Справа №11-2320/200бг.                                               Головуючий 1 інстанції

Категорія: ч.І ст. 115                                                   Задорожний М.І.,

КК України                                                                   Доповідач: Григоров П.О,

УХВАЛА

ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

9   січня   2007   року.   Колегія   суддів   судової  палати   з   кримінальних   справ апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - Григорова П.О., суддів - Камишева С.П., Курило О.М., за участю прокурора - Медяника О.О., засудженої - ОСОБА_1, потерпілої - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальну справу за апеляціями помічника прокурора Дзержинського району м. Харкова, засудженої ОСОБА_1 на вирок Дзержинського районного суду м. Харкова від 3 листопада 2006 року.

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком,     ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1; засуджена - за ч. 1 ст. 115 КК України до 8 років позбавлення волі; Присуджено   стягнути   з   засудженої   судові   витрати   за   проведення   судово-дактилоскопічної експертизи у розмірі 117 грн 70 коп.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування моральної шкоди 50 000 грн.

Згідно вироку, 11.07.2006р. ОСОБА_1 знаходилась з ОСОБА_4 в альтанці двору будинку за адресою, АДРЕСА_1. ОСОБА_1, на ґрунті раптово виниклих неприязних  відносин, після вживання спиртних напоїв, маючи намір на позбавлення життя ОСОБА_4 навмисне нанесла йому осколком розбитого скла кілька ударів у життєво важливий орган - шию.

Цими діями заподіяла потерпілому колото-різану рану на правій щоці в межах м'яких тканин, дві колото-різані рани на бічній поверхні шиї праворуч у верхній третині: верхня - у межах м'яких тканин, нижня - з ушкодженням підлягаючого кровоносної судини, від чого ОСОБА_4 помер.

В апеляції зі зміненими доводами помічник прокурора Дзержинського району м. Харкова просить суд вирок змінити, скасувати його в частині вирішення цивільного позову, та направити справу в цій    частині на новий розгляд в порядку цивільного судочинства, оскільки, суд не вказав про які моральні страждання потерпілої йде мова, не обґрунтував відповідними доказами суму відшкодування.

В апеляції ОСОБА_1 наведено посилання про те, що судом справа розглянута одностороннє, не враховані пом'якшуючі обставини справи, висловлене прохання цивільний позов залишити без задоволення та застосувати до неї ст. 69 КК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляцію зі зміненими доводами, вислухавши пояснення ОСОБА_1, яка також підтримала свою апеляцію, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає за необхідне апеляцію ОСОБА_1 задовольнити частково, а апеляцію прокурора - в повному обсязі.

Так, висновок суду про винність ОСОБА_1 в скоєнні злочину передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України є вірним, підтверджується матеріалами справи і не оскаржується в апеляціях.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд згідно вимог ст. 65 КК Украины, врахував характер та ступінь соціальної небезпеки скоєного злочину, дані про особу винної, у зв'язку з чим, обґрунтовано призначив покарання у вигляді 8 років позбавлення волі, яке передбачене санкцією ч. 1 ст. 115 КК України.

Визначив ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі, суд вірно прийняв до уваги те, що вона вчинила злочин в стані алкогольного сп'яніння, за місцем мешкання характеризується позитивно, на обліку в лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, скоєний злочин є тяжким.

Визначивши вид та розмір покарання, передбачений санкцією ч. 1 ст. 115 КК України суд врахував ті обставини, на які посилається ОСОБА_1, обґрунтовуючи необхідність пом'якшення покарання та застосування до неї ст. 69 КК України.

Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995р. зі змінами внесеними постановою від 25 травня 2001 р. № 5 „Про судову практику в справах про відшкодування, моральної (немайнової) шкоди", розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань( фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.

Судом першої інстанції всупереч вимог діючого законодавства не вказано які факти свідчать про моральні страждання потерпілої, не обґрунтовано стягнення суми моральної шкоди, окрім того вказано, що підстав для зменшення суми немає. Без відповідного обґрунтування висновків про розмір компенсації моральної шкоди, вищенаведене, безапеляційне твердження суду визнати вірним і справедливим підстав не має.

Виходячи з наведеного, колегія суддів, вважає, що доводи апелянта в частині розгляду цивільного позову та недотримання цивільного законодавства України є обґрунтованими, апеляційна скарга помічника прокурора Дзержинського району м. Харкова і апеляція засудженої в цій частині підлягає задоволенню, а справа в частині вирішення цивільного позову направленню на новий розгляд в порядку цивільного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.362, 365, 366 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляцію помічника прокурора Дзержинського району м. Харкова задовольнити в повному обсязі, а апеляцію ОСОБА_1 задовольнити частково..

Вирок Дзержинського районного суду м. Харкова від 3 листопада 2006 року щодо ОСОБА_1 в частині цивільного позову - скасувати, а справу в цій частині направити на новий розгляд в порядку цивільного судочинства в той же суд, іншому судді.

В іншій частині вирок залишити без зміни, а апеляцію ОСОБА_1 - без задоволення.