Справа № 758/16567/13-ц

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2015 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Васильченка О. В. ,

при секретарі - Дмитренко Ю. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, Державної реєстраційної служби України про звернення стягнення на предмет іпотеки,

В С Т А Н О В И В :

ПАТ «Дельта Банк» пред'явило у суді позов до ОСОБА_1, ОСОБА_2, Державної реєстраційної служби України про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 26.12.2007р. між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту. Відповідно до умов договору, відповідачеві було надано кредит у розмірі 40000,00 доларів США з кінцевим терміном повернення 26.12.2017р. та з оплатою 13,90 % річних за користування кредитом.

05.02.2009р. було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору про надання споживчого кредиту, згідно якого строк на повернення кредитних коштів ОСОБА_1 був продовжений до 26.12.2023р.

З метою забезпечення виконання зобов'язання по договору між АКІБ «УкрСиббанк», ОСОБА_1, ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки, за умовами якого відповідачі передали в іпотеку Банку квартиру АДРЕСА_1.

08.12.11р. між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами.

Позивач, посилаючись на наявність заборгованості у відповідача та небажання погашати її у добровільному порядку, звернувся до суду з даним позовом.

В судове засіданні представник позивача не з'явився. До суду направив заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутності, а також зазначав, що позовні вимоги з викладених підстав підтримує, просить їх задовольнити в повному обсязі.

12.05.2014р. представник відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подав до суду заперечення проти позову з підстав спливу строків позовної давності, недобросовісності підприємницької діяльності з боку позивача, а також посилаючись на те, що ОСОБА_1 грошей від позивача не отримувала. Крім цього, просив застосувати до даних правовідносин Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

В судове засідання не з'явився представник Державної реєстраційної служби України, про причини неявки суду не повідомив. До початку розгляду справи по суті, представник Державної реєстраційної служби України подав до суду письмові заперечення на позов, обґрунтовуючи свої доводи передчасністю заявлених вимог щодо державної реєстрації права власності на зазначений об'єкт нерухомості за позивачем.

Суд, заслухавши пояснення представників, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову виходячи з наступних підстав.

26.12.2007р. між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11278528000 (а.с. 12-17).

Відповідно до п. 1.1 Договору Банк надав позичальнику кредитній кошти в іноземній валюті в сумі 40000,00 доларів США, який позичальник зобов'язався повернути не пізніше 26.12.2017р. зі сплатою 13,90% річних.

05.02.2009р. було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору про надання споживчого кредиту, згідно якого строк на повернення кредитних коштів ОСОБА_1 був продовжений до 26.12.2023р.

Виконання грошових зобов'язань за вказаним договором забезпечується передачею в іпотеку кв. кв. АДРЕСА_1, що належить позичальнику та ОСОБА_4 (п. 2.1 договору).

26.12.2007р. між АКІБ «УкрСиббанк», ОСОБА_1, ОСОБА_2було укладено договір іпотеки (а.с. 26-29).

Предметом цього договору є двокімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 51,10 кв.м., жилою площею 30,60 кв.м. (п. 1.1 договору іпотеки).

08.12.11р. ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами (а.с. 65-68).

Невиконання позичальником умов договору про надання споживчого кредиту призвело до виникнення заборгованості, яка станом на 02.12.2014 року становить 59776,72 доларів США.

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами ЦК України, умовами договору про надання споживчого кредиту, умовами договору іпотеки, а також Законом України «Про іпотеку».

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, як це передбачено ст. 526 ЦК України.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі. Позичальник всупереч умов кредитного договору, не здійснює платежів для погашення суми заборгованості по кредиту та нарахованим процентам, чим порушує взяті на себе договірні зобов'язання.

Згідно ст. 589 ЦК України передбачено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 575 ЦК України визначено окремі види застави, зокрема, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Згідно ст. 12 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Разом з тим, 07.06.2014 року набрав чинності Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», відповідно до умов якого не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме майно, яке вважається предметом застави або предметом іпотеки згідно із ст. 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно і загальна площа такого нерухомого майна не перевищує 140 кв.м. для квартири та 250 кв.м. для жилого будинку.

З матеріалів справи вбачається, що предмет іпотеки, на який позивач просить звернути стягнення, підпадає під дію Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», а тому не може бути примусово стягнутий (відчужений) без згоди власника. Згоди власника на звернення стягнення суду надано не було.

Враховуючи встановлені судом обставини, суд приходить до висновку про те, що позов ПАТ «Дельта-Банк» задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 575, ст. 589, ч. 2 ст. 1050 ЦК України, ст.ст. 12, 33 Закону України «Про іпотеку», Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», керуючись ст.ст. 3 - 14, 60, 61, 79, 88, 169, 209, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, Державної реєстраційної служби України про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту, відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О. В. Васильченко