УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2015 року Справа № 876/11616/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Хобор Р.Б.

суддів Попка Я.С., Сеника Р.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі на постанову Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 03 грудня 2014 року у справі №348/2518/14-а за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області про визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії по виплаті грошової допомоги, -

В С Т А Н О В И В:

21.10.2014р. ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі, (далі - відповідач УПФУ в Надвірнянському районі Івано-Франківської області), про визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії з виплати грошової допомоги відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Просить постановити рішення, яким визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області щодо відмови у зарахуванні їй до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років, період роботи з 01.08.1979 року по 18.08.2014 року викладачем по класу фортепіано в Делятинській дитячій музичній школі. Просить зобов'язати відповідача зарахувати їй до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років період роботи з 01.08.1979 року по 18.08.2014 року викладачем по класу фортепіано в Делятинській дитячій музичній школі та виплатити грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до п.7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Позовні вимоги мотивовані тим, що стаття 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначає категорії працівників інших галузей народного господарства, які мають право на пенсію за вислугу років, а саме пункт «е» даної статті передбачає, що право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років, відповідно до пунктів «е»- «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення

Постановою суду першої інстанції позов ОСОБА_1 - задоволено.

Визнано протиправними дії УПФУ в Надвірнянському районі Івано-Франківської області щодо відмови у зарахуванні ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років, період робот з 01.08.1979 року по 18.08.2014 року викладачем по класу фортепіано в Делятинській дитячій музичній школі.

Зобов'язано УПФУ в Надвірнянському районі Івано-Франківської області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років період роботи ОСОБА_1 з 01.08.1979 року по 18.08.2014 року викладачем по класу фортепіано в Делятинській дитячій музичній школі.

Зобов'язано УПФУ в Надвірнянському районі Івано-Франківської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до п.7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Постанову суду першої інстанції оскаржив відповідач, подавши на неї апеляційну скаргу.

Обґрунтування апеляційної скарги зводиться до трактування пункту.7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років.

Інших доводів порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, та доводів які належним чином не були досліджені судом, в апеляційній скарзі не наведено.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про час і місце судового розгляду справи, про причини неявки суд не повідомили. Таким чином, відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, є пенсіонером і перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області.

01.08.1979 року ОСОБА_1 на підставі наказу №69 від 01.08.1979р. була прийнята на роботу у Делятинську дитячу музичну школу на посаду викладач по класу фортепіано, де працює до сьогодні.

Разом, ОСОБА_1 пропрацювала у Делятинській дитячій музичній школі на посаді викладача 38 років, 9 місяців, 22 дні. Весь стаж роботи у Делятинській дитячій музичній школі з 01.08.1979 року підтверджується відповідними записами у її трудовій книжці від 01.08.1979р. з посиланням на дату та номер наказу про прийняття її на роботу.

Дані обставини підтверджуються матеріалами справи.

Вірно встановивши обставини справи, суд першої інстанції правильно застосував до правовідносин між сторонами відповідні їм норми матеріального права.

Відповідно до ст.2 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому зазначеним кодексом, звернутися до суду для оскарження будь-яких рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Зі змісту ст.71 КАС України випливає, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності його рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.11. 2011 року №1191.

Відповідно до пункту 2 зазначеної постанови до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" і "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що передбачені переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років".

Пунктом «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Згідно з переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 909 від 04.11.1993р., зі змінами та доповненнями, посади учитель, викладач - музичної школи відносяться до категорії посад, що дають право на спеціальну пенсію, при наявності спеціального стажу тривалістю не менше 25 років.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №1436 від 26.09.2002 р. Про внесення змін до Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, розділ Освіта вказаного переліку викладено в редакції, яка визначає посаду викладач музичної школи як таку, що дає право на пенсію за вислугу років.

Згідно зі ст.29 Закону України "Про освіту" від 23.05.1991 року № 1060- XII позашкільна освіта разом із загальною середньою, професійно-технічною, вищою та іншими освітами становить структуру (систему) освіти в Україні.

Статтею 21 Закону України "Про позашкільну освіту" від 22.06.2000 року № 1841-ІІІ, передбачено, що права, обов'язки та соціальні гарантії для педагогічних працівників позашкільного навчального закладу визначаються Конституцією України, Законом України "Про освіту", цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Педагогічні працівники позашкільних навчальних закладів мають право на пенсію за вислугу років за наявності педагогічного стажу роботи не менше ніж 25 років.

Пунктом 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (із змінами, внесеними Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» передбачено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для жінок 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

З огляду на це, колегія суддів вважає підставними заявлені позивачем вимоги, так як ОСОБА_1 має право на пенсію за вислугу років, відповідно має право на одержання грошової допомоги, передбаченої п.7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» шляхом зарахування до стажу роботи за період роботи з 01.08.1979 року по 18.08.2014 року з виплатою грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій.

Таким чином, колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні, а тому погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову.

З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції відповідає обставинам справи, наявним в ній доказам, прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для її скасування колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст.160, ст.ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі - залишити без задоволення.

Постанову Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 03 грудня 2014 року у справі №348/2518/14-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів, після направлення її копії особам, які беруть участь у справі. На постанову може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуюча суддя Р.Б. Хобор

Судді Я.С. Попко

Р.П. Сеник