СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
|
22 січня 2009 року |
Справа № 2-15/6390-2008 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Волкова К.В.,
суддів Лисенко В.А.,
Черткової І.В.,
за участю представників сторін:
позивача: Бурлак Володимир Миколайович, довіреність №25 від 01.03.08;
Токар Катерина Станіславівна, довіреність №б/н від 05.09.08;
відповідача: не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу торгівельно-господарської асоціації "Атланта" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Іщенко І.А.) від 20 листопада 2008 року у справі № 2-15/6390-2008
за позовом торгівельно-господарської асоціації "Атланта" (вул. Сімферопольська, 6а,Саки,96500)
до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1(АДРЕСА_1,Саки,96500)
про стягнення 10428,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
Торгівельно-господарська асоціація торгівельно-господарської асоціації "Атланта" звернулась господарського суду Автономної Республіки Крим до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1про стягнення 10428,00 грн. за користування торговим кіоском №16, розташованим на території торгівельно-господарської асоціації "Атланта" за адресою: місто Саки, вулиця Сімферопольська, 6А, літера „А” павільйону №3.
06.08.2008 року до господарського суду Автономної Республіки Крим надійшла заява позивача в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, якою позивач змінив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача недоотриману вигоду у розмірі 8400,00 грн., яка складається з наданих позивачем послуг з обслуговування торговельного кіоску №16, розташованого на території торгівельно-господарської асоціації "Атланта" за адресою: місто Саки, вулиця Сімферопольська, 6А, літера „А” павільйону №3.
19.09.2008 року до господарського суду Автономної Республіки Крим надійшла заява позивача в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, якою позивач змінив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача заборгованість з оплати за користування кіоском №16 в літері „А” павільйону №3, розташованому за адресою : вулиця Сімферопольська, 6 А, місто Саки, за період з 01.09.2005 року по 01.09.2008 року у розмірі 10098,00 грн.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Іщенко І.А.) від 20 листопада 2008 року у справі № 2-15/6390-2008 у позові відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що оскільки умовами договору між сторонами було визначено, що сплата здійснюється після здачі торгового комплексу, в якому знаходиться торговий кіоск, у експлуатацію, тому підстав для стягнення плати за користування об'єктом торгівлі не існує.
Не погодившись з рішенням суду торгівельно-господарська асоціація "Атланта" звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою у якій просить рішення господарського суду скасувати, позов задовольнити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції під час вирішення спору були порушені вимоги норм матеріального та процесуального права.
У судовому засіданні 20.01.2009 року представники позивача підтримали вимоги апеляційної скарги, відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином.
Оскільки явка в судове засідання згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України -це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, колегія вважає за можливе переглянути рішення суду першої інстанції за відсутності представників сторін.
Позивачем 20.01.2009 року було надано клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду по суті пов'язаної з даною справи №2-7/25-2009 за позовом торгівельно-господарської асоціації "Атланта" про скасування рішення виконкому Сакської міської ради від 28.02.2008 року №93 „Про оформлення права власності ОСОБА_1на кіоск №16, розташований за адресою: місто Саки, вулиця Сімферопольська, 6А”.
Відповідно до вимог частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.
Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.
Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: непідвідомчості; обмеженості предметом позову; неможливості розгляду тотожної справи; певної черговості розгляду вимог.
Таким чином, судова колегія дійшла висновку що вирішення спору про скасування рішення виконкому Сакської міської ради, яким було оформлено право власності на кіоск, плату за користування яким стягує позивач у даній справі, не вплине на встановлення будь-яких обставин, що мають значення для розгляду цієї справи, оскільки питання оформлення права власності на кіоск не пов'язано з питанням плати за користування зазначеним кіоском. У зв'язку з чим клопотання торгівельно-господарської асоціації "Атланта" задоволенню не підлягає.
Більш того, позивачем не було надано суду апеляційної інстанції доказів того, що справа, на яку позивач посилається, розглядається судом, тобто ухвали суду про прийняття позовної заяви до провадження та призначення справи до розгляду.
У судовому засіданні оголошувалась перерва до 22.01.2009 року.
Розпорядженням першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду Видашенко Т.С. від 22.01.2009 року у зв'язку з відпусткою у складі колегії було замінено суддю Гоголя Ю.М. на суддю Лисенко В.А.
Розглянувши повторно, в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи 28 жовтня 2004 року між торгівельно-господарською асоціацією "Атланта" (виконавець) та суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1(замовник) був укладений договір про надання послуг.
Згідно пункту 1.1 договору виконавець надає замовнику послуги з будівництва кіоску для продажу промислових товарів відповідно до проектно-кошторисної документації, а також з надання в довгострокову оренду знов побудованого кіоску загальною площею 4,4 кв.м. на земельній ділянці, яка належить торгівельно-господарській асоціації „Атланта", фактичною вартістю 4629,00 грн. Зазначена сума перераховується замовником на рахунок виконавця згідно з пунктом 1.2 договору.
Строк дії договору визначений сторонами до 28 жовтня 2014 року.
Пунктом 2.2 договору встановлено, що передання об'єкта в користування не тягне передання замовнику права власності на цей об'єкт. Власником майна залишається виконавець, а замовник користується ним на протязі договору без права передоручення іншим особам (окрім близьких родичів).
Плата за користування кіоском еквівалента вартості ринкових послуг, яка розрахована шляхом поділення торгової площі кіоску на кількість торгових місць на ринку (пункт 3.1 договору).
В обов'язки замовника входило, окрім інших умов, своєчасне внесення плати за використання об'єкта (пункти 4.5, 4.9 договору).
Позивач посилається на те, що відповідачем в порушення умов договору не здійснюється оплата за користування кіоском, в результаті чого за ним склалася заборгованість з орендної плати у розмірі 10098,00 грн., що стало підставою для звернення з позовом до суду.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції у зв'язку з наступним.
Зі змісту договору вбачається, що він містить елементи договорів підряду і оренди, а відповідно до вимог частини 2 статті 628 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Згідно частині 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься у частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно статті 525 зазначеного Кодексу одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. А відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
При цьому судова колегія звертає увагу на те, що умовами договору, а саме пунктом 3.3 Договору, сторони передбачили, що розрахунки здійснюються в безготівковому порядку на банківський рахунок виконавця авансом в сумі 264 грн. після здачі торгівельного центру в експлуатацію. Отже, обов'язок відповідача зі сплати за користування об'єкту повинен виникнути після здачі торгівельного центру в експлуатацію.
Згідно частині 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
А частиною 2 статті 34 зазначеного Кодексу встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Позивачем всупереч вимогам статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України не було надано відповідних доказів здачі торгівельного центру в експлуатацію, зокрема акту прийняття в експлуатацію. На даний час торгівельний комплекс, у якому розташований кіоск, не прийнятий в експлуатацію.
Згідно матеріалам справи виконавчий комітет Сакської міської ради у листі № 02.1-27/250 від 02 листопада 2006 року підтвердив, що прийняття в експлуатацію торгівельного комплексу по вулиця Сімферопольська, 6А у місті Саки не здійснювалось.
У зв'язку з викладеним доводи позивача про порушення суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 щодо своєчасного внесення орендної плати є необґрунтованими.
Таким чином, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно безпідставності позовних вимог, у зв'язку з чим апеляційна скарга торгівельно-господарської асоціації "Атланта" задоволенню не підлягає.
Керуючись статтею 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу торгівельно-господарської асоціації "Атланта" залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 20 листопада 2008 року у справі № 2-15/6390-2008 залишити без змін.
Головуючий суддя К.В. Волков
Судді В.А. Лисенко
І.В. Черткова