.

Справа №592/1897/14-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Князєв В. Б.

Номер провадження 22-ц/788/651/15 Суддя-доповідач - Попруга С. В.

Категорія - 48

УХВАЛА

25 березня 2015 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Попруги С. В.,

суддів - Гагіна М. В. , Ільченко О. Ю.

з участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на ухвалу Ковпаківського районного суду м.Суми від 20 лютого 2015 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4

про поділ майна подружжя, -

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Ковпаківського районного суду м.Суми від 20 лютого 2015 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 посилаючись на порушення норм процесуального права просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу про задоволення заяви та накладення арешту на майно вказаного в ній.

По суті доводить, що були всі підстави для накладення арешту на майно подружжя, а саме: автомобіль НОМЕР_1, ліцензії, що видавались на умовах субліцензійного договору з ТОВ «Світ Злагоди» від 27 січня 2010 року і 06 вересня 2010 року та обладнання салону «ІНФОРМАЦІЯ_1» в АДРЕСА_2.

У судовому засіданні ОСОБА_3 підтримала доводи апеляційної скарги.

ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся.

Постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції по суті виходив з того, що у провадженні Ковпаківського районного суду м. Суми знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя.

Позивачкою заявлено вимоги про проведення розподілу спільно нажитого майна подружжя між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, шляхом виділення ОСОБА_3 у власність наступне майно: будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 і земельну ділянку, на якій він розташований; ОСОБА_4 - гроші сумі 55 000,00 грн. з продажу автомобіля ГАЗ ВАМС ПБ-33023 СП за № НОМЕР_2 та автомобіль «Subaru Forrester»; обидва салони ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Донецьку та Сєвєродонецьку, майно яких складається з 8 тренажерів для занять фітнесом, роздягалки, офісної техніки (комп'ютерів, музичного центру), столів, стільців та прав на франчайзинг для кожного із салонів та 20 електротерапевтичних апаратів для салону «ІНФОРМАЦІЯ_1», що в м. Донецьку.

Позивачка звернулася з заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на автомобіль марки «Subaru Forrester», реєстраційний № НОМЕР_1, зареєстрований за ОСОБА_5, накладення арешту на ліцензії, що видавались на умовах субліцензійного договору з ТОВ «Світ Злагоди» від 27 січня 2010 року і 06 вересня 2010 року, на підставі яких працюють два салони ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Донецьку та м. Сєвєродонецьку; накладення арешту на обладнання салону «ІНФОРМАЦІЯ_1», що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2. Дану заяву мотивує тим, що автомобіль «Subaru Forrester», реєстраційний № НОМЕР_1, придбаний сторонами в період подружнього життя за 40000 доларів, яким користується ОСОБА_4 за генеральною довіреністю, виданою ОСОБА_5 із правом продажу вказаного автомобіля. Також за ОСОБА_4 зареєстровані два салони ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Донецьку та м. Сєвєродонецьку на умовах субліцензійного договору з ТОВ «Світ Злагоди» від 27 січня 2010 року і 06 вересня 2010 року. Вартість кожної з ліцензій становить 28500 доларів США. Крім того, салон «ІНФОРМАЦІЯ_1», перевезений відповідачем в м. Харків, знаходиться там за адресою: АДРЕСА_2.

У матеріалах справи відсутні докази про належність на праві власності відповідачу автомобіля марки «Subaru Forrester», реєстраційний № НОМЕР_1, а генеральна довіреність не встановлює права власності на автомобіль, тому відсутні підстави для задоволення заяви про забезпечення позову в частині накладення арешту на автомобіль.

Накладення арешту на ліцензії, що видавались на умовах субліцензійного договору з ТОВ «Світ Злагоди» від 27 січня 2010 року і 06 вересня 2010 року може перешкоджати господарській діяльності відповідача, як фізичної особи-підприємця. Інші вимоги не доведено.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так,відповідно до ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову.

У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено:

1) причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов;

2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;

3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22 грудня 2006 року, роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону, як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Належних доказів на підтвердження своїх вимог позивачка не надала, зокрема, в матеріалах справи взагалі відсутні будь-які документи щодо обладнання салону «ІНФОРМАЦІЯ_1» в АДРЕСА_2 та права власності відповідача на автомобіль марки «Subaru Forrester», реєстраційний № НОМЕР_1.

Також колегія суддів враховує, що накладення арешту на ліцензії, що видавались на умовах субліцензійного договору з ТОВ «Світ Злагоди» від 27 січня 2010 року і 06 вересня 2010 року може перешкоджати господарській діяльності відповідача, як фізичної особи-підприємця.

Крім того, пунктом 29 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» №11 від 21 грудня 2007 року, роз'яснено, що відповідно до положень статей 57, 61 СК, ст. 52 ЦК майно приватного підприємства чи фізичної особи - підприємця не є об'єктом спільної сумісної власності подружжя.

Інший із подружжя має право тільки на частку одержаних доходів від цієї діяльності.

Крім того, колегія суддів вважає, що причини на які позивачка посилається, як на підставу забезпечення позову не є такими, що реально загрожують невиконанню чи утрудненню виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Керуючись ст.ст. 219, 291, 303, 304, 307, 308, п. 1 ч. 1 ст.312, ст. ст. 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Ухвалу Ковпаківського районного суду м.Суми від 20 лютого 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий -

Судді -

.