телефон ОСОБА_2 і забрав його собі, щоб потім продати. Він забрав телефон «Нокіа-3250». Наступного дня ОСОБА_2 запитував у нього про телефон, однак, він не сказав йому, що його телефон в

янього, так як хотів його продати. Коли він продавав телефон на ринку, до нього підійшли працівники міліції, які спитали, чий це телефон, на що він вказав, що телефон його. Тоді його запитали про документи на телефон, їх у нього не було і його затримали. Телефон повернутий потерпілому.

Відповідно до ч.3 ст. 299 КПК України, за згодою учасників судового розгляду судом було визнано недоцільним дослідження доказів по фактичним обставинам справи, які ніким не оспорюються.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає повністю доведеним пред'явлене підсудному обвинувачення.

Досудовим слідством дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 КК України, як умисне таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Однак з пред'явленого ОСОБА_1 обвинувачення підлягає виключенню як така, що обтяжує його покарання обставина - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, оскільки вчинення ОСОБА_1 злочину в стані алкогольного сп'яніння йому не інкриміноване, обвинувачення ОСОБА_1 в цій частині не пред'являлось.

Обираючи підсудному вид та міру покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного ним злочину, дані про його особу, пом'якшуючі та обтяжуючі обставини.

ОСОБА_1 вперше притягується до кримінальної відповідальності, навчається, позитивно характеризується за місцем проживання, ним вчинено злочин, який належить до категорії злочинів середньої тяжкості.

Як пом'якшуючі покарання підсудного обставини суд враховує щиросердне розкаювання в скоєному, а також те, що тяжких наслідків від скоєного ним не настало і майно повернуто потерпілому, обтяжуючих покарання підсудного обставин судом не встановлено.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про призначення підсудному ОСОБА_1 покарання у виді штрафу на користь держави.

Речові докази по справі слід повернути власнику.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України суд,

засудив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу на користь держави в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити ОСОБА_1 без змін - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Речові докази по справі: мобільний телефон "Нокіа 3250", ІМЕІ НОМЕР_1, переданий під розписку потерпілому ОСОБА_2 ( а.с. 15, 16), вважати його власністю.

На вирок може бути подано апеляцію до Апеляційного суду м. Києва протягом 15-ти діб з часу його проголошення через районний суд.