Справа № 167/1669/14-ц Головуючий у 1 інстанції: Сіліч І.І.

Провадження № 22-ц/773/591/15 Категорія: 27 Доповідач: Киця С. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2015 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Киці С.І.,

суддів - Данилюк В.А., Шевчук Л.Я.,

при секретарі Вергуну Т.Г.,

з участю позивача ОСОБА_2,

представника позивача ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за договором позики за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_5 на ухвалу Рожищенського районного суду Волинської області від 11 березня 2015 року про забезпечення позову,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Рожищенського районного суду Волинської області від 11 березня 2015 року заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено. Постановлено накласти арешт на транспортні засоби, які зареєстровані за ОСОБА_7, який ІНФОРМАЦІЯ_1 помер, а саме: MITSUBISHI L200 (2007), № куз.НОМЕР_11, д.н.з. НОМЕР_1; МАЗ 551605-225 (2007), № куз.НОМЕР_12, д.н.з. НОМЕР_2; МАЗ 551605-225 (2007), № шас. НОМЕР_13, д.н.з. НОМЕР_3; МАЗ 8561-024 (2007), № шас. НОМЕР_14, д.н.з. НОМЕР_4; МАЗ 551605-225 (2007), № шас. НОМЕР_15, д.н.з. НОМЕР_5; МАЗ 8561-024 (2007), № шас. НОМЕР_16, д.н.з. НОМЕР_6; MERSEDES-BENZ 430AMG (2002), № куз. НОМЕР_17, д.н.з.НОМЕР_7; NEOPLAN N122 (1998), № куз. НОМЕР_18, д.н.з. НОМЕР_8; МАЗ 886 (2004), № шас.НОМЕР_19, д.н.з. НОМЕР_9; TOYOTA LEXUS LS 400 (1994), № куз.НОМЕР_20, д.н.з. НОМЕР_10; NEOPLAN N 122 (1997), № куз. НОМЕР_21, д.н.з. НОМЕР_22, на трактор гусеничний ДТ-75, 1991 року випуску, заводський номер НОМЕР_23, д.н.з. НОМЕР_24, який зареєстрований за ОСОБА_7, на земельну ділянку площею 0,2021 га по АДРЕСА_1.

Відповідач ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу на зазначену ухвалу. Вважає її необ'єктивною, необґрунтованою та прийнятою з порушенням норм процесуального законодавства. Просить скасувати ухвалу.

Апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Частиною 3 ст.152 ЦПК України визначено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Судом встановлено, що позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_4 звернулися в суд з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6, як до спадкоємців померлого ОСОБА_7, про стягнення заборгованості за договором позики. Просили стягнути солідарно з відповідачів на користь ОСОБА_2 279462,78грн. заборгованості, 2794,63грн. сплаченого судового збору, та на користь ОСОБА_4 124205,68грн. боргу і 1242,06грн. судового збору. Отже, між сторонами виник спір майнового характеру - стягнення заборгованості по договору позики на загальну суму 403668,46грн. ОСОБА_5 в установленому законом порядку прийняла спадщину після смерті ОСОБА_7, що підтверджується спадковою справою, копія якої міститься в матеріалах цивільної справи.

Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що невжиття заходів по забезпеченню позову шляхом накладення арешту на майно може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду

Відповідач ОСОБА_5 посилається в апеляційній скарзі на незаконність ухвали з тих фактичних підстав, питання про наявність або відсутність яких встановлюватиметься при вирішенні спору по суті. Цивільний процесуальний кодекс не зобов'язує суд при забезпеченні позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Накладення арешту майно, як вид забезпечення позову, який просили застосувати позивачі, є співмірним із заявленими позивачем вимогами про стягнення 403668,46грн. Відповідач ОСОБА_5 не зазначила і не подала суду доказів про вартість арештованого майна, які б підтверджували неспівмірність застосованих заходів з ціною позову.

Судом вжиті заходи щодо забезпечення позову згідно з видами, передбаченими ст.152 ЦПК України. Позов майнового характеру дозволяє забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб

Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не встановлено факту володіння ОСОБА_7 об'єктами, на які накладено арешт спростовуються матеріалами справи. Відповідач ОСОБА_5 не подала доказів, що вказане майно знаходиться у заставі чи належить іншим особам на праві власності.

Усі транспортні засоби, на які накладено арешт ухвалою суду, зареєстровані за ОСОБА_7, що підтверджується реєстраційною карткою на транспортний засіб Державної інспекції сільського господарства у Волинській області, реєстраційними картками АМТ, наданими Центром надання послуг пов'язаних з використанням транспортних засобів з обслуговування м.Луцька, Луцького, Ківецівського, Рожищенського районів, підпорядкованого УДАІ УМВС України у Волинській області від 25.02.2015р. вих.№11-215. На підставі рішення Рожищенської міської ради від 28.12.2001р. №19/8, від 07.03.2002р. №21/6 та від 17.10.2007р.№13/14 ОСОБА_7 продано у приватну власність земельну ділянку в АДРЕСА_1, площею 0,2021га для обслуговування лазні.

Ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням вимог закону і підстав для її скасування немає.

Керуючись ст.ст. 307, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_5 відхилити.

Ухвалу Рожищенського районного суду Волинської області від 11 березня 2015 року про забезпечення позову в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді: