КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" березня 2015 р. Справа№ 910/1370/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Дідиченко М.А.

при секретарі: Дяченко Р.Г.

за участю представників сторін

від позивача: Дмитренко А.В. ( довіреність від 16.03.2015 року);

від відповідача 1: не з'явився;

від відповідача 2: не з'явився

від відповідача 3: не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.01.2015р.

у справі № 910/1370/15-г (суддя: Картавцева Ю.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"

до Дочірнього підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Югтара" "Дніпрянська аграрна фірма ім.. Солодухіна"

Товариства з обмеженою відповідальністю "Югтара"

Товариства з обмеженою відповідальністю "СІМФО"

про стягнення 52 625 550,54 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду м. Києва № 910/1370/15-г від 28.01.2015р. позовні матеріали повернуто ПАТ "Дельта Банк" без розгляду на підставі п. 2, п. 6, ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Мотивуючи ухвалу, суд першої інстанції зазначив, що у позовній заяві банку не зазначено ідентифікаційний код відповідача -2 - товариства з обмеженою відповідальністю «Югтара», що є порушенням вимог п.2ч.2 ст.54 ГПК України та не зазначено також, що позивач направив на адресу відповідачів не всі документи, додані до позовної заяви, оскільки з опису вкладення вбачається направлення в тому числі меморіальних ордерів загальною кількістю аркушів - 20 шт. натомість в якості додатків до позову позивачем додано дублікати меморіальних ордерів всього на 39 арк.

Не погоджуючись з ухвалою суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив на те, що при винесенні ухвали від 28.01.2015 року про повернення позовної заяви, суд першої інстанції неправильно застосував норми процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.03.2015 року апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено її до розгляду.

В судовому засіданні 24.03.2014 року, представник позивача підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі, вважає ухвалу такою, що підлягає скасуванню.

Представники відповідачів 1,2,3 в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомили, як свідчать матеріали справи, про час та місце розгляду справи всі представники були повідомлені належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Інформаційний лист Вищого господарського суду від 13.08.2008 р. № 01-8/482 із змінами станом на 29.06.2010 року „Про деякі питання застосування норми Господарського процесуального кодексу України").

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, судова колегія вважає можливим розглянути справу у відсутності представників відповідачів 1,2,3, за наявними у справі доказами.

Дослідивши і з'ясувавши всі обставини та матеріали справи, які мають значення для вирішення спору по суті, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Ухвалою від 28.01.2015 року господарський суд м. Києва повернув позовні матеріали без розгляду на підставі п. п. 2, 6 ст. 63 ГПК України, посилаючись на те, що у позовній заяві не зазначено ідентифікаційний код відповідача -2 - товариства з обмеженою відповідальністю «Югтара», що є порушенням вимог п.2ч.2 ст.54 ГПК України та не зазначено також, що позивач направив на адресу відповідачів всі документи, додані до позовної заяви, оскільки з опису вкладення вбачається направлення в тому числі меморіальних ордерів загальною кількістю аркушів - 20 шт. натомість в якості додатків до позову позивачем додано дублікати меморіальних ордерів всього на 39 арк.

Проте, апеляційний господарський суд не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Статтею 63 ГПК України передбачено вичерпний перелік підстав для повернення позовної заяви без розгляду. Зокрема, відповідно до п.2 ч.1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес.

Відповідно до Постанови пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011 року п.3.5 зазначено, що позовна заява повертається в разі якщо позивачем не зазначено повне найменування сторін та їх поштових адрес.

Дослідивши позовні матеріали, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовна заява не містить коду ЄДРПОУ, оскільки код ЄДРПОУ був відсутній лише у шапці позовної заяви Банку, але далі по тексту код ЄДРПОУ був зазначений, також слід зазначити, що в прохальній частині повністю зазначені найменування сторін, їхні адреси та коди ЄДРПОУ.

Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем в позовній заяві вказаний ідентифікаційний код відповідача 2 - товариства з обмеженою відповідальністю «Юнгара», а тому суд першої інстанції прийшов до необґрунтованого висновку про повернення позовну заяву у зв'язку з відсутністю даних визначених ч.2 ст. 54 ГПК України.

Щодо не подання доказів надсилання відповідачам копії позовної заяви і доданих до неї документів, колегія суддів зазначає наступне

Відповідно до ч. 1 ст. 56 ГПК України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до п.3.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі, коли до позовної заяви додано докази надсилання відповідачеві копії лише самої заяви, але відсутні докази надсилання йому копій доданих до неї документів, така заява підлягає поверненню на загальних підставах згідно з пунктом 6 частини першої статті 63 ГПК.

Відповідно до п. 59 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення.

Пунктом 61 вищезазначених Правил встановлено, що у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Згідно зі ст. 32 ГПК України опис вкладення в цінний лист із відтиском штампу поштового відділення від 21.01.2013 є належним доказом направлення відповідачу копії позовної заяви з додатками.

Таким чином, якщо у суду першої інстанції є сумнів в надіслані додатків до позовної заяви відповідачу, він не позбавлений у процесі підготовки справи до розгляду, витребувати у позивача додаткові докази.

Враховуючи вищевикладені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що додавши до позовної заяви опис вкладення, як доказ надіслання сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів, позивач виконав вимоги ст. ст. 56, 57 ГПК України , а тому у суду були відсутні підстави для повернення позовної заяви на підставі п. 6 ст. 63 ГПК України.

Згідно ч. 7 ст. 106 ГПК України, у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвали про залишення позовної заяви без розгляду, справа передається на розгляд місцевого господарського суду.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний господарський суд вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду міста Києва від 28.01.2015 року скасуванню.

Керуючись ст. ст. 99, 101 - 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" задовольнити, ухвалу господарського суду № 910/1370/15-г від 28.01.2015 скасувати.

2. Матеріали справи № 910/1370/15-г повернути господарському суду м. Києва для розгляду.

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді Є.Ю. Пономаренко

М.А. Дідиченко