179/19/15-к

1-кп/179/23/15

МАГДАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________________________________

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2015 р. Магдалинівський районний суд

Дніпропетровської області

у складі: головуючого - судді Новік Д.І.

за участю: секретаря судового засідання - Кривошлик І.Ю.

прокурора - Киричок Є.В.

обвинуваченого - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Магдалинівка Дніпропетровської області кримінальне провадження № 12014040470000910 від 15 вересня 2014 року за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Новопетрівка Магдалинівського району Дніпропетровської області, українця, громадянина України, освіта повна середня, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, проживаючого АДРЕСА_1, зареєстрованого АДРЕСА_2, в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_1, 12 вересня 2014 року близько 07 години 00 хвилин, знаходячись за місцем мешкання ОСОБА_2 в будинку по АДРЕСА_3 Магдалинівського району Дніпропетровської області, маючи умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна з корисливих мотивів, реалізуючи свої злочинні наміри, діючи умисно, шляхом вільного доступу, з корисливої заінтересованості, з кишені одягу ОСОБА_2, таємно викрав чуже майно, належне останній, а саме пенсійну картку відділення ПАТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1, після чого, обвинувачений ОСОБА_1 з викраденою пенсійною карткою прослідував до електронного банкомату ПАТ КБ «ПриватБанк», розташованого по вул. Радянська, 62/11 в смт. Магдалинівка Дніпропетровської області, де 12 вересня 2014 року о 07 годині 55 хвилин, за допомогою вказаного банкомату зняв грошові кошти з викраденої пенсійної картки відділення ПАТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1, належної ОСОБА_2 в сумі 1000 гривень та з місця скоєння кримінального правопорушення з викраденим зник, в подальшому розпорядившись ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_2 матеріальний збиток на вказану суму.

Будучи допитаним в якості обвинуваченого ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, фактичні обставини скоєного ним кримінального правопорушення на оспорював та пояснив, що дійсно при обставинах вказаних в наданому йому обвинувальному акті він, 12 вересня 2014 року о 07 годині, перебуваючи за місцем проживання знайомої йому ОСОБА_2 в будинку АДРЕСА_4 Магдалинівського району Дніпропетровської області, де також тимчасово проживав, викрав з одягу ОСОБА_2 належну їй пенсійну картку «ПриватБанк», до якої знав пін-код, так як остання йому його говорила. Після чого, він відразу направився в смт. Магдалинівка, де з банкомату по вул. Радянська зняв грошові кошти в сумі 1000 гривен, які витратив на власні потреби. На даний час потерпіла до нього претензій матеріального і морального характеру не має, при цьому також пояснив, що в скоєному він щиро кається.

Дослідження інших доказів, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, судом визнано недоцільним, оскільки проти цього не заперечують учасники судового провадження та показання обвинуваченого ОСОБА_1 відповідають фактичним обставинам і ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_1 в таємному викрадені чужого майна (крадіжка), тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.

Вирішуючи питання про міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особу обвинуваченого, який повністю визнав себе винним та щиро покаявся в скоєному, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, характеризується посередньо, потерпіла претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має, згідно її заяви наданої суду, що суд відносить до обставин, які пом'якшують покарання. Обставин, передбачених ст. 67 КК України, які б обтяжували покарання судом не встановлено. З урахуванням вищенаведеного та вимог ст. 69-1 КК України суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства та призначення йому покарання не пов'язаного з позбавленням волі із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України, оскільки саме таке покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на два роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на один рік, поклавши на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання; періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку.

Головуючий: суддя Новік Д.І.